Chlorocebus djamdjamensis | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Chlorocebus djamdjamensis (Neumann, 1902) | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Chlorocebus djamdjamensis — примат з роду Chlorocebus родини мавпові (Cercopithecidae).
Опис
Є одним з найменш відомих приматів в Африці. Це короткохвостий, середніх розмірів мавпа з довгим, товстим, темно-коричневим зверху й білим знизу хутром. Цей вид має темно-сірі руки і ступні й чорношкіре лице, оточене білим хутром. Самець трохи більший за самицю. Молодь народжуються з темним хутром і рожевою шкірою обличчя, які поступово набувають забарвлення дорослих протягом перших кількох місяців після народження.
Поширення
Ендемік високогір'я Ефіопії, де проживає на великих висотах від 2400 до 3000 м над рівнем моря в бамбуковому лісі.
Стиль життя
Вид денний і проводить більшу частину свого часу за пошуками їжі. Сезонна наявність продовольства означає, що цей вид змінює свою дієту протягом року й в основному харчуються фруктами в сухий сезон, і пагонами бамбука і корінням у сезон дощів. Також харчується молодим листям бамбука, квітами і комахами. Зазвичай живе у великих, змішаних групах від 15 до 30 членів. Як правило, групи мають більше самиць, ніж самців, й існує ієрархія, яка визначає ранг кожного члена групи.
Дуже мало відомо про репродуктивну біологію цього виду, однак самиці роду Chlorocebus, як правило, стають статевозрілими у віці 4 років. Вагітність зазвичай триває від 163 і 165 днів, а самиці народжують під час сезону дощів одне дитинча.
Загрози та охорона
Основною загрозою для цього виду триває втрата і деградація середовища проживання від розширення людських популяцій, вогонь, сільське господарство і вилучення лісових продуктів, таких як бамбук на пиломатеріали, дрова, вугілля. Це вид занесений до Додатка II СІТЕС і класу B Африканського Конвенції про збереження природи і природних ресурсів. Він присутній у пропонованому англ. Harena-Kokosa National Forest Reserve, який повинен бути офіційно оголошений.
Посилання
- Butynski, T.M., Gippoliti, S., Kingdon, J. & De Jong, Y. 2008. Chlorocebus djamdjamensis. In: IUCN 2013 [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed) [ 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chlorocebus djamdjamensis Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Rodina Mavpovi Cercopithecidae Rid Chlorocebus Vid C djamdjamensis Binomialna nazva Chlorocebus djamdjamensis Neumann 1902 Posilannya Vikishovishe Chlorocebus djamdjamensis Vikividi Chlorocebus djamdjamensis EOL 7218176 ITIS 944218 MSOP 4240 NCBI 1284215 Chlorocebus djamdjamensis primat z rodu Chlorocebus rodini mavpovi Cercopithecidae OpisYe odnim z najmensh vidomih primativ v Africi Ce korotkohvostij serednih rozmiriv mavpa z dovgim tovstim temno korichnevim zverhu j bilim znizu hutrom Cej vid maye temno siri ruki i stupni j chornoshkire lice otochene bilim hutrom Samec trohi bilshij za samicyu Molod narodzhuyutsya z temnim hutrom i rozhevoyu shkiroyu oblichchya yaki postupovo nabuvayut zabarvlennya doroslih protyagom pershih kilkoh misyaciv pislya narodzhennya PoshirennyaEndemik visokogir ya Efiopiyi de prozhivaye na velikih visotah vid 2400 do 3000 m nad rivnem morya v bambukovomu lisi Stil zhittyaVid dennij i provodit bilshu chastinu svogo chasu za poshukami yizhi Sezonna nayavnist prodovolstva oznachaye sho cej vid zminyuye svoyu diyetu protyagom roku j v osnovnomu harchuyutsya fruktami v suhij sezon i pagonami bambuka i korinnyam u sezon doshiv Takozh harchuyetsya molodim listyam bambuka kvitami i komahami Zazvichaj zhive u velikih zmishanih grupah vid 15 do 30 chleniv Yak pravilo grupi mayut bilshe samic nizh samciv j isnuye iyerarhiya yaka viznachaye rang kozhnogo chlena grupi Duzhe malo vidomo pro reproduktivnu biologiyu cogo vidu odnak samici rodu Chlorocebus yak pravilo stayut statevozrilimi u vici 4 rokiv Vagitnist zazvichaj trivaye vid 163 i 165 dniv a samici narodzhuyut pid chas sezonu doshiv odne ditincha Zagrozi ta ohoronaOsnovnoyu zagrozoyu dlya cogo vidu trivaye vtrata i degradaciya seredovisha prozhivannya vid rozshirennya lyudskih populyacij vogon silske gospodarstvo i viluchennya lisovih produktiv takih yak bambuk na pilomateriali drova vugillya Ce vid zanesenij do Dodatka II SITES i klasu B Afrikanskogo Konvenciyi pro zberezhennya prirodi i prirodnih resursiv Vin prisutnij u proponovanomu angl Harena Kokosa National Forest Reserve yakij povinen buti oficijno ogoloshenij PosilannyaButynski T M Gippoliti S Kingdon J amp De Jong Y 2008 Chlorocebus djamdjamensis In IUCN 2013 23 lyutogo 2014 u Wayback Machine angl Don E Wilson amp DeeAnn M Reeder editors 2005 Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed 25 lyutogo 2014 u Wayback Machine angl angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi