Черепаха вугільна | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Черепаха вугільна | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Chelonoidis carbonaria (, 1824) | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Testudo carbonaria Geochelone carbonaria | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Черепаха вугільна (Chelonoidis carbonaria) — вид черепах з роду Американські сухопутні черепахи родини Суходільні черепахи. Інша назва «червононога черепаха».
Опис
Загальна довжина карапаксу сягає 30,4—45 см, іноді 70 см. Самці трохи більші за самиць. Голова велика, масивна. Панцир має овальну форму, піднятий догори. У самців пластрон увігнутий, а хвіст товще і довше, ніж у самиць.
Карапакс темний зі світло-жовтими плямами у центрі кожної пластини, по краю панцира йде жовта смуга. Голова та лапи мають візерунок з червоних, помаранчевих і жовтих плям.
Спосіб життя
Полюбляє тропічні ліси, савани. Ця черепаха доволі гучна та неспокійна, проте менше агресивна ніж інші представники свого роду.
Харчується впалими плодами, зокрема дикої сливи, грибами, диким виноградом, кактусами, алое, молочаєм, травою, падлом. Черепаха небайдужа до квітів червоного та жовтого забарвлення.
Стає статевозрілою при довжині карапакса 20 см. У період парування самець стає пліч-о-пліч з іншого черепахою і починає розгойдувати голову вправо-вліво. Якщо його партнером виявиться інший самець, той відповість аналогічними рухами голови, якщо самиця, то вона не буде качати головою. У такому випадку самець обнюхує її з боку хвоста, щоб переконатися у правильності зробленого висновку, і починає паруватися з самицею. Спостереження показали, що черепахи готові злучатися з партнером тільки в тому випадку, якщо колір голови задовольняє їх вимогу. Під час парування самець стрибає, неначе курка.
Самиця у період з липня по вересень відкладає від 5 до 15 яєць, які розміщує у ямці. Інкубаційний період триває до 120 діб. Черепашенята мають круглі й пласкі панцирі, у діаметрі складають 3,75 см.
Цю черепаху доволі часто тримають у тераріумах.
Розповсюдження
Мешкає у Центральній та Південній Америці: Нікарагуа, Панамі, Суринамі, Гаяні, Гвіані, Венесуелі, Бразилії, Еквадорі, Колумбії, Перу, Парагваї, півночі Аргентини, а також на деяких Антильських островах.
Джерела
- Fritz, U. 1995. Schildkröten-Hybriden. 2. Halsberger-Schildkröten (Cryptodira). Herpetofauna 17 (95): 19-34
- Knaack, J. 2006. Beobachtungen zum Vorkommen von Geochelone (Chelonoidis) im südlichen Bolivien. Reptilia (Münster) 11 (3): 77-82
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherepaha vugilna Cherepaha vugilna Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad Shovanoshiyi cherepahi Cryptodira Rodina Suhodilni cherepahi Testudinidae Rid Amerikanski suhoputni cherepahi Chelonoidis Vid Cherepaha vugilna Binomialna nazva Chelonoidis carbonaria 1824 Sinonimi Testudo carbonaria Geochelone carbonaria Posilannya Vikishovishe Chelonoidis carbonarius Vikividi Chelonoidis carbonaria EOL 794307 ITIS 173854 NCBI 50047 Fossilworks 242701 Cherepaha vugilna Chelonoidis carbonaria vid cherepah z rodu Amerikanski suhoputni cherepahi rodini Suhodilni cherepahi Insha nazva chervononoga cherepaha OpisZagalna dovzhina karapaksu syagaye 30 4 45 sm inodi 70 sm Samci trohi bilshi za samic Golova velika masivna Pancir maye ovalnu formu pidnyatij dogori U samciv plastron uvignutij a hvist tovshe i dovshe nizh u samic Karapaks temnij zi svitlo zhovtimi plyamami u centri kozhnoyi plastini po krayu pancira jde zhovta smuga Golova ta lapi mayut vizerunok z chervonih pomaranchevih i zhovtih plyam Sposib zhittyaPolyublyaye tropichni lisi savani Cya cherepaha dovoli guchna ta nespokijna prote menshe agresivna nizh inshi predstavniki svogo rodu Harchuyetsya vpalimi plodami zokrema dikoyi slivi gribami dikim vinogradom kaktusami aloe molochayem travoyu padlom Cherepaha nebajduzha do kvitiv chervonogo ta zhovtogo zabarvlennya Staye statevozriloyu pri dovzhini karapaksa 20 sm U period paruvannya samec staye plich o plich z inshogo cherepahoyu i pochinaye rozgojduvati golovu vpravo vlivo Yaksho jogo partnerom viyavitsya inshij samec toj vidpovist analogichnimi ruhami golovi yaksho samicya to vona ne bude kachati golovoyu U takomu vipadku samec obnyuhuye yiyi z boku hvosta shob perekonatisya u pravilnosti zroblenogo visnovku i pochinaye paruvatisya z samiceyu Sposterezhennya pokazali sho cherepahi gotovi zluchatisya z partnerom tilki v tomu vipadku yaksho kolir golovi zadovolnyaye yih vimogu Pid chas paruvannya samec stribaye nenache kurka Samicya u period z lipnya po veresen vidkladaye vid 5 do 15 yayec yaki rozmishuye u yamci Inkubacijnij period trivaye do 120 dib Cherepashenyata mayut krugli j plaski panciri u diametri skladayut 3 75 sm Cyu cherepahu dovoli chasto trimayut u terariumah RozpovsyudzhennyaMeshkaye u Centralnij ta Pivdennij Americi Nikaragua Panami Surinami Gayani Gviani Venesueli Braziliyi Ekvadori Kolumbiyi Peru Paragvayi pivnochi Argentini a takozh na deyakih Antilskih ostrovah DzherelaFritz U 1995 Schildkroten Hybriden 2 Halsberger Schildkroten Cryptodira Herpetofauna 17 95 19 34 Knaack J 2006 Beobachtungen zum Vorkommen von Geochelone Chelonoidis im sudlichen Bolivien Reptilia Munster 11 3 77 82