Уакарі | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Simia melanocephalus Humb., 1812 | ||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Уакарі (Cacajao) — рід широконосих мавп родини сакієвих (Pitheciidae).
Опис
Довжина тіла разом з головою становить 510—700 мм. Хвіст має в довжину не більше третини від довжини тіла і частіше набагато коротший (150—160 мм). Це єдині короткохвості мавпи в Америці. Морда, щоки і верхівка голови майже оголені, на них ростуть рідкісні шовковисті волоски. Район верхньої та нижньої щелеп, а також горло помірно волосаті, іноді злегка опушені, утворюється подобу бороди. Чітко простежуються три типи забарвлення: у підвиду C. calvus calvus забарвлення шерсті майже біле, обличчя червоне; C. calvus rubicundus має світло-рудий окрас в гамі від коричневого до каштанового, кисті, ступні і вуха коричневі, а обличчя і лоб яскраво-червоні; C. melanocephalus забарвлений в горіхово-коричневий колір, а лице, плечі, верхні кінцівки з китицями, ступні і низ хвоста чорні. Мавпи цього роду мають великі вуха, схожі на людські.
Поширення
Уакарі мешкають у тропічних затоплюваних або прибережних лісах Амазонії, в тому числі Бразилії, Колумбії, Перу та Венесуели.
Спосіб життя
Уакарі зустрічаються рідше інших американських приматів, бо вони обирають місця перебування певного типу і селяться малих річок, що протікають по лісі, уникаючи великих річок. Вони живуть на вершинах великих дерев і рідко опускаються на землю, принаймні в дощовий сезон, коли нижній ярус лісу затоплений. Вони активні в денний час і пересуваються на чотирьох кінцівках, але не стрибають. За характером вони спокійніші від інших видів мавп. Харчуються фруктами, а також листям, комахами і дрібними тваринами. У Бразилії дослідники спостерігали групи, що складаються з 10-30 особин, непоодинокими були і спільноти з 30-50 тварин. Часто зустрічалися мавпячі асоціації, які об'єднували не менше 100 тварин. За повідомленням Fontaine і Du Mond, колонія уакарі C. calvus rubicundus, що містилися у зоопарку Флориди встановили ієрархію після гучної метушні, в результаті якої ні одна з тварин не постраждала.
Розмноження
Сезон розмноження у мавп, що містилися в неволі в зоопарках Північної півкулі, приурочений до травня-жовтня. Самки з флоридської колонії ставали статевозрілими у віці 3 років, одна народжувала здорове потомство аж до 11-річного віку. Самці вступають у розмноження, лише досягнувши 6 років. Самки народжують одне дитинча з інтервалом в два роки. Про тривалість життя уакарі відомі такі факти. Одна самка поступила в мавпячу колонію у віці 12 років і прожила в зоопарку ще 11 років. За повідомленням Jones, мавпа виду C. calvus calvus прожила понад 20 років і 6 місяців.
Посилання
- Primate Info Net Cacajao Factsheet
- New Monkey Species Found by a New Zealand primatologist in Brazilian Amazon
- The Red Uakari Monkey Project
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
UakariBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni Eutheria Ryad Primati Primates Pidryad Suhonosi Haplorrhini Parvoryad Shirokonosi Platyrrhini Rodina Sakiyevi Pitheciidae Rid Uakari Cacajao Lesson 1840Tipovij vidSimia melanocephalus Humb 1812VidiCacajao ayresi Cacajao hosomi Cacajao melanocephalusPosilannyaVikishovishe CacajaoVikividi CacajaoEOL 42025ITIS 572817NCBI 30595Fossilworks 92606 Uakari Cacajao rid shirokonosih mavp rodini sakiyevih Pitheciidae OpisDovzhina tila razom z golovoyu stanovit 510 700 mm Hvist maye v dovzhinu ne bilshe tretini vid dovzhini tila i chastishe nabagato korotshij 150 160 mm Ce yedini korotkohvosti mavpi v Americi Morda shoki i verhivka golovi majzhe ogoleni na nih rostut ridkisni shovkovisti voloski Rajon verhnoyi ta nizhnoyi shelep a takozh gorlo pomirno volosati inodi zlegka opusheni utvoryuyetsya podobu borodi Chitko prostezhuyutsya tri tipi zabarvlennya u pidvidu C calvus calvus zabarvlennya shersti majzhe bile oblichchya chervone C calvus rubicundus maye svitlo rudij okras v gami vid korichnevogo do kashtanovogo kisti stupni i vuha korichnevi a oblichchya i lob yaskravo chervoni C melanocephalus zabarvlenij v gorihovo korichnevij kolir a lice plechi verhni kincivki z kiticyami stupni i niz hvosta chorni Mavpi cogo rodu mayut veliki vuha shozhi na lyudski PoshirennyaUakari meshkayut u tropichnih zatoplyuvanih abo priberezhnih lisah Amazoniyi v tomu chisli Braziliyi Kolumbiyi Peru ta Venesueli Sposib zhittyaUakari zustrichayutsya ridshe inshih amerikanskih primativ bo voni obirayut miscya perebuvannya pevnogo tipu i selyatsya malih richok sho protikayut po lisi unikayuchi velikih richok Voni zhivut na vershinah velikih derev i ridko opuskayutsya na zemlyu prinajmni v doshovij sezon koli nizhnij yarus lisu zatoplenij Voni aktivni v dennij chas i peresuvayutsya na chotiroh kincivkah ale ne stribayut Za harakterom voni spokijnishi vid inshih vidiv mavp Harchuyutsya fruktami a takozh listyam komahami i dribnimi tvarinami U Braziliyi doslidniki sposterigali grupi sho skladayutsya z 10 30 osobin nepoodinokimi buli i spilnoti z 30 50 tvarin Chasto zustrichalisya mavpyachi asociaciyi yaki ob yednuvali ne menshe 100 tvarin Za povidomlennyam Fontaine i Du Mond koloniya uakari C calvus rubicundus sho mistilisya u zooparku Floridi vstanovili iyerarhiyu pislya guchnoyi metushni v rezultati yakoyi ni odna z tvarin ne postrazhdala RozmnozhennyaSezon rozmnozhennya u mavp sho mistilisya v nevoli v zooparkah Pivnichnoyi pivkuli priurochenij do travnya zhovtnya Samki z floridskoyi koloniyi stavali statevozrilimi u vici 3 rokiv odna narodzhuvala zdorove potomstvo azh do 11 richnogo viku Samci vstupayut u rozmnozhennya lishe dosyagnuvshi 6 rokiv Samki narodzhuyut odne ditincha z intervalom v dva roki Pro trivalist zhittya uakari vidomi taki fakti Odna samka postupila v mavpyachu koloniyu u vici 12 rokiv i prozhila v zooparku she 11 rokiv Za povidomlennyam Jones mavpa vidu C calvus calvus prozhila ponad 20 rokiv i 6 misyaciv PosilannyaPrimate Info Net Cacajao Factsheet New Monkey Species Found by a New Zealand primatologist in Brazilian Amazon The Red Uakari Monkey Project Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi