Ластівка білоспинна | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Cheramoeca leucosterna (Gould, 1841) | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Hirundo leucosternus Gould, 1841 Cheramoeca leucosternus (Gould, 1841) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Ластівка білоспинна (Cheramoeca leucosterna) — вид горобцеподібних птахів родини ластівкових (Hirundinidae). Ендемік Австралії. Це єдиний представник монотипового роду Білоспинна ластівка (Cheramoeca).
Опис
Білоспинна ластівка — дрібна ластівка, середня довжина якої становить 15 см, а середня вага 12-16 г. Вона має струнке тіло обтічної форми, коротку шию, широкий і короткий дзьоб, помітно роздовєний хвіст і загострені, вигнутої форми крила. Верхня частина голови сіра, над очима білі "брови", які на потилиці переходять у сіру смугу. Спина, горло і груди білі, живіт, крила і хвіст чорні. Очі темні. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів забарвлення більш тьмяне.
Поширення і екологія
Білоспинні ластівки мешкають переважно у внутрішніх районах Австралії на південь від Південного Тропіка. Віддають перевагу сухим, відкритим місцевостям, зокрема лукам і чагарниковим заростям в напівпустелях. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Гніздяться в норах на крутих піщаних схилах по берегах річок. Іноді утворюють невеликі колонії. В кладці від 4 до 6 яєць, інкубаційний період триває 15 днів.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 23 червня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). . IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 23 червня 2022.
Джерела
- Turner, Angela K.; Rose, Chris (1989). A Handbook to the Swallows and Martins of the World. London: Christopher Helm. ISBN .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lastivka bilospinna Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Lastivkovi Hirundinidae Pidrodina Hirundininae Rid Bilospinna lastivka Cheramoeca Cabanis 1850 Vid Lastivka bilospinna Binomialna nazva Cheramoeca leucosterna Gould 1841 Areal vidu Sinonimi Hirundo leucosternus Gould 1841 Cheramoeca leucosternus Gould 1841 Posilannya Vikishovishe Cheramoeca leucosterna Vikividi Cheramoeca leucosterna EOL 45518337 ITIS 559184 MSOP 22712165 NCBI 317115 Lastivka bilospinna Cheramoeca leucosterna vid gorobcepodibnih ptahiv rodini lastivkovih Hirundinidae Endemik Avstraliyi Ce yedinij predstavnik monotipovogo rodu Bilospinna lastivka Cheramoeca OpisBilospinna lastivka v poloti Bilospinna lastivka dribna lastivka serednya dovzhina yakoyi stanovit 15 sm a serednya vaga 12 16 g Vona maye strunke tilo obtichnoyi formi korotku shiyu shirokij i korotkij dzob pomitno rozdovyenij hvist i zagostreni vignutoyi formi krila Verhnya chastina golovi sira nad ochima bili brovi yaki na potilici perehodyat u siru smugu Spina gorlo i grudi bili zhivit krila i hvist chorni Ochi temni Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm U molodih ptahiv zabarvlennya bilsh tmyane Poshirennya i ekologiyaBilospinni lastivki meshkayut perevazhno u vnutrishnih rajonah Avstraliyi na pivden vid Pivdennogo Tropika Viddayut perevagu suhim vidkritim miscevostyam zokrema lukam i chagarnikovim zarostyam v napivpustelyah Zhivlyatsya komahami yakih lovlyat v poloti Gnizdyatsya v norah na krutih pishanih shilah po beregah richok Inodi utvoryuyut neveliki koloniyi V kladci vid 4 do 6 yayec inkubacijnij period trivaye 15 dniv PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 21 chervnya 2021 Procitovano 23 chervnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 IOC World Bird List Version 12 1 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 29 grudnya 2021 Procitovano 23 chervnya 2022 DzherelaTurner Angela K Rose Chris 1989 A Handbook to the Swallows and Martins of the World London Christopher Helm ISBN 0 7470 3202 5 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi