Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

2060 Хірон англ 2060 Chiron одне з небесних тіл відомих як Кентаври 2060 ХіронВідкриттяВідкривачЧарльз КовальМісце відкр

2060 Хірон

2060 Хірон

2060 Хірон (англ. 2060 Chiron) — одне з небесних тіл, відомих як Кентаври.

2060 Хірон
image
Відкриття
ВідкривачЧарльз Коваль
Місце відкриттяПаломарська обсерваторія[1]
Названа на честьХірон
Орбітальні характеристики
Велика піввісь13,708 а. о.
Перицентр8,5114 а. о.
Апоцентр18,891 а. о.
Ексцентриситет0,37911
Орбітальний період50,76 років
Нахил орбіти6,9311
Фізичні характеристики
Період обертання5.918 годин (синодичний)
Альбедо0,075 ± 0,01 або 0,11 ± 0,02
Температура~75
image 2060 Хірон у Вікісховищі

Відкриття

Відкритий 18 жовтня 1977 року Чарльзом Ковальом з Паломарської обсерваторії, отримав позначення 1977UB. Преса називала Хірон «десятою планетою Сонячної системи». Після відкриття цей космічний об’єкт було знайдено на деяких архівних фотопластинках, одна з яких датована 1895 роком.

На початку класифікувався як астероїд, пізніше як комета, у 1979 році був класифікований як кентавр.

У тому ж 1979 році отримав офіційну назву Хірон — на честь персонажа давньогрецької міфології — кентавра Хірона (грец. Χείρων).

Фізичні характеристики

Видимий та інфрачервоний спектр випромінювання Хірона — нейтральні, подібно до астероїдів типу С (англ. Type-C astroids) і ядра Комети Галлея.

У 1984 р. Лебовський (англ. Lebofsky) оцінював діаметр у 180 км, у 1990—1999 р. він оцінювався у 150 км. Космічний телескоп Спітцер у 2007 р. оцінив діаметр 2060 Хірона у 233 ± 14 км.

У той час як більшість кентаврів, як вважається, перебувають у стані спокою, починаючи з кінця 1980-х років, астрономи спостерігають прояви активності Хірона, аналогічні кометним.

Орбіта

Орбіта Хірона нестабільна внаслідок збурень з боку газових планет. Хірон — SU-об'єкт, що означає, що Сатурн (S) стримує перицентр Хірона, а Уран (U) — апоцентр Хірона.

Кеплерівські елементи орбіти:

  • ексцентриситет e — 0,37911o
  • нахил орбіти і — 6,9311o
  • довгота висхідного вузла (☊ або Ω) — 209,31o
  • аргумент перицентра ω. — 339,98o
  • М — 94,716o

Кільця

Вчені тільки недавно виявили кільцеву систему Харікло. Тепер вчені з Массачусетського технологічного інституту та інших місць виявили можливу кільцеву систему навколо іншого кентавра — Хірона. У листопаді 2011 року група вчених спостерігала зоряне покриття, у якому Хірон пройшов перед яскравою зорею, блокуючи її світло. Команда проаналізувала функцію зміни блиску зорі й дійшла висновку, що функція може означати кільцеву систему, круглу оболонку з газу й пилу або симетричні струмені матеріалу, що стріляють із поверхні кентавра. Отже, дослідники повинні спостерігати більше зіркових покриттів Хірона, щоб по-справжньому визначитись з інтерпретацією спостережних даних.

Примітки

  1. БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
    d:Track:Q4026990
  2. Campins, H.; Telesco, C. M.; Osip, D. J.; Rieke, G. H.; Rieke, M. J.; Schulz, B. (December 1994). The Color Temperature of (2060) Chiron: A Warm and Small Nucleus. The Astronomical Journal. 108 (6): 2318—2322. Bibcode:1994AJ....108.2318C. doi:10.1086/117244. Процитовано 15 березня 2009.
  3. (10370) Hylonome. AstDyS. Italy: . Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 20 грудня 2008.
  4. Jessica D. Ruprecht, Amanda S. Bosh, Michael J. Person, Federica B. Bianco, Benjamin J. Fulton, Amanda A.S. Gulbis, Schelte J. Bus, Amanda M. Zangari. 29 November 2011 stellar occultation by 2060 Chiron: Symmetric jet-like features // Icarus. — 2015. — Вип. 252. — С. 271–276. з джерела 24 вересня 2015. Процитовано 17 березня 2015.

