Buxus sempervirens

Самшит вічнозелений або букшпан вічнозелений (Buxus sempervirens L.) — вічнозелений кущ або деревце родини самшитових, культивують у садках і парках в Україні, частіше в Криму.

Самшит вічнозелений
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Порядок:	Buxales
Родина:	Самшитові (Buxaceae)
Рід:	Самшит (Buxus)
Вид:	Самшит вічнозелений (B. sempervirens)
Біноміальна назва
Buxus sempervirens L.
Ареал виду

Довгорічна порода доживає до 400 — 500 років; листки тримаються 8 — 12 років. Самшит вічнозелений використовують для обсаджування доріжок для клумб, заготівлі важкої та твердої деревини і для токарських виробів. З неї виготовляють графувальні дошки, духові музичні інструменти, лінійки та ін. У Галичині відомий під назвою букшпан.

Один із шкідників самшиту є самшитова вогнівка, гусінь якої знищує зелену масу рослин.

Галерея

• Самшит, що зростає серед сухих Середземноморських чагарників
• Квіти
• Листки
• Рослини культивару Vardar Valley
• Листя культивару Vardar Valley
• Листки великим планом

Примітки

1. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
2. Buxus sempervirens // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
3. http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/3694-bukshpan.html

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .

Посилання

• Самшит вічнозелений // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 392. — .