У комп ютерній архітектурі 12 бітовими називають цілі числа адреси пам яті або інші дані які мають ширину 12 біт 1 5 окт

У комп'ютерній архітектурі 12-бітовими називають цілі числа, адреси пам'яті або інші дані, які мають ширину 12 біт (1,5 октети). Крім того, 12-бітну архітектуру мають процесор і арифметико-логічний пристрій, засновані на регістрах, шинах адреси або даних такого розміру.

Можливо, найвідомішим 12-бітним процесором є PDP-8 і його родичі, як от мікропроцесори сімейства ^[en], які випускались у різних варіантах з серпня 1963 до середини 1990-х років. Багато аналого-цифрових перетворювачів (АЦП) мають 12-бітову роздільну здатність. У деяких моделях мікроконтролерів PIC 12-бітною є розрядність команд.

12 двійкових цифр, або 3 нібли, мають 4096 (10000₈, 1000₁₆) різних комбінацій. Отже, мікропроцесор з 12-розрядними адресами пам'яті може безпосередньо отримати доступ до 4096 слів (4 KW). У той час, коли були поширені коди символів з шести бітів, 12-бітове слово мало зручний розмір, бо могло вмістити два таких символи. В (IBM System/360) формат інструкцій використовував 12-бітне поле зміщення, яке додавалось до базового регістра і дозволяло адресувати 4096 біт пам'яті.

Список 12-бітових комп'ютерних систем

Digital Equipment Corporation
- ^[en]
- PDP-8
- ^[en]
- ^[en]
- ^[en], персональний комп'ютер на основі Intersil 6100
Control Data Corporation
- CDC 6600 — периферійний процесор (ПП)
- ^[en] серія комп'ютерів
^[en] виробництва NCR Corporation
SDS 92 виробництва ^[en]
Автомобільний блок керування двигуном ^[en] компанії Ford Motor
^[en]
^[en]Ferranti Аргус
^[en], пізніше була комерціалізована DEC як ^[en]
^[en] (12-бітна адресація, але 8-бітний центральний процесор)

Посилання

DIGITAL Computing Timeline: 12-bit architecture [Архівовано 27 березня 2008 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про апаратне забезпечення.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.