«Карабіньєре» (італ. Carabiniere) — ескадрений міноносець ВМС Італії типу «Сольдато» часів Першої світової війни.
«Карабіньєре» | ||
---|---|---|
Carabiniere | ||
Служба | ||
Тип/клас | Ескадрені міноносці типу «Сольдато» | |
Держава прапора | Королівство Італія | |
Належність | Королівські ВМС Італії | |
Закладено | 7 листопада 1905 року | |
Спущено на воду | 12 жовтня 1909 року | |
Введено в експлуатацію | 26 січня 1910 року | |
Статус | Виключений зі складу флоту 7 травня 1925 року | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 395 тонн (стандартна) 415 тонн (повна) | |
Довжина | 65 м | |
Ширина | 6,1 м | |
Осадка | 2,1 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × вертикальні парові машини 3 × парові котли «Thornycroft» | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 5000 к.с. | |
Швидкість | 28,5 вузлів | |
Автономність плавання | 1500 миль на швидкості 12 вузлів | |
Екіпаж | 56 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 × 76-мм гармати «76/40 Mod. 1916 R.M.» | |
Торпедно-мінне озброєння | 3 × 450-мм торпедні апарати |
Історія створення
Корабель був закладений 7 листопада 1905 року на верфі «Ansaldo» в Генуї. Спущений на воду 12 жовтня 1909 року, вступив у стрій 26 січня 1910 року .
Історія служби
Есмінець «Карабіньєре» брав участь в італійсько-турецькій війні. 29-30 вересня 1911 року він взяв участь у бою біля Превези, під час якого було потоплено 3 турецькі міноносці і захоплений один допоміжний крейсер.
Після вступу Італії у Першу світову війну «Карабіньєре» був включений до складу IV ескадри есмінців (разом з однотипними «Аскаро», «Альпіно», «Понтьєре», «Фучільєре», а також «Дзеффіро»), яка базувалась у Бріндізіi.
24 травня 1915 року разом з «Альпіно», «Ланчере», «Фучільєре» і «Гарібальдіно» патрулював у Верхній Адріатиці'.
11 лютого 1917 року «Карабіньєре», «Фучільєре», «Понтьєре», «Альпіно», міноносці «19 OS», «20 OS», «21 OS», «22 OS» супроводжували французькі та італійські літаки, які здійснювали розвідку Пули.
В ночі з 13 на 14 серпня «Анімозо», «Арденте», «Ардіто», , , , , , «Карабіньєре» і «Понтьєре» вийшли з Венеції на перехоплення австро-угорської ескадри у складі есмінців , , , , та 6 міноносців. Але лише «Орсіні» мав нетривалий вогневий контакт із противником.
Після закінчення війни «Карабіньєре» перебував у портах Спліта, Трогіра, Дубровника та Корчули, зважаючи на напружені стосунки між італійцями та слов'янами (які завершились )
У 1921 році «Карабіньєре» був перекласифікований у міноносець. 7 травня 1925 року він був виключений зі складу флоту і зданий на злам.
Посилання
- Ескадрений міноносець «Карабіньєре» на сайті www.marina.difesa.it(італ.)
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — (англ.)
Примітки
- La Guerra Italo Turca - Betasom - XI Gruppo Sommergibili Atlantici [ 25 січня 2018 у Wayback Machine.].
- La Guerra Italo Turca Del 1911 - Blitzkriegmilitaria Forum [ 4 marzo 2016 у Wayback Machine.]
- Franco Favre, La Marina nella Grande Guerra. Le operazioni navali, aeree, subacquee e terrestri in Adriatico, pp. 98-155.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karabinyere ital Carabiniere eskadrenij minonosec VMS Italiyi tipu Soldato chasiv Pershoyi svitovoyi vijni Karabinyere Carabiniere Sluzhba Tip klas Eskadreni minonosci tipu Soldato Derzhava prapora Korolivstvo Italiya Nalezhnist Korolivski VMS Italiyi Zakladeno 7 listopada 1905 roku Spusheno na vodu 12 zhovtnya 1909 roku Vvedeno v ekspluataciyu 26 sichnya 1910 roku Status Viklyuchenij zi skladu flotu 7 travnya 1925 roku Identifikaciya Parametri Tonnazh 395 tonn standartna 415 tonn povna Dovzhina 65 m Shirina 6 1 m Osadka 2 1 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 2 vertikalni parovi mashini 3 parovi kotli Thornycroft Gvinti 2 Potuzhnist 5000 k s Shvidkist 28 5 vuzliv Avtonomnist plavannya 1500 mil na shvidkosti 12 vuzliv Ekipazh 56 Ozbroyennya Artileriya 4 76 mm garmati 76 40 Mod 1916 R M Torpedno minne ozbroyennya 3 450 mm torpedni aparatiIstoriya stvorennyaKorabel buv zakladenij 7 listopada 1905 roku na verfi Ansaldo v Genuyi Spushenij na vodu 12 zhovtnya 1909 roku vstupiv u strij 26 sichnya 1910 roku Istoriya sluzhbiEsminec Karabinyere brav uchast v italijsko tureckij vijni 29 30 veresnya 1911 roku vin vzyav uchast u boyu bilya Prevezi pid chas yakogo bulo potopleno 3 turecki minonosci i zahoplenij odin dopomizhnij krejser Pislya vstupu Italiyi u Pershu svitovu vijnu Karabinyere buv vklyuchenij do skladu IV eskadri esminciv razom z odnotipnimi Askaro Alpino Pontyere Fuchilyere a takozh Dzeffiro yaka bazuvalas u Brindizii 24 travnya 1915 roku razom z Alpino Lanchere Fuchilyere i Garibaldino patrulyuvav u Verhnij Adriatici 11 lyutogo 1917 roku Karabinyere Fuchilyere Pontyere Alpino minonosci 19 OS 20 OS 21 OS 22 OS suprovodzhuvali francuzki ta italijski litaki yaki zdijsnyuvali rozvidku Puli V nochi z 13 na 14 serpnya Animozo Ardente Ardito Karabinyere i Pontyere vijshli z Veneciyi na perehoplennya avstro ugorskoyi eskadri u skladi esminciv ta 6 minonosciv Ale lishe Orsini mav netrivalij vognevij kontakt iz protivnikom Pislya zakinchennya vijni Karabinyere perebuvav u portah Splita Trogira Dubrovnika ta Korchuli zvazhayuchi na napruzheni stosunki mizh italijcyami ta slov yanami yaki zavershilis U 1921 roci Karabinyere buv pereklasifikovanij u minonosec 7 travnya 1925 roku vin buv viklyuchenij zi skladu flotu i zdanij na zlam PosilannyaEskadrenij minonosec Karabinyere na sajti www marina difesa it ital LiteraturaConway s All the World s Fighting Ships 1906 1921 London Conway Maritime Press 1985 ISBN 0 85177 245 5 angl PrimitkiLa Guerra Italo Turca Betasom XI Gruppo Sommergibili Atlantici 25 sichnya 2018 u Wayback Machine La Guerra Italo Turca Del 1911 Blitzkriegmilitaria Forum 4 marzo 2016 u Wayback Machine Franco Favre La Marina nella Grande Guerra Le operazioni navali aeree subacquee e terrestri in Adriatico pp 98 155