Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Підводні човни проєкту 877 «Палтус» — серія радянських та російських підводних човнів, побудованих в 1982-2000 роках. Ці човни також часто називають «Варшав'янка», оскільки спочатку передбачали оснащення ними ВМС країн Варшавського договору.
| Проєкт 636 «Варшавянка» 877 Палтус | ||
|---|---|---|
 | ||
 | ||
| INS Sindhughosh (S55) модифікація 877ЭКМ | ||
| Під прапором |  СРСР | |
| Спуск на воду | 1982—2000 (24 човни + 29 на експорт) | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Багатоцільовий ДПЧ | |
| Розробник проєкту | ЦКБ «Рубін» | |
| Головний конструктор | Ю. М. Кормиліцин | |
| Класифікація НАТО | Kilo | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 10 вузлів (19 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 17-19 вузлів (32-37 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 240 м | |
| Гранична глибина занурення | 300 м | |
| Автономність плавання | 45 діб | |
| Екіпаж | 57 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 73,2 м 72,6-73,8 | |
| Ширина корпусу найб. | 9,9 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 6,2 м | |
| Водотоннажність надводна | 2300 т | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння | Носові: 6 ТА калібру 533-мм з автоматичним заряджанням, 18 торпед (6 в ТА) або 24 міни. | |
| Ракетне озброєння | РК «Бирюза ЗМ-54Э1», замість частини торпед. | |
| ППО | ПЗРК «Стріла-3М» або «Ігла-1» (8 ракет) | |
 Зображення на Вікісховищі | ||
Історія
Збільшені до 1970-их років можливості гідроакустичних засобів призвели до легкого виявленню підводних човнів по акустичному полю, і радянські конструктори стали приділяти питанням зниження шумності першорядну увагу. Так як шуми підводних човнів проєкту 641Б, що відносяться до другого покоління, знизити не вдалося, то було прийнято рішення спроєктувати принципово новий тип підводного човна, у зв'язку з чим у конструкторському бюро «Рубін» під керівництвом була розпочата розробка проєкту дизельних підводних човнів . Згідно із завданням, проєктований човен повинен був би гарантовано вигравати в дуельних ситуаціях у будь-якого підводного човна даного класу, що досягалося оптимальним поєднанням дальності засобів виявлення, швидкодії і потужності зброї.
Завчасно в проєкт були закладені великі можливості для подальших модернізацій. Будівництво велося двома серіями, що значно відрізняються за характеристиками. У складі ВМФ СРСР всі човни були віднесені до проєкту 877, а експортні — одна серія позначалася як проєкт 877Е і 877ЕКМ, друга — проєкт 636. У 1979 році на заводі ім. Ленінського Комсомолу в Комсомольську-на-Амурі був закладений головний корабель проєкту, котрий був переданий флоту в 1982 році. Згодом човни проєкту 877 випускалися на суднобудівних заводах у Ленінграді й Горькому.
Конструкція
Корпус
Двокорпусна, міцний корпус з 6 водонепроникними відсіками:
- Перший відсік ділиться на три палуби. Верхня зайнята торпедним озброєнням, середня — житлова, у нижній — перша група акумуляторів.
- Другий відсік також трьохпалубний. На верхній палубі — центральний пост, під ним — друга палуба, на якій розташований рубка радиста і рубка одного з помічників штурмана. Через цей же відсік проходять всі висувні пристрої.
- Третій відсік — трьохпалубний, житловий. Дві палуби зайняті приміщеннями для екіпажу, а нижня — другою групою акумуляторної батареї.
- Четвертий відсік — дизель-генераторний.
- П'ятий відсік — електромоторний. З цього відсіку випускається кормовий аварійний буй.
- Шостий відсік — кормовий, в ньому знаходяться електродвигун економічного ходу і приводи рулів, кормовий люк.
Легкий корпус обмежує розвинений носовий край, у верхній частині якого знаходяться торпедні апарати, а нижню займає розвинена основна антена гідроакустичного комплексу «Рубікон-М».
Обгороджування висувних пристроїв знаходиться над другим відсіком і виконує звичайні свої функції — ходовий мостик, повітрянозабірник, обтікання і захист перископів, антен і інших підіймально-щоглових пристроїв, там же знаходиться герметичний кранець для ПЗРК «Стріла-3М» або «Ігла-1».
Озброєння
Човни проєкту отримали автоматизований комплекс озброєння. До складу озброєння увійшли 6 торпедних апаратів калібру 533-мм; боєкомплект 18 торпед або 24 міни. Перезарядження ТА здійснюється за 15 секунд. З ТА був можливий запуск крилатих ракет. За радянських часів на кораблях встановлювався оборонний ЗРК «Стріла-3», який міг використовуватися в надводному положенні.
Енергетичне обладнання
Підводні човни проєкту 636 мають одновальну енергетичну установку, реалізовану за принципом повного електроруху. Два дизеля типу 4-2ДЛ42М мають потужність по 1000 кВт при частоті обертання 700 об/хв, і працюють спільно з генераторами типу ПГ-142. Гребний електродвигун моделі ПГ-101 має потужність 5500 к.с. (4040 кВт) на 500 об/хв і дублюється електродвигуном економічного ходу типу ПГ-140 (139 кВт на 150 об/хв). Два резервних рушії типу «гвинт в трубі» знаходяться в напівкільцевих тунелях в кормовій частині всередині легкого корпусу човна і приводяться в обертання резервними електродвигунами ПГ-168 (2×75 кВт при 650 об/хв).
Акумуляторна батарея типу 446 складається з двох груп по 120 елементів в кожній, і розміщена на нижніх палубах 1-го і 3-го відсіків.
Дальність ходу:
- економічним ходом в підводному положенні при 3 вузлах швидкості — 400 миль (724 км);
- в режимі РДП (шноркеля) на швидкості 7 вузлів — 6000 миль (10812 км)
Радіоелектронне і гідроакустичне обладнання
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2013) |
Експорт
Перші човни цього типу були продані Польщі і Румунії у 1985 році. У Польщі цей човен ще є активним, а у Румунії вийшов з ладу у 1995 році. У 1986–1995 роках було продано 8 човнів проєкту Індії , де вони несуть службу і сьогодні. У 1986–1987 роках два човни були передані Алжиру. На початку 1990-их Іран отримав 3 човни, а Китай ще 2 човни. В Індії човни проєкту проходили певну модернізацію. У Китаї ці човни отримали назву «Юань-клас» (Пісня-клас). У 2006 році Алжир замовив ще 2 човни, котрі отримав у 2009 році.
ВМФ Росії замовив 6 човнів для Чорноморського флоту, у серпні 2010 року був закладений перший човен цього проєкту, а в листопаді 2011 року другий. Замовлення планується виконати до 2015 року.
Сучасний статус і перспективи
Для ВМФ СРСР було побудовано 24 човни проєкту 877, з котрих 16-17 човнів ще залишаються в бойовому складі ВМФ РФ, котрі і сьогодні складають основу неатомного підводного флоту РФ. Замовлено ще 6 човнів, 3 з котрих вже будуються.
Оцінка проєкту
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2013) |
Представники
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2013) |
Експлуатація
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2013) |
Аварії
14 серпня 2013 р. на човні «Синдуракшак» («Морський велетень») ВМС Індії відбувся вибух, човен частково затонув, доля 18 матросів — невідома. Це не перша пригода човна: в 2010 на ньому була пожежа і через півроку човен був відправлений в РФ на капітальний ремонт, який завершився наприкінці 2012 р. 29 квітня 2013 р. човен повернувся в порт Мумбаї. «Синдуракшак» був збудований на замовлення ВМС Індії в 1997 році на заводі «Адміралтейські верфі» в Санкт-Петербурзі
Див. також
Примітки
- Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок, том 1, стр 69
- Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок, том 1, стр.71
- Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок, том 2, стр. 232—233
- Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок. том 2, стр.241
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 6 лютого 2013.
- http://www.defenseindustrydaily.com/algerian-arms-deal-brings-russia-75-billion-gas-market-leverage-02024/
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2013. Процитовано 14 серпня 2013.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (лютий 2013) |
 | Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidvodni chovni proyektu 877 Paltus seriya radyanskih ta rosijskih pidvodnih chovniv pobudovanih v 1982 2000 rokah Ci chovni takozh chasto nazivayut Varshav yanka oskilki spochatku peredbachali osnashennya nimi VMS krayin Varshavskogo dogovoru Proyekt 636 Varshavyanka 877 PaltusINS Sindhughosh S55 modifikaciya 877EKMPid praporom SRSRSpusk na vodu 1982 2000 24 chovni 29 na eksport ProyektTip PCh Bagatocilovij DPChRozrobnik proyektu CKB Rubin Golovnij konstruktor Yu M KormilicinKlasifikaciya NATO KiloOsnovni harakteristikiShvidkist nadvodna 10 vuzliv 19 km god Shvidkist pidvodna 17 19 vuzliv 32 37 km god Robocha glibina zanurennya 240 mGranichna glibina zanurennya 300 mAvtonomnist plavannya 45 dibEkipazh 57 osibRozmiriDovzhina najbilsha po KVL 73 2 m 72 6 73 8Shirina korpusu najb 9 9 mSerednya osadka po KVL 6 2 mVodotonnazhnist nadvodna 2300 tOzbroyennyaTorpedno minne ozbroyennya Nosovi 6 TA kalibru 533 mm z avtomatichnim zaryadzhannyam 18 torped 6 v TA abo 24 mini Raketne ozbroyennya RK Biryuza ZM 54E1 zamist chastini torped PPO PZRK Strila 3M abo Igla 1 8 raket Zobrazhennya na VikishovishiIstoriyaZbilsheni do 1970 ih rokiv mozhlivosti gidroakustichnih zasobiv prizveli do legkogo viyavlennyu pidvodnih chovniv po akustichnomu polyu i radyanski konstruktori stali pridilyati pitannyam znizhennya shumnosti pershoryadnu uvagu Tak yak shumi pidvodnih chovniv proyektu 641B sho vidnosyatsya do drugogo pokolinnya zniziti ne vdalosya to bulo prijnyato rishennya sproyektuvati principovo novij tip pidvodnogo chovna u zv yazku z chim u konstruktorskomu byuro Rubin pid kerivnictvom bula rozpochata rozrobka proyektu dizelnih pidvodnih chovniv Zgidno iz zavdannyam proyektovanij choven povinen buv bi garantovano vigravati v duelnih situaciyah u bud yakogo pidvodnogo chovna danogo klasu sho dosyagalosya optimalnim poyednannyam dalnosti zasobiv viyavlennya shvidkodiyi i potuzhnosti zbroyi Zavchasno v proyekt buli zakladeni veliki mozhlivosti dlya podalshih modernizacij Budivnictvo velosya dvoma seriyami sho znachno vidriznyayutsya za harakteristikami U skladi VMF SRSR vsi chovni buli vidneseni do proyektu 877 a eksportni odna seriya poznachalasya yak proyekt 877E i 877EKM druga proyekt 636 U 1979 roci na zavodi im Leninskogo Komsomolu v Komsomolsku na Amuri buv zakladenij golovnij korabel proyektu kotrij buv peredanij flotu v 1982 roci Zgodom chovni proyektu 877 vipuskalisya na sudnobudivnih zavodah u Leningradi j Gorkomu KonstrukciyaKorpus Dvokorpusna micnij korpus z 6 vodoneproniknimi vidsikami Pershij vidsik dilitsya na tri palubi Verhnya zajnyata torpednim ozbroyennyam serednya zhitlova u nizhnij persha grupa akumulyatoriv Drugij vidsik takozh trohpalubnij Na verhnij palubi centralnij post pid nim druga paluba na yakij roztashovanij rubka radista i rubka odnogo z pomichnikiv shturmana Cherez cej zhe vidsik prohodyat vsi visuvni pristroyi Tretij vidsik trohpalubnij zhitlovij Dvi palubi zajnyati primishennyami dlya ekipazhu a nizhnya drugoyu grupoyu akumulyatornoyi batareyi Chetvertij vidsik dizel generatornij P yatij vidsik elektromotornij Z cogo vidsiku vipuskayetsya kormovij avarijnij buj Shostij vidsik kormovij v nomu znahodyatsya elektrodvigun ekonomichnogo hodu i privodi ruliv kormovij lyuk Legkij korpus obmezhuye rozvinenij nosovij kraj u verhnij chastini yakogo znahodyatsya torpedni aparati a nizhnyu zajmaye rozvinena osnovna antena gidroakustichnogo kompleksu Rubikon M Obgorodzhuvannya visuvnih pristroyiv znahoditsya nad drugim vidsikom i vikonuye zvichajni svoyi funkciyi hodovij mostik povitryanozabirnik obtikannya i zahist periskopiv anten i inshih pidijmalno shoglovih pristroyiv tam zhe znahoditsya germetichnij kranec dlya PZRK Strila 3M abo Igla 1 Ozbroyennya Chovni proyektu otrimali avtomatizovanij kompleks ozbroyennya Do skladu ozbroyennya uvijshli 6 torpednih aparativ kalibru 533 mm boyekomplekt 18 torped abo 24 mini Perezaryadzhennya TA zdijsnyuyetsya za 15 sekund Z TA buv mozhlivij zapusk krilatih raket Za radyanskih chasiv na korablyah vstanovlyuvavsya oboronnij ZRK Strila 3 yakij mig vikoristovuvatisya v nadvodnomu polozhenni Energetichne obladnannya Pidvodni chovni proyektu 636 mayut odnovalnu energetichnu ustanovku realizovanu za principom povnogo elektroruhu Dva dizelya tipu 4 2DL42M mayut potuzhnist po 1000 kVt pri chastoti obertannya 700 ob hv i pracyuyut spilno z generatorami tipu PG 142 Grebnij elektrodvigun modeli PG 101 maye potuzhnist 5500 k s 4040 kVt na 500 ob hv i dublyuyetsya elektrodvigunom ekonomichnogo hodu tipu PG 140 139 kVt na 150 ob hv Dva rezervnih rushiyi tipu gvint v trubi znahodyatsya v napivkilcevih tunelyah v kormovij chastini vseredini legkogo korpusu chovna i privodyatsya v obertannya rezervnimi elektrodvigunami PG 168 2 75 kVt pri 650 ob hv Akumulyatorna batareya tipu 446 skladayetsya z dvoh grup po 120 elementiv v kozhnij i rozmishena na nizhnih palubah 1 go i 3 go vidsikiv Dalnist hodu ekonomichnim hodom v pidvodnomu polozhenni pri 3 vuzlah shvidkosti 400 mil 724 km v rezhimi RDP shnorkelya na shvidkosti 7 vuzliv 6000 mil 10812 km Radioelektronne i gidroakustichne obladnannya Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2013 EksportDrugij choven proyektu 877 seriyi 636 877E dlya Kitayu zavantazhenij na specialne velike vantazhne sudno 15 zhovtnya 1995 roku Pershi chovni cogo tipu buli prodani Polshi i Rumuniyi u 1985 roci U Polshi cej choven she ye aktivnim a u Rumuniyi vijshov z ladu u 1995 roci U 1986 1995 rokah bulo prodano 8 chovniv proyektu Indiyi de voni nesut sluzhbu i sogodni U 1986 1987 rokah dva chovni buli peredani Alzhiru Na pochatku 1990 ih Iran otrimav 3 chovni a Kitaj she 2 chovni V Indiyi chovni proyektu prohodili pevnu modernizaciyu U Kitayi ci chovni otrimali nazvu Yuan klas Pisnya klas U 2006 roci Alzhir zamoviv she 2 chovni kotri otrimav u 2009 roci VMF Rosiyi zamoviv 6 chovniv dlya Chornomorskogo flotu u serpni 2010 roku buv zakladenij pershij choven cogo proyektu a v listopadi 2011 roku drugij Zamovlennya planuyetsya vikonati do 2015 roku Suchasnij status i perspektiviDlya VMF SRSR bulo pobudovano 24 chovni proyektu 877 z kotrih 16 17 chovniv she zalishayutsya v bojovomu skladi VMF RF kotri i sogodni skladayut osnovu neatomnogo pidvodnogo flotu RF Zamovleno she 6 chovniv 3 z kotrih vzhe buduyutsya Ocinka proyektu Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2013 PredstavnikiCej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2013 EkspluataciyaCej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2013 Avariyi14 serpnya 2013 r na chovni Sindurakshak Morskij veleten VMS Indiyi vidbuvsya vibuh choven chastkovo zatonuv dolya 18 matrosiv nevidoma Ce ne persha prigoda chovna v 2010 na nomu bula pozhezha i cherez pivroku choven buv vidpravlenij v RF na kapitalnij remont yakij zavershivsya naprikinci 2012 r 29 kvitnya 2013 r choven povernuvsya v port Mumbayi Sindurakshak buv zbudovanij na zamovlennya VMS Indiyi v 1997 roci na zavodi Admiraltejski verfi v Sankt PeterburziDiv takozhPidvodni chovni proyektu 636 Varshavyanka Pidvodnij choven Teoriya pidvodnogo chovna Pidvodni chovni atomni za tipami i krayinami Dizelni pidvodni chovni za tipami i krayinami PrimitkiKormilicin Yu N Halizev O A Ustrojstvo podvodnyh lodok tom 1 str 69 Kormilicin Yu N Halizev O A Ustrojstvo podvodnyh lodok tom 1 str 71 Kormilicin Yu N Halizev O A Ustrojstvo podvodnyh lodok tom 2 str 232 233 Kormilicin Yu N Halizev O A Ustrojstvo podvodnyh lodok tom 2 str 241 Arhiv originalu za 26 serpnya 2012 Procitovano 6 lyutogo 2013 http www defenseindustrydaily com algerian arms deal brings russia 75 billion gas market leverage 02024 Arhiv originalu za 24 veresnya 2013 Procitovano 14 serpnya 2013 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2013 Ce nezavershena stattya pro vijskovi korabli Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi