Роман Миколайович Яковлєв (13 серпня 1976, Харків) — український та російський волейболіст та тренер, призер Олімпійських ігор, призер чемпіонатів світу та Європи.
Роман Яковлєв | |||
Особисті дані | |||
---|---|---|---|
Дата народження | 13 серпня 1976 (47 років) | ||
Місце народження | Харків, Українська РСР | ||
Зріст | 202 см | ||
Вага | 102 кг | ||
Атака | 344 см | ||
Блок | 332 см | ||
Громадянство | Україна→ Росія | ||
Позиція | діагональний нападник | ||
Професіональні клуби* | |||
Роки | Клуб | Ігри (голи) | |
1992–1994 1994–1995 1995–1999 1999–2000 2000–2004 2004–2005 2005–2008 2008–2009 2009–2011 2011–2012 2012 2013 2013–2014 2014 2015 | Локомотив Форлі Модена Воллей Зеніт-Казань | 22 (470) 116 (1980) 76 (1287) 62 (743) 23 (276) 10 (19) 11 (137) 22 (64) 10 (84) | |
Національна збірна | |||
Роки | Збірна | Ігри (голи) | |
1998–2003, 2011 | 142 (1655+487) | ||
Тренерська діяльність** | |||
Сезони | Команда | Місце | |
2015–2017 2018–т. ч. 2019–т. ч. 2020–2021 2022–т. ч. | | тренер ст. тренер тренер в.о в.о | |
Звання, нагороди | |||
Звання | |||
Нагороди | |||
Спортивні медалі | |||
Представник Росія | |||
Волейбол | |||
Олімпійські ігри | |||
Срібло | Сідней 2000 | ||
Чемпіонат світу | |||
Срібло | |||
Чемпіонат Європи | |||
Срібло | |||
Бронза | |||
Бронза | |||
Кубок світу | |||
Золото | |||
Золото | |||
Світова ліга | |||
Золото | |||
Срібло | |||
Срібло | |||
Бронза | |||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Життєпис
Почав займатися волейболом у дев'ять років у харківській спортивній школі, тренуючись під керівництвом Коренко Любові Михайлівни. У 1992 році почав виступати за харківський клуб «Локомотив» та поступив у Харківську юридичну академію. У 1994 році став чемпіоном України, а у 1995 році, виступаючи за фарм-клуб , став переможцем першої ліги.
Через конфлікт з головним тренером , перейшов до складу російського клубу , отримав російське громадянство та перевівся на юридичний факультет Бєлгородського державного університету. У складі нового клубу двічі став чемпіоном Росії (1997 та 1998 роки). 15 травня 1998 року провів свій перший матч за національну збірну Росії. Це був матч проти збірної Польщі у рамках Світової ліги. У підсумку збірна Росії виграла срібні медалі, а Яковлєв став найкращим нападником «Фіналу чотирьох». У листопаді 1998 року увійшов до складу збірної на чемпіонат світу.
У наступному сезоні Яковлєв став найрезультативнішим гравцем чемпіонату Росії. Розіграш Світової ліги гравець провів невдало, втративши місце у збірній. Перед чемпіонатом Європи гравець не входив до складу національної команди, але тренери змінили рішення, включивши його в остаточну заявку. На самих змаганнях у Відні поступово відвоював місце в основному складі в Олександра Герасимова, а збірна Росії виграла срібні медалі. Кубок світу, який відбувся в кінці року в Японії став одним із найкращих турнірів для спортсмена. У середньому він набирав 20 очкі за матч, а у фіналі проти Японії — 30. Росія стала чемпіоном, а Яковлєва було визнано найкращим нападником та найціннішим гравцем турніру.
Восени 1999 року перейшов до складу аутсайдера чемпіонату Італії, клубу «Форлі». Яковлєв був ключовим гравцем клубу, ставши найрезультативнішим гравцем чемпіонату, а газета «La Gazzetta dello Sport» визнала його найкращим гравцем сезону. У 2000 році виграв срібну медаль Олімпійських ігор у Сіднеї. На цих змаганняях він встановив рекорд Росії швидкості подачі (125 км/год).
Восени 2000 року почав виступи за іменитий італійський клуб «Модена Воллей», за який вже грав російський клуб Олексій Казаков. Разом із ним та гравцев «Парми» Сергієм Тетюхіним потрапив у автокатастрофу після якої відновлювався три місяці.
У наступному сезоні став чемпіоном Італії, а також встановив рекорд результативності у сезоні, набравши в одному поєдинку 41 очко. Також у складі «Модени» він став фіналістом Ліги чемпіонів та володарем Кубка Європейських конфедерацій.
Продовжував активні виступи за національну збірну. У 2001 та 2003 роках став бронзовим призером чемпіонату Європи, а у 2002 році став переможцем Світової ліги та срібним призером чемпіонату світу.
У 2004 році повернувся у Росію, підписавши контракт із . Через рік став виступати за , з яким виграв Кубок Європейської конфедерації у 2007 році. У 2008 році почав грати за у Вищій лізі А. Через рік перейшов у московське , де став ключовим гравцем. Гравець допоміг новій команді стати бронзовим призером чемпіонату Росії та фіналістом Ліги чемпіонів.
У 2011 році став гравцем та капітаном краснодарського , а восени отримав перший з 2003 року виклик у збірну Росії. Разом з нею виграв Кубок світу в Японії.
У 2012 році перейшов у , але згодом повернувся на правах оренди у краснодарське . З наступного сезону грав за «Зеніт-Казань» та став чемпіоном Росії. Після нетривалого періоду в клубах та завершив кар'єру.
З 2018 року працює старшим тренером клубу .
Сім'я
- Син Євгеній (нар. 1996) — хокеїст Канадської хокейної ліги.
- Син Дмитро (нар. 1998) — волейболіст, діагональний болгарського «Нафтохіміка», юніорської та молодіжної збірної Росії.
Титули та досягнення
- За збірну
- Срібний призер Олімпійських ігор (2000)
- Срібний призер чемпіонату світу (2002)
- Срібний призер чемпіонату Європи (1999)
- Бронзовий призер чемпіонату Європи (2001, 2003)
- Володар Кубку світу (1998, 2911)
- Перемодець Світової ліги (2002)
- Срібний призер Світової ліги (1998, 2000)
- Бронзовий призер Світової ліги (2001)
- Клубні
- Чемпіон України (1): 1993/94
- Чемпіон Росії (3): 1996/97, 1997/98, 2013/14
- Срібний призер чемпіонату Росії (3): 1995/96, 1998/99, 2010/11
- Бронзовий призер чемпіонату Росії (1): 2009/10
- Чемпіон Італії (1): 2001/02
- Фіналіст Ліги чемпіонів (2): 2002/03, 2009/10
- Бронзовий призер Ліги чемпіонів (1): 2010/11
- Володар Кубку Європейських конфедерацій (2): 2003/04, 2006/07
- Володар Кубку Росії (4): 1995, 1996, 1997, 1998
- Фіналіст Кубку Росії (2): 2006, 2010
- Бронзовий призер Кубку Росії (3): 2004, 2009, 2013
- Особисті
- Найкращий нападник Світової ліги (1998)
- Найкращий нападник Кубку світу (1999)
- Найкращий гравець Кубку світу (1999)
- Найрезультативніший гравець чемпіонату Росії (1998/99)
- Найрезультативніший гравець чемпіонату Італії (1999/00)
- Учасник матчу всіх зірок (2010, 2011, 2012, 2014)
Посилання
