188-ма стріле́цька Нижньодніпро́вська Червонопра́порна диві́зія — військове з'єднання у складі РСЧА періоду Другої світової війни.
188-ма стрілецька дивізія | |
---|---|
На службі | 1941 - 1948 |
Країна | СРСР |
Вид | стрілецькі війська |
Тип | РСЧА |
Роль | стрілецька |
Війни/битви | Німецько-радянська війна |
Почесні найменування | «Нижньодніпровська» |
Історія формування і бойовий шлях
Своє існування 188-ма стрілецька дивізія веде з 29 квітня 1941 року, коли її командир полковник П. І. Іванов доповів командувачу 11-ї армії Прибалтійського особливого військового округу генерал-лейтенанту про те, що формування дивізії у місті Каунас (Литва) завершене повністю.
З початком німецько-радянської війни 188-ма стрілецька дивізія разом з іншими з'єднаннями 11-ї армії увійшла до складу військ Північно-Західного фронту. Вже в перших боях дивізія зазнала значних втрат і була змушена відступати. Першого значного кспіху частини дивізії досягли 24 липня 1941 року поблизу населеного пункту Лохня. Тут німецькими військами були оточені радянські , і стрілецькі дивізії. 188-ма стрілецька дивізія отримала наказ на деблокування оточених дивізій. Перейшовши у наступ, частини дивізії просунулись вперед на 16 км і забезпечили вихід трьох дивізій з оточення.
27 липня дивізія вийшла зі складу 11-армії і перейшла у підпорядкування 27-ї армії того ж фронту. На початку серпня 1941 року дивізія виконувала наказ командувача армії по утримуванню шляхів на підступах до станції Юхново і забезпеченню виходу з боліт 21-го стрілецького корпусу. Проте з 15 на 16 серпня дивізія сама опинилась прижатою до болота. Проклавши шлях через болото, дивізія здійснила маневр і вийшла у фланг супротивника, несподівано перейшовши у контрнаступ, просунулась вперед на 15 км. Внаслідок цих дій ворог був майже на місяць зупинений на рубежі населених пунктів Наход — Каменка.
9 вересня 1941 року 188-ма стрілецька дивізія перейшла в підпорядкування 34-ї армії і за рішенням командувача армії була виведена на поповнення і переформування в район міста Валдай. Втім, замість відпочинку особовий склад займався будівництвом оборонних рубежів довкола міста. 17 жовтня німці розпочали наступ на місто. У двомісячних боях за Валдай воїни дивізії виявили стійкість і приклади героїзму. 12 грудня в бою за Валдай загинув командир дивізії полковник Т. І. Рибаков.
9 січня 1942 року дивізія у складі військ 34-ї армії розпочала наступ на Дем'янському напрямку й на кінець січня вийшла в район Віталіно — Молвотіци, замкнувши кільце оточення довкола дем'янського угруповання німецьких військ з півдня і сходу. В подальшому, з квітня 1942 по січень 1943 року, дивізія вела бої місцевого значення проти німецьких військ на дем'янському плацдармі. З 15 лютого 1943 року дивізія перейшла у наступ на прорив сильно укріпленої смуги оборони супротивника в районі Старе Рамушево і Нове Рамушево й до 28 лютого дем'янський плацдарм було ліквідовано. Протягом серпня 1943 року дивізія вела важкі бої за Стару Руссу, але місто так і не звяла. У цих боях загинув командир дивізії полковник М. Г. Волович.
27 серпня 1943 року 188-ма стрілецька дивізія була виведена в резерв ВГК, а потім залізницею перекинута на південь, де увійшла до складу 82-го стрілецького корпусу 37-ї армії Степового фронту. З вересня 1943 по березень 1944 року дивізія брала участь у боях по утриманню і розширенню плацдарму на правому березі Дніпра, визволенні міст П'ятихатки, Кривий Ріг та інших населених пунктів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 лютого 1944 року 188-й стрілецькій дивізії присвоєне почесне найменування «Нижньодніпровська», а Указом від 26 лютого того ж року за визволення Кривого Рогу дивізія нагороджена орденом Червоного Прапора.
29 лютого 1944 року дивізія форсувала річку Інгулець й з великими втратами просунулась до Південного Бугу. На підступах до Вознесенська Миколаївської області в дивізії залишилось близько 3 тисяч особового складу і 8 гармат, в стрілецьких ротах налічувалось не більше 20 — 30 бійців. У важких боях за Вознесенськ 20 — 24 березня 1944 року частинам дивізії вдалося оволодіти селом Болгарка і вийти на залізничний міст через Південний Буг. 24 березня Вознесенськ був звільнений від німців, а 27 березня Південний Буг був форсований. Частини дивізії розвинули наступ на місто Роздільна Одеської області.
