Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Янь Янь Сішань спрощ 阎锡山 кит трад 閻錫山 піньїнь Yán Xíshān 1883 1960 кит

Янь Сішань

Янь Сішань
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Янь.

Янь Сішань (спрощ.: 阎锡山; кит. трад.: 閻錫山; піньїнь: Yán Xíshān) (1883—1960) — китайський військовий і політичний діяч, генерал, один з останніх правителів мілітаристської доби, президент Виконавчого Юаня Республіки Китай у 1949—1950 роках.

Янь Сішань
кит. 阎锡山
image
image
Прапор
 4-й Прем'єр-міністр Республіки Китай
3 червня 1949 — 7 травня 1950 року
Попередник: Хе Їнцінь
Наступник: Чень Чен
 
Народження: 8 серпня 1883(1883-08-08)
d, d, Шаньсі[d], Династія Цін
Смерть: 22 липня 1960(1960-07-22)[1] (76 років) або 23 травня 1960(1960-05-23)[2] (76 років)
Тайбей, Тайвань
Поховання: Янміншань
Країна: Династія Цін, Республіка Китай (1912—1949) і Тайвань
Освіта: Військова академія армії Японії
Партія: Гоміндан
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Кар'єра

1904 року, закінчивши Тайюаньську військову академію, вступив на військову службу. В 1908—1910 роках проходив стажування в Японії, в Військовій академії Імператорської армії, де вступив до таємної організації офіцерів, які жадали повалення династії Цін.

У жовтні 1911 року був призначений на посаду командира полку гарнізону міста Тайюань. Під час Синьхайської революції зайняв бік Юань Шикая та, ставши військовим губернатором Шаньсі, встановив у провінції режим одноосібної диктатури. 1915 року, не схвалюючи намірів Юань Шикая відмовитись від республіки та проголосити себе імператором Китаю, підтримав , отримавши в нагороду пост цивільного губернатора Шаньсі. Після падіння Тан Шенчжі 1918 ще впродовж кількох років зберігав своє становище, успішно маневруючи між найвпливовішими політичними угрупованнями, що намагались залучити його на свій бік.

1925 року разом з військовим губернатором Фентяні Чжан Цзолінем витіснив війська У Пейфу з північних районів Центрального Китаю, а також вів бойові дії проти 1-ї Національної армії .

1927 року перейшов на бік Гоміндану й отримав від Чан Кайші пост командувача 2-ї групи армій. Брав участь у Північному поході, наприкінці якого в червні 1928 року ввів війська до Пекіна. 1928 року очолив міністерство внутрішніх справ, а також став командувачем Пекінського гарнізону. Від 1928 до 1930 року обіймав посаду голови комісії в питаннях Монголії й Тибету.

1929 року перейшов в опозицію до політики Чан Кайші й 1930 підбурив заколот проти його уряду в Нанкіні, в якому взяли участь гарнізони Пекіна, Тяньцзіня та Цзінаня. Коли заколот було придушено, Янь Сішань утік до Японії.

1931 року, після оголошення амністії, повернувся з еміграції та зайняв пост губернатора провінції Шаньсі. На тій посаді виявив себе вправним адміністратором, завдяки чому вдалось упродовж тривалого часу підтримувати стабільну ситуацію та провести в провінції низку прогресивних реформ.

В червні 1937 року, після вторгнення до Китаю японських військ, успішно організував збройний спротив і на тлі протистояння окупаційним сил з Гомінданом і китайськими комуністами зумів зберегти свою владу в провінції.

Після завершення війни, маючи в підпорядкуванні кілька дивізій, в 1945 — на початку 1949 року продовжував утримувати Тайюань, але припинив спротив у квітні 1949 року після захоплення міста частинами Народно-визвольної армії Китаю. Позбавлений влади й усунутий від військового керівництва, генерал Янь Сішань, якого 3 червня 1949 року було призначено на пост голови уряду Республіки Китай, разом з іншими членами уряду перебував у провінції Гуандун, звідки 8 грудня 1949 року вилетів на острів Тайвань. Займав пост прем'єр-міністра до 26 січня 1950 року, після чого понад 10 років (до 23 травня 1960 року) був радником Президента Республіки Китай.

Помер 22 липня 1960 року в місті Тайбей.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Library of Congress Authorities — Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454

Джерела

  • Andrews, Bridie. The Making of Modern Chinese Medicine: 1850—1960. Vancouver: UBC Press. 2014
  • Bonavia, David. China's Warlords. New York: Oxford University Press. 1995.
  • Feng Chongyi and Goodman, David S. G., eds. North China at War: The Social Ecology of Revolution, 1937—1945 [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Lanham, Maryland: Rowman and Littlefield. 2000.
  • Gillin, Donald G. «Portrait of a Warlord: Yen Hsi-shan in Shansi Province, 1911—1930.» [ 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] The Journal of Asian Studies. Vol. 19, No. 3, May, 1960
  • Gillin, Donald G. Warlord: Yen Hsi-shan in Shansi Province 1911—1949. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. 1967.
  • Gillin, Donald G. and Etter, Charles. «Staying On: Japanese Soldiers and Civilians in China, 1945—1949.» [ 4 січня 2017 у Wayback Machine.] The Journal of Asian Studies. Vol. 42, No. 3, May, 1983
  • Goodman, David S. G. «Structuring Local Identity: Nation, Province and County in Shanxi During the 1990s» [ 1 квітня 2020 у Wayback Machine.]. The China Quarterly. Vol.172, December 2002. pp.837-862
  • Harrison, Henrietta. «The Experience of Illness in Early Twentieth-Century Shanxi.». East Asian Science, Technology, and Medicine. No.42. pp.39-72. 2015
  • Lawson, K. M. «A Chinese Warlord's Predictions for the Korean War». [ 27 липня 2013 у Wayback Machine.] Frog in a Well. August 4, 2010
  • Lew, Christopher R. The Third Chinese Revolutionary War, 1945—1949: An Analysis of Communist Strategy and Leadership. The USA and Canada: Routelage. 2009.
  • Lin Hsiao-ting. Modern China's Ethnic Frontiers: A Journey to the West. New York, NY: Routledge. 2011.
  • Spence, Jonathan D. The Search for Modern China, W.W. Norton and Company. 1999.
  • Wang Ke-wen, ed. Modern China: An Encyclopedia of History, Culture, and Nationalism. United States of America: Wang Ke-wen. 1998.
  • Wortzel, Larry M. Dictionary of Contemporary Chinese Military History [ 17 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Westport, CT: Greenwood. 1999.
  • Yang, Benjamin. «The Making of a Pragmatic Communist: The Early Life of Deng Xiaoping, 1904-49.» [ 21 вересня 2018 у Wayback Machine.] The China Quarterly. No. 135, Sep., 1993

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yan Yan Sishan sprosh 阎锡山 kit trad 閻錫山 pinyin Yan Xishan 1883 1960 kitajskij vijskovij i politichnij diyach general odin z ostannih praviteliv militaristskoyi dobi prezident Vikonavchogo Yuanya Respubliki Kitaj u 1949 1950 rokah Yan Sishan kit 阎锡山 Prapor 4 j Prem yer ministr Respubliki Kitaj 3 chervnya 1949 7 travnya 1950 roku Poperednik He Yincin Nastupnik Chen Chen Narodzhennya 8 serpnya 1883 1883 08 08 d d Shansi d Dinastiya CinSmert 22 lipnya 1960 1960 07 22 1 76 rokiv abo 23 travnya 1960 1960 05 23 2 76 rokiv Tajbej TajvanPohovannya YanminshanKrayina Dinastiya Cin Respublika Kitaj 1912 1949 i TajvanOsvita Vijskova akademiya armiyi YaponiyiPartiya Gomindan Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiKar yera1904 roku zakinchivshi Tajyuansku vijskovu akademiyu vstupiv na vijskovu sluzhbu V 1908 1910 rokah prohodiv stazhuvannya v Yaponiyi v Vijskovij akademiyi Imperatorskoyi armiyi de vstupiv do tayemnoyi organizaciyi oficeriv yaki zhadali povalennya dinastiyi Cin U zhovtni 1911 roku buv priznachenij na posadu komandira polku garnizonu mista Tajyuan Pid chas Sinhajskoyi revolyuciyi zajnyav bik Yuan Shikaya ta stavshi vijskovim gubernatorom Shansi vstanoviv u provinciyi rezhim odnoosibnoyi diktaturi 1915 roku ne shvalyuyuchi namiriv Yuan Shikaya vidmovitis vid respubliki ta progolositi sebe imperatorom Kitayu pidtrimav otrimavshi v nagorodu post civilnogo gubernatora Shansi Pislya padinnya Tan Shenchzhi 1918 she vprodovzh kilkoh rokiv zberigav svoye stanovishe uspishno manevruyuchi mizh najvplivovishimi politichnimi ugrupovannyami sho namagalis zaluchiti jogo na svij bik 1925 roku razom z vijskovim gubernatorom Fentyani Chzhan Czolinem vitisniv vijska U Pejfu z pivnichnih rajoniv Centralnogo Kitayu a takozh viv bojovi diyi proti 1 yi Nacionalnoyi armiyi 1927 roku perejshov na bik Gomindanu j otrimav vid Chan Kajshi post komanduvacha 2 yi grupi armij Brav uchast u Pivnichnomu pohodi naprikinci yakogo v chervni 1928 roku vviv vijska do Pekina 1928 roku ocholiv ministerstvo vnutrishnih sprav a takozh stav komanduvachem Pekinskogo garnizonu Vid 1928 do 1930 roku obijmav posadu golovi komisiyi v pitannyah Mongoliyi j Tibetu 1929 roku perejshov v opoziciyu do politiki Chan Kajshi j 1930 pidburiv zakolot proti jogo uryadu v Nankini v yakomu vzyali uchast garnizoni Pekina Tyanczinya ta Czinanya Koli zakolot bulo pridusheno Yan Sishan utik do Yaponiyi 1931 roku pislya ogoloshennya amnistiyi povernuvsya z emigraciyi ta zajnyav post gubernatora provinciyi Shansi Na tij posadi viyaviv sebe vpravnim administratorom zavdyaki chomu vdalos uprodovzh trivalogo chasu pidtrimuvati stabilnu situaciyu ta provesti v provinciyi nizku progresivnih reform V chervni 1937 roku pislya vtorgnennya do Kitayu yaponskih vijsk uspishno organizuvav zbrojnij sprotiv i na tli protistoyannya okupacijnim sil z Gomindanom i kitajskimi komunistami zumiv zberegti svoyu vladu v provinciyi Pislya zavershennya vijni mayuchi v pidporyadkuvanni kilka divizij v 1945 na pochatku 1949 roku prodovzhuvav utrimuvati Tajyuan ale pripiniv sprotiv u kvitni 1949 roku pislya zahoplennya mista chastinami Narodno vizvolnoyi armiyi Kitayu Pozbavlenij vladi j usunutij vid vijskovogo kerivnictva general Yan Sishan yakogo 3 chervnya 1949 roku bulo priznacheno na post golovi uryadu Respubliki Kitaj razom z inshimi chlenami uryadu perebuvav u provinciyi Guandun zvidki 8 grudnya 1949 roku viletiv na ostriv Tajvan Zajmav post prem yer ministra do 26 sichnya 1950 roku pislya chogo ponad 10 rokiv do 23 travnya 1960 roku buv radnikom Prezidenta Respubliki Kitaj Pomer 22 lipnya 1960 roku v misti Tajbej PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Library of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454DzherelaAndrews Bridie The Making of Modern Chinese Medicine 1850 1960 Vancouver UBC Press 2014 Bonavia David China s Warlords New York Oxford University Press 1995 ISBN 0 19 586179 5 Feng Chongyi and Goodman David S G eds North China at War The Social Ecology of Revolution 1937 1945 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Lanham Maryland Rowman and Littlefield 2000 ISBN 0 8476 9938 2 Gillin Donald G Portrait of a Warlord Yen Hsi shan in Shansi Province 1911 1930 29 grudnya 2016 u Wayback Machine The Journal of Asian Studies Vol 19 No 3 May 1960 Gillin Donald G Warlord Yen Hsi shan in Shansi Province 1911 1949 Princeton New Jersey Princeton University Press 1967 Gillin Donald G and Etter Charles Staying On Japanese Soldiers and Civilians in China 1945 1949 4 sichnya 2017 u Wayback Machine The Journal of Asian Studies Vol 42 No 3 May 1983 Goodman David S G Structuring Local Identity Nation Province and County in Shanxi During the 1990s 1 kvitnya 2020 u Wayback Machine The China Quarterly Vol 172 December 2002 pp 837 862 Harrison Henrietta The Experience of Illness in Early Twentieth Century Shanxi East Asian Science Technology and Medicine No 42 pp 39 72 2015 Lawson K M A Chinese Warlord s Predictions for the Korean War 27 lipnya 2013 u Wayback Machine Frog in a Well August 4 2010 Lew Christopher R The Third Chinese Revolutionary War 1945 1949 An Analysis of Communist Strategy and Leadership The USA and Canada Routelage 2009 ISBN 0 415 77730 5 Lin Hsiao ting Modern China s Ethnic Frontiers A Journey to the West New York NY Routledge 2011 ISBN 0 415 58264 4 Spence Jonathan D The Search for Modern China W W Norton and Company 1999 ISBN 0 393 97351 4 Wang Ke wen ed Modern China An Encyclopedia of History Culture and Nationalism United States of America Wang Ke wen 1998 ISBN 0 8153 0720 9 Wortzel Larry M Dictionary of Contemporary Chinese Military History 17 lyutogo 2022 u Wayback Machine Westport CT Greenwood 1999 ISBN 0 313 29337 6 Yang Benjamin The Making of a Pragmatic Communist The Early Life of Deng Xiaoping 1904 49 21 veresnya 2018 u Wayback Machine The China Quarterly No 135 Sep 1993

Дата публікації:
Топ