Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

2С5 Гіацинт С рос 2С5 Гиацинт С індекс ГАБТУ об єкт 307 радянська 152 мм корпусна самохідна гармата Створена на Уральськ

2С11

2С11

2С5 «Гіацинт-С» (рос. 2С5 «Гиацинт-С»; індекс ГАБТУ — об'єкт 307) — радянська 152-мм корпусна самохідна гармата. Створена на Уральському заводі транспортного машинобудування. Головний конструктор шасі — Г. С. Єфімов, 152-мм гармати 2А37 — Ю. Н. Калачников, 152-мм боєприпасів — А. А. Каллістов. Призначена для придушення і знищення засобів ядерного нападу, ураження органів управління, тилів, живої сили й бойової техніки супротивника в місцях скупчення і в опорних пунктах, а також для руйнування фортифікаційних споруд.

2С5 «Гіацинт-С»
image
САУ 2С5 «Гіацинт-С» Збройних сил України
Типсамохідна гармата
Історія використання
Операториimage Росія, image Україна,
image Білорусь
Історія виробництва
Виробникimage СРСР
Виготовленняз 1976 по 1993
Виготовлена
кількість		до 2000
Характеристики
Вага27,5
Довжина8330 (з гарматою вперед 8950)
Довжина ствола47 калібрів
Ширина3250
Висота2760
Калібрнарізна гармата, 152 мм
Підвищення−2…+57°
Траверс−15…+15°
Дальність вогню
Ефективна8..33,1
ПрицілПГ-1М, ОП-4М, ТКН-3А
Броняпротикульова
Головне
озброєння
152-мм 2А37
боєкомплект: 30
Другорядне
озброєння
1 × 7,62-мм ПКТ
боєкомплект: 1500
Двигун

520
Питома потужність19
Підвіскаіндивідуальна, торсіонна
Дорожній просвіт450
база: 4635
колія: 2720
Паливодизельне
Швидкістьшосе: 60 км/год
Прохідністьпідйом: 30°
стінка: 0,7
рів: 2,5
брід: 1
image 2С5 «Гіацинт-С» у Вікісховищі

Історія створення

З відставкою М. С. Хрущова, після майже десятирічної перерви, роботи по артилерійському озброєнню в СРСР були відновлені. Спочатку на базі відділу ракетного озброєння 3 центрального науково-дослідного відділу, а потім вже у знову відтворених підрозділах артилерійського озброєння. В 1965 році Міністром оборони СРСР була затверджена програма розвитку артилерії. Тоді на озброєнні армії США вже знаходились корпусні САУ M107. У той же час результати застосування гармат М-46 в артилерійській дуелі між Китаєм і Тайванем показали недостатню дальність стрільби радянської корпусної артилерії, тому назріла необхідність розробки нової системи з підвищеною дальністю стрільби. У період з 1968 по 1969 роки 3 ЦНДІ спільно з підприємствами оборонної промисловості виконав НДР «Успіх», в рамках якої був визначений вигляд перспективних артилерійських систем та напрямки їхнього розвитку аж до 1980 року, а 8 червня 1970 року виходить постанова ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР № 427-151. Відповідно до цієї постанови була офіційно почата розробка нової 152-мм корпусної гармати як в буксованому так і у самохідному варіантах .

Попередньо, 27 листопада 1968 року Міністерство оборонної промисловості затвердило рішення № 592, яким наказало розпочати науково-дослідні роботи по створенню заміни буксованої гармати М-46. В ході досліджень були опрацьовані три варіанти САУ. Перший — з відкритою установкою гармати, другий — з рубочною установкою гармати, третій — із закритою установкою гармати у башті, що обертається. У вересні 1969 року матеріали аванпроекту були розглянуті комісією Міністерства оборони СРСР. За результатами робіт було з'ясовано, що оптимальною для нової самохідної гаубиці буде відкрита установка гармати. Отримані опрацювання лягли в основу ДКР під найменуванням «Гіацинт-С» (індекс ГРАУ — 2С5). «Гіацинт» мав надійти на озброєння артилерійських полків і бригад корпусів і армій для заміни 130-мм гармат М-46 і .

Головним розробником 2С5 був призначений Уральський завод транспортного машинобудування, гармату 2А37 проектували в СКБ Пермського машинобудівного заводу імені В. І. Леніна, за боєприпаси відповідав московський Науково-дослідний машинобудівний інститут. До весни 1971 року а на Пермському машинобудівному заводі були виготовлені дві балістичні установки з довжиною ствола в 7200 мм для відпрацювання боєкомплекту гармати. Проте через несвоєчасне постачання гільз випробування були розпочаті лише у вересні 1971 року і тривали до березня 1972 року. Випробування показали, що снаряди при використанні повного заряду масою 18,4 кг мали початкову швидкість 945 м/с та дальність 28,5 км. На посиленому заряді масою 21,8 кг дальність становила 31,5 км, а початкова швидкість — 975 м/с. При цьому відзначали сильну дію дульної хвилі. Для усунення цього зауваження маса порохового заряду була зменшена до 20,7 кг, а також запроваджена гладка насадка на ствол гармати. У квітні 1972 року конструкція гармати була доопрацьована, а до кінця року на Уральський завод транспортного машинобудування були відправлені два дослідні зразки гармати 2А37 для установки на самохідне шасі. Дослідні зразки САУ 2С5 були відправлені спочатку на заводські, а потім на полігонні випробування. До 1974 року повний цикл випробувань САУ «Гіацинт-С» був завершений, після чого почалася підготовка виробництва до серійного виробництва.

Водночас, на базі 2С5 розробляли й інший варіант САУ під позначенням 2С11 «Гіацинт-СК». Відмінністю від базового зразка був картузний метод заряджання, який мав зменшити вартість виробництва зарядів за рахунок виключення зі складу латунних гільз. В ході роботи були використані науково-технічні напрацювання по картузним варіантам самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика» і 2С3 «Акація», однак остаточно до виробництва був прийнятий варіант з роздільно-гільзовим заряджанням. 20 січня 1975 року постановою ЦК КПРС і Ради міністрів СРСР № 68-25 самохідна гармата 2С5 «Гіацинт-С» була прийнята на озброєння Радянської армії.

Серійне виробництво та модифікації

Порівняльна таблиця ТТХ різних модифікацій САУ 2С5
2С5 2С5М 2С5М1
Початок серійного виробництва 1976 Дослідна Дослідна
Бойова маса, т 27,5 28,2 28,2
Індекс гармати 2А37 2А37М
Калібр гармати, мм 152,4 152,4 155
Довжина ствола, клб 47 47 52
Кути ВН, град. −2 … + 57 −2 … + 58 −2 … + 58
возимий боєзапас, постр. 30 30 30
Максимальна дальність стрільби
ОФС, км 		30,5 30,5 30
Максимальна дальність стрільби
АР ОФС, км 		33,1 37 41
Максимальна дальність стрільби
, км 		20 20 25
Радіостанція Р-123
Апаратура внутрішнього зв'язку Р-124

Першу установчу партію САУ 2С5 виготовлено ​​1976 року, а з 1977 року розпочато повномасштабне серійне виробництво на Уральському заводі транспортного машинобудування. Виготовляв гармату 2А37 Пермський завод імені Леніна. Виробництво 2С5 тривало аж до руїни Радянського Союзу й зупинено у 1993 році, разом за 17 років виробництва випущено до 2000 одиниць 2С5.

Після припинення серійного виробництва наприкінці 1990-х років у Росії розроблено модернізовані варіанти САУ 2С5, що отримали позначення 2С5М і 2С5М1. Модифікація 2С5М відрізняється від базової машини установкою АСУНО 1В514-1 «Механізатор-М», а також модернізованою артилерійською частиною, що дозволяє використовувати нові 152-мм уламково-фугасні гáрматні (снаряди) 3ОФ60 з донним газогенератором із максимальною дальністю стрільби до 37 км. Модифікація 2С5М1 відрізняється від 2С5М використаною артилерійською частиною калібру 155-мм, що дозволяє застосовувати снаряди L15A1 з дальністю стрільби до 30 км, а також снаряди ERFB BB з дальністю стрільби до 41 км. У 2004 році, виконуючи науково-дослідну роботу, на базі самохідної гармати 2С5 виготовлено експериментальний зразок артилерійської системи. Замість 152-мм гармати 2А37 на САУ встановлено ​​гаубицю з балістикою перспективної 152-мм артилерійської устави «Коаліція».

Існувала також дослідна модифікація 2С11 (також відома як «Гіацинт-СК») з гарматою 2А52, серійно не виготовлялась.

Опис конструкції

Броньовий корпус

image
САУ 2С5 в музеї ВАТ «Мотовилихінські заводи»

Самохідна гармата 2С5 «Гіацинт-С» виконана за безбаштовою схемою з відкритою установкою гармати. Корпус машини зварений із сталевих броньових катаних листів і розділений на три відділення: силове (моторно-трансмісійне), відділення управління та бойове.

У передній частині корпусу по правому борту розташоване моторно-трансмісійне відділення. Зліва від нього знаходиться місце механіка-водія з органами управління шасі. За сидінням механіка водія встановлено робоче місце командира машини з поворотною башточкою. У середній і кормовій частинах корпусу розташоване бойове відділення. У середній частині корпуса встановлені механізовані укладки для розміщення возимого боєкомплекту.

По обидва боки укладок вздовж бортів розміщені сидіння членів екіпажу. По правому борту в передній частині знаходиться сидіння оператора, в задній — навідника. По лівому борту встановлено сидіння оператора. У кормовій частині корпуса встановлені чотири паливних баки, механізм зупинки лотків і люк для подачі боєприпасів з бойового відділення.

На кормовому листі корпусу встановлені балки з шарнірами, на яких закріплена опорна плита САУ. На даху на поворотній платформі встановлена артилерійська частина самохідної гармати.

Гармата 2А37 має два положення — похідне й бойове. У похідному положенні опорна плита піднята вертикально і знаходиться за заднім кормовим листом. У бойовому — плита відкидається назад за допомогою гідравлічної системи і впирається в ґрунт.

Механізм заряджання і механізована укладка забезпечують автоматизований цикл заряджання. Механізм заряджання напівавтоматичний з ланцюговим транспортером і електроприводом. За допомогою механізму заряджання елементи пострілів переміщуються на лінію досилання. При стрільбі подача пострілів може здійснюватися не тільки через укладки боєкомплекту, але і з ґрунту.

У бойовому положенні САУ навідник знаходиться поза корпусом машини на поворотній платформі зліва від гармати біля прицільних пристосувань. Для захисту від куль та уламків робоче місце навідника обладнано броньованою амбразурою. У передній частині машини на нижній частині лобового листа встановлений відвал для самообкопування. Товщина лобового листа складає 30 мм.

Озброєння

image
152-мм ОФС 3ОФ29

Основним озброєнням є 152-мм гармата 2А37, що має максимальну скорострільність 5-6 пострілів на хвилину.

