Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Явата також Явата сейтецу яп 八幡製鐵所 металургійний комбінат у місті Кітакюсю в Японії Був заснований як державне підприємс

Явата (комбінат)

Явата (комбінат)

Явата, також Явата сейтецу (яп. 八幡製鐵所) — металургійний комбінат у місті Кітакюсю в Японії. Був заснований як державне підприємство. Став до ладу у 1901 році. Відіграв помітну роль під час індустріалізації Японії періоду Мейдзі. Від початку 20 століття протягом десятиліть був найбільшим підприємством чорної металургії країни. У другій половині 20 століття — один з найбільших у світі металургійних комбінатів.

Явата
image
33°54′10″ пн. ш. 130°49′48″ сх. д. / 33.90280000002777427° пн. ш. 130.83000000002778052° сх. д. / 33.90280000002777427; 130.83000000002778052Координати: 33°54′10″ пн. ш. 130°49′48″ сх. д. / 33.90280000002777427° пн. ш. 130.83000000002778052° сх. д. / 33.90280000002777427; 130.83000000002778052
ТипМеталургійний завод і d
Засновано1901
Штаб-квартираd
image Японія
image Явата у Вікісховищі

1970 року компанія «Явата сейтецу», що виникла на основі комбінату, була об'єднана з компанією «Фудзі сейтецу», внаслідок чого було утворено компанію – найбільшу металургійну компанію капіталістичного світу останньої чверті 20 століття.

Історія

image
Будівництво першої доменної печі заводу. Фото 1900 року.
image
Будинок, в якому була розташована головна контора комбінату на початку 20 століття.
image
Перша доменна піч комбінату, що була введена в дію 1901 року. Виведена з експлуатації у 1972 році, за період експлуатації на печі було проведено 10 капітальних ремонтів, що призвели до її останнього вигляду. Збережена як пам'ятка історії.

Будівництво державного металургійного заводу у місті Яхата було розпочате 1896 року з метою задоволення зростаючого попиту країни на сталь з розвитком суднобудування, залізничного транспорту, будівництва та для потреб воєнної промисловості. Для будівництва було обрано майданчик площею 350 акрів (1416 м²) на узбережжі і неподалік від вугільних шахт. Першу доменну піч і інші заводські споруди спроектувала і побудувала німецька інженерна компанія «Гуте Хоффнунсхютте» («Gute Hoffnungshütte») з міста Обергаузен. З компанією «Міцубісі» було заключено десятирічний контракт на виробництво коксу і постачання залізної руди і вугілля для потреб заводу. Більша частина вугілля і залізної руди надходили на завод з Китаю, зокрема, руда — з району міста Ханчжоу.

5 лютого 1901 року було введено в дію першу доменну піч корисним об'ємом 495 м³ і проектною продуктивністю 160 т чавуну на добу. Крім того, на заводі працювало 4 мартенівських печі, 2 бесемерівських конвертери, блюмінг і діяло прокатне виробництво. Однак, перші роки в роботі заводу були невдалими. Доменна піч давала лише 80 т чавуну на добу, причому поганої якості, при великій витраті коксу — 1,7 т на тону чавуну. Погана робота доменної печі була пов'язана з поганою якістю коксу. Через погану роботу доменну піч зупинили через півроку і завод не працював належним чином до 1904 року. 1903 року були зупинені також конвертери, натомість мартенівські печі продовжили роботу.

Поштовхом до відновлення роботи заводу із залученням для цього нових інвестицій стала Російсько-японська війна 1904—1905 років. 1905 року було задуто 2 доменну піч, 1909 року почалось будівництво доменної печі № 3. Будівництво нових доменних печей дозволило збільшити виробництво чавуну у 1911 році до 168 тис. т. Завод переплавляв як японську залізну руду, так і привізну руду – з Китаю і Кореї, причому імпортна переважала. Коксові батареї комбінату виробляли до 200 тис. т коксу на рік. Коксівне вугілля надходило з шахт, розташованих на острові Кюсю, пізніше – також з Китаю. До 1911 року кількість мартенівських печей зросла до 11 з загальною річною продуктивністю 230 тис. т на рік. 2 конвертери місткістю 10 т кожний давали 150 тис. т сталі на рік. Комбінат мав власний завод вогнетривів. Комбінат випускав різноманітний прокат, зокрема, залізничні рейки, а також залізні вироби – болти, гайки, цвяхи.

1912 року на завод припадало 80 % виплавки чавуну та 80-90 % сталі Японії. 1914 року завод виплавляв 73 % чавуну і 81 % сталі Японії. Перед Другою світовою війною завод давав 25 % чавуну і 30-40 % сталі.

