ARA Garibaldi

«Гарібальді» (ісп. ARA Garibaldi) — броненосний крейсер типу «Джузеппе Гарібальді» Військово-морських сил Аргентини кінця XIX — першої третини XX століття.

Броненосний крейсер «Гарібальді»
ARA Garibaldi
Крейсер «Гарібальді»
Служба
Тип/клас	Броненосний крейсер типу «Джузеппе Гарібальді»
Держава прапора	Аргентина
Належність	Військово-морські сили Аргентини
На честь	Джузеппе Гарібальді
Корабельня	Gio. Ansaldo & C., Генуя
Закладено	25 липня 1893 року
Спущено на воду	26 червня 1895 року
Введено в експлуатацію	12 жовтня 1896 року
Виведений зі складу флоту	20 березня 1934 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	6 840 т
Довжина	110 м
Ширина	18,2 м
Осадка	7,1 м
Бронювання	пояс - 80-152 мм барбети - 150 мм бойова рубка - 152 мм башти - 152 мм
Технічні дані
Рухова установка	24 парові котли 2 парові машини
Потужність	13 000 к.с.
Швидкість	20 вузлів
Дальність плавання	6 000 м миль при 10 вузлах
Екіпаж	448
Озброєння
Артилерія	2 x 254-мм гармати «254/40» 10 x 152-мм гармат «QF 6 in/40» 6 x 120-мм гармат «QF 4.7-inch Mk I – IV» 10 x 57-мм гармат «QF 6» 8 кулемети Максима
Торпедно-мінне озброєння	4 x 457-мм торпедних апарати

Історія створення

Наприкінці XIX століття Італія розпочала розробку броненосних крейсерів типу типу «Джузеппе Гарібальді» для протидії флоту імовірного супротивника — Франції.

У рамках цієї програми у 1893 році на верфі «Ansaldo» був закладений крейсер, який отримав назву «Джузеппе Гарібальді» (італ. Giuseppe Garibaldi).

У цей час стосунки між Аргентиною ти Чилі загострились через територіальні суперечки щодо Патагонії. Флот Аргентини значно поступався флоту Чилі, і щоб компенсувати це відставання, було вирішено закупити декілька крейсерів в Італії. Одним з таких кораблів став «Джузеппе Гарібальді». Він був перейменований на «Гарібальді» (оскільки Джузеппе Гарібальді був національним героєм не тільки Італії, а й національно-визвольної боротьби у ряді країн Південної Америки).

Корабель був спущений на воду 26 червня 1895 року, будівництво було завершене 12 жовтня 1896 року. Корабель прибув до Аргентини 10 грудня того ж року і тоді ж був включений до складу флоту.

Особливості конструкції

Для бронювання крейсера використовувалась броня Гарві. У силовій установці використовувались застарілі вогнетурбні циліндричні котли, оскільки аргентинські машинні команди не мали досвіду експлуатації нових типів котлів.

На випробуваннях корабель розвинув швидкість 19,8 — 20,1 вузлів при потужності силової установки 13 200 — 13 880 к.с.

Артилерія головного калібру складалась з двох одиночних 254-мм гармат «254/40», універсальна 152-мм артилерія розміщувалась в казематах, а 120-мм в щитових установках на верхній палубі.

Історія служби

У 1900 році крейсер «Гарібальді» був модернізований. У 1903 році, після завершення кризи у стосунках з Чилі — роззброєний. У 1908 році крейсер знову був озброєний і використовувався для підготовки артилеристів та механіків.

У 1930 році крейсер був перетворений на навчальний корабель, у 1931 році — роззброєний.

З 1932 року з корабля зняли певну кількість запасних частин для однотипних кораблів, які ще перебували у строю. 20 березня 1934 року корабель був виключений зі складу флоту. У листопаді 1935 року він був проданий на брухт і протягом 1936—1937 років розібраний у Швеції.

Джерела

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — (англ.)
• Энциклопедия крейсеров 1860—1910 / Ю. Ю. Ненахов. — М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2006. — 464 с. — (Библиотека военной истории) (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ARA Garibaldi

• Історія крейсера «Гарібальді» [ 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (ісп.)