Арбед (Arbed, ARBED, скорочення від фр. Aciéries Réunies de Burbach Eich Dudelange — - Ас'єрі Реюні де Бурбах-Ейх-Дедюланж — Об'єднані металургійні заводи Бурбах-Ейх-Дюделанж) — колишній люксембурзький металургійний концерн, контрольований люксембурзьким, бельгійським і французьким капіталами. Був заснований у 1911 році. На початку 1970-х років володів понад як 4/5 виробничих потужностей металургійної промисловості Люксембургу. На початку 2000-х років був єдиною компанією чорної металургії Люксембургу. Компанія володіла великою мережею філіалів і підприємств у багатьох державах світу, в тому числі у ФРН, Бельгії, Франції, Нідерландах, Бразилії, Австрії, США, які на початку 1980-х років давали до 70 % обороту. У 40 з них компанія володіла контрольним пакетом акцій. На початку 1980-х років компанія посідала 4-е місце серед металургійних монополій Західної Європи і входила у першу десятку металургійних компаній світу. У 2001 році компанія «Арбед» об'єдналася з іспанською компанією Aceralia і французькою компанією Usinor, внаслідок чого була утворена компанія Arcelor.
Тип | бізнес[1] |
---|---|
Організаційно-правова форма господарювання | Société anonyme[d] |
Галузь | чорна металургія і металургійна промисловість[d][2] |
Попередник(и) | Q13102971? |
Засновано | 1911[1] |
Закриття (ліквідація) | 2002 |
Штаб-квартира | Еш-сюр-Альзетт |
Холдингова компанія | ArcelorMittal |
Дочірні компанії | d[2] |
arbed.lu | |
Арбед у Вікісховищі |
Історія
Компанія була утворена у 1911 році шляхом об'єднання трьох металургійних компаній, кожна з яких володіла заводами відповідно у люксембурзьких містах Дюделанж і Ейх (тепер в межах міста Люксембург) та у німецькому місті Бурбах.
У 1975 і 1981 роках Державний комітет Ради Міністрів СРСР по науці і техніці підписував з акціонерним товариством «Арбед» угоди про науково-технічну співпрацю.
У 1979 році оборот компанії становив 45,4 млрд франків, кількість робітників і службовців — 20,7 тис. осіб. На початку 1980-х років компанії окрім металургійних заводів з повним металургійним циклом належали також вугільні і залізорудні шахти, коксохімічні заводи, низка машинобудівних підприємств з виробництва електротехнічного обладнання й апаратури, будівельних матеріалів. Виробничі потужності становили 14 млн т сталі на рік.
У 1985 році держава придбала значний пакет акцій компанії і стала найбільшим її акціонером.
Стан компанії перед утворенням «Arcelor»
Наприкінці 1990-х років, незадого до переходу компанії «Арбед» до складу «Arcelor», вона була єдиною компанією чорної металургії в Люксембурзі. Компанія була приватною, однак держава була її головним акціонером — на той момент державі належало 27,9 % капіталу і 20 % голосів у прийнятті рішень. Компанія вела багатопрофільну діяльність — від видобутку корисних копалин й будівництва заводів до випуску готової продукції. У Люксембурзі компанія після зупинки у 1998 році останньої доменної печі в країні не мала заводів з повним металургійним циклом, тут працювало тільки прокатне виробництво. Компанія реструктуризувала виробництво сталі, витративши 18 млрд люксембурзьких франків переважно на будівництво 3 електросталеплавильних печей для переробки металобрухту замість киснево-конвертерного виробництва, яке може переробляти лише обмежену кількість металобрухту за одну плавку. Підприємства в самому Люксембурзі грали набагато меншу роль у оборудках компанії, ніж підприємства компанії, розташовані за кордоном — в Люксембурзі в основному працювали заводи, що виробляли сортовий прокат, провідною компанією була «ProfilARBED», яка в свою чергу включала в себе німецьку Stahlwerke Thüringen. У 1996 році виробництво сортового прокату становило 20,2 % у консолідованому обороті компанії «Арбед». Виробництво листового прокату становило 43,3 % консолідованого обороту компанії. В межах Люксембургу листопрокатний цех компанії був у місті Дюделанж, але листопрокатне виробництво в основному було пов'язано переважно з дочірньою бельгійською компанією «Sidmar» і її 2 металургійними заводами повного циклу — заводом у Генті (Бельгія) і заводом у Бремені (Німеччина). Інші важливі області діяльності компанії — виробництво легованої сталі у Бельгії і важливий внесок у Бразилії — група «Белго-Мінейра» (32 % капіталу і 35,3 % голосів).
Виноски
- GRID Release 2017-05-22 — 2017-05-22 — 2017. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5032286
- Архів преси XX століття — 1908.
- Люксембург. // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.). — 1973.
- Steel in Luxembourg [ 4 лютого 2021 у Wayback Machine.]. // Green Industrial Restructuring: International Case Studies and Theoretical Interpretations [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]. Springer Science & Business Media. 2001. Page 279. (англ.)
- Мировая экономика и международные отношения. № 1, 1981. — С. 135. (рос.)
- СССР--Люксембург: страницы истории, 1867—1984 гг. : документы и материалы. — М.: Издательство политической литературы, 1985. — С. 179, 210 [ 11 квітня 2022 у Wayback Machine.]. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arbed Arbed ARBED skorochennya vid fr Acieries Reunies de Burbach Eich Dudelange As yeri Reyuni de Burbah Ejh Dedyulanzh Ob yednani metalurgijni zavodi Burbah Ejh Dyudelanzh kolishnij lyuksemburzkij metalurgijnij koncern kontrolovanij lyuksemburzkim belgijskim i francuzkim kapitalami Buv zasnovanij u 1911 roci Na pochatku 1970 h rokiv volodiv ponad yak 4 5 virobnichih potuzhnostej metalurgijnoyi promislovosti Lyuksemburgu Na pochatku 2000 h rokiv buv yedinoyu kompaniyeyu chornoyi metalurgiyi Lyuksemburgu Kompaniya volodila velikoyu merezheyu filialiv i pidpriyemstv u bagatoh derzhavah svitu v tomu chisli u FRN Belgiyi Franciyi Niderlandah Braziliyi Avstriyi SShA yaki na pochatku 1980 h rokiv davali do 70 oborotu U 40 z nih kompaniya volodila kontrolnim paketom akcij Na pochatku 1980 h rokiv kompaniya posidala 4 e misce sered metalurgijnih monopolij Zahidnoyi Yevropi i vhodila u pershu desyatku metalurgijnih kompanij svitu U 2001 roci kompaniya Arbed ob yednalasya z ispanskoyu kompaniyeyu Aceralia i francuzkoyu kompaniyeyu Usinor vnaslidok chogo bula utvorena kompaniya Arcelor ArbedTipbiznes 1 Organizacijno pravova forma gospodaryuvannyaSociete anonyme d Galuzchorna metalurgiya i metalurgijna promislovist d 2 Poperednik i Q13102971 Zasnovano1911 1 Zakrittya likvidaciya 2002Shtab kvartiraEsh syur AlzettHoldingova kompaniyaArcelorMittalDochirni kompaniyid 2 arbed lu Arbed u VikishovishiIstoriyaMetalurgijnij zavod u Dyudelanzh najbilshij zavod kompaniyi Arbed na moment yiyi zasnuvannya u 1912 roci Zasnovanij 1882 roku Kompaniya bula utvorena u 1911 roci shlyahom ob yednannya troh metalurgijnih kompanij kozhna z yakih volodila zavodami vidpovidno u lyuksemburzkih mistah Dyudelanzh i Ejh teper v mezhah mista Lyuksemburg ta u nimeckomu misti Burbah U 1975 i 1981 rokah Derzhavnij komitet Radi Ministriv SRSR po nauci i tehnici pidpisuvav z akcionernim tovaristvom Arbed ugodi pro naukovo tehnichnu spivpracyu U 1979 roci oborot kompaniyi stanoviv 45 4 mlrd frankiv kilkist robitnikiv i sluzhbovciv 20 7 tis osib Na pochatku 1980 h rokiv kompaniyi okrim metalurgijnih zavodiv z povnim metalurgijnim ciklom