Янь Лібень

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Янь.

Янь Лібень (кит. 閻立本; піньїнь Yán Lìběn; нар. бл. 600 — пом. 673) — китайський художник, який належить до найбільших художників раннього періоду династії Тан. Стародавні історики мистецтва Чжу Цзінсюань (IX ст.) І Чжан Яньюань (IX ст.) залишили його короткі життєписи. Відомості про нього збереглися також в танських хроніках, однак не всі факти з цих джерел збігаються.

Янь Лібень
Народження	600 Чан'ань
Смерть	673^[1]^[2]
Країна	Династія Тан^[4]
Жанр	портрет
Діяльність	художник, архітектор, державний службовець, поет
Твори	^d
Батько	^d^[4]
Мати	^d
Діти	^d^[4] і ^d^[4]
Брати, сестри	^d
Роботи в колекції	Гугун, Національний палац-музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв і Галерея мистецтв Фріра
Янь Лібень у Вікісховищі

Янь Лібень. «Воїн виймає стрілу з грудей бойового коня». Рельєф з фронтону гробниці імператора Тайцзуна в Ліцюані (Шаньсі). 637 р. Музей мистецтва Університету Пенсільванії, Філадельфія.

Життєпис

Янь Лібень жив в Танську епоху. Точні дані його життя невідомі, але судячи за наявними документальними даними він жив у період правління Лі Шиміна (імператора Тай-цзун). Родина проживала Гуаньчжун (околиця Сіаня). Його батько Янь Бі мав різньосторонні таланти і за своє життя встиг послужити двом династіям — Північної Чжоу (557–578) і Сунь (581–618) як експерт з архітектури та образотворчого мистецтва, а також інженера з будівництва. Існують свідчення, що за такі заслуги правитель Північного Чжоу У-ді (543–578) видав за нього принцесу, а коли на зміну Північної Чжоу прийшла династія Суй, Янь Бі виготовив «мудрі і красиві речі», щоб улестити імператора Ян-ді (605–617). Янь Бі також займався організацією імператорських урочистих процесій, винаходом зброї і наглядом за будівництвом ділянки Великої китайської стіни.

Свого мистецтва Янь Бі навчив синів — Янь Ліде і Янь Лібень, які стали придворними художниками. Брати будували танський імператорський мавзолей і прилучились до створення шести знаменитих кам'яних рельєфів із зображенням коней на фронтоні гробниці Тайцзуна. Згідно з історичними свідченнями, рельєфи були виготовлені за малюнками Янь Лібеня відповідно до указу Тайцзуна в 637 році (чотири з них нині зберігаються в Музеї Сіаня, а два у Філадельфії). Відомо, що брати також разом писали деякі картини.

Після смерті брата Янь Лібень зайняв його посаду при імператорському дворі. Коли Лі Шимінь ще не був зведений на престол, в 626 році він звелів Янь Лібеню написати портрети своїх 18 сподвижників, які пізніше допомогли йому зайняти престол. В 643 році, вже ставши імператором, Лі Шимінь наказав Янь Лібеню написати портрети 20 заслужених сановників і воєначальників. Портрети були вивішені в одному з павільйонів імператорського палацу — «Лін'яньге», і про них стали говорити як про «портретної галереї Лін'яньге».

Янь Лібень. Двадцять чотири гідних похвали чиновника в палаці Лін'ян. Копія рельєфу, зроблена натиранням в 1090 р.; деталь. Центральна академія образотворчих мистецтв, Пекін.

До цього замовлення імператор Тайцзун власноруч приписав панегірик, який свідчив про важливість цього стінного розпису в святкуванні ювілею заснування імперії Тан. Як і портрети вчених, цей витвір, перш ніж загинути, проіснував досить довго. Зберігся малюнок, зроблений в 1090 році натиранням з рельєфу, на якому було викарбувана одна з копій цього розпису. Копія демонструє стилістичні особливості роботи, зокрема це зображення плавною лінією чотирьох чиновників, кожен з яких тримає церемоніальну табличку (ху), немов би присутній при палацової аудієнції. Вони стоять у майже однакових позах, які виконують символічну функцію відданості. Проте, існує деяка різницю в пропорціях і рисах осіб. Два стінних розписи з груповими портретами були самими прославленими роботами Янь Лібеня.

Про службу художника при дворі імператора Тайцзуна Чжу Цзінсюань розповідає сумний історичний анекдот:

Одного разу імператор в компанії з придворними здійснюючи прогулянку біля озера Сюаньу, спостерігав, як грають на воді качки, і наказав слугам покликати Лібеня, щоб намалював їх. Слуги імператора були настільки нечемними, що просто крикнули: «Покличте пана художника!» «Лібень так стало соромно, що він залишив живопис і заповідав нащадкам не займатися мистецтвом.

За іншими свідченнями, імператор наказав покликати Янь Лібеня і звеліти йому замалювати красивих птахів, а присутньому тут же поетові велів написати експромтом відповідні до події вірші. Ще не встигнувши перевести дух від швидкої ходьби, Янь Лібень на очах імператора і його свити тут же на березі ставка взявся малювати. Але цей епізод змусив Янь Лібеня гостро відчути своє підневільне становище при дворі. Повернувшись додому, він з гіркотою сказав синові:

З дитинства я простудіював масу книг, а нині в очах людей я всього лише художник, робота моя — прислужувати панові, раз у раз терпіти приниження. Так що ти-то вже не готуйся стати художником.

Живопис Лібень навряд чи залишив, але серед його нащадків художники дійсно невідомі. При дворі займав посаду міністра громадських робіт. Близько 669 року Янь Лібень отримав пост прем'єр-міністра, а Гаоцзун за вірну службу двом імператорам подарував Лібеню титул «барон Болін». В 670 році Янь Лібень став главою імператорського законодавчого управління, а в 673 році помер.

Творчість

Див. також

Примітки

1. Athenaeum
   d:Track:Q32061534
2. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
3. Sturman P. C. Yan Liben // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T092685
   d:Track:Q217595d:Track:Q56691875d:Track:Q103979494d:Track:Q810196d:Track:Q21431157d:Track:Q1547776
4. China Biographical Database
   d:Track:Q13407958

Джерела

• Янь Либэнь: биография [ 31 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Живопись как иллюстрация истории [ 12 жовтня 2011 у Wayback Machine.]