Сорокуш білобородийСамець білобородого сорокуша Самиця білобородого сорокушаОхоронний статусУразливий МСОП 3 1 Біологічн

Сорокуш білобородий

Самець білобородого сорокуша

Самиця білобородого сорокуша

Охоронний статус

Уразливий (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід:	*Білобородий сорокуш (Biatas)* Cabanis & , 1860
Вид:	Сорокуш білобородий

Біноміальна назва

Biatas nigropectus
(Lafresnaye, 1850)

Ареал виду

Синоніми

Anabates nigro-pectus Lafresnaye, 1850

Посилання

Вікісховище:	Biatas nigropectus
Віківиди:	Biatas nigropectus
EOL:	45512623
ITIS:	558904
МСОП:	22701272
NCBI:	2765004

Сороку́ш білобородий (Biatas nigropectus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Бразилії і Аргентині. Це єдиний представник монотипового роду Білобородий сорокуш (Biatas).

Опис

Довжина птаха становить 18 см, вага 25-35 г. Виду притаманий статевий диморфізм. У самців голова чорна, окаймлена широкою кремовою смугою, що іде від підборіддя до потилиці. На горлі і верхній частині грудей чорний "комір". Верхня частина тіла коричнева, живіт коричневий. На голові корочткий чорний чуб, який може ставати дибки. У самиць тім'я рудувато-каштанове, над очима вузькі білі "брови", нижня частина тіла повністю темно-коричнева. Дзьоб сизий, лпи сірі, очі карі.

Поширення і екологія

Білобороді сорокуші мешкають на південному сході Бразилії (південний схід Мінас-Жерайсу, схід Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Парана, північний схід Санта-Катарини) та на північному сході Аргентини (Місьйонес). Вони живуть в бамбуковому підліску вологих атлантичних лісів, на узліссях і галявинах, на висоті до 1200 м над рівнем моря. В Аргентині птахи зустрічаються виключно в бамбукових заростях Guadua trinii. Живляться личинками комах, павуками, мурахами і насінням. Сезон розмноження триває з жовтня по серпень.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція білобородих сорокушів становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

BirdLife International (2016). Biatas nigropectus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 липня 2022
Cabanis, Jean; (1860). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German та Latin) . Т. 2. Halberstadt: R. Frantz. с. 19.
Lafresnaye, Frédéric de (1850). Sur le genre Vanga, note suivie de la description du Vanga xenopirostrix et de l'Anabates nigro-pectus. Revue et Magasin de Zoologie Pure et Appliquée. Series 2 (French) . 2: 104–108 [107], plate 1 fig. 3.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 липня 2022.
Bodrati, A.; Cockle, K. (2006). Habitat, distribution, and conservation of Atlantic forest birds in Argentina: Notes on nine rare or threatened species (PDF). Ornitologia Neotropical. 17 (2): 243—258.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Biatas nigropectus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 липня 2022

[2] Cabanis, Jean; (1860). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German та Latin) . Т. 2. Halberstadt: R. Frantz. с. 19.

[3] Lafresnaye, Frédéric de (1850). Sur le genre Vanga, note suivie de la description du Vanga xenopirostrix et de l'Anabates nigro-pectus. Revue et Magasin de Zoologie Pure et Appliquée. Series 2 (French) . 2: 104–108 [107], plate 1 fig. 3.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 липня 2022.

[Bodrati_&_Cockle_2006-6] Bodrati, A.; Cockle, K. (2006). Habitat, distribution, and conservation of Atlantic forest birds in Argentina: Notes on nine rare or threatened species (PDF). Ornitologia Neotropical. 17 (2): 243—258.