Вівсянка гостродзьоба Самиця гостродзьобої вівсянки Національний парк вулкану Поас Алахуела Коста Рика Охоронний статус

Вівсянка гостродзьоба

Самиця гостродзьобої вівсянки (Національний парк вулкану Поас, Алахуела, Коста-Рика)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Підродина:	Diglossinae
Рід:	*Гостродзьоба вівсянка (Acanthidops)* Ridgway, 1882
Вид:	Вівсянка гостродзьоба

Біноміальна назва

Acanthidops bairdi
Ridgway, 1882

Ареал виду

Синоніми

Haplospiza bairdi

Посилання

Вікісховище:	Acanthidops bairdi
Віківиди:	Acanthidops bairdi
ITIS:	997765
МСОП:	22723128
NCBI:	200166

Вівсянка гостродзьоба (Acanthidops bairdi) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Коста-Риці і Панамі. Вид названий на честь американського орнітолога Спенсера Фуллертона Бейрда. Це єдиний представник монотипового роду Гостродзьоба вівсянка (Acanthidops).

Опис

Довжина птаха становить 13,5 см, вага 16 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Забарвлення самців переважно темно-сіре. нижня частина тіла дещо світліша. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла світліша, голова і верхня частина спини мають сіруватий відтінок, на крилах рудувато-коричневі смужки, над очима білі "брови". Дзьоб відносно довгий, направлений догори, зверху чорний, знизу жовтий. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак більш бліде, смужки на крилах у них менш помітні.

Поширення і екологія

Гостродзьобі вівсянки мешкають в горах Коста-Рики (на схід від Гуанакасте) і західної Панами (Чирикі). Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах, у високогірних чагарникових і бамбукових заростях. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті від 1500 до 3000 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами, павуками, травою і насінням бамбуку, а також нектаром і ягодами. Гніздо чашоподібне, в кладці 4 яйця. Інкубаційний період триває 12-14 днів. Насиджує лише самиця.

Примітки

BirdLife International (2016). Acanthidops bairdi.
Ridgway, Robert (1882). . Proceedings of the United States National Museum. 4 (235): 333–337 [335–336]. doi:10.5479/si.00963801.235.333. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). . Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 111. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 березня 2022.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 66. ISBN .

Джерела

Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica,

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Acanthidops bairdi.

[2] Ridgway, Robert (1882). . Proceedings of the United States National Museum. 4 (235): 333–337 [335–336]. doi:10.5479/si.00963801.235.333. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.

[3] Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). . Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 111. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 22 березня 2022.

[6] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 66. ISBN .