Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яуньєлгава або Яун'єлґава (латис. Jaunjelgava; нім.: Friedrichstadt, пол.: Frydrychsztat) — місто в Латвії на лівому березі річки Двіна в історичній землі Селія, адміністративний центр Яуньєлгавського краю до 2021. До 1 липня 2009 також входило до складу Айзкраукльського району, а з 2021 — у складі Айзкраукленського краю Латвійської Республіки. Знаходиться за 80 км від Риги. Населення на 2020 — 1762 особи. У місті кам'яна православна Спасівська церква (1897).
| Яуньєлгава | ||
|---|---|---|
 Ратуша | ||
| ||
  Яуньєлгава | ||
| ||
| Країна | Латвія | |
| (Регіон) | Селія | |
| Край | Яуньєлгавський край | |
| Перша згадка | 1647 | |
| Площа | ||
| • Загалом | 6.1 км² | |
| Висота | 35 м | |
| Населення (2016) | ||
| • Загалом | 2127 ос. | |
| • Густота | 348,7 осіб/км² | |
| Часовий пояс | EET () | |
| • Літній час | EEST () | |
| Сайт | www.jaunjelgava.lv | |
 Яуньєлгава на Вікісховищі | ||
Історія
З часів Середньовіччя назва міста зазнала багато змін. Найперша селійська фортеця мала назву Серене (лат. Sērene), і вона була зруйнована братами-мечоносцями. Пізніше місто вже має німецьку назву: з 1567 — Нойштадт (нім. Neustadt), Нова Мінтауя (нім. Neu-Mitau).
1590 Куршський герцог Фрідріх Кеттлер (1569–1642) надав поселенню права ринку, тут проживало 60 родин. 1621 місто було зруйноване під час польсько-шведської війни і відновлено 1646 як Фрідріхштадт. Тоді 1646 удова герцога Кетллера Ельжбета Маґдалена Померанієтє (1580–1649) дала місту ім’я Фрідріхштадт (нім. Friedrichstadt) — на честь свого чоловіка. Ця назва зберігалася і за царських часів до 20-го століття, коли воно було перейменовано в Яуньєлгаву в незалежній Латвії - ймовірно, на згадку про 16-е століття (Ной-Мітау). Статус міста 1647 підтвердив король Речі Посполитої Владислав IV Ваза.
1652 за наказом герцога Якова Кетлера в місті була побудована лютеранська церква.
Швидкий розвиток місто почався у другій половині XVII ст., коли після Другої Північної війни місто стало важливим транспортним вузлом.
1710 місто пережило епідемію чуми.
У 18 столітті у складі Речі Посполитої. Тоді у місті також було кілька великих пожеж, а чотири великі повені завдали великої шкоди місту. Найбільша повінь була 1778, коли було зруйновано близько 100 будинків.
1795 Фрідріхштадт, як частина Герцогства Курляндії та Земгалії у складі Речі Посполитої, був анексований Російською імперією і став частиною Курляндської губернії у статусі повітого центру. Під час походу Наполеона 1812 навколо міста відбулося кілька невеликих битв із москалями, в результаті яких місто було тимчасово звільнено французами.
У 1831 і 1848 роках тут лютувала холера.
У першій половині XIX століття місто процвітало завдяки купецькій діяльності. Місцеві жителі володіли складами, шинками для сплавників і займалися перевезенням вантажів до міста Якобштадт. 1820 в містечку було 24 шинки, які запровадили юдеї.
Після відкриття залізничної лінії Рига-Даугавпілс 1861 водний шлях річки Даугава, а отже і місто, втратили своє значення. Проте наприкінці 19 століття в місті було ще близько 10 банків і різних страхових контор, 60 торговельних підприємств, 23 промислових підприємства і лікарня.
1897 у місті зведено кам'яну православну церкву святого Спаса, хоча на той момент у Фрідріхштадті проживало не більше 30 православних родин: юдеї — 2 748, латвійці — 1 469, німці — 770, московити — 110.
