Поли́н суцільнобі́лий, або білопо́встий, або не́хворощ білопо́вста (Artemisia hololeuca) — багаторічна рослина з родини айстрових, занесена до Червоних книг України й Росії, Європейського Червоного списку та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Ендемік басейну річки Дон, перспективна протиерозійна, фітомеліоративна та декоративна культура.
Полин суцільнобілий | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Полин (Artemisia) |
Вид: | Полин суцільнобілий (A. hololeuca) |
Біноміальна назва | |
Artemisia hololeuca |
Опис
Сланкий напівчагарничок 15-40 см заввишки, хамефіт. Корінь стрижневий, потужний. Неплідні пагони численні, здерев'янілі у нижній частині, вкорочені, густо улиснені, плідні — нечисленні, висхідні, слабо улиснені. Рослина повстисто-павутинисто опушена білими волосками, утворює своєрідні сріблясто-сірі подушки. Листки на неплідних пагонах або в розетках при основі стебла черешкові, пірчастороздільні або двопірчасторозсічені, в обрисі яйцеподібні, жорсткуваті, 2-6 см завдовжки та 1-2,5 см завширшки. Сегменти листків першого порядку у кількості 2-4 пар розсунуті, видовжені, кінцеві сегменти лінійно-ланцетні, тупі, 2-7 мм завдовжки та 1 мм завширшки. Листки плідних пагонів дрібніші, цілокраї, їх форма міниться від пірчастої до лінійної.
Квітконосні стебла нечисленні, висхідні. Суцвіття — пониклі на зігнутих ніжках, зібрані у вузькопірамідальні, нещільні волоті. Найчастіше кошики кулясті або напівкулясті, рідше можуть бути широко-яйцеподібними або дзвоникуватими, їх ширина сягає 2,5-5 мм. Зовнішні листочки обгортки майже однакової довжини з внутрішніми або дещо коротші. Квітколоже відносно широке, голе, зрідка може бути вкритим поодинокими волосками. Квітки численні, 5-членні, зрослопелюсткові, з голим віночком, жовтуваті. Плоди — оберненояйцеподібні, коричнювато-бурі, тонкоборозенчасті сім'янки 1,5-1,7 мм завдовжки, 0,5-0,6 мм завширшки.
Визначення
Близьким до цього виду є полин австрійський, який відрізняється від полину суцільнобілого трироздільними верхніми стебловими листками, тим, що опушення в нього складається з тонких шовковистих волосків, а віночки біля верхівки не голі, а густо опушені.
Екологія
Полин суцільнобілий — морозо- та посухостійка, світлолюбна рослина, дуже вибаглива до вмісту карбонатів у ґрунті. Найкраще розвивається на крейдяних відслоненнях, завдяки розгалуженому корінню він здатен рости на незакріплених та еродованих схилах. Зростає як поодинці, так і невеликими групами, переважно у верхній та середній частині схилів східної та південної орієнтації. На стрімких схилах з потужним шаром рухливого крейдового щебеню трапляються лише поодинокі особини, в окремих випадках може оселятися у карбонатних степах і на пісках.
Полин суцільнобілий часто панує в піонерних угрупованнях з чебрецем, а також може утворювати власну формацію Artemisieta hololeucae, яка, проте, належить до ряду рідкісних і зникаючих. Вид витримує невелике задерніння, проте при сильному загущенні не витримує конкуренції з кореневищними злаками та гине. При постійному скошуванні або поїданні худобою погано відновлюється.
Розмножується насінням та вегетативно. Квітне у червні-серпні, запилюється вітром. Плодоносить у серпні-жовтні. Насіннєва продуктивність рослин з берегів річки Повної коливається від 198 до 636 насінин з однієї особини, у хоперських популяцій цей показник вищий.
Поширення
Вид притаманний виключно басейну річки Дон. В Україні зростає у Харківській, Донецькій та Луганській областях на степових ділянках по берегах річок Сіверський Донець та Кринка.
За межами України трапляється на південному сході Бєлгородської, півдні Воронезької, Волгоградської та північному заході Ростовської областей Росії. В Бєлгородській області полин суцільнобілий знайдений поблизу Білої гори, у Калюжному Ярі, долині річки ; у Волгоградській — уздовж річищ Хопра і ; у Ростовській — виключно на правому березі річки Повна.
Значення та статус виду
Чинниками, які зумовлюють скорочення чисельності цієї рослини, є вузька еколого-ценотична амплітуда та низька конкурентна спроможність виду, відокремленність популяцій, знищення середовища існування внаслідок видобутку крейди, лісомеліоративних робіт, палів, випасання худоби, терасування схилів. Полин суцільнобілий охороняється в Українському степовому природному заповіднику (у філії «Крейдова флора»), Національному природному парку «Святі Гори», Пристінському заказнику та Балці Гіркій. Для збільшення популяції рослин необхідно запобігати випасанню худоби, залісненню та видозміненню схилів.
Через невелику щільність популяцій вид практичного значення не має, але полин суцільнобілий корисний у боротьбі з ерозією схилів та як ґрунтотворна рослина. Також його вирощують у ботанічних садах як декоративну рослину. Зокрема, в Україні цей вид можна побачити в Донецькому ботанічному саду НАН України, Ботанічному саду ім. О. В. Фоміна та ботанічному саду Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Синоніми
- Artemisia supina Steven ex DC
Джерела
- Доброчаева, Котов и др. Определитель высших растений Украины. К.: Наук. думка, 1987. — С.340
- Третяк П. Словник НТШ
- Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — К.: Наук. думка, 2004. — С.66
Посилання
- Полин суцільнобілий у Червоній книзі України. — Переглянуто 8 березня 2015.
- Полин суцільнобілий у Червоній книзі Росії. — Переглянуто 8 березня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poli n sucilnobi lij abo bilopo vstij abo ne hvorosh bilopo vsta Artemisia hololeuca bagatorichna roslina z rodini ajstrovih zanesena do Chervonih knig Ukrayini j Rosiyi Yevropejskogo Chervonogo spisku ta Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Endemik basejnu richki Don perspektivna protierozijna fitomeliorativna ta dekorativna kultura Polin sucilnobilij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Ajstrocviti Asterales Rodina Ajstrovi Asteraceae Rid Polin Artemisia Vid Polin sucilnobilij A hololeuca Binomialna nazva Artemisia hololeuca M Bieb ex Besser 1834OpisSlankij napivchagarnichok 15 40 sm zavvishki hamefit Korin strizhnevij potuzhnij Neplidni pagoni chislenni zderev yanili u nizhnij chastini vkorocheni gusto ulisneni plidni nechislenni vishidni slabo ulisneni Roslina povstisto pavutinisto opushena bilimi voloskami utvoryuye svoyeridni sriblyasto siri podushki Listki na neplidnih pagonah abo v rozetkah pri osnovi stebla chereshkovi pirchastorozdilni abo dvopirchastorozsicheni v obrisi yajcepodibni zhorstkuvati 2 6 sm zavdovzhki ta 1 2 5 sm zavshirshki Segmenti listkiv pershogo poryadku u kilkosti 2 4 par rozsunuti vidovzheni kincevi segmenti linijno lancetni tupi 2 7 mm zavdovzhki ta 1 mm zavshirshki Listki plidnih pagoniv dribnishi cilokrayi yih forma minitsya vid pirchastoyi do linijnoyi Kvitkonosni stebla nechislenni vishidni Sucvittya ponikli na zignutih nizhkah zibrani u vuzkopiramidalni neshilni voloti Najchastishe koshiki kulyasti abo napivkulyasti ridshe mozhut buti shiroko yajcepodibnimi abo dzvonikuvatimi yih shirina syagaye 2 5 5 mm Zovnishni listochki obgortki majzhe odnakovoyi dovzhini z vnutrishnimi abo desho korotshi Kvitkolozhe vidnosno shiroke gole zridka mozhe buti vkritim poodinokimi voloskami Kvitki chislenni 5 chlenni zroslopelyustkovi z golim vinochkom zhovtuvati Plodi obernenoyajcepodibni korichnyuvato buri tonkoborozenchasti sim yanki 1 5 1 7 mm zavdovzhki 0 5 0 6 mm zavshirshki Viznachennya Blizkim do cogo vidu ye polin avstrijskij yakij vidriznyayetsya vid polinu sucilnobilogo trirozdilnimi verhnimi steblovimi listkami tim sho opushennya v nogo skladayetsya z tonkih shovkovistih voloskiv a vinochki bilya verhivki ne goli a gusto opusheni EkologiyaPolin sucilnobilij morozo ta posuhostijka svitlolyubna roslina duzhe vibagliva do vmistu karbonativ u grunti Najkrashe rozvivayetsya na krejdyanih vidslonennyah zavdyaki rozgaluzhenomu korinnyu vin zdaten rosti na nezakriplenih ta erodovanih shilah Zrostaye yak poodinci tak i nevelikimi grupami perevazhno u verhnij ta serednij chastini shiliv shidnoyi ta pivdennoyi oriyentaciyi Na strimkih shilah z potuzhnim sharom ruhlivogo krejdovogo shebenyu traplyayutsya lishe poodinoki osobini v okremih vipadkah mozhe oselyatisya u karbonatnih stepah i na piskah Polin sucilnobilij chasto panuye v pionernih ugrupovannyah z chebrecem a takozh mozhe utvoryuvati vlasnu formaciyu Artemisieta hololeucae yaka prote nalezhit do ryadu ridkisnih i znikayuchih Vid vitrimuye nevelike zaderninnya prote pri silnomu zagushenni ne vitrimuye konkurenciyi z korenevishnimi zlakami ta gine Pri postijnomu skoshuvanni abo poyidanni hudoboyu pogano vidnovlyuyetsya Rozmnozhuyetsya nasinnyam ta vegetativno Kvitne u chervni serpni zapilyuyetsya vitrom Plodonosit u serpni zhovtni Nasinnyeva produktivnist roslin z beregiv richki Povnoyi kolivayetsya vid 198 do 636 nasinin z odniyeyi osobini u hoperskih populyacij cej pokaznik vishij PoshirennyaVid pritamannij viklyuchno basejnu richki Don V Ukrayini zrostaye u Harkivskij Doneckij ta Luganskij oblastyah na stepovih dilyankah po beregah richok Siverskij Donec ta Krinka Za mezhami Ukrayini traplyayetsya na pivdennomu shodi Byelgorodskoyi pivdni Voronezkoyi Volgogradskoyi ta pivnichnomu zahodi Rostovskoyi oblastej Rosiyi V Byelgorodskij oblasti polin sucilnobilij znajdenij poblizu Biloyi gori u Kalyuzhnomu Yari dolini richki u Volgogradskij uzdovzh richish Hopra i u Rostovskij viklyuchno na pravomu berezi richki Povna Znachennya ta status viduChinnikami yaki zumovlyuyut skorochennya chiselnosti ciyeyi roslini ye vuzka ekologo cenotichna amplituda ta nizka konkurentna spromozhnist vidu vidokremlennist populyacij znishennya seredovisha isnuvannya vnaslidok vidobutku krejdi lisomeliorativnih robit paliv vipasannya hudobi terasuvannya shiliv Polin sucilnobilij ohoronyayetsya v Ukrayinskomu stepovomu prirodnomu zapovidniku u filiyi Krejdova flora Nacionalnomu prirodnomu parku Svyati Gori Pristinskomu zakazniku ta Balci Girkij Dlya zbilshennya populyaciyi roslin neobhidno zapobigati vipasannyu hudobi zalisnennyu ta vidozminennyu shiliv Cherez neveliku shilnist populyacij vid praktichnogo znachennya ne maye ale polin sucilnobilij korisnij u borotbi z eroziyeyu shiliv ta yak gruntotvorna roslina Takozh jogo viroshuyut u botanichnih sadah yak dekorativnu roslinu Zokrema v Ukrayini cej vid mozhna pobachiti v Doneckomu botanichnomu sadu NAN Ukrayini Botanichnomu sadu im O V Fomina ta botanichnomu sadu Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina SinonimiArtemisia supina Steven ex DCDzherelaDobrochaeva Kotov i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 S 340 Tretyak P Slovnik NTSh Kobiv Yu Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin K Nauk dumka 2004 S 66PosilannyaPolin sucilnobilij u Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 8 bereznya 2015 Polin sucilnobilij u Chervonij knizi Rosiyi Pereglyanuto 8 bereznya 2015