Allan Hills 84001

Аллан Гіллз 84001 (скор. ALH 84001) — метеорит, знайдений в , Антарктида, 27 грудня 1984 року групою американських мисливців на метеорити з проекту ANSMET. Як і інші члени групи марсіанських метеоритів, вважається, що 84001 походить з Марса. На час відкриття його маса становила 1,93 кг (4,3 фунта). Він потрапив у заголовки ЗМІ в усьому світі в 1996 році, коли вчені оголосили, що він може містити дані про мікроскопічні скам'янілості марсіанських бактерій на основі глобул карбонату.

Походження метеорита

Відповідно до теорії, камінь відколовся від поверхні Марса в результаті зіткнення планети з великим космічним тілом близько 4 млрд років тому, після чого залишався на планеті. Близько 15 млн років тому внаслідок нового потрясіння виявився в космосі, і лише 13 тисяч років тому потрапив у поле тяжіння Землі і приземлився на неї. Ці дані встановлені шляхом застосування наукових методів датування, таких як: датування за самарєм і неодимом, , калій-аргонова радіометрія, радіовуглецевий аналіз.

Вчені висловили ​​гіпотезу про те, що утворення метеорита ALH 84001 на Марсі відбулося у той час, коли планета мала на своїй поверхні рідку воду. Інші марсіанські метеорити не такі цікаві для дослідників, оскільки їх походження відноситься до часу після епохи так званого «мокрого» Марса.

Можливі біогенні особливості

Електронно-мікроскопічний знімок глобулярних та ін. структур у метеориті ALH84001, походження яких пов'язують з наявністю на Марсі життя у давні часи. Фрагмент ALH84001

6 серпня 1996 вчені НАСА заявили про те, що метеорит може містити докази слідів життя на Марсі. Стаття, опублікована в журналі «Science» за авторством астробіолога Девіда Маккея, викликала великий резонанс .

При скануванні структур метеорита растровим електронним мікроскопом були виявлені скам'янілості, які нагадали вченим «сліди» земних організмів — магнітотактичних бактерій. Дослідники стверджували, що саме такі специфічні скам'янілості залишають бактерії на Землі, тому виявлення ідентичних скам'янілостей в метеориті говорить на користь існування бактерій на його рідній планеті. Разом з тим, діаметр структур, знайдених на ALH 84001, становить 20-100 нанометрів, що близько до теоретичних нанобактерій, але в рази менше від будь-якої відомої науці клітинної форми життя. До того ж залишається неясним, чи свідчить це про те, що на Марсі було або є життя, чи ж ймовірні живі організми потрапили на метеорит вже на Землі після його падіння.

Див. також

• Позаземне життя
• Життєпридатність планети
• Життя на Марсі

Посилання

• У марсіанському метеориті знайдені нові докази життя^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Примітки

1. . Архів оригіналу за 12 лютого 2009. Процитовано 16 липня 2011.
2. . Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 16 липня 2011.
3. Nyquist, L. E.; Wiesmann, H.; Shih, C.-Y.; Dasch, J. (1999). Lunar Meteorites and the Lunar Crustal SR and Nd Isotopic Compositions. Lunar and Planetary Science. 27: 971. Bibcode:1996LPI....27..971N.
4. Borg, Lars; et al. (1999). The Age of the Carbonates in Martian Meteorite ALH84001. Science. 286 (5437): 90—94. doi:10.1126/science.286.5437.90. PMID 10506566.
5. Crenson, Matt (6 серпня 2006). After 10 years, few believe life on Mars. Associated Press (on usatoday.com). Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 6 грудня 2009.
6. McSween, H. Y. (1997). Evidence for life in a martian meteorite?. GSA Today. 7 (7): 1—7. PMID 11541665.
7. Bada, J. L.; Glavin, D. P.; McDonald, G. D.; Becker, L. (1998). A Search for Endogenous Amino Acids in Martian Meteorite ALH84001. Science. 279 (5349): 362—365. doi:10.1126/science.279.5349.362. PMID 9430583.
8. Becker L., Glavin D. P., Bada J. L. (1997). Polycyclic aromatic hydrocarbons (PAHs) in Antarctic Martian meteorites, carbonaceous chondrites, and polar ice. Geochimica et Cosmochimica Acta. 61 (2): 475—481. doi:10.1016/S0016-7037(96)00400-0. PMID 11541466.