1909 між Фрідріхштадтом, Ригою та Єлґавою було встановлено телефонний зв'язок. 1914 в місті проживало 7300 жителів.
Створення Латвійської держави
Місто сильно постраждало, коли з 17 жовтня по 15 листопада 1919 в його околицях точилися важкі бої під час Війни за незалежність Латвії. Наприкінці битви місто було звільнене від Добровольчої армії Росії.
1925 у місті було лише 1577 жителів. За часів Латвійської Республіки місто було перейменовано на Яунєлгава. У 1930-х роках для захисту міста від повеней була споруджена дамба завдовжки 3,5 км (2,2 милі) і 3 м (9,8 футів) заввишки. До 1935 в місті 25% жителів були юдеями.
Під час Другої світової війни Яунєлгава спочатку була окупована росіянами, а потім перебувала під німецькою владою з 1 липня 1941 року до 18 вересня 1944, входячи до складу Generalbezirk Lettland Рейхскомісаріату Остланд. Тоді ж німецька влада ліквідувала юдейський штетл, більшість юдейського населення емігрувало до США.
З 1944 під окупацією СССР, що завдало місту значних гуманітарних та матеріальних втрат. Звільнено від росіян 1991, у складі незалежної Латвії.
Назва
- Яуньєлгава (латис. Jaunjelgava;
![image]()
) - Фрідріхштадт (нім. Friedrichstadt)
Примітки
Джерела
- Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
Посилання
- Офіційний сайт [ 13 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fridrihshtadt Yaunyelgava abo Yaun yelgava latis Jaunjelgava nim Friedrichstadt pol Frydrychsztat misto v Latviyi na livomu berezi richki Dvina v istorichnij zemli Seliya administrativnij centr Yaunyelgavskogo krayu do 2021 Do 1 lipnya 2009 takozh vhodilo do skladu Ajzkrauklskogo rajonu a z 2021 u skladi Ajzkrauklenskogo krayu Latvijskoyi Respubliki Znahoditsya za 80 km vid Rigi Naselennya na 2020 1762 osobi U misti kam yana pravoslavna Spasivska cerkva 1897 YaunyelgavaRatushaYaunyelgava56 37 03 pn sh 25 05 00 sh d 56 61750 pn sh 25 08333 sh d 56 61750 25 08333KrayinaLatviyaRegionSeliyaKrajYaunyelgavskij krajPersha zgadka1647Plosha Zagalom6 1 km Visota35 mNaselennya 2016 Zagalom2127 os Gustota348 7 osib km Chasovij poyasEET UTC 2 Litnij chasEEST UTC 3 Sajtwww jaunjelgava lvYaunyelgava na VikishovishiIstoriyaZ chasiv Serednovichchya nazva mista zaznala bagato zmin Najpersha selijska fortecya mala nazvu Serene lat Serene i vona bula zrujnovana bratami mechonoscyami Piznishe misto vzhe maye nimecku nazvu z 1567 Nojshtadt nim Neustadt Nova Mintauya nim Neu Mitau 1590 Kurshskij gercog Fridrih Kettler 1569 1642 nadav poselennyu prava rinku tut prozhivalo 60 rodin 1621 misto bulo zrujnovane pid chas polsko shvedskoyi vijni i vidnovleno 1646 yak Fridrihshtadt Todi 1646 udova gercoga Ketllera Elzhbeta Magdalena Pomeraniyetye 1580 1649 dala mistu im ya Fridrihshtadt nim Friedrichstadt na chest svogo cholovika Cya nazva zberigalasya i za carskih chasiv do 20 go stolittya koli vono bulo perejmenovano v Yaunyelgavu v nezalezhnij Latviyi jmovirno na zgadku pro 16 e stolittya Noj Mitau Status mista 1647 pidtverdiv korol Rechi Pospolitoyi Vladislav IV Vaza 1652 za nakazom gercoga Yakova Ketlera v misti bula