Ceratopipra erythrocephala

Манакін золотоголовий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Манакінові (Pipridae) Рід: Ceratopipra Вид: Манакін золотоголовий
Біноміальна назва
Ceratopipra erythrocephala (Linnaeus, 1758)
Синоніми
*Parus erythrocephalus Linnaeus, 1758 Dixiphia erythrocephala (Linnaeus, 1758) Pipra erythrocephala Linnaeus, 1766
Посилання
Вікісховище: Pipra erythrocephala Віківиди: Ceratopipra erythrocephala МСОП: 22700997 NCBI: 1941448

Манакін золотоголовий (Ceratopipra erythrocephala) — вид горобцеподібних птахів родини манакінових (Pipridae).

Поширення

Вид поширений від східної Панами через Колумбію на схід через Венесуелу, Тринідад, Гаяну, Суринам, Французьку Гвіану та північну частину Бразилії до річки Амазонки, а також на сході Еквадору і півночі Перу. Мешкає у середніх і нижніх ярусах вологих лісів, вторинних лісах і насадженнях. Верхня межа висоти зазвичай становить близько 1100 м, але іноді трапляється до 1500 м.

Опис

Дрібний птах, завдовжки 9,4 см і вагою 12,5 г. Оперення дорослого самця чорне, за винятком золотистої голови, білих і червоних стегон, рожевих ніг і жовтуватого дзьоба. Самиці і молоді самці мають оливково-зелене оперення.

Спосіб життя

Харчується фруктами і деякими комахами. У період парування самці приваблюють самиць на спільному токуванні. Кожен самець займає горизонтальну гілку на висоті від 6 до 12 метрів і швидко стрибає по ній, ковзає або перебігає на інші жердини. Демонстрація супроводжується дзижчанням крил і цвіріньканням. Групи до 12 самців можуть працювати разом. Самиця будує неглибоке гніздо на дереві; відкладає два яйця з жовтуватими прожилками. Насиджує кладку 16-17 днів.

Підвиди

• Ceratopipra erythrocephala erythrocephala (Linnaeus, 1758) — східна Панама, північно-західна, північно-центральна та північно-східна Колумбія, Венесуела, Тринідад, Гвіана та північ Бразилії (на північ від середньої та нижньої частин річки Амазонки).
• Ceratopipra erythrocephala berlepschi (Ridgway, 1906) — південна та східна Колумбія, східний Еквадор, північно-центральний та північно-східний Перу та північно-західна частина Бразилії (на північ від верхньої частини Амазонки).
• Ceratopipra erythrocephala flammiceps (Todd, 1919) — північний схід Колумбії (департамент Сантандер).

Примітки

1. BirdLife International (2016). Ceratopipra erythrocephala: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 13 червня 2022
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

Посилання

• BirdLife International (BLI) (2007): Golden-headed Manakin Species Factsheet. Retrieved 2008-FEB-28.
• ffrench, Richard; O'Neill, John Patton & Eckelberry, Don R. (1991): A guide to the birds of Trinidad and Tobago (2nd edition). Comstock Publishing, Ithaca, N.Y..
• Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. , London.
• Salaman, Paul G.W.; Stiles, F. Gary; Bohórquez, Clara Isabel; Álvarez-R., Mauricio; Umaña, Ana María; Donegan, Thomas M. & Cuervo, Andrés M. (2002): New and noteworthy bird records from the east slope of the Andes of Colombia. Caldasia 24(1): 157—189. PDF fulltext