Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
30-та стрілецька дивізія (30 сд) (рос. 30-я стрелковая дивизия) — військове з'єднання, стрілецька дивізія сухопутних військ Червоної армії, що існувала з 1918 до 1945 року. 30-та стрілецька дивізія формувалася у складі Червоної армії двічі. Брала участь у Громадянській війні в Росії на Східному та Південному фронтах, у вторгненні до Бессарабії та Північної Буковини та в боях німецько-радянської війни.
| 30-та стрілецька дивізія | |
|---|---|
| 30-я стрелковая дивизия | |
 | |
| На службі | 23 вересня 1918 — 18 грудня 1942 22 березня 1943 — травень 1945 |
| Країна |  СРСР |
| Вид |  РСЧА |
| Тип | стрілецька дивізія |
| Роль | піхота, сухопутні війська |
| Війни/битви | Війни та битви:
|
| Нагороди |    |
| Почесні найменування | «Іркутська», «Київська», «Житомирська», «імені Верховної Ради РРФСР» |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Блюхер Василь Костянтинович Каширін Микола Дмитрович (Гончаров Михайло Дмитрович) (Аршинцев Борис Микитович) |
Історія з'єднання
1-ше формування
Громадянська війна в Росії
23 вересня 1918 року було сформовано 4-ту Уральську стрілецьку дивізію, яку наказом Східного фронту, від 11 листопада 1918 року, № 048 перейменована на 30-ту стрілецьку дивізію.
Дивізія брала участь у боях під містом Кунгур, протягом семи днів , стримуючи переважаючі війська генерала Радола Гайди. У червні 1919 року з'єднання брало участь у .
Особлива кавалерійська бригада під командуванням Івана Каширіна брала участь у .
Восени 1919 року Східний фронт був реорганізований. Після (листопад 1919 року) 3-тю армію було розформовано, 30-ту і 51-шу стрілецькі дивізії, що входили до її складу, передано до складу 5-ї армії.
У складі 5-ї армії 30-та стрілецька дивізія брала участь у захопленні міст Томськ і Красноярськ. Вела бої в районі міста Іркутська.
У листопаді 1920 року дивізія брала участь у Перекопсько-Чонгарській операції. Після якої брала участь у боротьбі проти повстанців батьки Махна.
в грудні 1920 року дивізії за визволення міста Іркутськ присвоєно почесне найменування «Іркутська».
З листопада 1919 року до жовтня 1920 року 30-та стрілецька дивізія входила до складу Східного фронту РСЧА.
У жовтні 1920 року дивізія відбула на Південний фронт для боротьби з Врангелем у Криму.
Перший факт позастатутних стосунків
1919 року троє старослужащих 1-го полку 30-ї дивізії забили до смерті свого товариша по службі — червоноармійця Купріянова, уродженця Балаковського повіту Самарської губернії 1901 року народження, через те, що молодий боєць відмовився за «дідів» виконати їхню роботу. За законами воєнного часу винні у смерті солдата були розстріляні. Це був перший зафіксований випадок, пов'язаний із нестатутними стосунками в Червоній армії.
Міжвоєнний період
З вересня 1921 року 30-та Іркутська сд імені ВЦВК входила до складу Харківського військового округу. З 21 квітня до 27 травня 1922 року дивізія входила до складу (Південно-Західного військового округу), який 27 травня був перейменований на (Український військовий округ). У 1922 році організацію стрілецької дивізії змінено, кількість стрілецьких полків у дивізії скоротилася з дев'яти до трьох. В Українському військовому окрузі з другої половини 1922 року і до початку 1923 року мали формуватися , 7-й, , і 17-й ск. У 1922 році почалося формування 7-го стрілецького корпусу, штаб у м. Дніпропетровську, до складу якого увійшли 25-ї та 30-ї сд. Командир корпусу призначено (І. І. Гарькавого).
З 1923 року в Українському військовому окрузі почали формуватися нові територіальні стрілецькі дивізії.
17 вересня 1939 року війська Українського фронту, до складу якого входив 7-й корпус, розпочали вторгнення у східні райони Польщі — Західну Україну. Управління корпусу було переміщено з Дніпропетровська до Жмеринки Вінницької області, але до складу Дієвої армії не включалося. і 80-та сд корпусу входили до складу Дієвої армії 17-28 вересня 1939, але залишалися в резерві. 30-та сд продовжувала перебувати в пункті постійної дислокації у Дніпропетровську й жодної участі у вторгненні не брала.
Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР
У другій половині червня 1940 року в контексті до запланованого вторгнення Радянського Союзу до Бессарабії та Північної Буковини був розгорнутий Південний фронт. За директивою фронту управління , 37-го ск і 7-го ск, , 176-та, 30-та, , 51-ша, 95-та, , 150-та стрілецькі дивізії і 15-та моторизована дивізія; 21-ша легкотанкова бригада, 522-й, 110-й, 320-й, 124-й, 430-й, 439-й артполки і 317-ї артдивізіон РГК зосередилися в районі — Дубоссари, Тирасполь, (Плоске), (Шипка). 28 червня радянські війська отримали завдання — без оголошення війни зайняти Бессарабію і Північну Буковину. О 14:00 війська Червоної армії почали операцію із зайняття території Бессарабії.
Німецько-радянська війна
За кілька місяців до початку вторгнення нацистської Німеччини до СРСР, 30-та стрілецька дивізія була переформована на 30-ту гірськострілецьку. На 22 червня 1941 року дивізія підпорядковувалася 48-му стрілецькому корпусу 9-ї окремої армії й дислокувалася на радянсько-румунському кордоні по річці Прут у районі (Скулян). Брала участь у боях у Молдові та на півдні України, під час дезорганізованого відступу втратила багато техніки та особового складу.
7 липня 1941 року виведена до резерву. 6 серпня була передана до складу Приморської армії, яка відповідала за оборону Одеси, втім ще до з'єднання, дивізія була відсічена, так і не з'єднавшись з основними силами армії і була змушена відступати далі на південний схід до Південного Бугу. Восени-взимку 1941 року вела оборонні та наступальні бої на Ростовському напрямку, займала рубіж по річці Міус. У січні 1942 року форсувала Міус, у березні 1942 року брала участь у наступі на Таганрог.
З другої половини липня 1942 року з боями відходила на Кавказ. Оборонялася на краснодарському напрямку; 12 серпня 1942 року остаточно залишила Краснодар. У серпні тримала оборону в районі Гарячого Ключа.
Брала участь у (Туапсинській оборонній операції). В подальшому прикривала дороги через П'ятигорський і Хребтовий перевали, билася у запеклих оборонних боях, до кінця жовтня 1942 року тримає рубіж у долині річок і Псекупс, прикриваючи вихід на Хребтовий перевал і узбережжя Чорного моря.
18 грудня 1942 року дивізію нагороджено почесним званням «Гвардійська» і вона перетворена на .
2-ге формування
Вдруге 30-та стрілецька дивізія сформована 22 березня 1943 року на базі 16-ї і 119-ї стрілецьких бригад у Розсоші.
Дивізія, діючи у складі 43-го стрілецького корпусу Воронізького фронту, брала участь у Курській битві, у Бєлгородсько-Харківській стратегічній операції та битві за Дніпро. Наступала у напрямку Тростянець, Зіньків, Золотоноша.
28 вересня 1943 року під час Київської операції (форсувала Дніпро) в районі міста Канів, взяла участь у визволенні 6 листопада Києва і 12 листопада 1943 — Житомира. Потім Житомир був знову залишений і дивізія, вже під час (Житомирсько-Бердичівської операції) знову взяла участь у визволенні Житомира 31 грудня 1943 року.
Під час Проскурівсько-Чернівецької операції дивізія вела бої біля Кам'янця-Подільського, 9 березня 1944 року брала активну участь у визволенні Старокостянтинова, 24 березня — визволила Бучач, а 27 березня прорвалася до Оринина.
Під час Львівсько-Сандомирської операції взяла участь у визволенні 21 липня 1944 міста Монастириська, а 5 серпня — міста Стрий. Згодом брала участь у Східно-Карпатській операції та Західно-Карпатській операції, під час останньої вийшла до Моравсько-Остравського укріпленого району.
Закінчила війну в Празі, беручи участь у Празькій операції, під час операції 8 травня 1945 брала участь у визволенні міста Оломоуць.
Командування
Командири
- 1-ше формування
- (28 липня — 12 вересня 1918)
- (Борчанінов Олександр Лукич) (12 — 22 вересня 1918, ТВО)
- Блюхер Василь Костянтинович (22 вересня 1918 — 15 січня 1919)
- Каширін Микола Дмитрович (15 січня — 6 серпня 1919)
- (6 серпня 1919 — 8 грудня 1919)
- (8 грудня 1919 — 12 березня 1920)
- (12 — 14 березня 1920, ТВО)
- (Грязнов Іван Кенсоринович) (14 березня 1920 — 26 червня 1922);
- (23 липня — 12 вересня 1922)
- (12 вересня 1922 — 4 лютого 1923)
- (20 жовтня 1924 — 14 січня 1931)
- (1 лютого 1931 — грудень 1934)
- комбриг (10 січня 1935 — 8 червня 1937, репресований)
- комбриг (15 червня 1937 — 13 лютого 1938)
- комбриг (13 лютого 1938 — 16 серпня 1939)
- комбриг, з 05.06.1940 генерал-майор (16 серпня 1939 — 16 липня 1941)
- генерал-майор (Гончаров Михайло Дмитрович) (25 серпня — 4 грудня 1941)
- полковник (5 грудня 1941 — 14 червня 1942)
- полковник (Аршинцев Борис Микитович) (15 червня 1942 — 18 грудня 1942)
- 2-ге формування
- полковник (22 березня — 16 вересня 1943)
- полковник (17 вересня — 19 жовтня 1943)
- полковник (20 жовтня 1943 — 30 липня 1944)
- полковник (31 липня — 3 вересня 1944)
- генерал-майор (4 вересня 1944 — 11 травня 1945)
Підпорядкованість
Див. також
Коментарі
- з 25 серпня 1941 року
Примітки
Посилання
Література
- 30-я стрелковая дивизия. — Справочник на сайте клуба «Память» Воронежского госуниверситета.
- Кудрявцев, Ф. А. Иркутская гвардейская. — 2-е изд. — Иркутск, 1944. — 39 с.
- Богданов, Л. Г. В пламени и славе. — 2-е изд., испр. и доп. — Иркутск: Восточно-Сибирское книжное издательство, 1988. — 381 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет