Allactaga sibirica — вид гризунів родини Dipodidae. Зустрічається в Китаї, Казахстані, Киргизстані, Монголії, Туркменістані, Узбекистані. Це найпоширеніший представник підроду Orientallactaga. Населяє степові, лісостепові, напівпустельні та пустельні біотопи, переважно з глинами, піщаним гравієм і камінням.
Allactaga sibirica | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Стрибакові (Dipodidae) |
Рід: | Тушкан (Allactaga) |
Вид: | A. sibirica |
Біноміальна назва | |
Allactaga sibirica (Forster, 1778) | |
Синоніми | |
Allactaga alactaga |
Спосіб життя
Поодинокий і нічний спосіб життя, хоча він може бути сутінковим навесні та восени. Повідомляється, що він стрибає на висоту до 2 метрів. Його постійні нори менш складні, ніж у A. major. Нори простягаються приблизно на 5 метрів в довжину на глибині 35–65 см без відгалужень. Тимчасові нори є коротшими (60–120 см завдовжки) та мілкішими (20–30 см глибиною). У південних районах ареалу впадає в зимову сплячку з вересня по квітень у м'яких гніздах, споруджених у своїй норі. У північних районах ареалу сплячка настає пізніше, після першого снігу. Повідомляється, що навесні він живе переважно цибулинами Gagea uniflora, хоча також повідомляється, що він є найбільш м’ясоїдним з тушканчиків, харчуючись комахами, сараною та жуками. Він також включає в свій раціон листя, стебла і насіння. Розмноження починається в квітні або травні, і протягом тривалого сезону розмноження може народитися 1–2 виводки. Виводки зазвичай складаються з 2–5 молодняків, хоча повідомлялося про посліди з 8–9.
Характеристики
Довжина голови і тіла монгольського скакуна становить від 13,0 до 17,0 сантиметрів, а хвіст — від 18 до 23 сантиметрів. Тварини важать від 82 до 140 грамів. Довжина задньої лапи становить 67–76 міліметрів, довжина вуха 41–57 міліметрів. Верх і боки тіла забарвлені по-різному, але переважно темно-блідо-коричневі з легкими димчасто-сірими хвилями або піщано-жовті. На зовнішній стороні стегон є біла пляма, а черевна сторона біла. Кінчик морди і ніс темно-коричневі, вуха такої ж довжини, як голова. Хвіст блідо-іржаво-червоний, а кінчик хвоста густо запушений із широкою та чіткою чорною смугою на верхній частині хвоста та білим кінчиком. На задніх лапах п'ять добре розвинених пальців, які відокремлені один від одного.
Примітки
- Batsaikhan, N.; Avirmed, D.; Tinnin, D.; Sukhchuluun, G.; Lkhagvasuren, D. (2008). Allactaga sibirica. IUCN Red List of Threatened Species. 2008. Процитовано 11.02.2009.
- Andrew T. Smith: Great Jerboa. In: Andrew T. Smith, Yan Xie: A Guide to the Mammals of China. Princeton University Press, 2008, , P. 201–202
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Allactaga sibirica vid grizuniv rodini Dipodidae Zustrichayetsya v Kitayi Kazahstani Kirgizstani Mongoliyi Turkmenistani Uzbekistani Ce najposhirenishij predstavnik pidrodu Orientallactaga Naselyaye stepovi lisostepovi napivpustelni ta pustelni biotopi perevazhno z glinami pishanim graviyem i kaminnyam Allactaga sibirica Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Stribakovi Dipodidae Rid Tushkan Allactaga Vid A sibirica Binomialna nazva Allactaga sibirica Forster 1778 Sinonimi Allactaga alactaga Allactaga grisescens Allactaga mongolica Allactaga salicus Allactaga semideserta Allactaga suschkini Dipus brachyurus Dipus halticus Dipus saltatorSposib zhittyaPoodinokij i nichnij sposib zhittya hocha vin mozhe buti sutinkovim navesni ta voseni Povidomlyayetsya sho vin stribaye na visotu do 2 metriv Jogo postijni nori mensh skladni nizh u A major Nori prostyagayutsya priblizno na 5 metriv v dovzhinu na glibini 35 65 sm bez vidgaluzhen Timchasovi nori ye korotshimi 60 120 sm zavdovzhki ta milkishimi 20 30 sm glibinoyu U pivdennih rajonah arealu vpadaye v zimovu splyachku z veresnya po kviten u m yakih gnizdah sporudzhenih u svoyij nori U pivnichnih rajonah arealu splyachka nastaye piznishe pislya pershogo snigu Povidomlyayetsya sho navesni vin zhive perevazhno cibulinami Gagea uniflora hocha takozh povidomlyayetsya sho vin ye najbilsh m yasoyidnim z tushkanchikiv harchuyuchis komahami saranoyu ta zhukami Vin takozh vklyuchaye v svij racion listya stebla i nasinnya Rozmnozhennya pochinayetsya v kvitni abo travni i protyagom trivalogo sezonu rozmnozhennya mozhe naroditisya 1 2 vivodki Vivodki zazvichaj skladayutsya z 2 5 molodnyakiv hocha povidomlyalosya pro poslidi z 8 9 HarakteristikiDovzhina golovi i tila mongolskogo skakuna stanovit vid 13 0 do 17 0 santimetriv a hvist vid 18 do 23 santimetriv Tvarini vazhat vid 82 do 140 gramiv Dovzhina zadnoyi lapi stanovit 67 76 milimetriv dovzhina vuha 41 57 milimetriv Verh i boki tila zabarvleni po riznomu ale perevazhno temno blido korichnevi z legkimi dimchasto sirimi hvilyami abo pishano zhovti Na zovnishnij storoni stegon ye bila plyama a cherevna storona bila Kinchik mordi i nis temno korichnevi vuha takoyi zh dovzhini yak golova Hvist blido irzhavo chervonij a kinchik hvosta gusto zapushenij iz shirokoyu ta chitkoyu chornoyu smugoyu na verhnij chastini hvosta ta bilim kinchikom Na zadnih lapah p yat dobre rozvinenih palciv yaki vidokremleni odin vid odnogo PrimitkiBatsaikhan N Avirmed D Tinnin D Sukhchuluun G Lkhagvasuren D 2008 Allactaga sibirica IUCN Red List of Threatened Species 2008 Procitovano 11 02 2009 old form url Andrew T Smith Great Jerboa In Andrew T Smith Yan Xie A Guide to the Mammals of China Princeton University Press 2008 ISBN 978 0 691 09984 2 P 201 202