Піая мала Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Піая мала

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Зозулеподібні (Cuculiformes)
Родина:	Зозулеві (Cuculidae)
Рід:	Coccycua
Вид:	Піая мала

Біноміальна назва

Coccycua minuta
(Vieillot, 1817)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Piaya minuta
Coccyzus minutus

Посилання

Вікісховище:	Coccycua minuta
Віківиди:	Coccycua minuta
EOL:	45511567
ITIS:	554787
МСОП:	22684379
NCBI:	121399 1118526, 121399

Піая мала (Coccycua minuta) — вид зозулеподібних птахів родини зозулевих (Cuculidae). Мешкає в Південній Америці і Панамі.

Опис

Довжина птаха становить 27 см, вага 40 г. Забарвлення переважно каштанове, нижня частина живота сірувата, хвіст коричнюватий, кінчики стернових пер білі. Дзьоб жовтий, короткий, дещо вигнутий. Райдужки червоні. Молоді птахи мають переважно темно-коричневе забарвлення, дзьоб чорний, білі плямки на кінчику хвоста відсутні.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

C. m. gracilis Heine, 1863 — від східної Панами до північної Болівії;
C. m. minuta (Vieillot, 1817) — від східної Колумбії до Гвіани, Перуанської і Бразильської Амазонії.

Поширення і екологія

Малі піаї мешкають в Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Венесуелі (зокрема на островах ^[en], Маргарита та інших), Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії та на острові Тринідад. Вони живуть в чагарникових заростях поблизу водойм та в мангрових лісах, на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в чагарниках. Гніздо чашоподібне, в кладці білих 2 яйця. Не практикують гніздовий паразитизм.

Примітки

BirdLife International (2016). Coccycua minuta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 13 вересня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 вересня 2022.

Джерела

ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN .
Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN .

Посилання

Freile, Juan F.; Chaves, Jaime A. (2004). Interesting distributional records and notes on the biology of bird species from a cloud forest reserve in north-west Ecuador (PDF). Bulletin of the British Ornithologists' Club. 124 (1): 6—16.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Coccycua minuta: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 13 вересня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Turacos, bustards, cuckoos, mesites, sandgrouse. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 вересня 2022.