Жарко Яків Васильович | ||||
---|---|---|---|---|
Яків Жарко | ||||
Ім'я при народженні | Жарченко Яків Васильович | |||
Народився | 13 (25) лютого 1861 Полтава, Російська імперія | |||
Помер | 25 травня 1933 (72 роки) Краснодар, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР | |||
Поховання | d | |||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник актор | |||
Сфера роботи | акторське мистецтво[1], d[1] і політична діяльність[1] | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Жарко Яків Васильович (справжнє прізвище Жарченко) (*13 (25) лютого 1861 (за іншими даними 12 лютого 1861 або 11 листопада 1861), Полтава — †25 травня 1933, Краснодар) — український письменник і актор, діяч революційного руху; брат Надії Жарченко.
Біографія
Народився у Полтаві в багатодітній родиніколезького асесора, секретаря губернського правління. Батько Василь Федорович, за свідченням Якова, був козацького роду. Мати Олександра Григорівна походила з родини дрібних поміщиків Лазебників. У родині захоплювалися літературою, музикою і театральним мистецтвом.
Від старших братів і сестер (одна з них стала професійною актрисою) Яків змалку перейняв інтерес не лише до театрального мистецтва, а й до ідей повалення російського самодержавства, народництва (старший брат належав до народницького таємного товариства «Унія», яке діяло в Полтаві у 1874—1875 рр).
Навчався в Полтавській гімназії. В гімназійні роки потоваришував із письменником й активістом «Братства Тарасівців» Володимиром Самійленком та відомим письменником Панасом Мирним, почав писати вірші українською. За участь у революційному русі у 1880 р. був виключений з гімназії. Відтоді перебував під гласним наглядом поліції і мав зобов'язання раз на тиждень відмічатися підпискою «про невиїзд». Неодноразово затримувався та арештовувався.
Добровольцем пішов на військову службу, під час проходження якої закінчив навчальний курс та земську фельдшерську школу.
Після смерті від сухот братів і сестер полишив батьківську оселю. У 1886—1896 рр. — актор мандрівних театральних груп М. Старицького, М. Кропивницького і П. Саксаганського. Зіграв низку характерних ролей, зокрема Омелька і Старотуза у п'єсах «Мартин Боруля» і «Безталанна» Івана Карпенка-Карого.
На літературну ниву Яків Жарко вступив у 1884 році, видавши в Полтаві збірку «Перши лирични творы. Частына перша». Друга поетична збірка — «Молодик. Пісні та думи» (1891) була заборонена цензурою.
Друга збірка віршів («Молодим. Пісні і думи», 1891) недопущена до друку цензурою. Публікувався в «Літературно-науковому вістнику», під редакцією І. Франка. У 1896 р. в Санкт-Петербурзі вийшла збірка його байок.
Залишивши сцену, жив на Катеринославщині (нині — Дніпропетровська область), у Маріуполі. Влітку 1904 року разом із сім'єю (на той час у нього вже було троє синів) переїхав у Єкатеринодар (нині Краснодар, РФ), що був на той час значним осередком української культури зі школами, де викладалась українська мова, кількома театрами, де ставилися й українські п'єси, і друкарнями. Працював діловодом у Комітеті піклування про народну тверезість, згодом став одним з організаторів і керівників Кубанської «Просвіти» та відділення Революційної Української партії (РУП). Тут він створив збірник «Пісні» (1905), «Байки» (1912), «Катеринодарцям» (1912), історичний нарис «На Кубані» (1912), «Балади і легенди» (1913), а також підбірки до антології «Українська муза» (1908) і до «Збірника українських байок» (1915). Брав участь у літературній організації «Плуг».
Більшовицький переворот не сприйняв. У 1920-х роках працював на різних посадах у Кубанському художньому музеї.
Вірші публікував у журналі «Життя й революція». У зв'язку з публікацією віршів «З єгипетського циклу» був заарештований у ніч на 15 грудня 1929 р. за вигаданими звинуваченнями «в шпигунстві на користь Великої Британії». Перебування у в'язниці ГПУ тривало лише трохи більше місяця, хоча цькування письменника не припинялося вже до його смерті. Під час неодноразових обшуків зникли майже всі рукописи.
У березні 1931 року було заарештовано його сина, Василя Жарка, інженера-фізика та будівельника за фахом. Підставою для цього, вірогідно, став початок будівництва Біломорсько-Балтійського каналу імені Йосипа Сталіна, де необхідні були інженери.
