Сіра акула білощока | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Carcharhinus dussumieri (J. P. Müller & , 1839) | ||||||||||||||||||||||||||
Мапа поширення виду | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Сіра акула білощока (Carcharhinus dussumieri) — акула з роду Сіра акула родини сірі акули. Інші назви «коромандельська сіра акула», «широкорота чорнокінцева акула», «акула-Балда».
Опис
Загальна довжина досягає 1-1,2 м. Голова помірно довга. Морда довга, закруглена. Очі відносно великі, овальні, горизонтальної форми, з мигательною перетинкою. У ніздрів присутні носові шкіряні складки. Губні борозни в кутах верхньої губи короткі, майже не помітні. Рот помірно великий. На обох щелепах присутні 26-30 робочих зубів. Зуби на обох щелепах вузькі, трохи зігнуті до кутів рота. Зуби на верхній щелепі мають зазубрини, нижні — з широким корінням. У неї 5 пар зябрових щілин середнього розміру. Тулуб веретеноподібний. Грудні плавці середнього розміру та трикутної форми. Має 2 спинні плавці. Передній значно перевершує задній. Він має трикутну форму. Задній спинний плавець розташовано позаду анального плавця, широкий. Хвостовий плавець гетероцеркальний, верхня лопать більш витягнута. На верхній лопаті є виїмка-«вимпел».
Забарвлення спини сіре або темно-сіре з коричнюватим відливом. Черево має білий колір. З боків іноді присутня бліда світла поздовжнє смуга. Особливістю цієї акули є наявність темної, майже чорної, плями на кінчику заднього спинного плавця.
Спосіб життя
Тримається на глибині до 170 м, на шельфовій зоні материків та островів. У відкритому океані не зустрічається. Живиться дрібними костистими рибами, головоногими молюсками, креветками, лангустами та іншими ракоподібними.
Статева зрілість у самців настає при розмірах 65-70 см, самиць — 70-75 см. Це живородна акула. Самиця народжує 2-4 акуленят завдовжки 38 см.
М'ясо їстівне, проте промислового вилову не ведеться. Загрози для людини не становить.
Розповсюдження
Мешкає в Індійському (від Перської затоки до М'янми та Малаккського півострова) та Тихому океанах (біля північної Австралії, островів Ява, Калімантан, уздовж узбережжя Індокитаю, Китаю, Тайваню, південної Японії). Географічно кордони ареалу цієї акули розташовані між 34° півн. ш. та 25 півд. ш.
Примітки
- Bennett, M. B.; Kyne, P. M. (30 квітня 2003). . IUCN Red List of Threatened Species. Version 2013.1. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 8 жовтня 2013.
Джерела
- Kuno Sch. Steuben: Die Haie der Sieben Meere: Arten, Lebensweise und sportlicher Fang. Parey, Berlin 1989; Seiten 85 und 98.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sira akula biloshoka Ohoronnij status Blizkij do zagrozlivogo MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Pidklas Plastinozyabrovi Elasmobranchii Nadryad Akuli Selachimorpha Ryad Karharinopodibni Carcharhiniformes Rodina Siri akuli Carcharhinidae Rid Sira akula Carcharhinus Vid Sira akula biloshoka Binomialna nazva Carcharhinus dussumieri J P Muller amp 1839 Mapa poshirennya vidu Posilannya Vikishovishe Carcharhinus dussumieri Vikividi Carcharhinus dussumieri ITIS 160375 MSOP 70680197 NCBI 335035 Sira akula biloshoka Carcharhinus dussumieri akula z rodu Sira akula rodini siri akuli Inshi nazvi koromandelska sira akula shirokorota chornokinceva akula akula Balda OpisZagalna dovzhina dosyagaye 1 1 2 m Golova pomirno dovga Morda dovga zakruglena Ochi vidnosno veliki ovalni gorizontalnoyi formi z migatelnoyu peretinkoyu U nizdriv prisutni nosovi shkiryani skladki Gubni borozni v kutah verhnoyi gubi korotki majzhe ne pomitni Rot pomirno velikij Na oboh shelepah prisutni 26 30 robochih zubiv Zubi na oboh shelepah vuzki trohi zignuti do kutiv rota Zubi na verhnij shelepi mayut zazubrini nizhni z shirokim korinnyam U neyi 5 par zyabrovih shilin serednogo rozmiru Tulub veretenopodibnij Grudni plavci serednogo rozmiru ta trikutnoyi formi Maye 2 spinni plavci Perednij znachno perevershuye zadnij Vin maye trikutnu formu Zadnij spinnij plavec roztashovano pozadu analnogo plavcya shirokij Hvostovij plavec geterocerkalnij verhnya lopat bilsh vityagnuta Na verhnij lopati ye viyimka vimpel Zabarvlennya spini sire abo temno sire z korichnyuvatim vidlivom Cherevo maye bilij kolir Z bokiv inodi prisutnya blida svitla pozdovzhnye smuga Osoblivistyu ciyeyi akuli ye nayavnist temnoyi majzhe chornoyi plyami na kinchiku zadnogo spinnogo plavcya Sposib zhittyaTrimayetsya na glibini do 170 m na shelfovij zoni materikiv ta ostroviv U vidkritomu okeani ne zustrichayetsya Zhivitsya dribnimi kostistimi ribami golovonogimi molyuskami krevetkami langustami ta inshimi rakopodibnimi Stateva zrilist u samciv nastaye pri rozmirah 65 70 sm samic 70 75 sm Ce zhivorodna akula Samicya narodzhuye 2 4 akulenyat zavdovzhki 38 sm M yaso yistivne prote promislovogo vilovu ne vedetsya Zagrozi dlya lyudini ne stanovit RozpovsyudzhennyaMeshkaye v Indijskomu vid Perskoyi zatoki do M yanmi ta Malakkskogo pivostrova ta Tihomu okeanah bilya pivnichnoyi Avstraliyi ostroviv Yava Kalimantan uzdovzh uzberezhzhya Indokitayu Kitayu Tajvanyu pivdennoyi Yaponiyi Geografichno kordoni arealu ciyeyi akuli roztashovani mizh 34 pivn sh ta 25 pivd sh PrimitkiBennett M B Kyne P M 30 kvitnya 2003 IUCN Red List of Threatened Species Version 2013 1 Arhiv originalu za 9 bereznya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2013 DzherelaKuno Sch Steuben Die Haie der Sieben Meere Arten Lebensweise und sportlicher Fang Parey Berlin 1989 Seiten 85 und 98 ISBN 3 490 44314 4