Жарарака звичайна | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Жарарака звичайна | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Bothropoides jararaca Wied-Neuwied, 1824 | ||||||||||||||||||||||
Поширення звичайної жарараки | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Cophias jajaraca Bothrops jararaca Lachesis lanceolatus | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Жарарака звичайна (Bothropoides jararaca) — отруйна змія з роду Ботропойд родини Гадюкові.
Опис
Загальна довжина сягає 1,5—1,6 м. Голова коротка, широка, кінчик морди трохи витягнутий. Отруйні зуби дуже великі — до 2 см. Тулуб стрункий, кремезний. Забарвлення жовтувато-буре, малюнок тулуба складається з 2 рядків темних С-подібних плям з боків. Іноді вони стикаються на хребті й утворюють Х-подібні плями.
Спосіб життя
Полюбляє чагарникові, трав'янисті савани, сухе рідколісся. Зустрічається на висоті до 1000 м над рівнем моря. Тримається звичайно на землі, вдень лежить нерухомо, гріючись на сонці або ховаючись у тінь при сильній спеці, а вночі вирушає на полювання. Харчується гризунами та птахами. При цьому зрідка підіймається на гілки кущів.
Це яйцеживородна змія. Самиця народжує до 12 дитинчат.
Отруйність
Отрута досить потужна й небезпечна для людини. Серед винуватців зміїних укусів в Бразилії на першому місці стоїть жарарака (80-90 % укусів). Її отрута викликає сильний набряк, почервоніння, крововиливи й некроз тканин в області укусу. Смертність серед людей при відсутності сироватки може досягати 10-12 %, при своєчасному та правильному лікуванні укушені одужують.
Отруту застосовують у медицині та фармакології. Від однієї жарараки отримують при першому взятті отрути в середньому 34 мг (у сухому вигляді), зрідка — до 150 мг.
Розповсюдження
Мешкає у центральній і південній Бразилії, Парагваї, Уругваї та північній Аргентині.
Джерела
- Monzel, Markus 2008. Bissunfälle durch Lanzenottern — Gifte, Epidemiologie und Schlangenbiss-Management. Draco 8 (33): 57-65
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Feio, R.N. & Caramaschi, U. 2003. Contribuição ao conhecimento da herpetofauna do nordeste do estado de Minas Gerais, Brasil. Phyllomedusa 1 (2): 105–111 [2002]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhararaka zvichajna Zhararaka zvichajna Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Gadyukovi Rid Botropojd Vid Zhararaka zvichajna Binomialna nazva Bothropoides jararaca Wied Neuwied 1824 Poshirennya zvichajnoyi zhararaki Sinonimi Cophias jajaraca Bothrops jararaca Lachesis lanceolatus Posilannya Vikishovishe Bothrops jararaca Vikividi Bothropoides jararaca EOL 453992 MSOP 15203324 Zhararaka zvichajna Bothropoides jararaca otrujna zmiya z rodu Botropojd rodini Gadyukovi OpisZagalna dovzhina syagaye 1 5 1 6 m Golova korotka shiroka kinchik mordi trohi vityagnutij Otrujni zubi duzhe veliki do 2 sm Tulub strunkij kremeznij Zabarvlennya zhovtuvato bure malyunok tuluba skladayetsya z 2 ryadkiv temnih S podibnih plyam z bokiv Inodi voni stikayutsya na hrebti j utvoryuyut H podibni plyami Sposib zhittyaPolyublyaye chagarnikovi trav yanisti savani suhe ridkolissya Zustrichayetsya na visoti do 1000 m nad rivnem morya Trimayetsya zvichajno na zemli vden lezhit neruhomo griyuchis na sonci abo hovayuchis u tin pri silnij speci a vnochi virushaye na polyuvannya Harchuyetsya grizunami ta ptahami Pri comu zridka pidijmayetsya na gilki kushiv Ce yajcezhivorodna zmiya Samicya narodzhuye do 12 ditinchat OtrujnistOtruta dosit potuzhna j nebezpechna dlya lyudini Sered vinuvatciv zmiyinih ukusiv v Braziliyi na pershomu misci stoyit zhararaka 80 90 ukusiv Yiyi otruta viklikaye silnij nabryak pochervoninnya krovovilivi j nekroz tkanin v oblasti ukusu Smertnist sered lyudej pri vidsutnosti sirovatki mozhe dosyagati 10 12 pri svoyechasnomu ta pravilnomu likuvanni ukusheni oduzhuyut Otrutu zastosovuyut u medicini ta farmakologiyi Vid odniyeyi zhararaki otrimuyut pri pershomu vzyatti otruti v serednomu 34 mg u suhomu viglyadi zridka do 150 mg RozpovsyudzhennyaMeshkaye u centralnij i pivdennij Braziliyi Paragvayi Urugvayi ta pivnichnij Argentini DzherelaMonzel Markus 2008 Bissunfalle durch Lanzenottern Gifte Epidemiologie und Schlangenbiss Management Draco 8 33 57 65 Slovnik dovidnik iz zoologiyi K 2002 Feio R N amp Caramaschi U 2003 Contribuicao ao conhecimento da herpetofauna do nordeste do estado de Minas Gerais Brasil Phyllomedusa 1 2 105 111 2002