Ґабрієль Урбен Форе (фр. Gabriel Urbain Fauré; 12 травня 1845 — 4 листопада 1924) — французький композитор та педагог.
Габрієль Форе | |
---|---|
фр. Gabriel Urbain Fauré[1] | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | фр. Gabriel Urbain Fauré[2] |
Дата народження | 12 травня 1845 |
Місце народження | Пам'є, Франція |
Дата смерті | 4 листопада 1924 (79 років) |
Місце смерті | Париж, Франція |
Причина смерті | пневмонія |
Поховання | Цвинтар Пассі[2][3] |
Роки активності | 1861 — 1924[4] |
Громадянство | Франція |
Національність | француз |
Професія | композитор, педагог |
Освіта | d |
Вчителі | Каміль Сен-Санс і d |
Відомі учні | Моріс Жозеф Равель[6], d, Джордже Енеску, Надія Буланже, d, Луї Обер, d, d, d, Еміль Жак-Далькроз, (Альфредо Казелла), d і (Лілі Буланже) |
Інструменти | орган |
Жанри | опера, музика епохи романтизму[7][8] і класична музика |
Заклад | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
Нагороди | |
Батько | d |
Діти | d[2] і d[2] |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в Пам'є в сім'ї шкільного учителя. У дев'ятирічному віці почав учитися у школи при Інституті церковної музики, очолюваному , в якому готували органістів і хормайстерів для потреб католицької церкви; серед вчителів Форе в цьому навчальному закладі був Каміль Сен-Санс. Пізніше Форе деякий час викладав там же.
У 1870 році з початком Франко-прусської війни Форе був покликаний в армію і брав участь в обороні Парижа. Потім разом з Інститутом церковної музики (Школою Нідермеєра) Форе поїхав до Швейцарії. Повернувшись після придушення Паризької комуни, Форе зайняв посаду помічника органіста і хормайстера в церкві Сен-Сюльпіс, а в 1874 році перейшов на роботу в церкву святої Магдалини (Париж), де був помічником Сен-Санса; в 1877 році Сен-Санс вийшов у відставку, і Форе зайняв місце хормейстера в цьому знаменитому паризькому соборі.
Після кількарічного невдалого роману з Маріанною Віардо Форі в 1883 році одружився з Марі Фремо, дочці скульптора Е. Фремо. У них народилося двоє синів, з яких старший, Емманюєль, став відомим фахівцем із біології моря, а молодший, Філіп — відомим письменником.
У 1898 році Форе відвідав Лондон, де диригував своєю музикою до п'єси Моріса Метерлінка «Пеллеас і Мелісанда» у виставі, поставленій Форбс-Робертсоном. В 1896 році Форе став професором композиції в Паризькій консерваторії (після Жуля Массне), а в 1905 році — її директором. Серед учнів Ґабрієля Форе — Моріс Равель, Л. Обер, Ф. Шмітт, Ш. Кьоклен, Ж. Роже-Дюкас, Джордже Енеску, Надія Буланже.
Під кінець життя Форе втратив слух; він пішов із посади директора в 1920 році й жив на скромну пенсію, присвятивши себе винятково композиції.
Творчість
Творча спадщина Форе включає:
опери
- «Прометей» (Prométhée, опера в трьох діях: Tragédie lyrique, fp. 1900)
- «Пенелопа» (Pénélope, опера в трьох діях: Poème lyrique, fp. 1913)
для оркестру
- сюїта «Маски і Бергамаски», Op. 112;
- сюїта «Пеллеас і Мелізанда», Op. 80
- Балада для фортепіано з оркестром, Op.19
- Фантазія для фортепіано з оркестром Op.111,
для хору
- Cantique de Jean Racine, Op. 11 (1865)
- Les Djinns, Op. 12 (1875) — na podstawie wiersza Victora Hugo
- La Naissance de Vénus, Op. 29
- (Реквієм d-moll), Op. 48 (1877, оркестрований в 1899)
- Ave verum corpus, Op. 65 No. 1
- Ave Maria, Op. 67
камерні твори
- 2 фортепіанних квартети, Op. 15 і 45
- Тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано,
- твори для скрипки й фортепіано (2 сонати, елегія, серенада, романс),
фортепіанні твори
- 13 ноктюрнів,
- 6 прелюдій,
- 13 баркарол,
- 6 експромтів,
- 4 вальси-каприси.
вокальна музика
- романси на вірші відомих французьких поетів (П. Верлен, Т. Готьє, В. Гюґо, Ш. Л. де Ліль, В. де Ліль-Адан).
Див. також
- (8685 Форе) — астероїд, названий на честь композитора.
Примітки
- http://www.nndb.com/people/370/000093091/
- NNDB — 2002.
- https://cimetiere-de-passy.com/personnalites/gabriel-faure/
- RKDartists
- (unspecified title) — С. 16. —
- Le Figaro, Figaro / A. Brézet — Paris: Société du Figaro, 1826. — P. 2. — 322497 екз. — ISSN 0182-5852; 2496-8994
- http://www.arkivmusic.com/classical/Name/Tom-Etheridge/Performer/390558-2
- http://www.sinfinimusic.com/uk/learn/composers/gabriel-faure
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Форе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Вільні ноти авторства Gabriel Fauré на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
- Ґабрієль Форе: ноти на сайті ChoralWiki (англ.)
- Ноти в архіві
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет