Щетинкопер малий Охоронний статус Уразливий МСОП 3 1 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини

Щетинкопер малий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Трупіалові (Icteridae)
Рід:	*Малий щетинкопер (Anumara)* Powell et al., 2014
Вид:	Щетинкопер малий

Біноміальна назва

Anumara forbesi
(Sclater, 1886)

Ареал виду

Синоніми

Agelaeus forbesi
Curaeus forbesi

Посилання

Вікісховище:	Anumara forbesi
Віківиди:	Anumara forbesi
EOL:	45513469
МСОП:	22724274

Щетинкопе́р малий (Anumara forbesi) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Ендемік Бразилії. Вид названий на честь британського зоолога Вільяма Александера Форбса. Раніше його відносили до роду Щетинкопер (Curaeus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження 2014 року малого щетинкопера було переведено до новоствореного монотипового роду Anumara

Опис

Довжина птаха становить 21-24 см. Забарвлення повністю чорне, не блискуче. Хвіст довгий, тонкий, стернові пера на кінці округлі. Дзьоб прямий, довгий.

Поширення і екологія

Малі щетинкопери мешкають на північному сході Бразилії, в штатах Пернамбуку і Алагоас, а також на сході Бразилії в штаті Мінас-Жерайс. Вони живуть у вологих атлантичних лісах, на узліссях, на берегах річок і боліт, а також на плантаціях цукрової тростини і манго. Зустрічаються на висоті до 890 м над рівнем моря. Живляться плодами, комахами, можливо, також нектаром. Гніздування припадає на сезон дощів і триває з березня по червень. В кладці від 1 до 4 яєць (в середньому 2,84), за сезон розмноження може вилупитися два виводки. Затримка у 4-10 днів між побудовою гнізда і відкладанням яєць робить цей вид дуже вразливим до гніздового паразитизму синіх вашерів.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція малих щетинкоперів становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також гніздовий паразитизм синіх вашерів.

Примітки

BirdLife International (2016). Anumara forbesi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 серпня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 вересня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 162. ISBN .
Powell, A.F.L.A.; Barker, F.K.; Lanyon, S.M.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lovette, I.J. (2014). A comprehensive species-level molecular phylogeny of the New World blackbirds (Icteridae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 71: 94—112. doi:10.1016/j.ympev.2013.11.009. PMID 24291659.

Джерела

Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Anumara forbesi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 26 серпня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 вересня 2022.

[4] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 162. ISBN .

[5] Powell, A.F.L.A.; Barker, F.K.; Lanyon, S.M.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lovette, I.J. (2014). A comprehensive species-level molecular phylogeny of the New World blackbirds (Icteridae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 71: 94—112. doi:10.1016/j.ympev.2013.11.009. PMID 24291659.