Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вугор річковий, вугор європейський (лат. Anguilla anguilla) — прохідна риба родини Anguillidae.
| Вугор європейський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Вугроподібні (Anguilliformes) |
| Родина: | Прісноводний вугор (Anguillidae) |
| Рід: | Вугор (Anguilla) |
| Вид: | Вугор європейський (A. anguilla) |
| Біноміальна назва | |
| Anguilla anguilla | |
Розповсюдження
Поширений у північній Атлантиці від Скандинавії до Марокко, в річках басейнів Середземного і Балтійського морів, вздовж берегів Європи від Чорного до Білого морів. В Україні зустрічається у басейнах Дніпра, Шацьких озер та Дністра. Як вселенець відзначений у деяких водоймах Південної та Центральної Америки та Азії.
Нерестує в західній Атлантиці, в Саргасовому морі.
Будова
Тіло видовжене змієподібне, довжиною до 2 м, частіше 50—150 см. Вага до 4 кг, іноді до 6 кг. Самиці за розмірами більше самців. Луска дрібна, малопомітна, шкіра вкрита слизом. Розрізняють дві форми вугрів — гостроголових та широкоголових. Голова невелика, трохи сплющена. Нижня щелепа довша за верхню, зуби дрібні. Очі невеликі, зяброві щілини вузькі. Спинний, хвостовий та анальний плавці зливаються у один плавець, який оточує задню частину тіла. Забарвлення може відрізнятись в залежності від віку та умов життя. Спина бура або темно-зелена, боки жовтуваті, черево жовтувате або біле. Особини які виходять у море для розмноження, стають чорними.
Спосіб життя
Зустрічається здебільшого у річках, віддає перевагу водоймам з густою рослинністю. У молодих особин яскраво виражений негативний реотаксис, потрапивши з моря до річки риби завжди йдуть проти течії. Оскільки вугор може дихати поверхнею шкіри, спостерігали випадки, коли риби переповзали на досить значні відстані вологою травою з однієї водойми до іншої. Дорослі особини мало рухаються у водоймі, довго живуть на одному і тому ж місці. Вугор активний тільки вночі, вдень ховається в природних укриттях або занурюється в мул на досить значну глибину (до 80 см). Молоді особини живляться личинками комах, дрібними ракоподібними та молюсками. Дорослі особини надають перевагу дрібній рибі. Живиться тільки в теплу пору року, взимку впадає в сплячку, занурившись у мул.
Розмноження
Статевої зрілості самці досягають у віці 5 — 6 років, самиці у віці 6 — 7 років. Для нересту риби виходять у море та здійснюють міграцію довжиною у кілька тисяч кілометрів. Риби рухаються на великих глибинах, при цьому змінюється їх зовнішній вигляд — збільшуються очі, забарвлення стає чорним, демінералізується скелет. Відкладання ікри відбувається у Саргасовому морі на глибині до 1000 м, після нересту дорослі особини гинуть. Личинки, що з'являються з ікри (лептоцефали), підхоплюються теплою течією — Гольфстримом та за 2 — 3 роки досягають берегів Європи, де після складного метаморфозу, внаслідок якого розміри тварини зменшуються, лептоцефали перетворюються на так званих прозорих вугрів. Після цього молоді вугри заходять у річки. При цьому вверх річками підіймаються переважно самиці. Самці надають перевагу солонуватій воді, внаслідок чого більша їх частина залишається у гирлах річок.
Вугор річковий живе до 88 років. У шведському селі Брантевік в колодязі у 2014 році помер вугор (брантевіцький вугор), який, ймовірно, жив там 155 років.
Значення
Вугор був дуже цінною промисловою рибою, оскільки має дуже смачне та жирне м'ясо (до 27% жиру).
Стан популяції
В наш час європейський вугор є видом, що знаходиться під загрозою зникнення. З 1970-х років, як вважають, кількість вугрів, що досягли Європи, зменшилася приблизно на 90% (можливо, навіть на 98%). Цьому сприяли такі фактори як перелов риби, паразити, зокрема Anguillicoloides crassus, бар'єри для міграції (греблі гідроелектростанцій), природні зміни в кліматі Північної Атлантики. Вид зазначений у Додатку II Конвенції CITES.
Примітки
- Bobick J.E., Peffer M. (1993) Science and technology desk reference. Gale Research Inc.
- Swedish eel slithers its last after 155 years. The Telegraph. 9.8.2014. Процитовано 12.8.2014.
- . www.cites.org (англ.). Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 13 листопада 2019.
Посилання
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Anguilla anguilla на FishBase. Версія за грудень 2012 року.
- матеріал сайту Світязь-центр
- Угорь [ 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vugor richkovij vugor yevropejskij lat Anguilla anguilla prohidna riba rodini Anguillidae Vugor yevropejskij Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Promeneperi Actinopterygii Ryad Vugropodibni Anguilliformes Rodina Prisnovodnij vugor Anguillidae Rid Vugor Anguilla Vid Vugor yevropejskij A anguilla Binomialna nazva Anguilla anguilla Linnaeus 1758 RozpovsyudzhennyaPoshirenij u pivnichnij Atlantici vid Skandinaviyi do Marokko v richkah basejniv Seredzemnogo i Baltijskogo moriv vzdovzh beregiv Yevropi vid Chornogo do Bilogo moriv V Ukrayini zustrichayetsya u basejnah Dnipra Shackih ozer ta Dnistra Yak vselenec vidznachenij u deyakih vodojmah Pivdennoyi ta Centralnoyi Ameriki ta Aziyi Nerestuye v zahidnij Atlantici v Sargasovomu mori BudovaTilo vidovzhene zmiyepodibne dovzhinoyu do 2 m chastishe 50 150 sm Vaga do 4 kg inodi do 6 kg Samici za rozmirami bilshe samciv Luska dribna malopomitna shkira vkrita slizom Rozriznyayut dvi formi vugriv gostrogolovih ta shirokogolovih Golova nevelika trohi splyushena Nizhnya shelepa dovsha za verhnyu zubi dribni Ochi neveliki zyabrovi shilini vuzki Spinnij hvostovij ta analnij plavci zlivayutsya u odin plavec yakij otochuye zadnyu chastinu tila Zabarvlennya mozhe vidriznyatis v zalezhnosti vid viku ta umov zhittya Spina bura abo temno zelena boki zhovtuvati cherevo zhovtuvate abo bile Osobini yaki vihodyat u more dlya rozmnozhennya stayut chornimi Sposib zhittyaZustrichayetsya zdebilshogo u richkah viddaye perevagu vodojmam z gustoyu roslinnistyu U molodih osobin yaskravo virazhenij negativnij reotaksis potrapivshi z morya do richki ribi zavzhdi jdut proti techiyi Oskilki vugor mozhe dihati poverhneyu shkiri sposterigali vipadki koli ribi perepovzali na dosit znachni vidstani vologoyu travoyu z odniyeyi vodojmi do inshoyi Dorosli osobini malo ruhayutsya u vodojmi dovgo zhivut na odnomu i tomu zh misci Vugor aktivnij tilki vnochi vden hovayetsya v prirodnih ukrittyah abo zanuryuyetsya v mul na dosit znachnu glibinu do 80 sm Molodi osobini zhivlyatsya lichinkami komah dribnimi rakopodibnimi ta molyuskami Dorosli osobini nadayut perevagu dribnij ribi Zhivitsya tilki v teplu poru roku vzimku vpadaye v splyachku zanurivshis u mul RozmnozhennyaLichinka vugra leptocefal Statevoyi zrilosti samci dosyagayut u vici 5 6 rokiv samici u vici 6 7 rokiv Dlya nerestu ribi vihodyat u more ta zdijsnyuyut migraciyu dovzhinoyu u kilka tisyach kilometriv Ribi ruhayutsya na velikih glibinah pri comu zminyuyetsya yih zovnishnij viglyad zbilshuyutsya ochi zabarvlennya staye chornim demineralizuyetsya skelet Vidkladannya ikri vidbuvayetsya u Sargasovomu mori na glibini do 1000 m pislya nerestu dorosli osobini ginut Lichinki sho z yavlyayutsya z ikri leptocefali pidhoplyuyutsya teployu techiyeyu Golfstrimom ta za 2 3 roki dosyagayut beregiv Yevropi de pislya skladnogo metamorfozu vnaslidok yakogo rozmiri tvarini zmenshuyutsya leptocefali peretvoryuyutsya na tak zvanih prozorih vugriv Pislya cogo molodi vugri zahodyat u richki Pri comu vverh richkami pidijmayutsya perevazhno samici Samci nadayut perevagu solonuvatij vodi vnaslidok chogo bilsha yih chastina zalishayetsya u girlah richok Vugor richkovij zhive do 88 rokiv U shvedskomu seli Brantevik v kolodyazi u 2014 roci pomer vugor brantevickij vugor yakij jmovirno zhiv tam 155 rokiv ZnachennyaVugor buv duzhe cinnoyu promislovoyu riboyu oskilki maye duzhe smachne ta zhirne m yaso do 27 zhiru Stan populyaciyiV nash chas yevropejskij vugor ye vidom sho znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya Z 1970 h rokiv yak vvazhayut kilkist vugriv sho dosyagli Yevropi zmenshilasya priblizno na 90 mozhlivo navit na 98 Comu spriyali taki faktori yak perelov ribi paraziti zokrema Anguillicoloides crassus bar yeri dlya migraciyi grebli gidroelektrostancij prirodni zmini v klimati Pivnichnoyi Atlantiki Vid zaznachenij u Dodatku II Konvenciyi CITES PrimitkiBobick J E Peffer M 1993 Science and technology desk reference Gale Research Inc Swedish eel slithers its last after 155 years The Telegraph 9 8 2014 Procitovano 12 8 2014 www cites org angl Arhiv originalu za 26 travnya 2020 Procitovano 13 listopada 2019 PosilannyaFroese R Pauly D eds 2012 Anguilla anguilla na FishBase Versiya za gruden 2012 roku material sajtu Svityaz centr Ugor 15 grudnya 2010 u Wayback Machine ros ros