Основними вузлами гармати 2А37 є: ствол, затвор, електрообладнання, досилач, противідкатні пристрої, верхній станок, огорожа, врівноважувач, поворотний і підйомний механізми.

Ствол гармати являє собою трубу-моноблок, з'єднану з казенником муфтою, на дуловому зрізі труби закріплене дулове гальмо з ефективністю 53 %. В казеннику розташований горизонтально-клиновий затвор з напівавтоматикою скалочного типу.

Ланцюговий досилач снаряда і заряду призначений для полегшення роботи заряджаючого.

Противідкотні пристрої складаються з гідравлічного гальма відкоту і пневматичного накатника, заповненого азотом.

Підйомний і поворотний механізми секторного типу, забезпечують наведення гармати в діапазоні кутів від −4 до + 60° по вертикалі і від −15 до + 15° за азимутом.

Пневматичний механізм врівноважувача слугує для компенсації моменту неврівноваженості хитної частини гармати.

Верхній верстат з гарматою встановлений на центральний штир в задній частині даху корпусу шасі 2С5.

Відкидна опорна плита, розміщена в кормі корпусу, передає зусилля пострілу на ґрунт, забезпечуючи більшу стійкість САУ.

Возимий боєкомплект самохідної гармати «Гіацинт-С» складає 30 пострілів.

Боєкомплект

В основній боєкомплект гармати 2А37 входять осколково-фугасні снаряди 3ОФ29 з максимальною дальністю стрільби в 28,5 км, а також снаряди 3ОФ59 з поліпшеною аеродинамічною схемою і максимальною дальністю стрільби в 30,5 км.

Для 2С5 розроблені високоточні снаряди і , для ураження бронетанкової техніки в місцях зосередження пускових установок, довготривалих оборонних споруд, мостів та переправ.

При стрільбі керованими снарядами використовують спеціальний заряд, відмінний від застосовуваних в САУ 2С3 «Акація» і 2С19 «Мста-С».

Крім звичайних типів боєприпасів, «Гіацинт-С» може вести вогонь спеціальними ядерними боєприпасами 10 типів потужністю від 0,1 до 2 кт у тротиловому еквіваленті.

Додатково САУ 2С5 обладнана 7,62-мм кулеметом ПКТ. Кулемет встановлений на башточці командира, кути вертикального наведення становлять від −6° до + 15°, а горизонтального — від 164° вліво до 8° вправо.

Для особистої зброї розрахунку передбачено п'ять кріплень під автомати АКМС, а також кріплення для сигнального пістолета.

Для боротьби з бронетехнікою противника в корпусі САУ є кріплення для протитанкового гранатомета РПГ-7В.

У разі виникнення небезпеки нападу з повітря, в САУ знаходиться переносний зенітно-ракетний комплекс 9К32М «Стріла-2М».

До возимого боєкомплекту додаткового озброєння входять: 1500 набоїв для кулемета, 1500 набоїв для автоматів, 20 ракет до сигнального пістолета, 5 гранат для протитанкового гранатомета і 2 ракети для переносного зенітно-ракетного комплексу.

Номенклатура пострілів

Номенклатура боєприпасів
Індекс пострілу Індекс снаряду Індекс заряду Маса снаряду, кг Маса ВР, кг Маса пострілу, кг Початкова швидкість снаряду, м/с Максимальна дальність стрільби, км
Осколково-фугасні
3ВОФ39 3ОФ29 4Ж47 46 6,42 80,8 945 28,5
3ВОФ40 3ОФ29 4Ж48 46 6,42 775 21,5
3ВОФ41 (активно-реактивний) 3ОФ30 4Ж47 33,1
3ВОФ86 3ОФ59 4Ж47 43,8 7,8 78,6 30,5
3ВОФ87 3ОФ59 4Ж48 43,8 7,8 23
3ОФ60 37
Керовані
3ОФ38 49,5 8,5 12
3ОФ39 50 6,5 20
Ядерні
57
57
43
43

Засоби спостереження і зв'язку

Для наведення гармати, проведення розвідки місцевості вдень і вночі, а також для стрільби з кулемета, в командирській башточці встановлено комбінований приціл ТКН-3А з прожектором ОУ-3ГК. Місце навідника обладнано артилерійським панорамним прицілом ПГ-1М для стрільби з закритих вогневих позицій і прицілом прямого наведення ОП-4М-91А для ведення вогню по спостережуваних цілях. Місце механіка-водія обладнано двома призматичними приладами спостереження ТНПО-160, а також приладом нічного бачення ТВН-2БМ для водіння в нічних умовах.

Зовнішній радіозв'язок підтримується радіостанцією Р-123. Радіостанція працює в УКХ-діапазоні і забезпечує стійкий зв'язок з однотипними станціями на відстані до 28 км, в залежності від висоти антени обох радіостанцій. Переговори між членами екіпажу здійснюється через апаратуру внутрішнього зв'язку Р-124.

Двигун і трансмісія

В 2С5 встановлений V-подібний 12-циліндровий чотиритактний дизельний двигун В-59 рідинного охолодження з наддувом потужністю 520 к.с. Крім дизельного палива, двигун має можливість роботи на гасі марок ТС-1, Т-1 і Т-2.

Трансмісія механічна, двопотокова, з планетарним механізмом повороту. Має шість передніх і дві задніх передачі. Максимальна теоретична швидкість руху на шостій передній передачі становить 60 км/год. На другий задній передачі забезпечується швидкість руху до 14 км/год.

Ходова частина

Ходова частина 2С5 являє собою модифіковане шасі СПТП СУ-100П і складається з шести пар обгумованих опорних і чотирьох пар підтримуючих котків. У задній частині машини перебувають керівні колеса, в передній — ведучі. Гусениці складається з дрібних ланок з гумовометалевими шарнірами цівочного зачеплення. Ширина кожного трака 484 мм при кроці 125 мм. Підвіска 2С5 — індивідуальна торсіонна. На першому та шостому опорних котках встановлені двосторонні гідроамортизатори.

Оператори

image
Самохідна гармата 2С5 «Гіацинт-С» на службі збройних сил Фінляндії

Служба та бойове застосування

Організаційна структура

Самохідна гармата 2С5 надходила на озброєння артилерійських полків і бригад армій Сухопутних військ СРСР на заміну гарматам М-46 і . Кожна артилерійська бригада налічувала 5 дивізіонів (4 гарматно-самохідних артилерійських і 1-розвідувальний), кожен артилерійський дивізіон складався з трьох батарей. Артилерійські батареї складалися з шести самохідних гармати 2С5 (разом 18 гармати в дивізіоні), проте в деяких дивізіонах малося по 4 батареї з 6-ти 152-мм гармат або по 3 батареї по 8 гармат кожна (тобто 24 гармати в дивізіоні).

Служба

Самохідні гармати 2С5 перебували на озброєнні наступних формувань збройних сил Російської Федерації:

  1. Військова частина (в/ч) польова пошта 25526. 308-я гарматно-самохідна артилерійська бригада армійського підпорядкування ГСВГ: 72 одиниці 2С5 станом на 1990 рік.
  2. В / ч польова пошта 11526 армійського підпорядкування ГСВГ, тепер в/ч № 32755. 385-я гвардійська артилерійська Одеська Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького 2 ступеня бригада (385 абр): 65 одиниць 2С5 станом на 2000 рік.
  3. В / ч № 35390. 39-я окрема мотострілецька Червонопрапорна бригада (39 омсбр): 65 одиниць 2С5 станом на 2000 рік.
  4. В / ч № 39255. 305 артилерійська Гумбіненська Червонопрапорна бригада (305 абр): 18 одиниць 2С5 станом на 2009 рік.
  5. 9-а артилерійська бригада (9 абр): 48 одиниць 2С5 станом на 2000 рік.
  6. 13-й артилерійський полк: 24 одиниці 2С5 станом на 1990 рік.
  7. 111-я артилерійський полк: 24 одиниці 2С5 станом на 1990 рік.
  8. 178-а артилерійська бригада: 48 одиниць 2С5 станом на 1990 рік.
  9. 211-а артилерійська бригада: 60 одиниць 2С5 станом на 1990 рік.
  10. 231-а артилерійська бригада: 24 одиниці 2С5 станом на 1990 рік.
  11. 235-а артилерійська бригада: 24 одиниці 2С5 станом на 1990 рік.
  12. 303-я артилерійська бригада: 72 одиниці 2С5 станом на 1990 рік.
  13. 385-а артилерійська бригада: 72 одиниці 2С5 станом на 1990 рік. У 2005—2006 роках в 385-й артилерійській бригаді було проведено переозброєння. «Гіацинт» був знятий з озброєння бригади і замінений на 2С19 «Мсту-С».
  14. 387-а артилерійська бригада: 72 одиниці 2С5 станом на 1990 рік.
  15. 7014-я база зберігання та ремонту озброєння і техніки (7014 БХіРВТ): 36 одиниць 2С5 станом на 2009 рік.
  16. 7020-я Харбінська база зберігання та ремонту озброєння і техніки (7020 БХіРВТ): 54 одиниці 2С5 станом на 2009 рік.
  17. Пермський ПСХ: 52 одиниці 2С5 станом на 2000 рік.
  18. Пермський 39-й арсенал (39 Арс-В): 23 одиниці 2С5 станом на 2000 рік.

Бойове застосування

Бойове хрещення самохідна гармата 2С5 прийняла під час війни в Афганістані. 152-мм осколково-фугасні снаряди дозволяли гарантовано знищувати будь-які укріплення противника. Обмежено застосовувались в складі батальйонних тактичних груп в Першу чеченську кампанію.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російська збройна агресія проти України (2014‒2015)
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2015)

Меморандум від 20 вересня до Мінського протоколу передбачав відведення гаубиць калібром 152-мм: 2С5 «Гіацинт-С», 2С3 «Акація», 2С19 «Мста-С», 2А65 «Мста-Б» на 33 км від лінії зіткнення. А «Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу» від 12 лютого 2015 року передбачав створення зони безпеки завширшки 50 км для артилерійських систем калібру 100 мм і більше.

У 2014 році САУ 2С5 українських збройних сил були перекинуті на схід України, де щонайменше одна установка зі складу самохідного гарматного дивізіону 26-ї артилерійської бригади була захоплена російськими терористами під Амвросіївкою.

Використовуються обома сторонами під час вторгнення Росії в Україну.

Оцінка машини

Порівняльна таблиця ТТХ 2С5 із зарубіжними аналогами
image 2С5 image M107 image [en] image Північна Корея M1975 image [en] image NORINCO 130 mm
Початок серійного виробництва 1976 1962 1966 1975 1987 Дослідна
Бойова маса, т 27,5 28,17 53 20 40 30
Екіпаж, чол. 5 5 5 5
Калібр гармати, мм 152,4 175 155 130 130 130
Довжина ствола, клб 47 60 50 55 55 55
Кути ВН , град. −2 … + 57 −2 … +65 −2 … +45 −2 … +45 −5 … +65
Кути ГН , град. 30 60 30
возимо боєзапас, постр. 30 2 14 30 38
Максимальна дальність стрільби
ОФС, км 		30,5 32,7 25,6 27 27 27
Максимальна дальність стрільби
АР ОФС, км 		33 — — 37 37 37
Маса ОФС, кг 43,8 66,8 48 33,4 33,4 33,4
Бойова скорострільність, постр/хв 5-6 1,5 14
Калібр зенітного кулемета, мм 7,62 — — — — 12,7
Максимальна швидкість по шосе, км/год 62,8 54,7 28 55
Запас ходу по шосе, км 500 725 230 450

В 1970-ті роки Радянським Союзом була зроблена спроба переоснащення Радянської армії новими зразками артилерійського озброєння. Першим зразком стала самохідна гаубиця 2С3, представлена ​​громадськості в 1973 році, за нею послідували: 2С1 в 1974 році, 2С4 в 1975, і в 1979 роках у було представлено 2С5 і 2С7. Завдяки новій техніці Радянський Союз суттєво підвищив живучість і маневреність своїх артилерійських військ. У 1982 році самохідні гармати 2С5 були розміщені в ГРВН. У разі бойових дій з країнами-учасницями НАТО, системи «Гіацинт» дозволяли Радянському Союзу реалізувати тактику обмеженого застосування тактичного ядерного озброєння в ході наступальних операцій.

До моменту початку серійного виробництва САУ 2С5, на озброєнні США вже перебувала 175-мм корпусна самохідна гаубиця M107. Порівняно з M107, САУ 2С5 володіла більшою скорострільністю і швидкістю руху. Возимий боєкомплект 2С5 був істотно більше (30 пострілів проти 2), фактично до САУ M107 придавалась транспортна машина з боєкомплектом. Вигідним відзнакою «Гіацинта» від САУ M107 є розміщення всього екіпажу під броньованим захистом корпусу під час маршу. Через рік після початку серійного виробництва 2С5 Міністерство оборони США втратило інтерес до САУ M107 і ініціювало програму модернізації існуючих самохідних гаубиць до рівня 203-мм гаубиць M110A2, до 1981 року всі САУ M107 були перероблені в самохідні гаубиці M110A2.

Аналоги артилерійських систем 2С5 і M107 розроблялися і в інших країнах. В КНДР в 1975 році була створена 130-мм САУ M1975. Система була модифікацією тягача АТ-С з встановленою 130-мм гарматою М-46. M1975 надходила на озброєння самохідних артилерійських бригад армійського і корпусного ланки армії КНДР. У Китаї на базі 152-мм дивізійної САУ Тип 83 була створена 130-мм досвідчена корпусні самохідна гармата. Замість 152-мм гаубиці встановлювалася китайська копія 130-мм гармати М-46.

У 1960 році шведська компанія Bofors розробила 155-мм самохідну гармату «Bandkanon-1A». До 1965 року був завершений повний цикл випробувань, а в 1966 році гармата надійшла в серійне виробництво. Виробництво велося до 1968 року, всього було виготовлено 28 машин. САУ «Bandkanon-1A» може вести стрільбу тільки фугасним пострілом M60 унітарного заряджання, який має початкову швидкість 865 м/с і максимальну дальність стрільби 25,6 км. Возимий боєкомплект із 14 снарядів розміщений в спеціальному магазині. Перше досилання снаряда в камору здійснюється вручну, решта пострілів здійснюються автоматично. У порівнянні з аналогами така схема заряджання дозволяла САУ за 48 секунд відстріляти весь свій боєкомплект і покинути вогневу позицію. Однак, незважаючи на переваги перед САУ 2С5, самохідна гармата «Bandkanon-1A» мала й недоліки: менша максимальна дальність стрільби і возимий боєкомплект, а також загальна маса — понад 50 тонн, що тягло за собою низьку максимальну швидкість пересування і обмежений запас ходу.

За результатами індо-пакистанської війни індійські військові високо оцінили контрбатарейні властивості буксированих гармат М-46, тому силами військово-промислового комплексу Індії був розроблений самохідний варіант цієї системи під назвою «Catapult». САУ мала вигляд шасі танка «Віджаянта» з встановленою на нього артилерійською частиною гармати М-46. До кінця 1980-х років Індією було прийнято рішення переведення наявних САУ «Catapult» на калібр 155 мм.

В ході бойового застосування в Афганістані САУ 2С5 добре себе зарекомендувала, особливо відзначалася надійність шасі САУ. Порівняно з гарматами типу Д-20 і М-47, ефективність осколково-фугасної дії снарядів 3ОФ29 вища в 1,4-4 рази. За оцінками західних фахівців, застосування САУ 2С5 в контрбатарейній боротьбі дозволяє в 5 разів скоротити час підготовки гармати до стрільби у порівнянні з буксированими системами. При порівнянні САУ «Гіацинт-С» з системами попереднього покоління на придушення батареї самохідних гаубиць M109 САУ 2С5 потрібно на 25 % менше боєприпасів (270 осколково-фугасних снарядів проти 360).

Де можна побачити

САУ 2С5 «Гиацинт-С» в
image
Вид з правого боку
Вид з правого боку 
image
Вид ззаду
Вид ззаду 
image
Установка гармати 2А37
Установка гармати 2А37 

Виноски

  1. На максимальному заряді.
  2. Застосовується тільки в гарматі 2С5М.

Примітки

  1. Foss C. R. (2002). 152 mm self-propelled gun Giatsint (2S5). Jane's Armour and Artillery 2001—2002.
  2. ГОСТ 8.417-2002
  3. 307.ТО. Изделие 2С5. Техническое описание. Свердловск: ЦКБ «Трансмаш». 1974. с. 6.
  4. Авторский коллектив под руководством Панова В. В. Развитие артиллерийского вооружения в период 1967—1987 гг. // 3 Центральный научно-исследовательский институт Министерства обороны Российской Федерации. Исторический очерк. 3 апреля 1947—2007 / Под ред. Константинова Е. И. — М., 2007. — С. 27—29.
  5. Карпенко А. В. «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия. — СПб. : Бастион, 2009. — С. 27—30. з джерела 4 березня 2016
  6. Широкорад А. Б. Часть 3. Советские средства доставки ядерного оружия. Глава 1. Атомная артиллерия // Атомный таран XX века / Под ред. Дмитриевой С. Н. — Вече, 2005. — С. 189—193. — .
  7. Широкорад А. Б. Самоходки // Техника и оружие. — АО «АвиаКосм», 1996.
  8. Широкорад А. Б. (2000). Различные модернизации МЛ-20. У Под общ. ред. Тараса А. Е (ред.). Энциклопедия отечественной артиллерии. Мн.: Харвест. с. 655. ISBN .
  9. Авторский коллектив под руководством Панова В. В. (2007). Развитие артиллерийского вооружения в период 1967—1987 гг.. У Под ред. Константинова Е. И (ред.). 3 Центральный научно-исследовательский институт Министерства обороны Российской Федерации. Исторический очерк. 3 апреля 1947—2007. М. с. 30.
  10. Карпенко А. В. (2009). (PDF). СПб.: Бастион. с. 31. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2014.
  11. Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 2. Ракетно-артиллерийское вооружение сухопутных войск. Группа 23. Класс 2350. Боевые гусеничные машины. 152-мм самоходная пушка 2С5 «Гиацинт-С». Т. 2. М.: Издательский дом «Оружие и технологии». 2001. с. 152—157. ISBN .
  12. Белянская О. (2010). Часть 4. 2000—2010 гг. За такими установками — будущее!. У Под ред. Споршева Г. М (ред.). 40 лет на страже отечества и мира. Книга очерков (вид. Юбилейное подарочное издание). Нижний Новгород: ОАО «ЦНИИ „Буревестник“». с. 87.
  13. А.В. Карпенко. «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия. — Санкт-Петербург: «Бастион», 2009. — 64 с.
  14. 307.ТО. Изделие 2С5. Техническое описание. Свердловск: ЦКБ «Трансмаш». 1974. с. 254. {{}}: Вказано більш, ніж один |at= та |pages= ()
  15. 307.ТО. Изделие 2С5. Техническое описание. Свердловск: ЦКБ «Трансмаш». 1974. с. 254. {{}}: Вказано більш, ніж один |at= та |pages= ()
  16. Williams W. L. (2002). Krasnopol: A Laser-Guided Projectile. Field Artillery (англ.). September—October: 31.
  17. Широкорад А. Б. (2000). 152-мм пушка 2А36 «Гиацинт-Б». У Под общ. ред. Тараса А. Е (ред.). Энциклопедия отечественной артиллерии. Мн.: Харвест. с. 709. ISBN .
  18. Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 5. Боеприпасы наземной артиллерии. Группа 12. Средства управления войсками и оружием. Класс 1230. Системы (комплексы) управления оружием (огнём). 152-мм выстрелы с корректируемым осколочно-фугасным снарядом 3ОФ38 «Сантиметр», «Сантиметр-М». Т. 12. М.: Издательский дом «Оружие и технологии». 2006. с. 447. ISBN .
  19. 307.ТО. Изделие 2С5. Техническое описание. — Свердловск : ЦКБ «Трансмаш», 1974. — С. 16—17.
  20. ИВ1.201.031ТО. Радиостанция Р-123М. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. — 1983. — С. 12.
  21. 307.ТО. Изделие 2С5. Техническое описание. — Свердловск : ЦКБ «Трансмаш», 1974. — С. 17—19.
  22. 307.ТО. Изделие 2С5. Техническое описание. — Свердловск : ЦКБ «Трансмаш», 1974. — С. 21—22.
  23. 307.ТО. Изделие 2С5. Техническое описание. — Свердловск : ЦКБ «Трансмаш», 1974. — С. 23—24.
  24. The Military Balance 2013… — P. 219.
  25. Там само. — P. 226.
  26. Там само. — P. 230.
  27. Ленский А. Г., Цыбин М. М (2001). Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. С.-Пб.: B&K. с. 40isbn=5-93414-063-9.
  28. The Military Balance 2013… — P. 242.
  29. The Military Balance 2021. — P. 209.
  30. . Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 29 липня 2016.
  31. Там само. — P. 239.
  32. Там само. — P. 182.
  33. Там само. — P. 508.
  34. География распространения (рос.) . ОАО «Мотовилихинские заводы». Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 25 жовтня 2011.
  35. 5-18 Army Division, Arty Div // Field manual FM 100-60. Armor- and mechanized-based opposing force. Organization guide. — Headquarters, Department of the Army, 1997. — С. 4-7…4-9.
  36. Gourley S. R. [Field Artillery Journal Soviet Artillery — A Time of Change] // US Government Printing Office 1987-659-035/40,006. — 1987. — Jan—Feb. — С. 38.
  37. Основные вооружения СВ, ВДВ, БВ ВМФ Минобороны России (рос.) . Российское Оружие, Военные Технологии, Анализ Вооруженных Сил России. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 27 серпня 2012.
  38. Белогруд, В. В. Применение артиллерии в Афганистане : [арх. 23 червня 2013] // ВоенКом: Военный комментатор : альманах. — 2003. — № 1(5).
  39. Потапов, В. Действия соединений, частей и подразделений Сухопутных войск при проведении специальной операции по разоружению незаконных вооружённых формирований на территории Чеченской Республики 1994—1996 гг. Гл. 1. Артиллерийско-техническое обеспечение.
  40. . Голос Америки. 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 28 травня 2015.
  41. . Громадське телебачення. 20 вересня 2014. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 28 травень 2015.
  42. Комплекс мер по выполнению Минских соглашений (PDF) (рос.). ОБСЄ. 12 лютого 2015. Процитовано 6 березня 2023.
  43. Трофеи армии ДНР в боях под Амвросиевкой. YouTube. Дмитрий Бояркин. 1 вересня 2014. оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 4 травня 2021.
  44. . Вестник Мордовии. 17 червня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 17 червня 2014.
  45. R. P. Hunnicutt. Sheridan: A History of the American Light Tank Volume II. — 1st ed. — Novato, CA: Presidio Press, 1995. — 240 p. — .
  46. О'Мэлли Т. Дж. (2000). 155-мм самоходная пушка «Бандканон-1А». У Под ред. Малкина Д (ред.). Современная артиллерия: орудия, РСЗО, миномёты [Artillery: guns and rocket systems] (вид. Издание на русском языке). М.: Эксмо-Пресс. с. 100—101. ISBN .
  47. Foss C. R. (2002). Bofors Defence 155 mm Bandkanon 1A self-propelled gun. Jane's Armour and Artillery 2001—2002.
  48. Foss C. R. (2002). North Korean self-propelled artillery. Jane's Armour and Artillery 2001—2002.
  49. Foss C. R. (2002). 130 mm self-propelled gun (Catapult). Jane's Armour and Artillery 2001—2002.
  50. Foss C. R. (2002). NORINCO 130 mm self-propelled gun. Jane's Armour and Artillery 2001—2002.
  51. Bailey J. (1997). Professor Holmes E. R (ред.). Artillery and Warfare 1945—2025. Cranfield University. с. 65.
  52. 152-mm Self-Propelled Gun 2S5. Field manual FM 100-2-3. The Soviet Army. Troops, organization and equipment. Headquarters, Department of the Army. 1991. с. 259.
  53. Шунков В. Н. Часть 4. Современные артиллерийские орудия особой мощности. Глава 3. 155-мм артиллерийские системы с увеличенной дальностью стрельбы. 152-мм самоходная пушка 2С5 «Гиацинт-С» // Энциклопедия артиллерии особой мощности / Под общей редакцией Тараса А. Е. — Научно-популярное издание. — Мінськ : Харвест, 2004. — С. 396. — (Библиотека военной истории) — 5000 прим. — .
  54. R. P. Hunnicutt. Sheridan: A History of the American Light Tank. — 1st ed. — Novato, CA : Presidio Press. — Т. Volume II. — С. 223—224. — .
  55. Мураховский В. И. (28 квітня 2009). О роли артиллерии в борьбе с бронированными целями. Военно-патриотический сайт «Отвага». Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.

Література

  • Карпенко А. В. (2009). (PDF). СПб.: Бастион. с. 27—30. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 10 листопада 2014.
  • Широкорад А. Б. (2005). Часть 3. Советские средства доставки ядерного оружия. Глава 1. Атомная артиллерия. У Под ред. Дмитриевой С. Н (ред.). Атомный таран XX века. Вече. с. 189—193. ISBN .
  • Широкорад А. Б. Самоходки // Техника и оружие. — АО «АвиаКосм», 1996. — С. 24—25.
  • Широкорад А. Б. (2000). 152-мм пушка 2А36 «Гиацинт-Б». У Под общ. ред. Тараса А. Е (ред.). Энциклопедия отечественной артиллерии. Мн.: Харвест. с. 709. ISBN .
  • Foss C. R. (2002). 152 mm self-propelled gun Giatsint (2S5). Jane's Armour and Artillery 2001—2002.
  • 307.ТО. Изделие 2С5. Техническое описание. Свердловск: ЦКБ «Трансмаш». 1974. с. 254.
  • Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 2. Ракетно-артиллерийское вооружение сухопутных войск. Группа 23. Класс 2350. Боевые гусеничные машины. 152-мм самоходная пушка 2С5 «Гиацинт-С». Т. 2. М.: Издательский дом «Оружие и технологии». 2001. с. 152—157. ISBN .
  • Хайченко А. В. (2010). Этапы 40-летнего пути поколения 50-х и практический переход к пониманию Информационного общества. Люди, их работа, отношения и целеустремления. Книга-Отчёт. История создания информационного общества в России. 1970—2010 годы. М.: НПЦ ООО «СКИБР». с. 107—108.
  • Авторский коллектив под руководством Панова В. В. (2007). Развитие артиллерийского вооружения в период 1967—1987 гг.. У Под ред. Константинова Е. И (ред.). 3 Центральный научно-исследовательский институт Министерства обороны Российской Федерации. Исторический очерк. 3 апреля 1947—2007. М. с. 397.
  • Williams W. L. Krasnopol: A Laser-Guided Projectile // Field Artillery. — 2002. — Т. September-October. — С. 31.
  • Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 5. Боеприпасы наземной артиллерии. Группа 12. Средства управления войсками и оружием. Класс 1230. Системы (комплексы) управления оружием (огнём). 152-мм выстрелы с корректируемым осколочно-фугасным снарядом 3ОФ38 «Сантиметр», «Сантиметр-М». Т. 12. М.: Издательский дом «Оружие и технологии». 2006. с. 447. ISBN .
  • 5-18 Army Division, Arty Div. Field manual FM 100-60. Armor- and mechanized-based opposing force. Organization guide. Headquarters, Department of the Army. 1997. с. 4-7…4-9.
  • Gourley S. R. Soviet Artillery — A Time of Change // Field Artillery Journal. — US Government Printing Office 1987-659-035/40,006, 1987. — № Jan—Feb. — P. 38.
  • Потапов В. Действия соединений, частей и подразделений Сухопутных войск при проведении специальной операции по разоружению незаконных вооруженных формирований на территории Чеченской Республики 1994—1996 гг. Глава 1. Артиллерийско-техническое обеспечение.
  • R. P. Hunnicutt. Sheridan: A History of the American Light Tank Volume II. — 1st ed. — Novato, CA: Presidio Press, 1995. — 240 p. — .
  • Bailey J. (1997). Professor Holmes E. R (ред.). Artillery and Warfare 1945—2025. Cranfield University. с. 65.
  • 152-mm Self-Propelled Gun 2S5. Field manual FM 100-2-3. The Soviet Army. Troops, organization and equipment. Headquarters, Department of the Army. 1991. с. 259.
  • The Military Balance 2013 / IISS. — London: Taylor & Francis, 2013. — 572 p. — . (англ.)

Посилання

  • . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 26 липня 2018. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 26 липня 2018.
  • География распространения (рос.) . ОАО «Мотовилихинские заводы». Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 25 жовтня 2011.
  • Белогруд В. В. Применение артиллерии в Афганистане. Альманах «ВоенКом: Военный комментатор» № 1(5) 2003 (рос.) . Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  • . Вестник Мордовии. 2 березня 2012. Архів оригіналу за 19 вересня 2013. Процитовано 30 вересня 2013.
  • . Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 30 вересня 2013.
  • Мураховский В. И. (28 квітня 2009). О роли артиллерии в борьбе с бронированными целями. Военно-патриотический сайт «Отвага». Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 15 червня 2013.
  • . Челябинский тракторный завод. Архів оригіналу за 18 лютого 2011. Процитовано 10 листопада 2014.
  • Украинский арсенал: 152-мм самоходная пушка 2С5 «Гиацинт-С» [ 27 березня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Відео

  • 2С5 «Гіацинт-С» у дії [ 4 листопада 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

2S5 Giacint S ros 2S5 Giacint S indeks GABTU ob yekt 307 radyanska 152 mm korpusna samohidna garmata Stvorena na Uralskomu zavodi transportnogo mashinobuduvannya Golovnij konstruktor shasi G S Yefimov 152 mm garmati 2A37 Yu N Kalachnikov 152 mm boyepripasiv A A Kallistov Priznachena dlya pridushennya i znishennya zasobiv yadernogo napadu urazhennya organiv upravlinnya tiliv zhivoyi sili j bojovoyi tehniki suprotivnika v miscyah skupchennya i v opornih punktah a takozh dlya rujnuvannya fortifikacijnih sporud 2S5 Giacint S SAU 2S5 Giacint S Zbrojnih sil UkrayiniTipsamohidna garmataIstoriya vikoristannyaOperatori Rosiya Ukrayina BilorusIstoriya virobnictvaVirobnik SRSRVigotovlennyaz 1976 po 1993Vigotovlena kilkistdo 2000HarakteristikiVaga27 5Dovzhina8330 z garmatoyu vpered 8950 Dovzhina stvola47 kalibrivShirina3250Visota2760Kalibrnarizna garmata 152 mmPidvishennya 2 57 Travers 15 15 Dalnist vognyuEfektivna8 33 1PricilPG 1M OP 4M TKN 3ABronyaprotikulovaGolovne ozbroyennya152 mm 2A37 boyekomplekt 30Drugoryadne ozbroyennya1 7 62 mm PKT boyekomplekt 1500DvigunV 59 Virobnik ChTZMarka V 59Tip dizelnijRobochij ob yem 38 880 sm3Maksimalna potuzhnist 520 k s 382 kVt 519 k s po GOST pri 2000 ob hvMaksimalnij obertovij moment 2059 N m pri 1200 1400 ob hvKonfiguraciya V podibnijCilindriv 12Klapaniv 24Hid porshnya 180 mmDiametr cilindra 150 mmOholodzhennya ridinneTaktnist chislo taktiv 4Rekomendovane palivo dizelne palne gas marok TS 1 T 1 i T 2 520Pitoma potuzhnist19Pidviskaindividualna torsionnaDorozhnij prosvit450 baza 4635 koliya 2720PalivodizelneShvidkistshose 60 km godProhidnistpidjom 30 stinka 0 7 riv 2 5 brid 12S5 Giacint S u VikishovishiIstoriya stvorennyaZ vidstavkoyu M S Hrushova pislya majzhe desyatirichnoyi perervi roboti po artilerijskomu ozbroyennyu v SRSR buli vidnovleni Spochatku na bazi viddilu raketnogo ozbroyennya 3 centralnogo naukovo doslidnogo viddilu a potim vzhe u znovu vidtvorenih pidrozdilah artilerijskogo ozbroyennya V 1965 roci Ministrom oboroni SRSR bula zatverdzhena programa rozvitku artileriyi Todi na ozbroyenni armiyi SShA vzhe znahodilis korpusni SAU M107 U toj zhe chas rezultati zastosuvannya garmat M 46 v artilerijskij dueli mizh Kitayem i Tajvanem pokazali nedostatnyu dalnist strilbi radyanskoyi korpusnoyi artileriyi tomu nazrila neobhidnist rozrobki novoyi sistemi z pidvishenoyu dalnistyu strilbi U period z 1968 po 1969 roki 3 CNDI spilno z pidpriyemstvami oboronnoyi promislovosti vikonav NDR Uspih v ramkah yakoyi buv viznachenij viglyad perspektivnih artilerijskih sistem ta napryamki yihnogo rozvitku azh do 1980 roku a 8 chervnya 1970 roku vihodit postanova CK KPRS i Radi ministriv SRSR 427 151 Vidpovidno do ciyeyi postanovi bula oficijno pochata rozrobka novoyi 152 mm korpusnoyi garmati yak v buksovanomu tak i u samohidnomu variantah Poperedno 27 listopada 1968 roku Ministerstvo oboronnoyi promislovosti zatverdilo rishennya 592 yakim nakazalo rozpochati naukovo doslidni roboti po stvorennyu zamini buksovanoyi garmati M 46 V hodi doslidzhen buli opracovani tri varianti SAU Pershij z vidkritoyu ustanovkoyu garmati drugij z rubochnoyu ustanovkoyu garmati tretij iz zakritoyu ustanovkoyu garmati u bashti sho obertayetsya U veresni 1969 roku materiali avanproektu buli rozglyanuti komisiyeyu Ministerstva oboroni SRSR Za rezultatami robit bulo z yasovano sho optimalnoyu dlya novoyi samohidnoyi gaubici bude vidkrita ustanovka garmati Otrimani opracyuvannya lyagli v osnovu DKR pid najmenuvannyam Giacint S indeks GRAU 2S5 Giacint mav nadijti na ozbroyennya artilerijskih polkiv i brigad korpusiv i armij dlya zamini 130 mm garmat M 46 i Golovnim rozrobnikom 2S5 buv priznachenij Uralskij zavod transportnogo mashinobuduvannya garmatu 2A37 proektuvali v SKB Permskogo mashinobudivnogo zavodu imeni V I Lenina za boyepripasi vidpovidav moskovskij Naukovo doslidnij mashinobudivnij institut Do vesni 1971 roku a na Permskomu mashinobudivnomu zavodi buli vigotovleni dvi balistichni ustanovki z dovzhinoyu stvola v 7200 mm dlya vidpracyuvannya boyekomplektu garmati Prote cherez nesvoyechasne postachannya gilz viprobuvannya buli rozpochati lishe u veresni 1971 roku i trivali do bereznya 1972 roku Viprobuvannya pokazali sho snaryadi pri vikoristanni povnogo zaryadu masoyu 18 4 kg mali pochatkovu shvidkist 945 m s ta dalnist 28 5 km Na posilenomu zaryadi masoyu 21 8 kg dalnist stanovila 31 5 km a pochatkova shvidkist 975 m s Pri comu vidznachali silnu diyu dulnoyi hvili Dlya usunennya cogo zauvazhennya masa porohovogo zaryadu bula zmenshena do 20 7 kg a takozh zaprovadzhena gladka nasadka na stvol garmati U kvitni 1972 roku konstrukciya garmati bula doopracovana a do kincya roku na Uralskij zavod transportnogo mashinobuduvannya buli vidpravleni dva doslidni zrazki garmati 2A37 dlya ustanovki na samohidne shasi Doslidni zrazki SAU 2S5 buli vidpravleni spochatku na zavodski a potim na poligonni viprobuvannya Do 1974 roku povnij cikl viprobuvan SAU Giacint S buv zavershenij pislya chogo pochalasya pidgotovka virobnictva do serijnogo virobnictva Vodnochas na bazi 2S5 rozroblyali j inshij variant SAU pid poznachennyam 2S11 Giacint SK Vidminnistyu vid bazovogo zrazka buv kartuznij metod zaryadzhannya yakij mav zmenshiti vartist virobnictva zaryadiv za rahunok viklyuchennya zi skladu latunnih gilz V hodi roboti buli vikoristani naukovo tehnichni napracyuvannya po kartuznim variantam samohidnih gaubic 2S1 Gvozdika i 2S3 Akaciya odnak ostatochno do virobnictva buv prijnyatij variant z rozdilno gilzovim zaryadzhannyam 20 sichnya 1975 roku postanovoyu CK KPRS i Radi ministriv SRSR 68 25 samohidna garmata 2S5 Giacint S bula prijnyata na ozbroyennya Radyanskoyi armiyi Serijne virobnictvo ta modifikaciyiPorivnyalna tablicya TTH riznih modifikacij SAU 2S5 2S5 2S5M 2S5M1 Pochatok serijnogo virobnictva 1976 Doslidna Doslidna Bojova masa t 27 5 28 2 28 2 Indeks garmati 2A37 2A37M Kalibr garmati mm 152 4 152 4 155 Dovzhina stvola klb 47 47 52 Kuti VN grad 2 57 2 58 2 58 vozimij boyezapas postr 30 30 30 Maksimalna dalnist strilbi OFS km 30 5 30 5 30 Maksimalna dalnist strilbi AR OFS km 33 1 37 41 Maksimalna dalnist strilbi km 20 20 25 Radiostanciya R 123 Aparatura vnutrishnogo zv yazku R 124 Pershu ustanovchu partiyu SAU 2S5 vigotovleno 1976 roku a z 1977 roku rozpochato povnomasshtabne serijne virobnictvo na Uralskomu zavodi transportnogo mashinobuduvannya Vigotovlyav garmatu 2A37 Permskij zavod imeni Lenina Virobnictvo 2S5 trivalo azh do ruyini Radyanskogo Soyuzu j zupineno u 1993 roci razom za 17 rokiv virobnictva vipusheno do 2000 odinic 2S5 Pislya pripinennya serijnogo virobnictva naprikinci 1990 h rokiv u Rosiyi rozrobleno modernizovani varianti SAU 2S5 sho otrimali poznachennya 2S5M i 2S5M1 Modifikaciya 2S5M vidriznyayetsya vid bazovoyi mashini ustanovkoyu ASUNO 1V514 1 Mehanizator M a takozh modernizovanoyu artilerijskoyu chastinoyu sho dozvolyaye vikoristovuvati novi 152 mm ulamkovo fugasni garmatni snaryadi 3OF60 z donnim gazogeneratorom iz maksimalnoyu dalnistyu strilbi do 37 km Modifikaciya 2S5M1 vidriznyayetsya vid 2S5M vikoristanoyu artilerijskoyu chastinoyu kalibru 155 mm sho dozvolyaye zastosovuvati snaryadi L15A1 z dalnistyu strilbi do 30 km a takozh snaryadi ERFB BB z dalnistyu strilbi do 41 km U 2004 roci vikonuyuchi naukovo doslidnu robotu na bazi samohidnoyi garmati 2S5 vigotovleno eksperimentalnij zrazok artilerijskoyi sistemi Zamist 152 mm garmati 2A37 na SAU vstanovleno gaubicyu z balistikoyu perspektivnoyi 152 mm artilerijskoyi ustavi Koaliciya Isnuvala takozh doslidna modifikaciya 2S11 takozh vidoma yak Giacint SK z garmatoyu 2A52 serijno ne vigotovlyalas Opis konstrukciyiBronovij korpus SAU 2S5 v muzeyi VAT Motovilihinski zavodi Samohidna garmata 2S5 Giacint S vikonana za bezbashtovoyu shemoyu z vidkritoyu ustanovkoyu garmati Korpus mashini zvarenij iz stalevih bronovih katanih listiv i rozdilenij na tri viddilennya silove motorno transmisijne viddilennya upravlinnya ta bojove U perednij chastini korpusu po pravomu bortu roztashovane motorno transmisijne viddilennya Zliva vid nogo znahoditsya misce mehanika vodiya z organami upravlinnya shasi Za sidinnyam mehanika vodiya vstanovleno roboche misce komandira mashini z povorotnoyu bashtochkoyu U serednij i kormovij chastinah korpusu roztashovane bojove viddilennya U serednij chastini korpusa vstanovleni mehanizovani ukladki dlya rozmishennya vozimogo boyekomplektu Po obidva boki ukladok vzdovzh bortiv rozmisheni sidinnya chleniv ekipazhu Po pravomu bortu v perednij chastini znahoditsya sidinnya operatora v zadnij navidnika Po livomu bortu vstanovleno sidinnya operatora U kormovij chastini korpusa vstanovleni chotiri palivnih baki mehanizm zupinki lotkiv i lyuk dlya podachi boyepripasiv z bojovogo viddilennya Na kormovomu listi korpusu vstanovleni balki z sharnirami na yakih zakriplena oporna plita SAU Na dahu na povorotnij platformi vstanovlena artilerijska chastina samohidnoyi garmati Garmata 2A37 maye dva polozhennya pohidne j bojove U pohidnomu polozhenni oporna plita pidnyata vertikalno i znahoditsya za zadnim kormovim listom U bojovomu plita vidkidayetsya nazad za dopomogoyu gidravlichnoyi sistemi i vpirayetsya v grunt Mehanizm zaryadzhannya i mehanizovana ukladka zabezpechuyut avtomatizovanij cikl zaryadzhannya Mehanizm zaryadzhannya napivavtomatichnij z lancyugovim transporterom i elektroprivodom Za dopomogoyu mehanizmu zaryadzhannya elementi postriliv peremishuyutsya na liniyu dosilannya Pri strilbi podacha postriliv mozhe zdijsnyuvatisya ne tilki cherez ukladki boyekomplektu ale i z gruntu U bojovomu polozhenni SAU navidnik znahoditsya poza korpusom mashini na povorotnij platformi zliva vid garmati bilya pricilnih pristosuvan Dlya zahistu vid kul ta ulamkiv roboche misce navidnika obladnano bronovanoyu ambrazuroyu U perednij chastini mashini na nizhnij chastini lobovogo lista vstanovlenij vidval dlya samoobkopuvannya Tovshina lobovogo lista skladaye 30 mm Ozbroyennya 152 mm OFS 3OF29 Osnovnim ozbroyennyam ye 152 mm garmata 2A37 sho maye maksimalnu skorostrilnist 5 6 postriliv na hvilinu Osnovnimi vuzlami garmati 2A37 ye stvol zatvor elektroobladnannya dosilach protividkatni pristroyi verhnij stanok ogorozha vrivnovazhuvach povorotnij i pidjomnij mehanizmi Stvol garmati yavlyaye soboyu trubu monoblok z yednanu z kazennikom muftoyu na dulovomu zrizi trubi zakriplene dulove galmo z efektivnistyu 53 V kazenniku roztashovanij gorizontalno klinovij zatvor z napivavtomatikoyu skalochnogo tipu Lancyugovij dosilach snaryada i zaryadu priznachenij dlya polegshennya roboti zaryadzhayuchogo Protividkotni pristroyi skladayutsya z gidravlichnogo galma vidkotu i pnevmatichnogo nakatnika zapovnenogo azotom Pidjomnij i povorotnij mehanizmi sektornogo tipu zabezpechuyut navedennya garmati v diapazoni kutiv vid 4 do 60 po vertikali i vid 15 do 15 za azimutom Pnevmatichnij mehanizm vrivnovazhuvacha sluguye dlya kompensaciyi momentu nevrivnovazhenosti hitnoyi chastini garmati Verhnij verstat z garmatoyu vstanovlenij na centralnij shtir v zadnij chastini dahu korpusu shasi 2S5 Vidkidna oporna plita rozmishena v kormi korpusu peredaye zusillya postrilu na grunt zabezpechuyuchi bilshu stijkist SAU Vozimij boyekomplekt samohidnoyi garmati Giacint S skladaye 30 postriliv Boyekomplekt V osnovnij boyekomplekt garmati 2A37 vhodyat oskolkovo fugasni snaryadi 3OF29 z maksimalnoyu dalnistyu strilbi v 28 5 km a takozh snaryadi 3OF59 z polipshenoyu aerodinamichnoyu shemoyu i maksimalnoyu dalnistyu strilbi v 30 5 km Dlya 2S5 rozrobleni visokotochni snaryadi i dlya urazhennya bronetankovoyi tehniki v miscyah zoseredzhennya puskovih ustanovok dovgotrivalih oboronnih sporud mostiv ta pereprav Pri strilbi kerovanimi snaryadami vikoristovuyut specialnij zaryad vidminnij vid zastosovuvanih v SAU 2S3 Akaciya i 2S19 Msta S Krim zvichajnih tipiv boyepripasiv Giacint S mozhe vesti vogon specialnimi yadernimi boyepripasami 10 tipiv potuzhnistyu vid 0 1 do 2 kt u trotilovomu ekvivalenti Dodatkovo SAU 2S5 obladnana 7 62 mm kulemetom PKT Kulemet vstanovlenij na bashtochci komandira kuti vertikalnogo navedennya stanovlyat vid 6 do 15 a gorizontalnogo vid 164 vlivo do 8 vpravo Dlya osobistoyi zbroyi rozrahunku peredbacheno p yat kriplen pid avtomati AKMS a takozh kriplennya dlya signalnogo pistoleta Dlya borotbi z bronetehnikoyu protivnika v korpusi SAU ye kriplennya dlya protitankovogo granatometa RPG 7V U razi viniknennya nebezpeki napadu z povitrya v SAU znahoditsya perenosnij zenitno raketnij kompleks 9K32M Strila 2M Do vozimogo boyekomplektu dodatkovogo ozbroyennya vhodyat 1500 naboyiv dlya kulemeta 1500 naboyiv dlya avtomativ 20 raket do signalnogo pistoleta 5 granat dlya protitankovogo granatometa i 2 raketi dlya perenosnogo zenitno raketnogo kompleksu Nomenklatura postriliv Nomenklatura boyepripasiv Indeks postrilu Indeks snaryadu Indeks zaryadu Masa snaryadu kg Masa VR kg Masa postrilu kg Pochatkova shvidkist snaryadu m s Maksimalna dalnist strilbi km Oskolkovo fugasni 3VOF39 3OF29 4Zh47 46 6 42 80 8 945 28 5 3VOF40 3OF29 4Zh48 46 6 42 775 21 5 3VOF41 aktivno reaktivnij 3OF30 4Zh47 33 1 3VOF86 3OF59 4Zh47 43 8 7 8 78 6 30 5 3VOF87 3OF59 4Zh48 43 8 7 8 23 3OF60 37 Kerovani 3OF38 49 5 8 5 12 3OF39 50 6 5 20 Yaderni 57 57 43 43 Zasobi sposterezhennya i zv yazku Dlya navedennya garmati provedennya rozvidki miscevosti vden i vnochi a takozh dlya strilbi z kulemeta v komandirskij bashtochci vstanovleno kombinovanij pricil TKN 3A z prozhektorom OU 3GK Misce navidnika obladnano artilerijskim panoramnim pricilom PG 1M dlya strilbi z zakritih vognevih pozicij i pricilom pryamogo navedennya OP 4M 91A dlya vedennya vognyu po sposterezhuvanih cilyah Misce mehanika vodiya obladnano dvoma prizmatichnimi priladami sposterezhennya TNPO 160 a takozh priladom nichnogo bachennya TVN 2BM dlya vodinnya v nichnih umovah Zovnishnij radiozv yazok pidtrimuyetsya radiostanciyeyu R 123 Radiostanciya pracyuye v UKH diapazoni i zabezpechuye stijkij zv yazok z odnotipnimi stanciyami na vidstani do 28 km v zalezhnosti vid visoti anteni oboh radiostancij Peregovori mizh chlenami ekipazhu zdijsnyuyetsya cherez aparaturu vnutrishnogo zv yazku R 124 Dvigun i transmisiya V 2S5 vstanovlenij V podibnij 12 cilindrovij chotiritaktnij dizelnij dvigun V 59 ridinnogo oholodzhennya z nadduvom potuzhnistyu 520 k s Krim dizelnogo paliva dvigun maye mozhlivist roboti na gasi marok TS 1 T 1 i T 2 Transmisiya mehanichna dvopotokova z planetarnim mehanizmom povorotu Maye shist perednih i dvi zadnih peredachi Maksimalna teoretichna shvidkist ruhu na shostij perednij peredachi stanovit 60 km god Na drugij zadnij peredachi zabezpechuyetsya shvidkist ruhu do 14 km god Hodova chastina Hodova chastina 2S5 yavlyaye soboyu modifikovane shasi SPTP SU 100P i skladayetsya z shesti par obgumovanih opornih i chotiroh par pidtrimuyuchih kotkiv U zadnij chastini mashini perebuvayut kerivni kolesa v perednij veduchi Gusenici skladayetsya z dribnih lanok z gumovometalevimi sharnirami civochnogo zacheplennya Shirina kozhnogo traka 484 mm pri kroci 125 mm Pidviska 2S5 individualna torsionna Na pershomu ta shostomu opornih kotkah vstanovleni dvostoronni gidroamortizatori OperatoriSamohidna garmata 2S5 Giacint S na sluzhbi zbrojnih sil Finlyandiyi Bilorus 116 odinic 2S5 stanom na 2013 rik Rosiya Suhoputni vijska Rosiyi 950 odinic 2S5 z nih 800 na zberiganni stanom na 2013 rik Beregovi vijska VMF Rosiyi 48 odinic 2S5 stanom na 2013 rik SRSR 500 odinic 2S5 v zoni do Uralu stanom na 1991 rik perejshli do postradyanskih krayin Uzbekistan kilka 2S5 stanom na 2013 rik Ukrayina 18 stanom na 2021 rik 24 odinici 2S5 stanom na 2013 rik Finlyandiya 18 odinic 2S5 vikoristovuvalisya pid poznachennyam Telak 91 stanom na 2010 rik Eritreya 13 odinic 2S5 stanom na 2013 rik Efiopiya vsogo postavleno 10 odinic 2S5Sluzhba ta bojove zastosuvannyaOrganizacijna struktura Samohidna garmata 2S5 nadhodila na ozbroyennya artilerijskih polkiv i brigad armij Suhoputnih vijsk SRSR na zaminu garmatam M 46 i Kozhna artilerijska brigada nalichuvala 5 divizioniv 4 garmatno samohidnih artilerijskih i 1 rozviduvalnij kozhen artilerijskij divizion skladavsya z troh batarej Artilerijski batareyi skladalisya z shesti samohidnih garmati 2S5 razom 18 garmati v divizioni prote v deyakih divizionah malosya po 4 batareyi z 6 ti 152 mm garmat abo po 3 batareyi po 8 garmat kozhna tobto 24 garmati v divizioni Sluzhba Samohidni garmati 2S5 perebuvali na ozbroyenni nastupnih formuvan zbrojnih sil Rosijskoyi Federaciyi Vijskova chastina v ch polova poshta 25526 308 ya garmatno samohidna artilerijska brigada armijskogo pidporyadkuvannya GSVG 72 odinici 2S5 stanom na 1990 rik V ch polova poshta 11526 armijskogo pidporyadkuvannya GSVG teper v ch 32755 385 ya gvardijska artilerijska Odeska Chervonopraporna ordena Bogdana Hmelnickogo 2 stupenya brigada 385 abr 65 odinic 2S5 stanom na 2000 rik V ch 35390 39 ya okrema motostrilecka Chervonopraporna brigada 39 omsbr 65 odinic 2S5 stanom na 2000 rik V ch 39255 305 artilerijska Gumbinenska Chervonopraporna brigada 305 abr 18 odinic 2S5 stanom na 2009 rik 9 a artilerijska brigada 9 abr 48 odinic 2S5 stanom na 2000 rik 13 j artilerijskij polk 24 odinici 2S5 stanom na 1990 rik 111 ya artilerijskij polk 24 odinici 2S5 stanom na 1990 rik 178 a artilerijska brigada 48 odinic 2S5 stanom na 1990 rik 211 a artilerijska brigada 60 odinic 2S5 stanom na 1990 rik 231 a artilerijska brigada 24 odinici 2S5 stanom na 1990 rik 235 a artilerijska brigada 24 odinici 2S5 stanom na 1990 rik 303 ya artilerijska brigada 72 odinici 2S5 stanom na 1990 rik 385 a artilerijska brigada 72 odinici 2S5 stanom na 1990 rik U 2005 2006 rokah v 385 j artilerijskij brigadi bulo provedeno pereozbroyennya Giacint buv znyatij z ozbroyennya brigadi i zaminenij na 2S19 Mstu S 387 a artilerijska brigada 72 odinici 2S5 stanom na 1990 rik 7014 ya baza zberigannya ta remontu ozbroyennya i tehniki 7014 BHiRVT 36 odinic 2S5 stanom na 2009 rik 7020 ya Harbinska baza zberigannya ta remontu ozbroyennya i tehniki 7020 BHiRVT 54 odinici 2S5 stanom na 2009 rik Permskij PSH 52 odinici 2S5 stanom na 2000 rik Permskij 39 j arsenal 39 Ars V 23 odinici 2S5 stanom na 2000 rik Bojove zastosuvannyaBojove hreshennya samohidna garmata 2S5 prijnyala pid chas vijni v Afganistani 152 mm oskolkovo fugasni snaryadi dozvolyali garantovano znishuvati bud yaki ukriplennya protivnika Obmezheno zastosovuvalis v skladi bataljonnih taktichnih grup v Pershu chechensku kampaniyu Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijska zbrojna agresiya proti Ukrayini 2014 2015 Cej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2015 Memorandum vid 20 veresnya do Minskogo protokolu peredbachav vidvedennya gaubic kalibrom 152 mm 2S5 Giacint S 2S3 Akaciya 2S19 Msta S 2A65 Msta B na 33 km vid liniyi zitknennya A Kompleks zahodiv shodo vikonannya Minskogo protokolu vid 12 lyutogo 2015 roku peredbachav stvorennya zoni bezpeki zavshirshki 50 km dlya artilerijskih sistem kalibru 100 mm i bilshe U 2014 roci SAU 2S5 ukrayinskih zbrojnih sil buli perekinuti na shid Ukrayini de shonajmenshe odna ustanovka zi skladu samohidnogo garmatnogo divizionu 26 yi artilerijskoyi brigadi bula zahoplena rosijskimi teroristami pid Amvrosiyivkoyu Vikoristovuyutsya oboma storonami pid chas vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu Ocinka mashiniPorivnyalna tablicya TTH 2S5 iz zarubizhnimi analogami 2S5 M107 en Pivnichna Koreya M1975 en NORINCO 130 mm Pochatok serijnogo virobnictva 1976 1962 1966 1975 1987 Doslidna Bojova masa t 27 5 28 17 53 20 40 30 Ekipazh chol 5 5 5 5 Kalibr garmati mm 152 4 175 155 130 130 130 Dovzhina stvola klb 47 60 50 55 55 55 Kuti VN grad 2 57 2 65 2 45 2 45 5 65 Kuti GN grad 30 60 30 vozimo boyezapas postr 30 2 14 30 38 Maksimalna dalnist strilbi OFS km 30 5 32 7 25 6 27 27 27 Maksimalna dalnist strilbi AR OFS km 33 37 37 37 Masa OFS kg 43 8 66 8 48 33 4 33 4 33 4 Bojova skorostrilnist postr hv 5 6 1 5 14 Kalibr zenitnogo kulemeta mm 7 62 12 7 Maksimalna shvidkist po shose km god 62 8 54 7 28 55 Zapas hodu po shose km 500 725 230 450 V 1970 ti roki Radyanskim Soyuzom bula zroblena sproba pereosnashennya Radyanskoyi armiyi novimi zrazkami artilerijskogo ozbroyennya Pershim zrazkom stala samohidna gaubicya 2S3 predstavlena gromadskosti v 1973 roci za neyu posliduvali 2S1 v 1974 roci 2S4 v 1975 i v 1979 rokah u bulo predstavleno 2S5 i 2S7 Zavdyaki novij tehnici Radyanskij Soyuz suttyevo pidvishiv zhivuchist i manevrenist svoyih artilerijskih vijsk U 1982 roci samohidni garmati 2S5 buli rozmisheni v GRVN U razi bojovih dij z krayinami uchasnicyami NATO sistemi Giacint dozvolyali Radyanskomu Soyuzu realizuvati taktiku obmezhenogo zastosuvannya taktichnogo yadernogo ozbroyennya v hodi nastupalnih operacij Do momentu pochatku serijnogo virobnictva SAU 2S5 na ozbroyenni SShA vzhe perebuvala 175 mm korpusna samohidna gaubicya M107 Porivnyano z M107 SAU 2S5 volodila bilshoyu skorostrilnistyu i shvidkistyu ruhu Vozimij boyekomplekt 2S5 buv istotno bilshe 30 postriliv proti 2 faktichno do SAU M107 pridavalas transportna mashina z boyekomplektom Vigidnim vidznakoyu Giacinta vid SAU M107 ye rozmishennya vsogo ekipazhu pid bronovanim zahistom korpusu pid chas marshu Cherez rik pislya pochatku serijnogo virobnictva 2S5 Ministerstvo oboroni SShA vtratilo interes do SAU M107 i iniciyuvalo programu modernizaciyi isnuyuchih samohidnih gaubic do rivnya 203 mm gaubic M110A2 do 1981 roku vsi SAU M107 buli pererobleni v samohidni gaubici M110A2 Analogi artilerijskih sistem 2S5 i M107 rozroblyalisya i v inshih krayinah V KNDR v 1975 roci bula stvorena 130 mm SAU M1975 Sistema bula modifikaciyeyu tyagacha AT S z vstanovlenoyu 130 mm garmatoyu M 46 M1975 nadhodila na ozbroyennya samohidnih artilerijskih brigad armijskogo i korpusnogo lanki armiyi KNDR U Kitayi na bazi 152 mm divizijnoyi SAU Tip 83 bula stvorena 130 mm dosvidchena korpusni samohidna garmata Zamist 152 mm gaubici vstanovlyuvalasya kitajska kopiya 130 mm garmati M 46 U 1960 roci shvedska kompaniya Bofors rozrobila 155 mm samohidnu garmatu Bandkanon 1A Do 1965 roku buv zavershenij povnij cikl viprobuvan a v 1966 roci garmata nadijshla v serijne virobnictvo Virobnictvo velosya do 1968 roku vsogo bulo vigotovleno 28 mashin SAU Bandkanon 1A mozhe vesti strilbu tilki fugasnim postrilom M60 unitarnogo zaryadzhannya yakij maye pochatkovu shvidkist 865 m s i maksimalnu dalnist strilbi 25 6 km Vozimij boyekomplekt iz 14 snaryadiv rozmishenij v specialnomu magazini Pershe dosilannya snaryada v kamoru zdijsnyuyetsya vruchnu reshta postriliv zdijsnyuyutsya avtomatichno U porivnyanni z analogami taka shema zaryadzhannya dozvolyala SAU za 48 sekund vidstrilyati ves svij boyekomplekt i pokinuti vognevu poziciyu Odnak nezvazhayuchi na perevagi pered SAU 2S5 samohidna garmata Bandkanon 1A mala j nedoliki mensha maksimalna dalnist strilbi i vozimij boyekomplekt a takozh zagalna masa ponad 50 tonn sho tyaglo za soboyu nizku maksimalnu shvidkist peresuvannya i obmezhenij zapas hodu Za rezultatami indo pakistanskoyi vijni indijski vijskovi visoko ocinili kontrbatarejni vlastivosti buksirovanih garmat M 46 tomu silami vijskovo promislovogo kompleksu Indiyi buv rozroblenij samohidnij variant ciyeyi sistemi pid nazvoyu Catapult SAU mala viglyad shasi tanka Vidzhayanta z vstanovlenoyu na nogo artilerijskoyu chastinoyu garmati M 46 Do kincya 1980 h rokiv Indiyeyu bulo prijnyato rishennya perevedennya nayavnih SAU Catapult na kalibr 155 mm V hodi bojovogo zastosuvannya v Afganistani SAU 2S5 dobre sebe zarekomenduvala osoblivo vidznachalasya nadijnist shasi SAU Porivnyano z garmatami tipu D 20 i M 47 efektivnist oskolkovo fugasnoyi diyi snaryadiv 3OF29 visha v 1 4 4 razi Za ocinkami zahidnih fahivciv zastosuvannya SAU 2S5 v kontrbatarejnij borotbi dozvolyaye v 5 raziv skorotiti chas pidgotovki garmati do strilbi u porivnyanni z buksirovanimi sistemami Pri porivnyanni SAU Giacint S z sistemami poperednogo pokolinnya na pridushennya batareyi samohidnih gaubic M109 SAU 2S5 potribno na 25 menshe boyepripasiv 270 oskolkovo fugasnih snaryadiv proti 360 De mozhna pobachiti Rosiya Yekaterinburg muzej Uraltransmash Verhnya Pishma Muzej vijskovoyi tehniki Bojova slava Uralu Krasnoarmijsk Moskovska oblast na postamenti bilya vhodu do FKP NDI Geodeziya Moskva Centralnij muzej Zbrojnih Sil Perm Muzej VAT Motovilihinskie zavodi Sankt Peterburg Vijskovo istorichnij muzej artileriyi inzhenernih vijsk i vijsk zv yazku Tolyatti Tehnichnij muzej imeni K G Saharova SAU 2S5 Giacint S vVid z pravogo bokuVid z pravogo boku Vid zzaduVid zzadu Ustanovka garmati 2A37Ustanovka garmati 2A37 VinoskiNa maksimalnomu zaryadi Zastosovuyetsya tilki v garmati 2S5M PrimitkiFoss C R 2002 152 mm self propelled gun Giatsint 2S5 Jane s Armour and Artillery 2001 2002 GOST 8 417 2002 307 TO Izdelie 2S5 Tehnicheskoe opisanie Sverdlovsk CKB Transmash 1974 s 6 Avtorskij kollektiv pod rukovodstvom Panova V V Razvitie artillerijskogo vooruzheniya v period 1967 1987 gg 3 Centralnyj nauchno issledovatelskij institut Ministerstva oborony Rossijskoj Federacii Istoricheskij ocherk 3 aprelya 1947 2007 Pod red Konstantinova E I M 2007 S 27 29 Karpenko A V Oruzhie Rossii Sovremennye samohodnye artillerijskie orudiya SPb Bastion 2009 S 27 30 z dzherela 4 bereznya 2016 Shirokorad A B Chast 3 Sovetskie sredstva dostavki yadernogo oruzhiya Glava 1 Atomnaya artilleriya Atomnyj taran XX veka Pod red Dmitrievoj S N Veche 2005 S 189 193 ISBN 5 9533 0664 4 Shirokorad A B Samohodki Tehnika i oruzhie AO AviaKosm 1996 Shirokorad A B 2000 Razlichnye modernizacii ML 20 U Pod obsh red Tarasa A E red Enciklopediya otechestvennoj artillerii Mn Harvest s 655 ISBN 985 433 703 0 Avtorskij kollektiv pod rukovodstvom Panova V V 2007 Razvitie artillerijskogo vooruzheniya v period 1967 1987 gg U Pod red Konstantinova E I red 3 Centralnyj nauchno issledovatelskij institut Ministerstva oborony Rossijskoj Federacii Istoricheskij ocherk 3 aprelya 1947 2007 M s 30 Karpenko A V 2009 PDF SPb Bastion s 31 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 listopada 2014 Enciklopediya XXI vek Oruzhie i tehnologii Rossii Chast 2 Raketno artillerijskoe vooruzhenie suhoputnyh vojsk Gruppa 23 Klass 2350 Boevye gusenichnye mashiny 152 mm samohodnaya pushka 2S5 Giacint S T 2 M Izdatelskij dom Oruzhie i tehnologii 2001 s 152 157 ISBN 5 93799 002 1 Belyanskaya O 2010 Chast 4 2000 2010 gg Za takimi ustanovkami budushee U Pod red Sporsheva G M red 40 let na strazhe otechestva i mira Kniga ocherkov vid Yubilejnoe podarochnoe izdanie Nizhnij Novgorod OAO CNII Burevestnik s 87 A V Karpenko Oruzhie Rossii Sovremennye samohodnye artillerijskie orudiya Sankt Peterburg Bastion 2009 64 s 307 TO Izdelie 2S5 Tehnicheskoe opisanie Sverdlovsk CKB Transmash 1974 s 254 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin at ta pages dovidka 307 TO Izdelie 2S5 Tehnicheskoe opisanie Sverdlovsk CKB Transmash 1974 s 254 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin at ta pages dovidka Williams W L 2002 Krasnopol A Laser Guided Projectile Field Artillery angl September October 31 Shirokorad A B 2000 152 mm pushka 2A36 Giacint B U Pod obsh red Tarasa A E red Enciklopediya otechestvennoj artillerii Mn Harvest s 709 ISBN 985 433 703 0 Enciklopediya XXI vek Oruzhie i tehnologii Rossii Chast 5 Boepripasy nazemnoj artillerii Gruppa 12 Sredstva upravleniya vojskami i oruzhiem Klass 1230 Sistemy kompleksy upravleniya oruzhiem ognyom 152 mm vystrely s korrektiruemym oskolochno fugasnym snaryadom 3OF38 Santimetr Santimetr M T 12 M Izdatelskij dom Oruzhie i tehnologii 2006 s 447 ISBN 5 93799 023 4 307 TO Izdelie 2S5 Tehnicheskoe opisanie Sverdlovsk CKB Transmash 1974 S 16 17 IV1 201 031TO Radiostanciya R 123M Tehnicheskoe opisanie i instrukciya po ekspluatacii 1983 S 12 307 TO Izdelie 2S5 Tehnicheskoe opisanie Sverdlovsk CKB Transmash 1974 S 17 19 307 TO Izdelie 2S5 Tehnicheskoe opisanie Sverdlovsk CKB Transmash 1974 S 21 22 307 TO Izdelie 2S5 Tehnicheskoe opisanie Sverdlovsk CKB Transmash 1974 S 23 24 The Military Balance 2013 P 219 Tam samo P 226 Tam samo P 230 Lenskij A G Cybin M M 2001 Sovetskie suhoputnye vojska v poslednij god Soyuza SSR S Pb B amp K s 40isbn 5 93414 063 9 The Military Balance 2013 P 242 The Military Balance 2021 P 209 Arhiv originalu za 13 lipnya 2016 Procitovano 29 lipnya 2016 Tam samo P 239 Tam samo P 182 Tam samo P 508 Geografiya rasprostraneniya ros OAO Motovilihinskie zavody Arhiv originalu za 18 lyutogo 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2011 5 18 Army Division Arty Div Field manual FM 100 60 Armor and mechanized based opposing force Organization guide Headquarters Department of the Army 1997 S 4 7 4 9 Gourley S R Field Artillery Journal Soviet Artillery A Time of Change US Government Printing Office 1987 659 035 40 006 1987 Jan Feb S 38 Osnovnye vooruzheniya SV VDV BV VMF Minoborony Rossii ros Rossijskoe Oruzhie Voennye Tehnologii Analiz Vooruzhennyh Sil Rossii Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2012 Procitovano 27 serpnya 2012 Belogrud V V Primenenie artillerii v Afganistane arh 23 chervnya 2013 VoenKom Voennyj kommentator almanah 2003 1 5 Potapov V Dejstviya soedinenij chastej i podrazdelenij Suhoputnyh vojsk pri provedenii specialnoj operacii po razoruzheniyu nezakonnyh vooruzhyonnyh formirovanij na territorii Chechenskoj Respubliki 1994 1996 gg Gl 1 Artillerijsko tehnicheskoe obespechenie Golos Ameriki 20 veresnya 2014 Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 28 travnya 2015 Gromadske telebachennya 20 veresnya 2014 Arhiv originalu za 24 veresen 2015 Procitovano 28 traven 2015 Kompleks mer po vypolneniyu Minskih soglashenij PDF ros OBSYe 12 lyutogo 2015 Procitovano 6 bereznya 2023 Trofei armii DNR v boyah pod Amvrosievkoj YouTube Dmitrij Boyarkin 1 veresnya 2014 originalu za 22 lyutogo 2021 Procitovano 4 travnya 2021 Vestnik Mordovii 17 chervnya 2014 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 17 chervnya 2014 R P Hunnicutt Sheridan A History of the American Light Tank Volume II 1st ed Novato CA Presidio Press 1995 240 p ISBN 0 89141 570 X O Melli T Dzh 2000 155 mm samohodnaya pushka Bandkanon 1A U Pod red Malkina D red Sovremennaya artilleriya orudiya RSZO minomyoty Artillery guns and rocket systems vid Izdanie na russkom yazyke M Eksmo Press s 100 101 ISBN 5 04 005631 1 Foss C R 2002 Bofors Defence 155 mm Bandkanon 1A self propelled gun Jane s Armour and Artillery 2001 2002 Foss C R 2002 North Korean self propelled artillery Jane s Armour and Artillery 2001 2002 Foss C R 2002 130 mm self propelled gun Catapult Jane s Armour and Artillery 2001 2002 Foss C R 2002 NORINCO 130 mm self propelled gun Jane s Armour and Artillery 2001 2002 Bailey J 1997 Professor Holmes E R red Artillery and Warfare 1945 2025 Cranfield University s 65 152 mm Self Propelled Gun 2S5 Field manual FM 100 2 3 The Soviet Army Troops organization and equipment Headquarters Department of the Army 1991 s 259 Shunkov V N Chast 4 Sovremennye artillerijskie orudiya osoboj moshnosti Glava 3 155 mm artillerijskie sistemy s uvelichennoj dalnostyu strelby 152 mm samohodnaya pushka 2S5 Giacint S Enciklopediya artillerii osoboj moshnosti Pod obshej redakciej Tarasa A E Nauchno populyarnoe izdanie Minsk Harvest 2004 S 396 Biblioteka voennoj istorii 5000 prim ISBN 985 13 1462 5 R P Hunnicutt Sheridan A History of the American Light Tank 1st ed Novato CA Presidio Press T Volume II S 223 224 ISBN 0 89141 570 X Murahovskij V I 28 kvitnya 2009 O roli artillerii v borbe s bronirovannymi celyami Voenno patrioticheskij sajt Otvaga Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 15 chervnya 2013 LiteraturaKarpenko A V 2009 PDF SPb Bastion s 27 30 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 listopada 2014 Shirokorad A B 2005 Chast 3 Sovetskie sredstva dostavki yadernogo oruzhiya Glava 1 Atomnaya artilleriya U Pod red Dmitrievoj S N red Atomnyj taran XX veka Veche s 189 193 ISBN 5 9533 0664 4 Shirokorad A B Samohodki Tehnika i oruzhie AO AviaKosm 1996 S 24 25 Shirokorad A B 2000 152 mm pushka 2A36 Giacint B U Pod obsh red Tarasa A E red Enciklopediya otechestvennoj artillerii Mn Harvest s 709 ISBN 985 433 703 0 Foss C R 2002 152 mm self propelled gun Giatsint 2S5 Jane s Armour and Artillery 2001 2002 307 TO Izdelie 2S5 Tehnicheskoe opisanie Sverdlovsk CKB Transmash 1974 s 254 Enciklopediya XXI vek Oruzhie i tehnologii Rossii Chast 2 Raketno artillerijskoe vooruzhenie suhoputnyh vojsk Gruppa 23 Klass 2350 Boevye gusenichnye mashiny 152 mm samohodnaya pushka 2S5 Giacint S T 2 M Izdatelskij dom Oruzhie i tehnologii 2001 s 152 157 ISBN 5 93799 002 1 Hajchenko A V 2010 Etapy 40 letnego puti pokoleniya 50 h i prakticheskij perehod k ponimaniyu Informacionnogo obshestva Lyudi ih rabota otnosheniya i celeustremleniya Kniga Otchyot Istoriya sozdaniya informacionnogo obshestva v Rossii 1970 2010 gody M NPC OOO SKIBR s 107 108 Avtorskij kollektiv pod rukovodstvom Panova V V 2007 Razvitie artillerijskogo vooruzheniya v period 1967 1987 gg U Pod red Konstantinova E I red 3 Centralnyj nauchno issledovatelskij institut Ministerstva oborony Rossijskoj Federacii Istoricheskij ocherk 3 aprelya 1947 2007 M s 397 Williams W L Krasnopol A Laser Guided Projectile Field Artillery 2002 T September October S 31 Enciklopediya XXI vek Oruzhie i tehnologii Rossii Chast 5 Boepripasy nazemnoj artillerii Gruppa 12 Sredstva upravleniya vojskami i oruzhiem Klass 1230 Sistemy kompleksy upravleniya oruzhiem ognyom 152 mm vystrely s korrektiruemym oskolochno fugasnym snaryadom 3OF38 Santimetr Santimetr M T 12 M Izdatelskij dom Oruzhie i tehnologii 2006 s 447 ISBN 5 93799 023 4 5 18 Army Division Arty Div Field manual FM 100 60 Armor and mechanized based opposing force Organization guide Headquarters Department of the Army 1997 s 4 7 4 9 Gourley S R Soviet Artillery A Time of Change Field Artillery Journal US Government Printing Office 1987 659 035 40 006 1987 Jan Feb P 38 Potapov V Dejstviya soedinenij chastej i podrazdelenij Suhoputnyh vojsk pri provedenii specialnoj operacii po razoruzheniyu nezakonnyh vooruzhennyh formirovanij na territorii Chechenskoj Respubliki 1994 1996 gg Glava 1 Artillerijsko tehnicheskoe obespechenie R P Hunnicutt Sheridan A History of the American Light Tank Volume II 1st ed Novato CA Presidio Press 1995 240 p ISBN 0 89141 570 X Bailey J 1997 Professor Holmes E R red Artillery and Warfare 1945 2025 Cranfield University s 65 152 mm Self Propelled Gun 2S5 Field manual FM 100 2 3 The Soviet Army Troops organization and equipment Headquarters Department of the Army 1991 s 259 The Military Balance 2013 IISS London Taylor amp Francis 2013 572 p ISBN 978 1857436808 angl Posilannya https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 26 lipnya 2018 Arhiv originalu za 26 lipnya 2018 Procitovano 26 lipnya 2018 Geografiya rasprostraneniya ros OAO Motovilihinskie zavody Arhiv originalu za 18 lyutogo 2012 Procitovano 25 zhovtnya 2011 Belogrud V V Primenenie artillerii v Afganistane Almanah VoenKom Voennyj kommentator 1 5 2003 ros Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 15 chervnya 2013 Vestnik Mordovii 2 bereznya 2012 Arhiv originalu za 19 veresnya 2013 Procitovano 30 veresnya 2013 Arhiv originalu za 24 lipnya 2013 Procitovano 30 veresnya 2013 Murahovskij V I 28 kvitnya 2009 O roli artillerii v borbe s bronirovannymi celyami Voenno patrioticheskij sajt Otvaga Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 15 chervnya 2013 Chelyabinskij traktornyj zavod Arhiv originalu za 18 lyutogo 2011 Procitovano 10 listopada 2014 Ukrainskij arsenal 152 mm samohodnaya pushka 2S5 Giacint S 27 bereznya 2020 u Wayback Machine ros Video 2S5 Giacint S u diyi 4 listopada 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