Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
44°13′10″ пн. ш. 17°54′12″ сх. д. / 44.219583° пн. ш. 17.903528° сх. д.
| 44°13′10″ пн. ш. 17°54′12″ сх. д. / 44.21958333336077374° пн. ш. 17.90352777780577753° сх. д.Координати: 44°13′10″ пн. ш. 17°54′12″ сх. д. / 44.21958333336077374° пн. ш. 17.90352777780577753° сх. д. | |
| Тип | фірма |
|---|---|
| Галузь | чорна металургія |
| Доля | працюючий |
| Засновано | 1892 рік, як комбінат - з 1968 року |
| Штаб-квартира | Зениця, Боснія і Герцеговина |
| Попередні назви | "Зениця" |
| Продукція | чавун, сталь, металопрокат |
| Власник(и) | ArcelorMittal |
| Співробітники | 2400 |
 ArcelorMittal Zenica у Вікісховищі | |
ArcelorMittal Zenica (АрселорМіттал Зениця) — металургійний комбінат у Боснії і Герцеговині, в місті Зениця. Заснований як металургійний завод 1892 року. Як комбінат існує з 1968 року. У другій половині 20 століття був найбільшим металургійним комбінатом Югославії, виплавлявши близько 1/2 чавуну і сталі (1 млн. т) та виробляє 1/3 прокату. З 2006 року належить компанії ArcelorMittal.
Історія
Завод у Зениці на місці сучасного комбінату було відкрито 1892 року. Після Другої світової війни був реконструйований і розширений. Був перетворений на комбінат 1968 року після об'єднання з двома іншими металургійними заводами, рудниками і заводами з обробки металів. У реконструкції і модернізації комбінату брав участь СРСР, що надавав йому технічну документацію і обладнання. 1971 року на комбінаті працювало 24 тис. чоловік. У 1970-х роках коксохімічний завод комбінату виробляв 84% коксу, випаленого в Югославії, близько 50% сталі (1 млн. т) і близько 30% прокату.
1992 року, під час війни в Югославії, комбінат тимчасово припинив роботу, яку лише частково відновив у 1993 році.
У 1990-х роках було розроблено заходи з демонтажу старого обладнання і модернізації виробництва. 2000 року було виплавлено лише 76 651 т сталі, з яких 53118 т — у мартенівській печі і 23533 т у електросталеплавильній печі. 2003 року на комбінаті було виплавлено близько 1 млн. т сталі. Наприкінці 2004 року було припинено експлуатацію мартенівських печей.
2004 року перейшов у власність компанії ArcelorMittal і отримав назву «ArcelorMittal Zenica». У період з 2004 по 2014 рік комбінат отримав понад 154 млн. євро інвестицій на модернізацію виробництва, з яких понад 39 млн. євро, за даними компанії « ArcelorMittal», було інвестовано у поліпшення екологічних показників заводу.
2006 року було вироблено 480035 т електросталі. 2008 року після реконструкції було введено в дію доменну піч.
Сучасність
У структуру комбінату «ArcelorMittal Zenica» входять металургійний завод, аглофабрика, коксохімічний завод. Залізна руда на аглофабрику надходить з кар'єрів компанії «ArcelorMittal Prijedor» («АрселорМіттал Прієдор»), що розробляються коло міста Прієдор. На заводі працює 1 доменна піч об'ємом 2000 м³, [] сталеливарний цех з киснево-конверторним виробництвом сталі, установка безперервного розливання сталі. У прокатних цехах виробляють арматурну сталь та катанку. Працює також цех з виробництва сталевої сітки.
Комбінат виробляє гарячекатаний прокат головним чином на балканський, європейський та північноафриканський ринки.
На комбінаті працюють понад 2400 осіб (2014 рік). Разом з підрядними організаціями і іншими партнерськими фірмами комбінат забезпечує роботою приблизно 10000 осіб як у самій Зениці так і у Боснії і Герцеговині в цілому.
Посилання
- Bosnia [ 2015-10-22 у Wayback Machine.] на сайті http://corporate.arcelormittal.com/ [ 2017-08-17 у Wayback Machine.] (англ.)
- Зениця. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Югославія // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Зеница // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Sulejman Muhamedagić; Mirsada Oruč. Historical survey of iron and steel production in Bosnia and Herzegovina = Zgodovinski pregled proizvodnje železa in jekla v Bosni in Hercegovini[недоступне посилання]. // Materiali in tehnologije, Vol. 43, št. 4 (2009), str. 223–229. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
44 13 10 pn sh 17 54 12 sh d 44 219583 pn sh 17 903528 sh d 44 219583 17 903528 ArcelorMittal Zenica44 13 10 pn sh 17 54 12 sh d 44 21958333336077374 pn sh 17 90352777780577753 sh d 44 21958333336077374 17 90352777780577753 Koordinati 44 13 10 pn sh 17 54 12 sh d 44 21958333336077374 pn sh 17 90352777780577753 sh d 44 21958333336077374 17 90352777780577753TipfirmaGaluzchorna metalurgiyaDolyapracyuyuchijZasnovano1892 rik yak kombinat z 1968 rokuShtab kvartiraZenicya Bosniya i GercegovinaPoperedni nazvi Zenicya Produkciyachavun stal metaloprokatVlasnik i ArcelorMittalSpivrobitniki2400 ArcelorMittal Zenica u Vikishovishi ArcelorMittal Zenica ArselorMittal Zenicya metalurgijnij kombinat u Bosniyi i Gercegovini v misti Zenicya Zasnovanij yak metalurgijnij zavod 1892 roku Yak kombinat isnuye z 1968 roku U drugij polovini 20 stolittya buv najbilshim metalurgijnim kombinatom Yugoslaviyi viplavlyavshi blizko 1 2 chavunu i stali 1 mln t ta viroblyaye 1 3 prokatu Z 2006 roku nalezhit kompaniyi ArcelorMittal Vid na chastinu kombinatu IstoriyaZavod u Zenici na misci suchasnogo kombinatu bulo vidkrito 1892 roku Pislya Drugoyi svitovoyi vijni buv rekonstrujovanij i rozshirenij Buv peretvorenij na kombinat 1968 roku pislya ob yednannya z dvoma inshimi metalurgijnimi zavodami rudnikami i zavodami z obrobki metaliv U rekonstrukciyi i modernizaciyi kombinatu brav uchast SRSR sho nadavav jomu tehnichnu dokumentaciyu i obladnannya 1971 roku na kombinati pracyuvalo 24 tis cholovik U 1970 h rokah koksohimichnij zavod kombinatu viroblyav 84 koksu vipalenogo v Yugoslaviyi blizko 50 stali 1 mln t i blizko 30 prokatu 1992 roku pid chas vijni v Yugoslaviyi kombinat timchasovo pripiniv robotu yaku lishe chastkovo vidnoviv u 1993 roci U 1990 h rokah bulo rozrobleno zahodi z demontazhu starogo obladnannya i modernizaciyi virobnictva 2000 roku bulo viplavleno lishe 76 651 t stali z yakih 53118 t u martenivskij pechi i 23533 t u elektrostaleplavilnij pechi 2003 roku na kombinati bulo viplavleno blizko 1 mln t stali Naprikinci 2004 roku bulo pripineno ekspluataciyu martenivskih pechej 2004 roku perejshov u vlasnist kompaniyi ArcelorMittal i otrimav nazvu ArcelorMittal Zenica U period z 2004 po 2014 rik kombinat otrimav ponad 154 mln yevro investicij na modernizaciyu virobnictva z yakih ponad 39 mln yevro za danimi kompaniyi ArcelorMittal bulo investovano u polipshennya ekologichnih pokaznikiv zavodu 2006 roku bulo virobleno 480035 t elektrostali 2008 roku pislya rekonstrukciyi bulo vvedeno v diyu domennu pich SuchasnistU strukturu kombinatu ArcelorMittal Zenica vhodyat metalurgijnij zavod aglofabrika koksohimichnij zavod Zalizna ruda na aglofabriku nadhodit z kar yeriv kompaniyi ArcelorMittal Prijedor ArselorMittal Priyedor sho rozroblyayutsya kolo mista Priyedor Na zavodi pracyuye 1 domenna pich ob yemom 2000 m dzherelo stalelivarnij ceh z kisnevo konvertornim virobnictvom stali ustanovka bezperervnogo rozlivannya stali U prokatnih cehah viroblyayut armaturnu stal ta katanku Pracyuye takozh ceh z virobnictva stalevoyi sitki Kombinat viroblyaye garyachekatanij prokat golovnim chinom na balkanskij yevropejskij ta pivnichnoafrikanskij rinki Na kombinati pracyuyut ponad 2400 osib 2014 rik Razom z pidryadnimi organizaciyami i inshimi partnerskimi firmami kombinat zabezpechuye robotoyu priblizno 10000 osib yak u samij Zenici tak i u Bosniyi i Gercegovini v cilomu PosilannyaBosnia 2015 10 22 u Wayback Machine na sajti http corporate arcelormittal com 2017 08 17 u Wayback Machine angl Zenicya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Yugoslaviya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Zenica Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Sulejman Muhamedagic Mirsada Oruc Historical survey of iron and steel production in Bosnia and Herzegovina Zgodovinski pregled proizvodnje zeleza in jekla v Bosni in Hercegovini nedostupne posilannya Materiali in tehnologije Vol 43 st 4 2009 str 223 229 angl