- Профіль на сайті European Volleyball Confederation [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roman Mikolajovich Yakovlyev 13 serpnya 1976 1976 08 13 Harkiv ukrayinskij ta rosijskij volejbolist ta trener prizer Olimpijskih igor prizer chempionativ svitu ta Yevropi Roman Yakovlyev Osobisti dani Data narodzhennya 13 serpnya 1976 1976 08 13 47 rokiv Misce narodzhennya Harkiv Ukrayinska RSR Zrist 202 sm Vaga 102 kg Ataka 344 sm Blok 332 sm Gromadyanstvo Ukrayina Rosiya Poziciya diagonalnij napadnik Profesionalni klubi Roki Klub Igri goli 1992 1994 1994 1995 1995 1999 1999 2000 2000 2004 2004 2005 2005 2008 2008 2009 2009 2011 2011 2012 2012 2013 2013 2014 2014 2015 Lokomotiv Forli Modena Vollej Zenit Kazan 22 470 116 1980 76 1287 62 743 23 276 10 19 11 137 22 64 10 84 Nacionalna zbirna Roki Zbirna Igri goli 1998 2003 2011 142 1655 487 Trenerska diyalnist Sezoni Komanda Misce 2015 2017 2018 t ch 2019 t ch 2020 2021 2022 t ch trener st trener trener v o v o Zvannya nagorodi Zvannya Zasluzhenij majster sportu Rosiyi Nagorodi Orden Druzhbi Sportivni medali Predstavnik Rosiya Volejbol Olimpijski igri Sriblo Sidnej 2000 Chempionat svitu Sriblo Chempionat Yevropi Sriblo Bronza Bronza Kubok svitu Zoloto Zoloto Svitova liga Zoloto Sriblo Sriblo Bronza Igri ta goli za profesionalni klubi vrahovuyutsya lishe v nacionalnomu chempionati Tilki na posadi golovnogo trenera ZhittyepisPochav zajmatisya volejbolom u dev yat rokiv u harkivskij sportivnij shkoli trenuyuchis pid kerivnictvom Korenko Lyubovi Mihajlivni U 1992 roci pochav vistupati za harkivskij klub Lokomotiv ta postupiv u Harkivsku yuridichnu akademiyu U 1994 roci stav chempionom Ukrayini a u 1995 roci vistupayuchi za farm klub stav peremozhcem pershoyi ligi Cherez konflikt z golovnim trenerom perejshov do skladu rosijskogo klubu otrimav rosijske gromadyanstvo ta perevivsya na yuridichnij fakultet Byelgorodskogo derzhavnogo universitetu U skladi novogo klubu dvichi stav chempionom Rosiyi 1997 ta 1998 roki 15 travnya 1998 roku proviv svij pershij match za nacionalnu zbirnu Rosiyi Ce buv match proti zbirnoyi Polshi u ramkah Svitovoyi ligi U pidsumku zbirna Rosiyi vigrala sribni medali a Yakovlyev stav najkrashim napadnikom Finalu chotiroh U listopadi 1998 roku uvijshov do skladu zbirnoyi na chempionat svitu U nastupnomu sezoni Yakovlyev stav najrezultativnishim gravcem chempionatu Rosiyi Rozigrash Svitovoyi ligi gravec proviv nevdalo vtrativshi misce u zbirnij Pered chempionatom Yevropi gravec ne vhodiv do skladu nacionalnoyi komandi ale treneri zminili rishennya vklyuchivshi jogo v ostatochnu zayavku Na samih zmagannyah u Vidni postupovo vidvoyuvav misce v osnovnomu skladi v Oleksandra Gerasimova a zbirna Rosiyi vigrala sribni medali Kubok svitu yakij vidbuvsya v kinci roku v Yaponiyi stav odnim iz najkrashih turniriv dlya sportsmena U serednomu vin nabirav 20 ochki za match a u finali proti Yaponiyi 30 Rosiya stala chempionom a Yakovlyeva bulo viznano najkrashim napadnikom ta najcinnishim gravcem turniru Voseni 1999 roku perejshov do skladu autsajdera chempionatu Italiyi klubu Forli Yakovlyev buv klyuchovim gravcem klubu stavshi najrezultativnishim gravcem chempionatu a gazeta La Gazzetta dello Sport viznala jogo najkrashim gravcem sezonu U 2000 roci vigrav sribnu medal Olimpijskih igor u Sidneyi Na cih zmagannyayah vin vstanoviv rekord Rosiyi shvidkosti podachi 125 km god Voseni 2000 roku pochav vistupi za imenitij italijskij klub Modena Vollej za yakij vzhe grav rosijskij klub Oleksij Kazakov Razom iz nim ta gravcev Parmi Sergiyem Tetyuhinim potrapiv u avtokatastrofu pislya yakoyi vidnovlyuvavsya tri misyaci U nastupnomu sezoni stav chempionom Italiyi a takozh vstanoviv rekord rezultativnosti u sezoni nabravshi v odnomu poyedinku 41 ochko Takozh u skladi Modeni vin stav finalistom Ligi chempioniv ta volodarem Kubka Yevropejskih konfederacij Prodovzhuvav aktivni vistupi za nacionalnu zbirnu U 2001 ta 2003 rokah stav bronzovim prizerom chempionatu Yevropi a u 2002 roci stav peremozhcem Svitovoyi ligi ta sribnim prizerom chempionatu svitu U 2004 roci povernuvsya u Rosiyu pidpisavshi kontrakt iz Cherez rik stav vistupati za z yakim vigrav Kubok Yevropejskoyi konfederaciyi u 2007 roci U 2008 roci pochav grati za u Vishij lizi A Cherez rik perejshov u moskovske de stav klyuchovim gravcem Gravec dopomig novij komandi stati bronzovim prizerom chempionatu Rosiyi ta finalistom Ligi chempioniv U 2011 roci stav gravcem ta kapitanom krasnodarskogo a voseni otrimav pershij z 2003 roku viklik u zbirnu Rosiyi Razom z neyu vigrav Kubok svitu v Yaponiyi U 2012 roci perejshov u ale zgodom povernuvsya na pravah orendi u krasnodarske Z nastupnogo sezonu grav za Zenit Kazan ta stav chempionom Rosiyi Pislya netrivalogo periodu v klubah ta zavershiv kar yeru Z 2018 roku pracyuye starshim trenerom klubu Sim yaSin Yevgenij nar 1996 hokeyist Kanadskoyi hokejnoyi ligi Sin Dmitro nar 1998 volejbolist diagonalnij bolgarskogo Naftohimika yuniorskoyi ta molodizhnoyi zbirnoyi Rosiyi Tituli ta dosyagnennyaZa zbirnu 2 Sribnij prizer Olimpijskih igor 2000 2 Sribnij prizer chempionatu svitu 2002 2 Sribnij prizer chempionatu Yevropi 1999 3 Bronzovij prizer chempionatu Yevropi 2001 2003 1 Volodar Kubku svitu 1998 2911 1 Peremodec Svitovoyi ligi 2002 2 Sribnij prizer Svitovoyi ligi 1998 2000 3 Bronzovij prizer Svitovoyi ligi 2001 Klubni 1 Chempion Ukrayini 1 1993 94 1 Chempion Rosiyi 3 1996 97 1997 98 2013 14 2 Sribnij prizer chempionatu Rosiyi 3 1995 96 1998 99 2010 11 3 Bronzovij prizer chempionatu Rosiyi 1 2009 10 1 Chempion Italiyi 1 2001 02 2 Finalist Ligi chempioniv 2 2002 03 2009 10 3 Bronzovij prizer Ligi chempioniv 1 2010 11 1 Volodar Kubku Yevropejskih konfederacij 2 2003 04 2006 07 1 Volodar Kubku Rosiyi 4 1995 1996 1997 1998 2 Finalist Kubku Rosiyi 2 2006 2010 3 Bronzovij prizer Kubku Rosiyi 3 2004 2009 2013 Osobisti Najkrashij napadnik Svitovoyi ligi 1998 Najkrashij napadnik Kubku svitu 1999 Najkrashij gravec Kubku svitu 1999 Najrezultativnishij gravec chempionatu Rosiyi 1998 99 Najrezultativnishij gravec chempionatu Italiyi 1999 00 Uchasnik matchu vsih zirok 2010 2011 2012 2014 PosilannyaProfil na sajti European Volleyball Confederation 2 sichnya 2022 u Wayback Machine