Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ясудзі Окамура (яп. 岡村 寧次; 15 травня 1884, Токіо, Японська імперія — 3 вересня 1966, Токіо, Японія) — японський військовий діяч, генерал Імперської армії Японії, учасник Першої та Другої світових воєн, командувач японських військ у Китаї. Після Другої світової війни звинувачувався у воєнних злочинах на трибуналі в Шанхаї, проте був виправданий за недостатньою кількістю доказів щодо причетності до них.
| Ясудзі Окамура | |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| яп. 岡村 寧次 | |||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||
| Народження | 15 травня 1884 Токіо, Японська імперія | ||||||||||||||||||||
| Смерть | 3 вересня 1966 (82 роки) Токіо, Японія | ||||||||||||||||||||
| Національність | японець | ||||||||||||||||||||
| Країна | Японська імперія Японія | ||||||||||||||||||||
| Приналежність | Японська імперія | ||||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Імперська армія Японії | ||||||||||||||||||||
| Рід військ | піхота | ||||||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія армії Вища військова академія армії | ||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1904—1945 | ||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал | ||||||||||||||||||||
| Командування | d | ||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Російсько-японська війна Перша світова війна Інцидент 28 лютого Японсько-китайська війна Друга світова війна | ||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||
 Ясудзі Окамура у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||
Ранні роки
Ясудзі Окамура народився 15 травня 1884 року в Токіо. Тут же він вступив до початкової школи і закінчив її за вісім років. 1897 року почав навчатися у середній школі, але вже за рік, обравши кар'єру військовослужбовця, перевівся до Токійської молодшої армійської школи, а потім — до Армійської центральної молодшої школи. 1899 року Окамура став курсантом Військової академії армії Японії і випустився з неї 1904 року, отримавши військове звання молодшого лейтенанта та своє перше призначення до 1-о піхотного полку.
1907 року повернувся до академії у ролі асистента з питань фізичної підготовки кадетів із Китаю.
1910 року Окамура продовжив навчання, вступивши до Вищої військової академії армії Японії, закінчивши її 1913 року та отримавши звання капітана. Під час Першої світової війни служив переважно на адміністративних посадах у Генеральному штабі армії, лише ненадовго відправившись у відрядження до Китаю. По завершенню конфлікту був підвищений до майора, ставши старшим офіцером.
Інтербелум
1921 року став військовим аташе в США, проте вже менше, ніж за рік був переведений та відповідну посаду при посольстві в Німеччині. Перебуваючи у Баден-Бадені, він разом із Хідекі Тодзьо та іншими своїми однодумцями став одним із засновників течії Тосейха, яка мала стати антиподом радикальній воєнній фракції Кодоха генерала Аракі.
Повернувшись до Японії, Окамура отримав призначення до 14-о піхотного полку. 1923 року відправився до Китаю, де декілька років служив радником генерала Сунь Чуаньфана. Перебуваючи тут, зміг зібрати чимало оперативних карт та стратегічно важливих відомостей про армію Китаю та розташування критичних об'єктів, які надалі було використано японцями після початку війни. У липні 1927 року став полковником і повернувся додому, прийнявши командування 6-м піхотним полком.
З серпня 1929 року працював помічником начальника відділу з питань людських ресурсів в Міністерстві армії.
1932 року очолив штаб Шанхайської експедиційної армії, яка діяла під егідою Квантунської армії. Надалі, після створення маріонеткової держави Маньчжоу-Го, працював військовим аташе у місцевому посольстві та зіграв не останню роль у мирних переговорах із Китаєм.
1936 року Окамура став генерал-лейтенантом і очолив 2-у дивізію.
Війна в Тихому океані
1938 року призначений командиром 11-ї армії, яка була задіяна у війні з Китаєм та брала участь у великій кількості важливих битв (зокрема у битвах за Ухань, Наньчан і Чаншу тощо). Тут Окамура отримав особисто від імператора дозвіл на використання на території Китаю хімічної зброї, що періодично і робив, особливо коли зустрічав запеклий спротив з боку ворожих частин. У квітні 1940 року отримав звання генерала та очолив війська, що діяли на півночі Китаю.
1941 року здійснював масові каральні акції проти мирного населення з метою виявлення мешканців, лояльних до комуністів, яких потрібно було за всяку ціну знищити. Застосовував у цих операціях тактику спаленої землі. За різними твердженнями, знищив понад 2,5 мільйони китайців.
У серпні 1942 року очолив 6-й фронт, що діяв на території Центрального Китаю.
У 1944 році, командуючи 6-м фронтом, разом із іншими генералами успішно керував проведенням операції «Іті-Го», спрямованої на захоплення аеродромів у південно-східній частині Китаю та на створення сухопутного сполучення з Французьким Індокитаєм. Через кілька місяців очолив Китайську експедиційну армію. Проте, перебуваючи на цій посаді, вже не зміг досягнути успіхів, подібних до попередніх. Так він втратив контроль над заходом Хунані, а також зазнав поразки у провінції Гуансі, внаслідок чого Японія повністю втратила над нею контроль. Це були його останні битви у війні, адже вона вже наближалася до свого фіналу.
Подальші події
Під час капітуляції Японії Окамура був офіційним представником від частин, які діяли у Китаї та на побережжі Індійського океану, на офіційних переговорах у Нанкіні (9 вересня 1945 року). Одразу після цього був заарештований та звинувачений у воєнних злочинах. Перебував на лаві підсудних під час трибуналу в Шанхаї, проте у січні 1949 року був повністю виправданий. Надалі залишився в Китаї на посаді військового радника Чана Кайші. Також не свідчив на Токійському трибуналі за наполяганнями уряду Гоміндану.
Після звільнення з посади радника повернувся до Японії. Надалі жив у Токіо, де й помер 3 вересня 1966 року.
Література
- Bix, Herbert P. (2001). Hirohito and the Making of Modern Japan. Harper Perennial. .
- Dupuy, Trevor N. (1992). Encyclopedia of Military Biography. I B Tauris & Co Ltd. .
- Fuller, Richard (1992). Shokan: Hirohito's Samurai. London: Arms and Armor. .
- Hayashi, Saburo; Cox, Alvin D (1959). Kogun: The Japanese Army in the Pacific War. Quantico, VA: The Marine Corps Association.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yasudzi Okamura yap 岡村 寧次 15 travnya 1884 Tokio Yaponska imperiya 3 veresnya 1966 Tokio Yaponiya yaponskij vijskovij diyach general Imperskoyi armiyi Yaponiyi uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen komanduvach yaponskih vijsk u Kitayi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni zvinuvachuvavsya u voyennih zlochinah na tribunali v Shanhayi prote buv vipravdanij za nedostatnoyu kilkistyu dokaziv shodo prichetnosti do nih Yasudzi Okamurayap 岡村 寧次Narodzhennya15 travnya 1884 1884 05 15 Tokio Yaponska imperiyaSmert3 veresnya 1966 1966 09 03 82 roki Tokio YaponiyaNacionalnistyaponecKrayinaYaponska imperiya YaponiyaPrinalezhnistYaponska imperiyaVid zbrojnih silImperska armiya YaponiyiRid vijskpihotaOsvitaVijskova akademiya armiyi Visha vijskova akademiya armiyiRoki sluzhbi1904 1945ZvannyaGeneralKomanduvannyadVijni bitviRosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Incident 28 lyutogo Yaponsko kitajska vijna Druga svitova vijnaNagorodi Yasudzi Okamura u VikishovishiRanni rokiYasudzi Okamura narodivsya 15 travnya 1884 roku v Tokio Tut zhe vin vstupiv do pochatkovoyi shkoli i zakinchiv yiyi za visim rokiv 1897 roku pochav navchatisya u serednij shkoli ale vzhe za rik obravshi kar yeru vijskovosluzhbovcya perevivsya do Tokijskoyi molodshoyi armijskoyi shkoli a potim do Armijskoyi centralnoyi molodshoyi shkoli 1899 roku Okamura stav kursantom Vijskovoyi akademiyi armiyi Yaponiyi i vipustivsya z neyi 1904 roku otrimavshi vijskove zvannya molodshogo lejtenanta ta svoye pershe priznachennya do 1 o pihotnogo polku 1907 roku povernuvsya do akademiyi u roli asistenta z pitan fizichnoyi pidgotovki kadetiv iz Kitayu 1910 roku Okamura prodovzhiv navchannya vstupivshi do Vishoyi vijskovoyi akademiyi armiyi Yaponiyi zakinchivshi yiyi 1913 roku ta otrimavshi zvannya kapitana Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv perevazhno na administrativnih posadah u Generalnomu shtabi armiyi lishe nenadovgo vidpravivshis u vidryadzhennya do Kitayu Po zavershennyu konfliktu buv pidvishenij do majora stavshi starshim oficerom Interbelum1921 roku stav vijskovim atashe v SShA prote vzhe menshe nizh za rik buv perevedenij ta vidpovidnu posadu pri posolstvi v Nimechchini Perebuvayuchi u Baden Badeni vin razom iz Hideki Todzo ta inshimi svoyimi odnodumcyami stav odnim iz zasnovnikiv techiyi Tosejha yaka mala stati antipodom radikalnij voyennij frakciyi Kodoha generala Araki Povernuvshis do Yaponiyi Okamura otrimav priznachennya do 14 o pihotnogo polku 1923 roku vidpravivsya do Kitayu de dekilka rokiv sluzhiv radnikom generala Sun Chuanfana Perebuvayuchi tut zmig zibrati chimalo operativnih kart ta strategichno vazhlivih vidomostej pro armiyu Kitayu ta roztashuvannya kritichnih ob yektiv yaki nadali bulo vikoristano yaponcyami pislya pochatku vijni U lipni 1927 roku stav polkovnikom i povernuvsya dodomu prijnyavshi komanduvannya 6 m pihotnim polkom Z serpnya 1929 roku pracyuvav pomichnikom nachalnika viddilu z pitan lyudskih resursiv v Ministerstvi armiyi 1932 roku ocholiv shtab Shanhajskoyi ekspedicijnoyi armiyi yaka diyala pid egidoyu Kvantunskoyi armiyi Nadali pislya stvorennya marionetkovoyi derzhavi Manchzhou Go pracyuvav vijskovim atashe u miscevomu posolstvi ta zigrav ne ostannyu rol u mirnih peregovorah iz Kitayem 1936 roku Okamura stav general lejtenantom i ocholiv 2 u diviziyu Vijna v Tihomu okeaniGeneral Yasudzi Okamura 1938 roku priznachenij komandirom 11 yi armiyi yaka bula zadiyana u vijni z Kitayem ta brala uchast u velikij kilkosti vazhlivih bitv zokrema u bitvah za Uhan Nanchan i Chanshu tosho Tut Okamura otrimav osobisto vid imperatora dozvil na vikoristannya na teritoriyi Kitayu himichnoyi zbroyi sho periodichno i robiv osoblivo koli zustrichav zapeklij sprotiv z boku vorozhih chastin U kvitni 1940 roku otrimav zvannya generala ta ocholiv vijska sho diyali na pivnochi Kitayu 1941 roku zdijsnyuvav masovi karalni akciyi proti mirnogo naselennya z metoyu viyavlennya meshkanciv loyalnih do komunistiv yakih potribno bulo za vsyaku cinu znishiti Zastosovuvav u cih operaciyah taktiku spalenoyi zemli Za riznimi tverdzhennyami znishiv ponad 2 5 miljoni kitajciv U serpni 1942 roku ocholiv 6 j front sho diyav na teritoriyi Centralnogo Kitayu U 1944 roci komanduyuchi 6 m frontom razom iz inshimi generalami uspishno keruvav provedennyam operaciyi Iti Go spryamovanoyi na zahoplennya aerodromiv u pivdenno shidnij chastini Kitayu ta na stvorennya suhoputnogo spoluchennya z Francuzkim Indokitayem Cherez kilka misyaciv ocholiv Kitajsku ekspedicijnu armiyu Prote perebuvayuchi na cij posadi vzhe ne zmig dosyagnuti uspihiv podibnih do poperednih Tak vin vtrativ kontrol nad zahodom Hunani a takozh zaznav porazki u provinciyi Guansi vnaslidok chogo Yaponiya povnistyu vtratila nad neyu kontrol Ce buli jogo ostanni bitvi u vijni adzhe vona vzhe nablizhalasya do svogo finalu Podalshi podiyiOkamura sidit chetvertij pravoruch na peregovorah u Nankini Pid chas kapitulyaciyi Yaponiyi Okamura buv oficijnim predstavnikom vid chastin yaki diyali u Kitayi ta na poberezhzhi Indijskogo okeanu na oficijnih peregovorah u Nankini 9 veresnya 1945 roku Odrazu pislya cogo buv zaareshtovanij ta zvinuvachenij u voyennih zlochinah Perebuvav na lavi pidsudnih pid chas tribunalu v Shanhayi prote u sichni 1949 roku buv povnistyu vipravdanij Nadali zalishivsya v Kitayi na posadi vijskovogo radnika Chana Kajshi Takozh ne svidchiv na Tokijskomu tribunali za napolyagannyami uryadu Gomindanu Pislya zvilnennya z posadi radnika povernuvsya do Yaponiyi Nadali zhiv u Tokio de j pomer 3 veresnya 1966 roku LiteraturaBix Herbert P 2001 Hirohito and the Making of Modern Japan Harper Perennial ISBN 0 06 093130 2 Dupuy Trevor N 1992 Encyclopedia of Military Biography I B Tauris amp Co Ltd ISBN 1 85043 569 3 Fuller Richard 1992 Shokan Hirohito s Samurai London Arms and Armor ISBN 1 85409 151 4 Hayashi Saburo Cox Alvin D 1959 Kogun The Japanese Army in the Pacific War Quantico VA The Marine Corps Association