Джерела

  • Marc W. Buie (2007-08-18). «Orbit Fit and Astrometric record for 2060». SwRI (Space Science Department). Retrieved 2008-10-13.(англ.)
  • «JPL Small-Body Database Browser: 2060 Chiron (1977 UB)». 2008-11-28 last obs. Retrieved 2009-03-15.(англ.)
  • John Stansberry, Will Grundy, Mike Brown, Dale Cruikshank, John Spencer, David Trilling, Jean-Luc Margot (2007). «Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects: Constraints from Spitzer Space Telescope». University of Arizona, Lowell Observatory, California Institute of Technology, NASA Ames Research Center, Southwest Research Institute, Cornell University. Retrieved 2008-10-18.(англ.)
  • Groussin (January 2004). «Properties of the nuclei of Centaurs Chiron and Chariklo». Astronomy and Astrophysics, v.413, p.1163-1175 (2004). Retrieved 2007-10-18.(англ.)
  • Using the 2007 Spitzer radius of 116.5 km; volume of a sphere * an assumed density of 1.5 g/cm³ yields a mass (m=d*v) of 9.93E+18 kg.(англ.)
  • «AstDys (2060) Chiron Ephemerides». Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Retrieved 2009-03-15.(англ.)
  • Meech, Karen (19 February 1994). «The Structure of the Inner Coma of Comet Chiron: Imaging The Exopause». Institute for Astronomy, University of Hawaii. Retrieved 2007-10-19.(англ.).
  • Grayzeck, Ed (2003-12-11). «The Chiron Perihelion Campaign». NASA Goddard Space Flight Center. Retrieved 2007-10-18.(англ.)
  • Kowal, C. T.; Liller, W.; Marsden, B.G. (1979). «The Discovery and Orbit of (2060) Chiron». Dynamics of the solar system; Proceedings of the Symposium, Tokyo, Japan, May 23-26, 1978.. Tokyo: Reidel Publishing Co.. pp. 245—250. Bibcode: 1979IAUS…81..245K. Retrieved 2009-03-17.(англ.)
  • Campins, H.; Telesco, C. M.; Osip, D. J.; Rieke, G. H.; Rieke, M. J.; Schulz, B. (December 1994). «The Color Temperature of (2060) Chiron: A Warm and Small Nucleus». The Astronomical Journal 108 (6): 2318—2322. doi:10.1086/117244. Bibcode: 1994AJ….108.2318C. Retrieved 2009-03-15.(англ.)
  • Collander-Brown, S.; Maran, M.; Williams, I.P. (2000). «The effect on the Edgeworth-Kuiper Belt of a large distant tenth planet». Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 318 (1): 101—108. doi:10.1046/j.1365-8711.2000.t01-1-03640.x. Retrieved 2010-02-22.(англ.)
  • Luu, Jane X.; Jewitt, David C. (September 1990). «Cometary activity in 2060 Chiron». The Astronomical Journal 100: 913—932. doi:10.1086/115571. Bibcode: 1990AJ….100..913L. Retrieved 2009-03-15.(англ.)
  • Ken Croswell (Harvard University) (1990-08-25). «The changing face of Chiron». New Scientist issue 1731. Retrieved 2008-10-13.(англ.)
  • Trigo-Rodríguez, Melendo, García-Hernández, Davidsson, Sánchez (2008). «A continuous follow-up of Centaurs, and dormant comets: looking for cometary activity.» (PDF). European Planetary Science Congress. Retrieved 2008-10-12.(англ.)
  • «Chiron's Osculating Elements 700AD generated with Solex 10». Retrieved 2009-04-16.(англ.)
  • Horner, J.; Evans, N.W.; Bailey, M. E. (2004). Simulations of the Population of Centaurs II: Individual Objects. The Journal of Business. Retrieved 2008-08-28.(англ.)
  • Jewitt, David C.; A. Delsanti (2006). «The Solar System Beyond The Planets». Solar System Update : Topical and Timely Reviews in Solar System Sciences. Springer-Praxis Ed.. . (Preprint version (pdf)) -(англ.)

