Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ях'я Хан, Ага Мухаммед Ях'я Хан (1917, Пешавар, Британська Індія — 1980, Ісламабад, Пакистан) — пакистанський військовий і державний діяч.
| Ях'я Хан | |
|---|---|
| урду آغا محمد یحیی خان | |
 | |
| Народився | 4 лютого 1917[1][2][3] Чаквал, d, Пенджаб[d], Британська Індія, Британська імперія |
| Помер | 10 серпня 1980[1][2](63 роки) Равалпінді, Пенджаб, Пакистан |
| Поховання | Пешавар |
| Країна |  Пакистан Британська Індія |
| Діяльність | дипломат, політик, військовослужбовець |
| Alma mater | Командно-штабний коледж армії США, Королівська військова академія в Сандгерсті, d і Індійська військова академія |
| Знання мов | урду |
| Учасник | Друга світова війна |
| Роки активності | з 1939 |
| Посада | Президент Пакистану, d, міністр оборони Пакистану і d |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | іслам |
| Нагороди |    |
| |
Закінчив Пенджабський університет у Лахорі. Із 1938 перебував на військовій службі. У роки Другої світової війни воював в експедиційному корпусі Британської Індії в Лівії та Італії. 1946 продовжив освіту в Штабному коледжі Кветти. У 1966 був призначений головнокомандувачем пакистанської армії, йому було присвоєно звання генерала.
25 березня 1969 отримав президентські повноваження від Айюб Хана й запровадив надзвичайний стан, відмінивши конституцію країни. У своїй заяві Ях'я Хан оголосив, що він виступає за створення умов для вільних виборів, що забезпечить передачу влади військовими цивільним.
Були порушені кримінальні справи щодо деяких керівників старої влади, які викликали незадоволення в народу. Ях'я Хан, скасувавши існуючий з 1955 адміністративний поділ, поділив країну на дві зони (Західний і Східний Пакистан), для кожної з яких передбачено окремий шлях виходу з кризи. Проте це викликало багато нарікань. Для стабілізації обстановки президент здійснив заходи по підвищенню зарплат, що одразу ж привело до інфляції та стрімкого зростання цін.
З грудня 1971 почалася чергова третя індо-пакистанська війна. Індійські війська вже 16 грудня захопили Дакку у Східному Пакистані, що привело до капітуляції пакистанських військ на території Східної Бенгалії. Ях'я Хан змушений був 20 грудня 1971 піти у відставку.
Джерела
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Козицький А. М. Новітня історія Азії та Африки: Навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. — Л.: Афіша, 2004. — 430 с.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Munzinger Personen
 | Це незавершена стаття про особу Пакистану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yah ya Han Aga Muhammed Yah ya Han 1917 Peshavar Britanska Indiya 1980 Islamabad Pakistan pakistanskij vijskovij i derzhavnij diyach Yah ya Hanurdu آغا محمد یحیی خان Narodivsya4 lyutogo 1917 1917 02 04 1 2 3 Chakval d Pendzhab d Britanska Indiya Britanska imperiyaPomer10 serpnya 1980 1980 08 10 1 2 63 roki Ravalpindi Pendzhab PakistanPohovannyaPeshavarKrayina Pakistan Britanska IndiyaDiyalnistdiplomat politik vijskovosluzhbovecAlma materKomandno shtabnij koledzh armiyi SShA Korolivska vijskova akademiya v Sandgersti d i Indijska vijskova akademiyaZnannya movurduUchasnikDruga svitova vijnaRoki aktivnostiz 1939PosadaPrezident Pakistanu d ministr oboroni Pakistanu i dVijskove zvannyageneralKonfesiyaislamNagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zakinchiv Pendzhabskij universitet u Lahori Iz 1938 perebuvav na vijskovij sluzhbi U roki Drugoyi svitovoyi vijni voyuvav v ekspedicijnomu korpusi Britanskoyi Indiyi v Liviyi ta Italiyi 1946 prodovzhiv osvitu v Shtabnomu koledzhi Kvetti U 1966 buv priznachenij golovnokomanduvachem pakistanskoyi armiyi jomu bulo prisvoyeno zvannya generala 25 bereznya 1969 otrimav prezidentski povnovazhennya vid Ajyub Hana j zaprovadiv nadzvichajnij stan vidminivshi konstituciyu krayini U svoyij zayavi Yah ya Han ogolosiv sho vin vistupaye za stvorennya umov dlya vilnih viboriv sho zabezpechit peredachu vladi vijskovimi civilnim Buli porusheni kriminalni spravi shodo deyakih kerivnikiv staroyi vladi yaki viklikali nezadovolennya v narodu Yah ya Han skasuvavshi isnuyuchij z 1955 administrativnij podil podiliv krayinu na dvi zoni Zahidnij i Shidnij Pakistan dlya kozhnoyi z yakih peredbacheno okremij shlyah vihodu z krizi Prote ce viklikalo bagato narikan Dlya stabilizaciyi obstanovki prezident zdijsniv zahodi po pidvishennyu zarplat sho odrazu zh privelo do inflyaciyi ta strimkogo zrostannya cin Z grudnya 1971 pochalasya chergova tretya indo pakistanska vijna Indijski vijska vzhe 16 grudnya zahopili Dakku u Shidnomu Pakistani sho privelo do kapitulyaciyi pakistanskih vijsk na teritoriyi Shidnoyi Bengaliyi Yah ya Han zmushenij buv 20 grudnya 1971 piti u vidstavku DzherelaUkrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Kozickij A M Novitnya istoriya Aziyi ta Afriki Navch posib dlya stud ist spec vish navch zakl L Afisha 2004 430 s PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 Ce nezavershena stattya pro osobu Pakistanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi