Горицвіт вогнистий Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Рослини Plantae Судинні Tracheophyta Покритона

Горицвіт вогнистий

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Рослини (Plantae)
—	Судинні (Tracheophyta)
—	Покритонасінні (Angiosperms)
—	Евдикоти (Eudicots)
Порядок:	Жовтецевоцвіті (Ranunculales)
Родина:	Жовтецеві (Ranunculaceae)
Підродина:	Ranunculoideae
Триба:
Рід:	Горицвіт (Adonis)
Вид:	Горицвіт вогнистий

Біноміальна назва

Adonis flammea
Jacq., 1776

Посилання

Вікісховище:	Adonis flammea
Віківиди:	Adonis flammea
IPNI:	708101-1
NCBI:	1532246

Горицвіт вогнистий, горицвіт полум'яний (Adonis flammea) — вид рослин з родини жовтецевих (Ranunculaceae), поширений у Північній Африці, Європі крім півночі, західній Азії.

Опис

Однорічна рослина 10–40(50) см. Чашолистки волохато-волосисті. Пелюстки вогненно-червоні, 8–15 мм завдовжки. Плід без зубців на спинці. Трава висотою 20–60 см. Стебло м'яко волосисте внизу, розсипано волосисто до майже голого вгорі. Квітки поодинокі, діаметром 1–3.5 см.

Поширення

Поширений у Північній Африці, Європі крім півночі, західній Азії.

В Україні вид зростає на сухих схилах, уздовж доріг, у посівах — у Степу і гірському Криму.

Використання

Декоративна, бур'яниста, отруйна, лікарська рослина.

Джерела

Adonis flammea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 53.
Pavol Eliáš jun. (2009). . Botany.cz. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 19.01.2020. (чеськ.)
Euro+Med Plantbase. Процитовано 19.01.2020. (англ.)
. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 19.01.2020. (англ.)
. Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 19.01.2020. (англ.)

Це незавершена стаття про жовтецеві.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Adonis flammea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[ОВРУ-2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 53.

[3] Pavol Eliáš jun. (2009). . Botany.cz. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 19.01.2020. (чеськ.)

[4] Euro+Med Plantbase. Процитовано 19.01.2020. (англ.)

[5] . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 19.01.2020. (англ.)

[6] . Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 19.01.2020. (англ.)