pobudovana lyuteranska cerkva Shvidkij rozvitok misto pochavsya u drugij polovini XVII st koli pislya Drugoyi Pivnichnoyi vijni misto stalo vazhlivim transportnim vuzlom 1710 misto perezhilo epidemiyu chumi U 18 stolitti u skladi Rechi Pospolitoyi Todi u misti takozh bulo kilka velikih pozhezh a chotiri veliki poveni zavdali velikoyi shkodi mistu Najbilsha povin bula 1778 koli bulo zrujnovano blizko 100 budinkiv 1795 Fridrihshtadt yak chastina Gercogstva Kurlyandiyi ta Zemgaliyi u skladi Rechi Pospolitoyi buv aneksovanij Rosijskoyu imperiyeyu i stav chastinoyu Kurlyandskoyi guberniyi u statusi povitogo centru Pid chas pohodu Napoleona 1812 navkolo mista vidbulosya kilka nevelikih bitv iz moskalyami v rezultati yakih misto bulo timchasovo zvilneno francuzami U 1831 i 1848 rokah tut lyutuvala holera U pershij polovini XIX stolittya misto procvitalo zavdyaki kupeckij diyalnosti Miscevi zhiteli volodili skladami shinkami dlya splavnikiv i zajmalisya perevezennyam vantazhiv do mista Yakobshtadt 1820 v mistechku bulo 24 shinki yaki zaprovadili yudeyi Pislya vidkrittya zaliznichnoyi liniyi Riga Daugavpils 1861 vodnij shlyah richki Daugava a otzhe i misto vtratili svoye znachennya Prote naprikinci 19 stolittya v misti bulo she blizko 10 bankiv i riznih strahovih kontor 60 torgovelnih pidpriyemstv 23 promislovih pidpriyemstva i likarnya 1897 u misti zvedeno kam yanu pravoslavnu cerkvu svyatogo Spasa hocha na toj moment u Fridrihshtadti prozhivalo ne bilshe 30 pravoslavnih rodin yudeyi 2 748 latvijci 1 469 nimci 770 moskoviti 110 1909 mizh Fridrihshtadtom Rigoyu ta Yelgavoyu bulo vstanovleno telefonnij zv yazok 1914 v misti prozhivalo 7300 zhiteliv Stvorennya Latvijskoyi derzhavi Misto silno postrazhdalo koli z 17 zhovtnya po 15 listopada 1919 v jogo okolicyah tochilisya vazhki boyi pid chas Vijni za nezalezhnist Latviyi Naprikinci bitvi misto bulo zvilnene vid Dobrovolchoyi armiyi Rosiyi 1925 u misti bulo lishe 1577 zhiteliv Za chasiv Latvijskoyi Respubliki misto bulo perejmenovano na Yaunyelgava U 1930 h rokah dlya zahistu mista vid povenej bula sporudzhena damba zavdovzhki 3 5 km 2 2 mili i 3 m 9 8 futiv zavvishki Do 1935 v misti 25 zhiteliv buli yudeyami Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Yaunyelgava spochatku bula okupovana rosiyanami a potim perebuvala pid nimeckoyu vladoyu z 1 lipnya 1941 roku do 18 veresnya 1944 vhodyachi do skladu Generalbezirk Lettland Rejhskomisariatu Ostland Todi zh nimecka vlada likviduvala yudejskij shtetl bilshist yudejskogo naselennya emigruvalo do SShA Z 1944 pid okupaciyeyu SSSR sho zavdalo mistu znachnih gumanitarnih ta materialnih vtrat Zvilneno vid rosiyan 1991 u skladi nezalezhnoyi Latviyi NazvaYaunyelgava latis Jaunjelgava vimova Fridrihshtadt nim Friedrichstadt PrimitkiLatvijas iedzivotaju skaits pasvaldibas pagastu dalijuma PDF Iedzivotaju registra statistika uz 01 01 2016 Pilsonibas un migracijas lietu parvalde 1 sichnya 2016 DzherelaArbusov Leonid Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 PosilannyaOficijnij sajt 13 serpnya 2009 u Wayback Machine