1896 літні Олімпійські ігри

Літні Олімпійські ігри 1896 або I Олімпійські ігри — міжнародне спортивне змагання, яке проходило під егідою Міжнародного олімпійського комітету у місті Афіни, Грецьке королівство, з 6 по 15 квітня 1896 року. Це перші змагання із серії нових Олімпійських ігор.

I Олімпійські ігри
Місто	Афіни
Країн	14
Спортсменів	241
Розіграно медалей	43 в 9 видах спорту
Церемонія відкриття	6 квітня
Церемонія закриття	15 квітня
Олімпійський вогонь	введено на ОІ 1936
Олімпійська присяга	введено на ОІ 1936
Стадіон	стадіон Панатінаїкос
Вебсторінка	olympics.com/en/olympic-games/athens-1896
1900 →
Літні Олімпійські ігри 1896 у Вікісховищі

Оскільки Олімпійські змагання зародилися в Стародавній Греції, столиця Греції Афіни вважалися найкращим місцем для проведення перших ігор сучасності, і на конгресі, організованому П'єром де Кубертеном в Парижі у 1894 році, їх одностайно вибрали господарем. На тому ж конгресі було засновано Міжнародний олімпійський комітет, першим очільником якого став грецький письменник Деметріос Вікелас.

Турнір

Попри перешкоди й тимчасові невдачі, Олімпіада 1896 року пройшла з великим успіхом. Ще ніколи спортивні змагання не збирали такий великий міжнародний склад учасників. У змаганнях взяли участь 241 спортсмен з 14 країн. Вони виборювали 43 комплекти нагород у 9 видах спорту. Стадіон Панатінаїкос, перший великий сучасний стадіон, переповнювали глядачі, які ще ніколи не збиралися в такій кількості на спортивну подію. Найбільшою окрасою ігор для греків стала перемога в марафоні їхнього земляка Спиридона Луїса. Найуспішнішим олімпійцем став німецький борець і гімнаст Карл Шуман, який виграв чотири золоті медалі. А першим олімпійським чемпіоном сучасної ери став американець Джеймс Конноллі, який виграв .

Після ігор кілька визначних осіб, серед яких був король Греції Георг I, звернулися до Кубертена та МОК із закликом проводити в Афінах усі ігри, однак наступна Олімпіада вже була запланована в Парижі, тож Олімпійські ігри повернулися в Грецію лише через 108 років — у 2004.

Учасники

•  Австралія
•  Австрія
•  Болгарія
•  Велика Британія
•  Греція
•  Данія
•  Італія
•  Німеччина
•  США
•  Угорщина
•  Франція
•  Чилі
•  (Швейцарія)
•  Швеція

Українці на Олімпіаді 1896

Український спортивний діяч часів Російської імперії Олексій Бутовський був одним із засновників та членів Міжнародного Олімпійського Комітету. З 1888 він став членом комісії при Міністерстві освіти для розробки питання про викладання військової гімнастики в цивільних навчальних закладах. Він стояв біля джерел сучасних Олімпійських ігор, сучасного олімпійського руху, був першим членом МОК від Російської Імперії (1894—1900), активним учасником Першої олімпіади в Афінах.

На I Олімпіаді було можлива участь не лише від країн, але й індивідуальна участь. Виходець з України (Микола Ріттер) у березні 1896 року їде до Греції й подає заявку до секретаріату Олімпіади на участь у змаганнях з греко-романської (римської) боротьби, стрільби з карабіна і фехтування на рапірах. Він брав участь у відбіркових змаганнях, проте пізніше знявся зі змагань.

Також відомо, що кілька одеських спортсменів вирушили на Олімпіаду до Греції, але грошей у них вистачило лише до Константинополя, після чого вони повернулися додому.

Календар змагань

●

Церемонія відкриття

●

Кваліфікація змагань

●

Фінальні змагання

●

Церемонія закриття

Квітень	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
Церемонії	●									●
Боротьба					1	1
(Важка атлетика)		2
Велоспорт			1			3	1	1
Легка атлетика	2	4		1	5
(Плавання)						4
Спортивна гімнастика				6	2
(Стрілецький спорт)			1	1	1	2	1
Теніс			1	1		2
(Фехтування)		2		1
Квітень	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15

Підсумки

Докладніше: (Таблиця медалей літніх Олімпійських ігор 1896)

Місце	Країна	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
1	США	11	7	2	20
2	Греція	10	18	19	47
3	Німеччина	6	5	2	13
4	Франція	5	4	2	11
5	Велика Британія	2	3	2	7
6	Угорщина	2	1	3	6
7	Австрія	2	1	2	5
8	Австралія	2	0	0	2
9	Данія	1	2	3	6
10	(Швейцарія)	1	2	0	3
11		1	1	1	3
Всього		43	43	36	122

Примітки

1. Young (1996), 153
2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2012. Процитовано 8 лютого 2010.

Джерела