Тангар строкатий Строкатий тангар Національний парк Ману Перу Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класи

Тангар строкатий

Строкатий тангар (Національний парк Ману, Перу)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	*Строкатий тангар (Cissopis)* Vieillot, 1816
Вид:	Тангар строкатий

Біноміальна назва

Cissopis leverianus
(Gmelin, JF, 1788)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Lanius leverianus
Cissopis leveriana

Посилання

Вікісховище:	Cissopis leverianus
Віківиди:	Cissopis leverianus
ITIS:	729236
МСОП:	22722142
NCBI:	62177

Танга́р строкатий (Cissopis leverianus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь англійського колекціонера ^[en]. Це єдиний представник монотипового роду Строкатий тангар (Cissopis).

Опис

Строкатий тангар (штат Сан-Паулу, Бразилія)

Строкаті тангари є найбільшеми представниками родини саякових, їх довжина становить 25-30 см, враховуючи довгий хвіст. Самці важать 76 г, самиці 67,5 г. Забарвлення строкате, чорно-біле. Голова, горло і груди синювато-чорні, живіт і боки білі. Крила і довгий, східчастий хвіст чорні, стернові пера мають широкі білі кінчики. Райдужки жовті, дзьоб короткий, чорний, лапи чорнуваті. Представники підвиду C. l. major мають більші розміри, ніж представники номінативного підвиду, спина у них більш чорна.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

C. l. leverianus (Gmelin, JF, 1788) — від східної Колумбії до південно-східної Венесуели, Гаяни, північної Болівії і Бразильської Амазонії;
C. l. major Cabanis, 1851 — південно-сідна Бразилія, східний Парагвай і північно-східна Аргентина (Місьйонес).

Поширення і екологія

Строкаті саяки мешкають в Колумбії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Аргентині і Парагваї. Вони живуть в кронах вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, на узліссях і галявинах, в садах і на плантаціях. Уникають посушливих районів. Зустрічаються парами або зграями до 10 птахів, переважно на висоті до 1200 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться насінням, плодами і комахами. Гніздо чашоподібне, робиться з трави, листя та іншого рослинного матерілу, розміщується низько на дереві або в чагарниках. В кладці 2 яйця. Інкубаційний період триває 12-18 днів.

Примітки

BirdLife International (2016). Cissopis leverianus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 серпня 2022
Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French) . Paris: Deterville/self. с. 40.
Latham, John (1781–1785). A General Synopsis of Birds. Т. 1, Part 1. London: Printed for Benj. White. с. 192—193.
Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 302.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 226. ISBN .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 серпня 2022.

Джерела

Restall, R., Rodner, C., & Lentino, M. (2006). Birds of Northern South America. Vol. 1 & 2. Helm, London. (vol. 1); (vol. 2).
Ridgely, R., & Greenfield, P. (2001). The Birds of Ecuador - Field Guide. Cornell University Press.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Cissopis leverianus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 серпня 2022

[2] Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French) . Paris: Deterville/self. с. 40.

[3] Latham, John (1781–1785). A General Synopsis of Birds. Т. 1, Part 1. London: Printed for Benj. White. с. 192—193.

[4] Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 302.

[5] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[6] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 226. ISBN .

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 серпня 2022.