Горлянка пірамідальна (Ajuga pyramidalis) — вид трав'янистих рослин родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений ув Європі. Червоно-фіолетове забарвлення квітів рослини приваблює запилювачів. Етимологія: лат. pyramidalis — «пірамідальний».
Горлянка пірамідальна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
Рід: | Горлянка (Ajuga) |
Вид: | Горлянка пірамідальна (A. pyramidalis) |
Біноміальна назва | |
Ajuga pyramidalis |
Опис
Багаторічні трав'янисті рослини заввишки 10–25(35) см. Стебла 4-кутні, жорсткі, вертикальні, дуже волохаті. Листки: в прикореневій розетці й супротивні на стеблі. Розетки зникають після цвітіння. Листові пластини від еліптичних до оберненояйцевидих, з вузькими основами, з округлими верхівками, з обох сторін густо волохаті, краї від мілкозубчастих до майже цілих. Приквітки явно менші, ніж розеткові листки, стають поступово меншими у напрямку до вершини, завжди більші, ніж квіти, верхні часто частково фіолетові. Суцвіття — пірамідальні китиці, які формуються в пахвових колотівках. Квіти: віночки від блідо-блакитних до синювато-фіолетових, 10–18 мм завдовжки, довготрубчаті. Верхні губи віночків дуже короткі, 2-лопатеві; нижні губи — 3-лопатеві. Чашечки майже правильні, 5-лопатеві. Тичинок 4, з яких 2 — довгих і 2 — коротких. Плоди 4-дольні. Квіти виробляють нектар, аби залучити запилювачів, якими є бджоли й метелики. Плоди розносять мурахи.
Поширення
Європа (Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Україна, Австрія, Бельгія, Чехословаччина, Німеччина, Польща, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Ісландія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Албанія, Болгарія, колишня Югославія, Італія, Румунія, Франція, Португалія, Іспанія). Населяє сухі луки, пасовища, багаті луки, краї лісів, гаї.
Вид перебуває у переліках рослин, які потребують охорони у Львівській області.
Використання
Використовувалася як лікарська рослина, для загоєння ран і при порушенні обміну речовин.
Галерея
Джерела
- Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — .
- Dictionary of Botanical Epithets [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Euro+Med Plantbase [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- NatureGate [ 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [ 22 липня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorlyanka piramidalna Ajuga pyramidalis vid trav yanistih roslin rodini gluhokropivovi Lamiaceae poshirenij uv Yevropi Chervono fioletove zabarvlennya kvitiv roslini privablyuye zapilyuvachiv Etimologiya lat pyramidalis piramidalnij Gorlyanka piramidalna Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Gubocviti Lamiales Rodina Gluhokropivovi Lamiaceae Rid Gorlyanka Ajuga Vid Gorlyanka piramidalna A pyramidalis Binomialna nazva Ajuga pyramidalis L 1753OpisBagatorichni trav yanisti roslini zavvishki 10 25 35 sm Stebla 4 kutni zhorstki vertikalni duzhe volohati Listki v prikorenevij rozetci j suprotivni na stebli Rozetki znikayut pislya cvitinnya Listovi plastini vid eliptichnih do obernenoyajcevidih z vuzkimi osnovami z okruglimi verhivkami z oboh storin gusto volohati krayi vid milkozubchastih do majzhe cilih Prikvitki yavno menshi nizh rozetkovi listki stayut postupovo menshimi u napryamku do vershini zavzhdi bilshi nizh kviti verhni chasto chastkovo fioletovi Sucvittya piramidalni kitici yaki formuyutsya v pahvovih kolotivkah Kviti vinochki vid blido blakitnih do sinyuvato fioletovih 10 18 mm zavdovzhki dovgotrubchati Verhni gubi vinochkiv duzhe korotki 2 lopatevi nizhni gubi 3 lopatevi Chashechki majzhe pravilni 5 lopatevi Tichinok 4 z yakih 2 dovgih i 2 korotkih Plodi 4 dolni Kviti viroblyayut nektar abi zaluchiti zapilyuvachiv yakimi ye bdzholi j meteliki Plodi roznosyat murahi PoshirennyaYevropa Bilorus Estoniya Latviya Litva Ukrayina Avstriya Belgiya Chehoslovachchina Nimechchina Polsha Shvejcariya Daniya Finlyandiya Islandiya Irlandiya Norvegiya Shveciya Velika Britaniya Albaniya Bolgariya kolishnya Yugoslaviya Italiya Rumuniya Franciya Portugaliya Ispaniya Naselyaye suhi luki pasovisha bagati luki krayi lisiv gayi Vid perebuvaye u perelikah roslin yaki potrebuyut ohoroni u Lvivskij oblasti VikoristannyaVikoristovuvalasya yak likarska roslina dlya zagoyennya ran i pri porushenni obminu rechovin GalereyaDzherelaAndriyenko T L Peregrim M M uklad Oficijni pereliki regionalno ridkisnih roslin administrativnih teritorij Ukrayini dovidkove vidannya Kiyiv Alterpres 2012 148 s ISBN 978 966 542 512 0 Dictionary of Botanical Epithets 19 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Euro Med Plantbase 25 bereznya 2016 u Wayback Machine angl NatureGate 22 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl Germplasm Resources Information Network GRIN 22 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro kvitkovi roslini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi