44 Colt був американським револьверним набоєм центрального запалення для комерційного використання випускався з 1871 до

.44 Colt був американським револьверним набоєм центрального запалення для комерційного використання випускався з 1871 до 1940-х.

.44 Colt

Набої .44 Colt & Remington, .44 Colt та .44 Remington з капсулем Benet

Тип набою:

револьвер

Країна-виробник:

США

Час експлуатації:

1871—1873

Було використано:

Армія США

Історія виробництва:

Конструктор:

Colt's Manufacturing Company

Час створення:

1871

Характеристики

Тип гільзи

фланцевий прямий

Діаметр кулі, мм:

11,5 mm (0,45 in)

Діаметр фланця гільзи, мм:

12,3 mm (0,48 in)

Довжина гільзи, мм:

28 mm (1,1 in)

Довжина набою, мм:

38 mm (1,5 in)

Крок нарізів, мм:

1:16

Тип капсуля:

large rifle

Балістичні властивості

Вага/тип кулі	Швидкість	Енергія
225 gr (15 g) (Заряд чорного пороху армії США)	640 m/s (2 100 ft/s)	207 Дж (153 ft·lbf)
225 gr (15 g)	640 m/s (2 100 ft/s)	207 Дж (153 ft·lbf)
210 gr (14 g) (заводський заряд)	660 m/s (2 200 ft/s)	206 Дж (152 ft·lbf)
210 gr (14 g) (оригінальний заводський заряд чорного пороху)	660 m/s (2 200 ft/s)	206 Дж (152 ft·lbf)
210 gr (14 g) (бездимний, Lyman #429185)	650 m/s (2 100 ft/s)	197 Дж (145 ft·lbf)

Джерело: Barnes & Amber 1972

Історія

Набій було створено для армії США і представлено Colt's Patent Firearms у 1871. Армія використовувала його до 1873, коли його було замінено на знаменитий набій .45 Long Colt, набій який використовували у недавно прийнятому на озброєння револьвері Colt Single Action Army.

Набій .44 Colt використовували у перероблених Річардс-Мєйсоном капсульних револьверах Кольт 1860 Army. Процес був затяжним через застарілі капсульні револьвери, які необхідно було переробити під металічний набій центрального запалення.

Це процес залишав камору одного діаметра. Тому куля і латунна гільза мали однаковий діаметр, з короткою «п'ятою», біля основи кулі, меншого діаметра, щоб вставити її у дульце гільзи.

Балістика

Оригінальний набій .44 Colt мав п'ятку для заряджання, ззовні змащеної кулі. Основний діаметр кулі приблизно дорівнював діаметру канавки (.451") переробленого капсульного револьвера «.44». Менша «п'ята» біля основи кулі була такого розміру, щоб поміститися усередині латунної гільзи приблизно .430".

Після пострілу, пластична м'яка свинцева куля дозволяла основі «збільшитися» до діаметра першої камори барабану, потім протискувалася через конічний отвір до нарізів. Це мало ефект лише при використанні чорного пороху, але не дуже з бездимним порохом. Легування свинцю з оловом або сурмою, для зміцнення кулі робило цю операцію майже неможливою. Використання твердих сплавів, як правило, призводить до низької точності.

Капсулі Benet та типу Martin були пізніше замінені на капсуль типу Boxer.

Балістичні характеристики оригінального набою .44 Colt можна порівняти з .44 Remington, і менш потужним, ніж тодішній .44 Russian. Гільза сучасного „.44 Colt“ як правило використовують обрізані .44 Magnum, .44 Special або .44 Russian з латуні і історично неточною свинцевою кулею .429. (На відміну від старих «куль з п'ятою» більшого діаметра .451".).

Комерційні боєприпаси під чорний та бездимний порох були у продажі до 1940, до цього часу набій .44 Colt був повністю витіснений більш сучасними набоями, такими як .38 Special та .44 Special.

Див. також

11 мм калібр

Примітки

Barnes, p.169, ".44 Colt".
. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.

Література

Barnes, Frank C., ed. by John T. Amber. «.44 Colt», in Cartridges of the World, pp. 169 & 177. Northfield, IL: DBI Books, 1972. .
Fitzsimons, Bernard, ed. Illustrated Encyclopedia of 20th Century Weapons & Warfare, Volume 20, p. 2192, «Remington». London: Phoebus, 1978.

[Barnes,_p.169,_.44_Colt-1] Barnes, p.169, ".44 Colt".

[2] . Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 29 квітня 2016.