Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Астрофізична інформаційна система НАСА англ ADS Astrophysics Data System далі АІС НАСА наукометрична база даних фахової

Astrophysics Data System

Astrophysics Data System

Астрофізична інформаційна система НАСА (англ. ADS — Astrophysics Data System, далі "'АІС НАСА"') — наукометрична база даних фахової літератури з астрономії та фізики. На 2015 рік база даних має 8 000 000 документів астрономії та фізики з та нерецензованих джерел. Майже для всіх статей в системі доступні безкоштовні реферати. Відскановані давніші статті розміщені у форматах GIF та PDF. Нові статті супроводжуються посиланнями на електронні версії, які розміщені на сайтах журналів, а також препринти arXiv (за їхньої наявності). Електронні версії зазвичай доступні лише передплатникам, якими є більшість астрономічних установ.

Астрофізична інформаційна система НАСА
image
Посиланняui.adsabs.harvard.edu
Типd
бібліографічна база даних і d[1]
Започатковано1992
image Астрофізична інформаційна система НАСА у Вікісховищі
image
Логотип АІС НАСА

АІС НАСА — потужний дослідницький інструмент, який має значний вплив на ефективність астрономічних досліджень з моменту запуску проекту в 1992 році. За допомогою сучасного пошукового механізму АІС НАСА, спеціально створеного для потреб астрономії, інформаційні пошуки, які раніше займали дні або тижні, зараз виконуються за лічені секунди. Дослідження показали, що користь для розвитку астрономії від банку даних АІС НАСА еквівалентна кільком сотням мільйонів доларів США щороку. За приблизними оцінками система потроїла аудиторію наукових журналів з астрономії.

Об'єм цієї бази даних постійно змінюється, але в середньому становить близько 5 петабайт.

Історія

Багаторічна проблема в астрономічних дослідженнях полягала в тому, що через стійке зростання кількості науковх праць астрономи встигали читати дедалі менший відсоток нових публікацій у великих журналах з астрономії. Протягом 1980-х років стало зрозуміло, що нові технології, які формували основу Інтернету, з часом, можуть бути використані для створення електронної системи індексації астрономічних науково-дослідних праць, що дозволить астрономам встигати ознайомлюватися з набагато більшою кількістю досліджень.

Першу пропозицію зі створення бази даних рефератів журнальних статей було зроблено на конференції «Astronomy from Large Data bases», що проходила 1987 року в Гархінгу (Німеччина).

Протягом наступних двох років тривало первинне проектування електронної системи доступу до астрофізичних рефератів. 1991 року пройшли обговорення про способи інтеграції АІС НАСА з базою даних SIMBAD, яка містить всі доступні каталожні позначення об'єктів за межами Сонячної системи, для створення механізму, за допомогою якого астрономи могли б шукати всі праці, написані про заданий об'єкт.

1988 року для перевірки концепції була створена початкова версія АІС НАСА з базою даних, що складалася з 40 документів, а влітку 1993 року базу даних АІС НАСА було успішно підключено до бази даних SIMBAD. Це, ймовірно, було першою реалізацією одночасного доступу до трансатлантичних наукових баз даних через єдиний сайт. До 1994 року сервіс був доступний через власне мережеве програмне забезпечення, але на початку року був переведений в новостворений інтернет. Число користувачів за п'ять тижнів після надання АІС НАСА як інтернет-сервісу зросла в чотири рази.

На початку журнальні статті, доступні в АІС НАСА, були сканами з паперових версій журналів, але з 1995 року «Astrophysical Journal» став публікувати електронну версію, за ним незабаром електронна версія х'явилася й у інших великих журналів, таких як «Astronomy and Astrophysics» та «Monthly Notices of the Royal Astronomical Society». З моменту появи таких електронних версій АІС НАСА стала подавати на них посилання. Приблизно з 1995 року кількість користувачів АІС НАСА подвоювалася приблизно щодва роки.

Наразі у АІС НАСА укладені угоди про надання рефератів майже з усіма астрономічними журналами. Через сервіс, який тепер містить більше восьми мільйонів документів, доступні відскановані статті з початку 19-го століття. Всі оновлення виконуються централізовано, шляхом запуску скриптів на дзеркалах, які переміщують оновлення з головних серверів АІС НАСА. Сервіс поширений у всьому світі, має дванадцять дзеркал у дванадцяти країнах на п'яти континентах. База даних синхронізується за допомогою щотижневих оновлень з використанням rsync — утиліти дзеркального копіювання, яка дозволяє оновлювати тільки ті частини бази даних, які змінилися.

Провідні фахівці бази даних

  • Др. Стівен Муррей / Dr. Stephen S. Murray — головний дослідник
  • Др. Альберто Аккомацці / Dr. Alberto Accomazzi — менеджер проекту
  • Др. Майкл Куртц / Dr. Michael J. Kurtz — астроном - дослідник
  • Керолайн Стерн Грант / Carolyn Stern Grant — програміст
  • Едвін Геннекен / Edwin Henneken — програміст
  • Елізабет Болен / Elizabeth Bohlen — інформатик
  • Донна Томпсон / Donna Thompson — бібліотекар

Цікаві факти

Використання АІС НАСА має майже загальний характер серед астрономів усього світу, тому статистика використання може бути використана для аналізу основних напрямків в астрономічних дослідженнях. Такі дослідження показали, що важливість дослідницької роботи, яку виконують астрономи, пов'язана з ВВП на душу населення у країні, в якій вона проводиться, а кількість астрономів у країні пропорційна ВВП країни, окрім того важливість виконаного дослідження в країні пропорційна квадрату її ВВП, поділеному на чисельність населення.

Посилання

  • image NASA ADS - як користуватися найбільшою базою наукових статей на YouTube
  • Сайт Астрофізичної інформаційної системи НАСА [ 27 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)

Література

  1. — Коледж Сіммонса, 2008. — 350 с.
    d:Track:Q14437811d:Track:Q21854516
  2. Kurtz, M. J.; Eichhorn G., Accomazzi A., Grant C. S., Murray S. S., J. Watson M. (2000). . Astronomy and Astrophysics Supplement. 143: 41—59. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 20 лютого 2019.
  3. Kurtz, M. J.; Eichhorn G., Accomazzi A., Grant C. S., Demleitner M., Murray S. S. (2005). Worldwide Use and Impact of the NASA Astrophysics Data System Digital Library. The Journal of the American Society for Information Science and Technology. 56: 36. (Preprint [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.])
  4. Good, J. C. (1992). Diana M. Worrall, Chris Biemesderfer and Jeannette Barnes (ред.). Overview of the Astrophysics Data System (ADS), Astronomical Data Analysis Software Systems and I. A. S. P. Conference Series. 25: 35.
  5. Accomazzi, A.; Eichhorn G., Kurtz M. J., Grant C. S., Murray S. S. (2000). . Astronomy and Astrophysics Supplement. 143: 85—109. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 20 лютого 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Astrofizichna informacijna sistema NASA angl ADS Astrophysics Data System dali AIS NASA naukometrichna baza danih fahovoyi literaturi z astronomiyi ta fiziki Na 2015 rik baza danih maye 8 000 000 dokumentiv astronomiyi ta fiziki z ta nerecenzovanih dzherel Majzhe dlya vsih statej v sistemi dostupni bezkoshtovni referati Vidskanovani davnishi statti rozmisheni u formatah GIF ta PDF Novi statti suprovodzhuyutsya posilannyami na elektronni versiyi yaki rozmisheni na sajtah zhurnaliv a takozh preprinti arXiv za yihnoyi nayavnosti Elektronni versiyi zazvichaj dostupni lishe peredplatnikam yakimi ye bilshist astronomichnih ustanov Astrofizichna informacijna sistema NASAPosilannyaui adsabs harvard eduTipd bibliografichna baza danih i d 1 Zapochatkovano1992 Astrofizichna informacijna sistema NASA u VikishovishiLogotip AIS NASA AIS NASA potuzhnij doslidnickij instrument yakij maye znachnij vpliv na efektivnist astronomichnih doslidzhen z momentu zapusku proektu v 1992 roci Za dopomogoyu suchasnogo poshukovogo mehanizmu AIS NASA specialno stvorenogo dlya potreb astronomiyi informacijni poshuki yaki ranishe zajmali dni abo tizhni zaraz vikonuyutsya za licheni sekundi Doslidzhennya pokazali sho korist dlya rozvitku astronomiyi vid banku danih AIS NASA ekvivalentna kilkom sotnyam miljoniv dolariv SShA shoroku Za pribliznimi ocinkami sistema potroyila auditoriyu naukovih zhurnaliv z astronomiyi Ob yem ciyeyi bazi danih postijno zminyuyetsya ale v serednomu stanovit blizko 5 petabajt IstoriyaBagatorichna problema v astronomichnih doslidzhennyah polyagala v tomu sho cherez stijke zrostannya kilkosti naukovh prac astronomi vstigali chitati dedali menshij vidsotok novih publikacij u velikih zhurnalah z astronomiyi Protyagom 1980 h rokiv stalo zrozumilo sho novi tehnologiyi yaki formuvali osnovu Internetu z chasom mozhut buti vikoristani dlya stvorennya elektronnoyi sistemi indeksaciyi astronomichnih naukovo doslidnih prac sho dozvolit astronomam vstigati oznajomlyuvatisya z nabagato bilshoyu kilkistyu doslidzhen Pershu propoziciyu zi stvorennya bazi danih referativ zhurnalnih statej bulo zrobleno na konferenciyi Astronomy from Large Data bases sho prohodila 1987 roku v Garhingu Nimechchina Protyagom nastupnih dvoh rokiv trivalo pervinne proektuvannya elektronnoyi sistemi dostupu do astrofizichnih referativ 1991 roku projshli obgovorennya pro sposobi integraciyi AIS NASA z bazoyu danih SIMBAD yaka mistit vsi dostupni katalozhni poznachennya ob yektiv za mezhami Sonyachnoyi sistemi dlya stvorennya mehanizmu za dopomogoyu yakogo astronomi mogli b shukati vsi praci napisani pro zadanij ob yekt 1988 roku dlya perevirki koncepciyi bula stvorena pochatkova versiya AIS NASA z bazoyu danih sho skladalasya z 40 dokumentiv a vlitku 1993 roku bazu danih AIS NASA bulo uspishno pidklyucheno do bazi danih SIMBAD Ce jmovirno bulo pershoyu realizaciyeyu odnochasnogo dostupu do transatlantichnih naukovih baz danih cherez yedinij sajt Do 1994 roku servis buv dostupnij cherez vlasne merezheve programne zabezpechennya ale na pochatku roku buv perevedenij v novostvorenij internet Chislo koristuvachiv za p yat tizhniv pislya nadannya AIS NASA yak internet servisu zrosla v chotiri razi Na pochatku zhurnalni statti dostupni v AIS NASA buli skanami z paperovih versij zhurnaliv ale z 1995 roku Astrophysical Journal stav publikuvati elektronnu versiyu za nim nezabarom elektronna versiya h yavilasya j u inshih velikih zhurnaliv takih yak Astronomy and Astrophysics ta Monthly Notices of the Royal Astronomical Society Z momentu poyavi takih elektronnih versij AIS NASA stala podavati na nih posilannya Priblizno z 1995 roku kilkist koristuvachiv AIS NASA podvoyuvalasya priblizno shodva roki Narazi u AIS NASA ukladeni ugodi pro nadannya referativ majzhe z usima astronomichnimi zhurnalami Cherez servis yakij teper mistit bilshe vosmi miljoniv dokumentiv dostupni vidskanovani statti z pochatku 19 go stolittya Vsi onovlennya vikonuyutsya centralizovano shlyahom zapusku skriptiv na dzerkalah yaki peremishuyut onovlennya z golovnih serveriv AIS NASA Servis poshirenij u vsomu sviti maye dvanadcyat dzerkal u dvanadcyati krayinah na p yati kontinentah Baza danih sinhronizuyetsya za dopomogoyu shotizhnevih onovlen z vikoristannyam rsync utiliti dzerkalnogo kopiyuvannya yaka dozvolyaye onovlyuvati tilki ti chastini bazi danih yaki zminilisya Providni fahivci bazi danihDr Stiven Murrej Dr Stephen S Murray golovnij doslidnik Dr Alberto Akkomacci Dr Alberto Accomazzi menedzher proektu Dr Majkl Kurtc Dr Michael J Kurtz astronom doslidnik Kerolajn Stern Grant Carolyn Stern Grant programist Edvin Genneken Edwin Henneken programist Elizabet Bolen Elizabeth Bohlen informatik Donna Tompson Donna Thompson bibliotekarCikavi faktiVikoristannya AIS NASA maye majzhe zagalnij harakter sered astronomiv usogo svitu tomu statistika vikoristannya mozhe buti vikoristana dlya analizu osnovnih napryamkiv v astronomichnih doslidzhennyah Taki doslidzhennya pokazali sho vazhlivist doslidnickoyi roboti yaku vikonuyut astronomi pov yazana z VVP na dushu naselennya u krayini v yakij vona provoditsya a kilkist astronomiv u krayini proporcijna VVP krayini okrim togo vazhlivist vikonanogo doslidzhennya v krayini proporcijna kvadratu yiyi VVP podilenomu na chiselnist naselennya Posilannya NASA ADS yak koristuvatisya najbilshoyu bazoyu naukovih statej na YouTube Sajt Astrofizichnoyi informacijnoyi sistemi NASA 27 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl Literatura Koledzh Simmonsa 2008 350 s d Track Q14437811d Track Q21854516 Kurtz M J Eichhorn G Accomazzi A Grant C S Murray S S J Watson M 2000 Astronomy and Astrophysics Supplement 143 41 59 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 20 lyutogo 2019 Kurtz M J Eichhorn G Accomazzi A Grant C S Demleitner M Murray S S 2005 Worldwide Use and Impact of the NASA Astrophysics Data System Digital Library The Journal of the American Society for Information Science and Technology 56 36 Preprint 16 travnya 2008 u Wayback Machine Good J C 1992 Diana M Worrall Chris Biemesderfer and Jeannette Barnes red Overview of the Astrophysics Data System ADS Astronomical Data Analysis Software Systems and I A S P Conference Series 25 35 Accomazzi A Eichhorn G Kurtz M J Grant C S Murray S S 2000 Astronomy and Astrophysics Supplement 143 85 109 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 20 lyutogo 2019

Дата публікації:
Топ