nalezhali takozh vugilni i zalizorudni shahti koksohimichni zavodi nizka mashinobudivnih pidpriyemstv z virobnictva elektrotehnichnogo obladnannya j aparaturi budivelnih materialiv Virobnichi potuzhnosti stanovili 14 mln t stali na rik U 1985 roci derzhava pridbala znachnij paket akcij kompaniyi i stala najbilshim yiyi akcionerom Stan kompaniyi pered utvorennyam Arcelor Naprikinci 1990 h rokiv nezadogo do perehodu kompaniyi Arbed do skladu Arcelor vona bula yedinoyu kompaniyeyu chornoyi metalurgiyi v Lyuksemburzi Kompaniya bula privatnoyu odnak derzhava bula yiyi golovnim akcionerom na toj moment derzhavi nalezhalo 27 9 kapitalu i 20 golosiv u prijnyatti rishen Kompaniya vela bagatoprofilnu diyalnist vid vidobutku korisnih kopalin j budivnictva zavodiv do vipusku gotovoyi produkciyi U Lyuksemburzi kompaniya pislya zupinki u 1998 roci ostannoyi domennoyi pechi v krayini ne mala zavodiv z povnim metalurgijnim ciklom tut pracyuvalo tilki prokatne virobnictvo Kompaniya restrukturizuvala virobnictvo stali vitrativshi 18 mlrd lyuksemburzkih frankiv perevazhno na budivnictvo 3 elektrostaleplavilnih pechej dlya pererobki metalobruhtu zamist kisnevo konverternogo virobnictva yake mozhe pereroblyati lishe obmezhenu kilkist metalobruhtu za odnu plavku Pidpriyemstva v samomu Lyuksemburzi grali nabagato menshu rol u oborudkah kompaniyi nizh pidpriyemstva kompaniyi roztashovani za kordonom v Lyuksemburzi v osnovnomu pracyuvali zavodi sho viroblyali sortovij prokat providnoyu kompaniyeyu bula ProfilARBED yaka v svoyu chergu vklyuchala v sebe nimecku Stahlwerke Thuringen U 1996 roci virobnictvo sortovogo prokatu stanovilo 20 2 u konsolidovanomu oboroti kompaniyi Arbed Virobnictvo listovogo prokatu stanovilo 43 3 konsolidovanogo oborotu kompaniyi V mezhah Lyuksemburgu listoprokatnij ceh kompaniyi buv u misti Dyudelanzh ale listoprokatne virobnictvo v osnovnomu bulo pov yazano perevazhno z dochirnoyu belgijskoyu kompaniyeyu Sidmar i yiyi 2 metalurgijnimi zavodami povnogo ciklu zavodom u Genti Belgiya i zavodom u Bremeni Nimechchina Inshi vazhlivi oblasti diyalnosti kompaniyi virobnictvo legovanoyi stali u Belgiyi i vazhlivij vnesok u Braziliyi grupa Belgo Minejra 32 kapitalu i 35 3 golosiv VinoskiGRID Release 2017 05 22 2017 05 22 2017 doi 10 6084 M9 FIGSHARE 5032286 d Track Q30141628 Arhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990 Lyuksemburg Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros 1973 Steel in Luxembourg 4 lyutogo 2021 u Wayback Machine Green Industrial Restructuring International Case Studies and Theoretical Interpretations 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Springer Science amp Business Media 2001 Page 279 angl Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya 1 1981 S 135 ros SSSR Lyuksemburg stranicy istorii 1867 1984 gg dokumenty i materialy M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1985 S 179 210 11 kvitnya 2022 u Wayback Machine ros