Важким було матеріальне становище хворого 71-річного письменника. «Зараз, — гірко сповідувався він, закінчуючи автобіографію, — живу я з жінкою, якій 70 років, у кухні, на пенсію 21 р. 66 к. на місяць. Продав за малим не все (зосталися книги, які ніхто не купує), бідую, голодаю… і нікому немає до цього діла. Хворію… Хоч би на поезіях що заробить, біля яких длубався більш як 50 років!..».
Похований на Всіхсвятському кладовищі міста Краснодар.
Архів Якова Жарка зберігається в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка в Києві.
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 січня 2015.
- УІНП. 1861 - народився Яків Жарко, письменник, актор, діяч народницького руху. УІНП (укр.). Процитовано 9 липня 2024.
Вибрані твори
- Артист [ 14 вересня 2014 у Wayback Machine.] / Літературно-науковий вістник. — 1904. — Том 25
- Баштанник [ 14 вересня 2014 у Wayback Machine.] / Літературно-науковий вістник. — 1904. — Том 27
Джерела та література
- Є. Д. Петренко. Жарко Яків Васильович [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 139. — .
- В. К. Чумаченко. Жарко Яків [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Ренат Польовий. Кубанська Україна [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Віталій Крикуненко. Один из многих… К 150-й годовщине со дня рождения Якова Жарко. // Кобза. Українці Росії. 21 вересня 2011 р. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- 1861 — народився Яків Жарко, письменник, актор, діяч народницького руху — Український інститут національної пам'яті.
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zharko Primitki Zharko Yakiv VasilovichYakiv ZharkoIm ya pri narodzhenniZharchenko Yakiv VasilovichNarodivsya13 25 lyutogo 1861 Poltava Rosijska imperiyaPomer25 travnya 1933 1933 05 25 72 roki Krasnodar Pivnichno Kavkazkij kraj RSFRR SRSRPohovannyadKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennik aktorSfera robotiaktorske mistectvo 1 d 1 i politichna diyalnist 1 Roboti u Vikidzherelah Zharko Yakiv Vasilovich spravzhnye prizvishe Zharchenko 13 25 lyutogo 1861 18610225 za inshimi danimi 12 lyutogo 1861 abo 11 listopada 1861 Poltava 25 travnya 1933 Krasnodar ukrayinskij pismennik i aktor diyach revolyucijnogo ruhu brat Nadiyi Zharchenko BiografiyaNarodivsya u Poltavi v bagatoditnij rodinikolezkogo asesora sekretarya gubernskogo pravlinnya Batko Vasil Fedorovich za svidchennyam Yakova buv kozackogo rodu Mati Oleksandra Grigorivna pohodila z rodini dribnih pomishikiv Lazebnikiv U rodini zahoplyuvalisya literaturoyu muzikoyu i teatralnim mistectvom Vid starshih brativ i sester odna z nih stala profesijnoyu aktrisoyu Yakiv zmalku perejnyav interes ne lishe do teatralnogo mistectva a j do idej povalennya rosijskogo samoderzhavstva narodnictva starshij brat nalezhav do narodnickogo tayemnogo tovaristva Uniya yake diyalo v Poltavi u 1874 1875 rr Navchavsya v Poltavskij gimnaziyi V gimnazijni roki potovarishuvav iz pismennikom j aktivistom Bratstva Tarasivciv Volodimirom Samijlenkom ta vidomim pismennikom Panasom Mirnim pochav pisati virshi ukrayinskoyu Za uchast u revolyucijnomu rusi u 1880 r buv viklyuchenij z gimnaziyi Vidtodi perebuvav pid glasnim naglyadom policiyi i mav zobov yazannya raz na tizhden vidmichatisya pidpiskoyu pro neviyizd Neodnorazovo zatrimuvavsya ta areshtovuvavsya Dobrovolcem pishov na vijskovu sluzhbu pid chas prohodzhennya yakoyi zakinchiv navchalnij kurs ta zemsku feldshersku shkolu Pislya smerti vid suhot brativ i sester polishiv batkivsku oselyu U 1886 1896 rr aktor mandrivnih teatralnih grup M Starickogo M Kropivnickogo i P Saksaganskogo Zigrav nizku harakternih rolej zokrema Omelka i Starotuza u p yesah Martin Borulya i Beztalanna Ivana Karpenka Karogo Na literaturnu nivu Yakiv Zharko vstupiv u 1884 roci vidavshi v Poltavi zbirku Pershi lirichni tvory Chastyna persha Druga poetichna zbirka Molodik Pisni ta dumi 1891 bula zaboronena cenzuroyu Druga zbirka virshiv Molodim Pisni i dumi 1891 nedopushena do druku cenzuroyu Publikuvavsya v Literaturno naukovomu vistniku pid redakciyeyu I Franka U 1896 r v Sankt Peterburzi vijshla zbirka jogo bajok Zalishivshi scenu zhiv na Katerinoslavshini nini Dnipropetrovska oblast u Mariupoli Vlitku 1904 roku razom iz sim yeyu na toj chas u nogo vzhe bulo troye siniv pereyihav u Yekaterinodar nini Krasnodar RF sho buv na toj chas znachnim oseredkom ukrayinskoyi kulturi zi shkolami de vikladalas ukrayinska mova kilkoma teatrami de stavilisya j ukrayinski p yesi i drukarnyami Pracyuvav dilovodom u Komiteti pikluvannya pro narodnu tverezist zgodom stav odnim z organizatoriv i kerivnikiv Kubanskoyi Prosviti ta viddilennya Revolyucijnoyi Ukrayinskoyi partiyi RUP Tut vin stvoriv zbirnik Pisni 1905 Bajki 1912 Katerinodarcyam 1912 istorichnij naris Na Kubani 1912 Baladi i legendi 1913 a takozh pidbirki do antologiyi Ukrayinska muza 1908 i do Zbirnika ukrayinskih bajok 1915 Brav uchast u literaturnij organizaciyi Plug Bilshovickij perevorot ne sprijnyav U 1920 h rokah pracyuvav na riznih posadah u Kubanskomu hudozhnomu muzeyi Virshi publikuvav u zhurnali Zhittya j revolyuciya U zv yazku z publikaciyeyu virshiv Z yegipetskogo ciklu buv zaareshtovanij u nich na 15 grudnya 1929 r za vigadanimi zvinuvachennyami v shpigunstvi na korist Velikoyi Britaniyi Perebuvannya u v yaznici GPU trivalo lishe trohi bilshe misyacya hocha ckuvannya pismennika ne pripinyalosya vzhe do jogo smerti Pid chas neodnorazovih obshukiv znikli majzhe vsi rukopisi U berezni 1931 roku bulo zaareshtovano jogo sina Vasilya Zharka inzhenera fizika ta budivelnika za fahom Pidstavoyu dlya cogo virogidno stav pochatok budivnictva Bilomorsko Baltijskogo kanalu imeni Josipa Stalina de neobhidni buli inzheneri Vazhkim bulo materialne stanovishe hvorogo 71 richnogo pismennika Zaraz girko spoviduvavsya vin zakinchuyuchi avtobiografiyu zhivu ya z zhinkoyu yakij 70 rokiv u kuhni na pensiyu 21 r 66 k na misyac Prodav za malim ne vse zostalisya knigi yaki nihto ne kupuye biduyu golodayu i nikomu nemaye do cogo dila Hvoriyu Hoch bi na poeziyah sho zarobit bilya yakih dlubavsya bilsh yak 50 rokiv Pohovanij na Vsihsvyatskomu kladovishi mista Krasnodar Arhiv Yakova Zharka zberigayetsya v Instituti literaturi im Tarasa Shevchenka v Kiyevi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 20 bereznya 2015 Procitovano 13 sichnya 2015 Arhiv originalu za 6 lipnya 2015 Procitovano 13 sichnya 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 sichnya 2015 UINP 1861 narodivsya Yakiv Zharko pismennik aktor diyach narodnickogo ruhu UINP ukr Procitovano 9 lipnya 2024 Vibrani tvoriArtist 14 veresnya 2014 u Wayback Machine Literaturno naukovij vistnik 1904 Tom 25 Bashtannik 14 veresnya 2014 u Wayback Machine Literaturno naukovij vistnik 1904 Tom 27Dzherela ta literaturaYe D Petrenko Zharko Yakiv Vasilovich 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 139 ISBN 966 00 0610 1 V K Chumachenko Zharko Yakiv 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Renat Polovij Kubanska Ukrayina 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Vitalij Krikunenko Odin iz mnogih K 150 j godovshine so dnya rozhdeniya Yakova Zharko Kobza Ukrayinci Rosiyi 21 veresnya 2011 r 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros 1861 narodivsya Yakiv Zharko pismennik aktor diyach narodnickogo ruhu Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi