Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Carinascincus palfreymani | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Carinascincus palfreymani =(Rawlinson, 1974) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Pseudemoia palfreymani Leiolopisma palfreymani Niveoscincus palfreymani | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Carinascincus palfreymani — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae). Ендемік Австралії.
Опис
Довжина дорослих сцинків C. palfreymani (без врахування хвоста) становить 6-10 см, вага 14 г, вагітні самиці важать до 22 г. Дорослі особини мають блискуче вугільно-чорне забарвлення, молоді сцинки дещо світліші.
Поширення і екологія
Carinascincus palfreymani є ендеміками невеликого острівця [en] площею 2,5 га, розташованого на південь від Тасманії. Це острів являє собою голу скелу, рослинність на ньому предстлена лише одним видом солонця (Salicornia quinqueflora). Сцинки C. palfreymani живуть в тріщинах серед скель, які забезпечують їм захист від вітру, солоних бризків і хвиль. Дорослі особини захищають свої нори від вторгнення інших сцників. Вони є активними при температурі повітря вище 15°C. Основою раціону сцинків є дрібні безребетні — комахи, павуки та рівноногі. Також вони живляться рештками риб, залишених або відригнутих морськими птахами, а також яйцями морських птахів. Тривалість життя сцинків C. palfreymani становить 10-15 років. Вони набувають статевої зрілості у віці 6-8 років і є живородними.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Популяція Carinascincus palfreymani коливається від 250 до 600 особин, залежно від наявності їжі. Їм загрожує хижацтво з боку австралійських мартинів, есктримальні погодні умови, зміни клімату, а також можлива поява на острові інвазивних щурів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Carinascincus palfreymani: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 12 жовтня 2023
- Carinascincus palfreymani у Reptarium.cz Reptile Database
- Pedra Branca Skink. Parks and Wildlife Service Tasmania. Архів оригіналу за 28 March 2018. Процитовано 4 February 2014. [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Carinascincus palfreymani Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Infraryad Scinkopodibni Scincomorpha Rodina Scinkovi Scincidae Rid Carinascincus Vid C palfreymani Binomialna nazva Carinascincus palfreymani Rawlinson 1974 Sinonimi Pseudemoia palfreymani Leiolopisma palfreymani Niveoscincus palfreymani Posilannya Vikishovishe Carinascincus palfreymani Vikividi Carinascincus palfreymani MSOP 14811 Carinascincus palfreymani vid scinkopodibnih yashirok rodini scinkovih Scincidae 2 Endemik Avstraliyi Zmist 1 Opis 2 Poshirennya i ekologiya 3 Zberezhennya 4 PrimitkiOpisred Dovzhina doroslih scinkiv C palfreymani bez vrahuvannya hvosta stanovit 6 10 sm vaga 14 g vagitni samici vazhat do 22 g Dorosli osobini mayut bliskuche vugilno chorne zabarvlennya molodi scinki desho svitlishi Poshirennya i ekologiyared Carinascincus palfreymani ye endemikami nevelikogo ostrivcya Pedra Branka en plosheyu 2 5 ga roztashovanogo na pivden vid Tasmaniyi Ce ostriv yavlyaye soboyu golu skelu roslinnist na nomu predstlena lishe odnim vidom soloncya Salicornia quinqueflora Scinki C palfreymani zhivut v trishinah sered skel yaki zabezpechuyut yim zahist vid vitru solonih brizkiv i hvil Dorosli osobini zahishayut svoyi nori vid vtorgnennya inshih scnikiv Voni ye aktivnimi pri temperaturi povitrya vishe 15 C Osnovoyu racionu scinkiv ye dribni bezrebetni komahi pavuki ta rivnonogi Takozh voni zhivlyatsya reshtkami rib zalishenih abo vidrignutih morskimi ptahami a takozh yajcyami morskih ptahiv Trivalist zhittya scinkiv C palfreymani stanovit 10 15 rokiv Voni nabuvayut statevoyi zrilosti u vici 6 8 rokiv i ye zhivorodnimi 3 Zberezhennyared MSOP klasifikuye cej vid yak vrazlivij Populyaciya Carinascincus palfreymani kolivayetsya vid 250 do 600 osobin zalezhno vid nayavnosti yizhi Yim zagrozhuye hizhactvo z boku avstralijskih martiniv esktrimalni pogodni umovi zmini klimatu a takozh mozhliva poyava na ostrovi invazivnih shuriv Primitkired BirdLife International 2016 Carinascincus palfreymani informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 12 zhovtnya 2023 Carinascincus palfreymani u Reptarium cz Reptile Database Pedra Branca Skink Parks and Wildlife Service Tasmania Arhiv originalu za 28 March 2018 Procitovano 4 February 2014 Arhivovano 28 bereznya 2018 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z gerpetologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Carinascincus palfreymani amp oldid 43989268