Язиликая (тур. Yazılıkaya — розписна скеля) — хетське святилище у скелях поблизу Богазкьоя у Центральній Анатолії (Туреччина).
Язиликая | |
Дата створення / заснування | 13 століття до н. е. |
---|---|
Культура | Хатті |
Країна | Туреччина |
Адміністративна одиниця | Чорум (іл) |
Метод виготовлення | d |
Статус спадщини | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] |
Площа | 1,8 га |
Язиликая у Вікісховищі |
Координати: 40°01′30″ пн. ш. 34°37′58″ сх. д. / 40.02500000002777369° пн. ш. 34.63278000002777191° сх. д.
Дослідження
Відкрито французьким ученим [en] в 1838 році. Досліджено в 1838—1839 роках. Написи Язиликая розшифровані і прочитані французьким дослідником [en] в 1952—1969 роках. Найраніші частини комплексу та найдавніші зразки кераміки, виявлені при розкопках в Язиликая, відносяться до XV століття до Р. Х., але головні споруди, написи, скульптури і рельєфи богів були створені під час правління передостаннього хетського царя Тудхалія IV в 1250—1220 роках до Р. Х.
Язиликая складається з центрального приміщення, до якого прибудований храм того ж типу, що й храми столиці Хетського царства — Хаттуса, і бічного приміщення із зображеннями ряду безіменних богів і демонів. Це бічне приміщення — найдавніша частина всього святилища, створена ще до правління Тудхалія IV. Воно неодноразово перебудовувалося до кінця Хетського царства, коли біля входу у приміщення були висічені фігури левоголових демонів.
У центральній храмовій частині Язиликая на скелях зображений хуритський пантеон богів: бог бурі Тешуб зі свитою близьких йому богів, хуритська Іштар — Шавушка, боги місяця і сонця, тощо. Написи, містять хуритські імена богів і деякі інші хуритські слова виконані хеттскими (лувійськими) ієрогліфами.
Святилище і храм Язиликая використовувалися останніми хетськими царями для відправлення заупокійного культу їх династії, що мала хуритське походження. Язиликая — найзначніший зразок монументального стилю, характеризувалася поєднанням хуритських і лувійських південно-анатолійських елементів і тривав у мистецтві південній частині Малої Азії і Сирії і після знищення Хетського царства.
Література
- Bittel K., Naumann R., Otto H. «Yazilikaya, Felsbilder, Inschriften und Kleinfunde», Leipzig 1941
- Laroche E. «Les dieux de Yazilikaya», Revie hittite et asianique, 1969, t.27.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Язиликая
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yazilikaya tur Yazilikaya rozpisna skelya hetske svyatilishe u skelyah poblizu Bogazkoya u Centralnij Anatoliyi Turechchina Yazilikaya Data stvorennya zasnuvannya13 stolittya do n e KulturaHatti Krayina Turechchina Administrativna odinicyaChorum il Metod vigotovlennyad Status spadshinichastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d Plosha1 8 ga Yazilikaya u Vikishovishi Koordinati 40 01 30 pn sh 34 37 58 sh d 40 02500000002777369 pn sh 34 63278000002777191 sh d 40 02500000002777369 34 63278000002777191Bog Sharruma ta car Tudhaliya Blizko 1250 1220 gg do R H DoslidzhennyaVidkrito francuzkim uchenim en v 1838 roci Doslidzheno v 1838 1839 rokah Napisi Yazilikaya rozshifrovani i prochitani francuzkim doslidnikom en v 1952 1969 rokah Najranishi chastini kompleksu ta najdavnishi zrazki keramiki viyavleni pri rozkopkah v Yazilikaya vidnosyatsya do XV stolittya do R H ale golovni sporudi napisi skulpturi i relyefi bogiv buli stvoreni pid chas pravlinnya peredostannogo hetskogo carya Tudhaliya IV v 1250 1220 rokah do R H Yazilikaya skladayetsya z centralnogo primishennya do yakogo pribudovanij hram togo zh tipu sho j hrami stolici Hetskogo carstva Hattusa i bichnogo primishennya iz zobrazhennyami ryadu bezimennih bogiv i demoniv Ce bichne primishennya najdavnisha chastina vsogo svyatilisha stvorena she do pravlinnya Tudhaliya IV Vono neodnorazovo perebudovuvalosya do kincya Hetskogo carstva koli bilya vhodu u primishennya buli visicheni figuri levogolovih demoniv U centralnij hramovij chastini Yazilikaya na skelyah zobrazhenij huritskij panteon bogiv bog buri Teshub zi svitoyu blizkih jomu bogiv huritska Ishtar Shavushka bogi misyacya i soncya tosho Napisi mistyat huritski imena bogiv i deyaki inshi huritski slova vikonani hettskimi luvijskimi iyeroglifami Svyatilishe i hram Yazilikaya vikoristovuvalisya ostannimi hetskimi caryami dlya vidpravlennya zaupokijnogo kultu yih dinastiyi sho mala huritske pohodzhennya Yazilikaya najznachnishij zrazok monumentalnogo stilyu harakterizuvalasya poyednannyam huritskih i luvijskih pivdenno anatolijskih elementiv i trivav u mistectvi pivdennij chastini Maloyi Aziyi i Siriyi i pislya znishennya Hetskogo carstva Relyef sho zobrazhaye 12 bogiv pidzemnogo carstvaLiteraturaBittel K Naumann R Otto H Yazilikaya Felsbilder Inschriften und Kleinfunde Leipzig 1941 Laroche E Les dieux de Yazilikaya Revie hittite et asianique 1969 t 27 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yazilikaya