В подальшому дивізія брала участь в Яссько-Кишинівській наступальній операції, а після 26 серпня 1944 року була виведена в резерв, оскільки зазнала в боях значних втрат. Після доукомплектування дивізія зосередилась в районі міста Ізмаїл Одеської області, в ніч на 5 вересня форсувала Дунай й до 7 вересня вийшла на румунсько-болгарський державний кордон в районі Четатя. 8 вересня 1944 року частини 188-ї стрілецької дивізії перейшли румунсько-болгарський кордон, прикордонники 46-ї болгарської прикордонної дивізії вивісили білі прапори і здались у полон. Виконуючи наказ на закриття болгарського кордону з боку Чорного моря, дивізія маршем дісталась району Гюн-Ялсив, 18 км на схід від Варни, а згодом зосередилась в місті Сливен. До кінця війни дивізія перебувала на території Болгарії.
8 липня 1945 року пішим маршем через територію Болгарії і Румунії 188-ма стрілецька дивізія вирушила у похід на батьківщину. Здійснивши 520-ти кілометровий марш, 1 жовтня 1945 року частини дивізії прибули в місце постійної дислокації — місто Миколаїв, увійшовши до складу військ Одеського військового округу. Протягом наступних років воїни дивізії брали активну участь в розмінуванні території Миколаївської і Одеської областей. Ними всього очищено 1287 км², знешкоджено і взірвано 30112 одиниць вибухових предметів.
У 1948 році 188-ма стрілецька дивізія була переформована у 52-гу окрему стрілецьку Нижньодніпровську Червонопрапорну бригаду, яка згодом, після низки подальших переформувань, стала 46-ю ракетною Нижньодніпровською ордена Жовтневої Революції Червонопрапорною дивізією.
Склад дивізії
- 523-й стрілецький полк;
- 580-й стрілецький полк;
- 595-й стрілецький полк;
- 234-й артилерійський полк;
- 228-й гаубичний артилерійський полк (до 28.09.1941);
- 9-й окремий винищувально-протитанковий дивізіон;
- 260-та розвідувальна рота (260-й розвідувальний батальйон);
- 352-й (67-й) саперний батальйон;
- 557-й окремий батальйон зв'язку (181-ша окрема рота зв'язку);
- 25-й медико-санітарний батальйон;
- 18-та окрема рота хімічного захисту;
- 141-ша (307-ма) автотранспортна рота;
- 258-ма (159-та) польова хлібопекарня;
- 81-й дивізійний ветеринарний лазарет;
- 316-та польова поштова станція;
- 696-та польова каса Держбанку.
Командування
- Іванов Петро Іванович, полковник — 14.03.1941 — 10.09.1941;
- Рибаков Тимофій Іларіонович, полковник — 11.09.1941 — 20.12.1941, загинув;
- , генерал-майор — 15.01.1942 — 28.08.1942;
- , полковник — 28.08.1942 — 26.05.1943;
- Волович Михайло Георгійович, полковник — 27.05.1943 — 21.08.1943, загинув;
- Даниленко Василь Якович, полковник — 21.08.1943 — 10.04.1944, поранений;
- , полковник — 11.04.1944 — 02.05.1944, тво;
- Даниленко Василь Якович, полковник — 03.05.1944 — 01.02.1945, загинув;
- , генерал-майор — 07.02.1945 — 05.08.1946;
- , генерал-майор — 05.08.1946 — 20.04.1948.
Герої дивізії
- — старшина, снайпер 580-го стрілецького полку (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 14 лютого 1943 року).
- — молодший лейтенант, командир взводу 260-ї окремої розвідувальної роти (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1942 року).
- — старший сержант, снайпер 595-го стрілецького полку (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1942 року).
Література
- Нечитайло Г. И. «188-я стрелковая — 46-я ракетная Нижнеднепровская орденов Октябрьской Революции и Красного знамени дивизия. Бойвой путь». — Первомайськ, 2011. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
188 ma strile cka Nizhnodnipro vska Chervonopra porna divi ziya vijskove z yednannya u skladi RSChA periodu Drugoyi svitovoyi vijni 188 ma strilecka diviziyaNa sluzhbi1941 1948Krayina SRSRVidstrilecki vijskaTip RSChARolstrileckaVijni bitviNimecko radyanska vijnaPochesni najmenuvannya Nizhnodniprovska Istoriya formuvannya i bojovij shlyahSvoye isnuvannya 188 ma strilecka diviziya vede z 29 kvitnya 1941 roku koli yiyi komandir polkovnik P I Ivanov dopoviv komanduvachu 11 yi armiyi Pribaltijskogo osoblivogo vijskovogo okrugu general lejtenantu pro te sho formuvannya diviziyi u misti Kaunas Litva zavershene povnistyu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 188 ma strilecka diviziya razom z inshimi z yednannyami 11 yi armiyi uvijshla do skladu vijsk Pivnichno Zahidnogo frontu Vzhe v pershih boyah diviziya zaznala znachnih vtrat i bula zmushena vidstupati Pershogo znachnogo kspihu chastini diviziyi dosyagli 24 lipnya 1941 roku poblizu naselenogo punktu Lohnya Tut nimeckimi vijskami buli otocheni radyanski i strilecki diviziyi 188 ma strilecka diviziya otrimala nakaz na deblokuvannya otochenih divizij Perejshovshi u nastup chastini diviziyi prosunulis vpered na 16 km i zabezpechili vihid troh divizij z otochennya 27 lipnya diviziya vijshla zi skladu 11 armiyi i perejshla u pidporyadkuvannya 27 yi armiyi togo zh frontu Na pochatku serpnya 1941 roku diviziya vikonuvala nakaz komanduvacha armiyi po utrimuvannyu shlyahiv na pidstupah do stanciyi Yuhnovo i zabezpechennyu vihodu z bolit 21 go strileckogo korpusu Prote z 15 na 16 serpnya diviziya sama opinilas prizhatoyu do bolota Proklavshi shlyah cherez boloto diviziya zdijsnila manevr i vijshla u flang suprotivnika nespodivano perejshovshi u kontrnastup prosunulas vpered na 15 km Vnaslidok cih dij vorog buv majzhe na misyac zupinenij na rubezhi naselenih punktiv Nahod Kamenka 9 veresnya 1941 roku 188 ma strilecka diviziya perejshla v pidporyadkuvannya 34 yi armiyi i za rishennyam komanduvacha armiyi bula vivedena na popovnennya i pereformuvannya v rajon mista Valdaj Vtim zamist vidpochinku osobovij sklad zajmavsya budivnictvom oboronnih rubezhiv dovkola mista 17 zhovtnya nimci rozpochali nastup na misto U dvomisyachnih boyah za Valdaj voyini diviziyi viyavili stijkist i prikladi geroyizmu 12 grudnya v boyu za Valdaj zaginuv komandir diviziyi polkovnik T I Ribakov 9 sichnya 1942 roku diviziya u skladi vijsk 34 yi armiyi rozpochala nastup na Dem yanskomu napryamku j na kinec sichnya vijshla v rajon Vitalino Molvotici zamknuvshi kilce otochennya dovkola dem yanskogo ugrupovannya nimeckih vijsk z pivdnya i shodu V podalshomu z kvitnya 1942 po sichen 1943 roku diviziya vela boyi miscevogo znachennya proti nimeckih vijsk na dem yanskomu placdarmi Z 15 lyutogo 1943 roku diviziya perejshla u nastup na proriv silno ukriplenoyi smugi oboroni suprotivnika v rajoni Stare Ramushevo i Nove Ramushevo j do 28 lyutogo dem yanskij placdarm bulo likvidovano Protyagom serpnya 1943 roku diviziya vela vazhki boyi za Staru Russu ale misto tak i ne zvyala U cih boyah zaginuv komandir diviziyi polkovnik M G Volovich 27 serpnya 1943 roku 188 ma strilecka diviziya bula vivedena v rezerv VGK a potim zalizniceyu perekinuta na pivden de uvijshla do skladu 82 go strileckogo korpusu 37 yi armiyi Stepovogo frontu Z veresnya 1943 po berezen 1944 roku diviziya brala uchast u boyah po utrimannyu i rozshirennyu placdarmu na pravomu berezi Dnipra vizvolenni mist P yatihatki Krivij Rig ta inshih naselenih punktiv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 lyutogo 1944 roku 188 j strileckij diviziyi prisvoyene pochesne najmenuvannya Nizhnodniprovska a Ukazom vid 26 lyutogo togo zh roku za vizvolennya Krivogo Rogu diviziya nagorodzhena ordenom Chervonogo Prapora 29 lyutogo 1944 roku diviziya forsuvala richku Ingulec j z velikimi vtratami prosunulas do Pivdennogo Bugu Na pidstupah do Voznesenska Mikolayivskoyi oblasti v diviziyi zalishilos blizko 3 tisyach osobovogo skladu i 8 garmat v strileckih rotah nalichuvalos ne bilshe 20 30 bijciv U vazhkih boyah za Voznesensk 20 24 bereznya 1944 roku chastinam diviziyi vdalosya ovoloditi selom Bolgarka i vijti na zaliznichnij mist cherez Pivdennij Bug 24 bereznya Voznesensk buv zvilnenij vid nimciv a 27 bereznya Pivdennij Bug buv forsovanij Chastini diviziyi rozvinuli nastup na misto Rozdilna Odeskoyi oblasti V podalshomu diviziya brala uchast v Yassko Kishinivskij nastupalnij operaciyi a pislya 26 serpnya 1944 roku bula vivedena v rezerv oskilki zaznala v boyah znachnih vtrat Pislya doukomplektuvannya diviziya zoseredilas v rajoni mista Izmayil Odeskoyi oblasti v nich na 5 veresnya forsuvala Dunaj j do 7 veresnya vijshla na rumunsko bolgarskij derzhavnij kordon v rajoni Chetatya 8 veresnya 1944 roku chastini 188 yi strileckoyi diviziyi perejshli rumunsko bolgarskij kordon prikordonniki 46 yi bolgarskoyi prikordonnoyi diviziyi vivisili bili prapori i zdalis u polon Vikonuyuchi nakaz na zakrittya bolgarskogo kordonu z boku Chornogo morya diviziya marshem distalas rajonu Gyun Yalsiv 18 km na shid vid Varni a zgodom zoseredilas v misti Sliven Do kincya vijni diviziya perebuvala na teritoriyi Bolgariyi 8 lipnya 1945 roku pishim marshem cherez teritoriyu Bolgariyi i Rumuniyi 188 ma strilecka diviziya virushila u pohid na batkivshinu Zdijsnivshi 520 ti kilometrovij marsh 1 zhovtnya 1945 roku chastini diviziyi pribuli v misce postijnoyi dislokaciyi misto Mikolayiv uvijshovshi do skladu vijsk Odeskogo vijskovogo okrugu Protyagom nastupnih rokiv voyini diviziyi brali aktivnu uchast v rozminuvanni teritoriyi Mikolayivskoyi i Odeskoyi oblastej Nimi vsogo ochisheno 1287 km zneshkodzheno i vzirvano 30112 odinic vibuhovih predmetiv U 1948 roci 188 ma strilecka diviziya bula pereformovana u 52 gu okremu strilecku Nizhnodniprovsku Chervonoprapornu brigadu yaka zgodom pislya nizki podalshih pereformuvan stala 46 yu raketnoyu Nizhnodniprovskoyu ordena Zhovtnevoyi Revolyuciyi Chervonoprapornoyu diviziyeyu Sklad diviziyi523 j strileckij polk 580 j strileckij polk 595 j strileckij polk 234 j artilerijskij polk 228 j gaubichnij artilerijskij polk do 28 09 1941 9 j okremij vinishuvalno protitankovij divizion 260 ta rozviduvalna rota 260 j rozviduvalnij bataljon 352 j 67 j sapernij bataljon 557 j okremij bataljon zv yazku 181 sha okrema rota zv yazku 25 j mediko sanitarnij bataljon 18 ta okrema rota himichnogo zahistu 141 sha 307 ma avtotransportna rota 258 ma 159 ta polova hlibopekarnya 81 j divizijnij veterinarnij lazaret 316 ta polova poshtova stanciya 696 ta polova kasa Derzhbanku KomanduvannyaIvanov Petro Ivanovich polkovnik 14 03 1941 10 09 1941 Ribakov Timofij Ilarionovich polkovnik 11 09 1941 20 12 1941 zaginuv general major 15 01 1942 28 08 1942 polkovnik 28 08 1942 26 05 1943 Volovich Mihajlo Georgijovich polkovnik 27 05 1943 21 08 1943 zaginuv Danilenko Vasil Yakovich polkovnik 21 08 1943 10 04 1944 poranenij polkovnik 11 04 1944 02 05 1944 tvo Danilenko Vasil Yakovich polkovnik 03 05 1944 01 02 1945 zaginuv general major 07 02 1945 05 08 1946 general major 05 08 1946 20 04 1948 Geroyi diviziyi starshina snajper 580 go strileckogo polku Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 14 lyutogo 1943 roku molodshij lejtenant komandir vzvodu 260 yi okremoyi rozviduvalnoyi roti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 21 lipnya 1942 roku starshij serzhant snajper 595 go strileckogo polku Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 21 lipnya 1942 roku LiteraturaNechitajlo G I 188 ya strelkovaya 46 ya raketnaya Nizhnedneprovskaya ordenov Oktyabrskoj Revolyucii i Krasnogo znameni diviziya Bojvoj put Pervomajsk 2011 ros