Посилання

  • НАСА орбітальні елементи — (англ.)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

2060 Hiron angl 2060 Chiron odne z nebesnih til vidomih yak Kentavri 2060 HironVidkrittyaVidkrivachCharlz KovalMisce vidkrittyaPalomarska observatoriya 1 Nazvana na chestHironOrbitalni harakteristikiVelika pivvis13 708 a o Pericentr8 5114 a o Apocentr18 891 a o Ekscentrisitet0 37911Orbitalnij period50 76 rokivNahil orbiti6 9311Fizichni harakteristikiPeriod obertannya5 918 godin sinodichnij Albedo0 075 0 01 abo 0 11 0 02Temperatura 75 2060 Hiron u VikishovishiVidkrittyaVidkritij 18 zhovtnya 1977 roku Charlzom Kovalom z Palomarskoyi observatoriyi otrimav poznachennya 1977UB Presa nazivala Hiron desyatoyu planetoyu Sonyachnoyi sistemi Pislya vidkrittya cej kosmichnij ob yekt bulo znajdeno na deyakih arhivnih fotoplastinkah odna z yakih datovana 1895 rokom Na pochatku klasifikuvavsya yak asteroyid piznishe yak kometa u 1979 roci buv klasifikovanij yak kentavr U tomu zh 1979 roci otrimav oficijnu nazvu Hiron na chest personazha davnogreckoyi mifologiyi kentavra Hirona grec Xeirwn Fizichni harakteristikiVidimij ta infrachervonij spektr viprominyuvannya Hirona nejtralni podibno do asteroyidiv tipu S angl Type C astroids i yadra Kometi Galleya U 1984 r Lebovskij angl Lebofsky ocinyuvav diametr u 180 km u 1990 1999 r vin ocinyuvavsya u 150 km Kosmichnij teleskop Spitcer u 2007 r ociniv diametr 2060 Hirona u 233 14 km U toj chas yak bilshist kentavriv yak vvazhayetsya perebuvayut u stani spokoyu pochinayuchi z kincya 1980 h rokiv astronomi sposterigayut proyavi aktivnosti Hirona analogichni kometnim OrbitaOrbita Hirona nestabilna vnaslidok zburen z boku gazovih planet Hiron SU ob yekt sho oznachaye sho Saturn S strimuye pericentr Hirona a Uran U apocentr Hirona Keplerivski elementi orbiti ekscentrisitet e 0 37911o nahil orbiti i 6 9311o dovgota vishidnogo vuzla abo W 209 31o argument pericentra w 339 98o M 94 716oKilcyaVcheni tilki nedavno viyavili kilcevu sistemu Hariklo Teper vcheni z Massachusetskogo tehnologichnogo institutu ta inshih misc viyavili mozhlivu kilcevu sistemu navkolo inshogo kentavra Hirona U listopadi 2011 roku grupa vchenih sposterigala zoryane pokrittya u yakomu Hiron projshov pered yaskravoyu zoreyu blokuyuchi yiyi svitlo Komanda proanalizuvala funkciyu zmini blisku zori j dijshla visnovku sho funkciya mozhe oznachati kilcevu sistemu kruglu obolonku z gazu j pilu abo simetrichni strumeni materialu sho strilyayut iz poverhni kentavra Otzhe doslidniki povinni sposterigati bilshe zirkovih pokrittiv Hirona shob po spravzhnomu viznachitis z interpretaciyeyu sposterezhnih danih PrimitkiBD malih til Sonyachnoyi sistemi JPL d Track Q4026990 Campins H Telesco C M Osip D J Rieke G H Rieke M J Schulz B December 1994 The Color Temperature of 2060 Chiron A Warm and Small Nucleus The Astronomical Journal 108 6 2318 2322 Bibcode 1994AJ 108 2318C doi 10 1086 117244 Procitovano 15 bereznya 2009 10370 Hylonome AstDyS Italy Arhiv originalu za 28 serpnya 2012 Procitovano 20 grudnya 2008 Jessica D Ruprecht Amanda S Bosh Michael J Person Federica B Bianco Benjamin J Fulton Amanda A S Gulbis Schelte J Bus Amanda M Zangari 29 November 2011 stellar occultation by 2060 Chiron Symmetric jet like features Icarus 2015 Vip 252 S 271 276 z dzherela 24 veresnya 2015 Procitovano 17 bereznya 2015 DzherelaMarc W Buie 2007 08 18 Orbit Fit and Astrometric record for 2060 SwRI Space Science Department Retrieved 2008 10 13 angl JPL Small Body Database Browser 2060 Chiron 1977 UB 2008 11 28 last obs Retrieved 2009 03 15 angl John Stansberry Will Grundy Mike Brown Dale Cruikshank John Spencer David Trilling Jean Luc Margot 2007 Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects Constraints from Spitzer Space Telescope University of Arizona Lowell Observatory California Institute of Technology NASA Ames Research Center Southwest Research Institute Cornell University Retrieved 2008 10 18 angl Groussin January 2004 Properties of the nuclei of Centaurs Chiron and Chariklo Astronomy and Astrophysics v 413 p 1163 1175 2004 Retrieved 2007 10 18 angl Using the 2007 Spitzer radius of 116 5 km volume of a sphere an assumed density of 1 5 g cm yields a mass m d v of 9 93E 18 kg angl AstDys 2060 Chiron Ephemerides Department of Mathematics University of Pisa Italy Retrieved 2009 03 15 angl Meech Karen 19 February 1994 The Structure of the Inner Coma of Comet Chiron Imaging The Exopause Institute for Astronomy University of Hawaii Retrieved 2007 10 19 angl Grayzeck Ed 2003 12 11 The Chiron Perihelion Campaign NASA Goddard Space Flight Center Retrieved 2007 10 18 angl Kowal C T Liller W Marsden B G 1979 The Discovery and Orbit of 2060 Chiron Dynamics of the solar system Proceedings of the Symposium Tokyo Japan May 23 26 1978 Tokyo Reidel Publishing Co pp 245 250 Bibcode 1979IAUS 81 245K Retrieved 2009 03 17 angl Campins H Telesco C M Osip D J Rieke G H Rieke M J Schulz B December 1994 The Color Temperature of 2060 Chiron A Warm and Small Nucleus The Astronomical Journal 108 6 2318 2322 doi 10 1086 117244 Bibcode 1994AJ 108 2318C Retrieved 2009 03 15 angl Collander Brown S Maran M Williams I P 2000 The effect on the Edgeworth Kuiper Belt of a large distant tenth planet Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 318 1 101 108 doi 10 1046 j 1365 8711 2000 t01 1 03640 x Retrieved 2010 02 22 angl Luu Jane X Jewitt David C September 1990 Cometary activity in 2060 Chiron The Astronomical Journal 100 913 932 doi 10 1086 115571 Bibcode 1990AJ 100 913L Retrieved 2009 03 15 angl Ken Croswell Harvard University 1990 08 25 The changing face of Chiron New Scientist issue 1731 Retrieved 2008 10 13 angl Trigo Rodriguez Melendo Garcia Hernandez Davidsson Sanchez 2008 A continuous follow up of Centaurs and dormant comets looking for cometary activity PDF European Planetary Science Congress Retrieved 2008 10 12 angl Chiron s Osculating Elements 700AD generated with Solex 10 Retrieved 2009 04 16 angl Horner J Evans N W Bailey M E 2004 Simulations of the Population of Centaurs II Individual Objects The Journal of Business Retrieved 2008 08 28 angl Jewitt David C A Delsanti 2006 The Solar System Beyond The Planets Solar System Update Topical and Timely Reviews in Solar System Sciences Springer Praxis Ed ISBN 3 540 26056 0 Preprint version pdf angl PosilannyaNASA orbitalni elementi angl

Дата публікації:
Топ