Під час Другої світової війни комбінат майже не постраждав. Нальот американських бомбардувальників на комбінат 15 червня 1944 року був невдалим. [] Завод розглядався США як одна з цілей для скинення другої атомної бомби. Основною ціллю стало місто Кокура (тепер у складі Кітакюсю), розташоване у кількох кілометрах від комбінату. Димова завіса, створена на комбінаті спалюванням вугільної смоли, і хмарність стали причиною того, що 9 серпня 1945 року атомне бомбардування було здійснене не на Кокуру, а на запасну ціль — Хіросіму. []

У середині 20 століття «Явата» був найбільшим металургійним підприємством Японії, на ньому працювало 39 тис. робітників і службовців, що становило понад 12 % зайнятих у чорній металургії країни у 1958 році. На комбінаті у 1961 році виробництво чавуну становило 27,1 % загальної виплавки в країні, сталі – 22,3 %, металопрокату – 27,2 %.

1970 року компанія «Явата сейтецу» була об'єднана з іншою провідною монополією країни – компанією «Фудзі сейтецу», внаслідок чого було утворено компанію – найбільшу металургійну компанію капіталістичного світу останньої чверті 20 століття.

Сучасний стан

Посилання

  1. Нестеренко О. О. Економіка капіталістичних країн у період імперіалізму. — К.: Видавництво Академії Наук УРСР, 1961. С. 127.
  2. Кітакюсю. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. http://www.crossroadfukuoka.jp/en/event/?mode=detail&id=4000000001452&isSpot=1
  4. http://www.gururich-kitaq.com/en/search/category/detail.php?id=37
  5. Finn, Dallas (1995). Meiji Revisited: the Sites of Victorian Japan. Weatherhill. pp. 128—129 . (англ.)
  6. Ken'ichi Iida. The iron and steel industry [Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine.]. // The Developing Economies. Volume 17, Issue 4, December 1979. Pages 444—460. (англ.)
  7. Norikazu Shimizu. The Establishment of the State-Owned Yawata Steel Works (1) [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.] P. 109—145. (англ.)
  8. Inkster, Ian (2001). Japanese Industrialisation: Historical and Cultural Perspectives. Routledge. p. 66. . (англ.)
  9. Л. Мендельсон. Теория и история экономических кризисов и циклов, Том 3. – М.: Изд-во социалńо-экон. лит-ры, 1984. Стр. 210. (рос.)
  10. П. Топеха. Рабочее движение в Японии. (1945—1971). – М.: "Наука, ", 1973. Стр. 19. (рос.)
  11. Краткие сообщения Института народов Азии, Том 50. – М.: Изд-во Восточной лит-ры, 1962. С. 59. (рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Явата (комбінат)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yavata takozh Yavata sejtecu yap 八幡製鐵所 metalurgijnij kombinat u misti Kitakyusyu v Yaponiyi Buv zasnovanij yak derzhavne pidpriyemstvo Stav do ladu u 1901 roci Vidigrav pomitnu rol pid chas industrializaciyi Yaponiyi periodu Mejdzi Vid pochatku 20 stolittya protyagom desyatilit buv najbilshim pidpriyemstvom chornoyi metalurgiyi krayini U drugij polovini 20 stolittya odin z najbilshih u sviti metalurgijnih kombinativ Yavata33 54 10 pn sh 130 49 48 sh d 33 90280000002777427 pn sh 130 83000000002778052 sh d 33 90280000002777427 130 83000000002778052 Koordinati 33 54 10 pn sh 130 49 48 sh d 33 90280000002777427 pn sh 130 83000000002778052 sh d 33 90280000002777427 130 83000000002778052TipMetalurgijnij zavod i dZasnovano1901Shtab kvartirad Yaponiya Yavata u Vikishovishi 1970 roku kompaniya Yavata sejtecu sho vinikla na osnovi kombinatu bula ob yednana z kompaniyeyu Fudzi sejtecu vnaslidok chogo bulo utvoreno kompaniyu najbilshu metalurgijnu kompaniyu kapitalistichnogo svitu ostannoyi chverti 20 stolittya IstoriyaBudivnictvo pershoyi domennoyi pechi zavodu Foto 1900 roku Budinok v yakomu bula roztashovana golovna kontora kombinatu na pochatku 20 stolittya Persha domenna pich kombinatu sho bula vvedena v diyu 1901 roku Vivedena z ekspluataciyi u 1972 roci za period ekspluataciyi na pechi bulo provedeno 10 kapitalnih remontiv sho prizveli do yiyi ostannogo viglyadu Zberezhena yak pam yatka istoriyi Budivnictvo derzhavnogo metalurgijnogo zavodu u misti Yahata bulo rozpochate 1896 roku z metoyu zadovolennya zrostayuchogo popitu krayini na stal z rozvitkom sudnobuduvannya zaliznichnogo transportu budivnictva ta dlya potreb voyennoyi promislovosti Dlya budivnictva bulo obrano majdanchik plosheyu 350 akriv 1416 m na uzberezhzhi i nepodalik vid vugilnih shaht Pershu domennu pich i inshi zavodski sporudi sproektuvala i pobuduvala nimecka inzhenerna kompaniya Gute Hoffnunshyutte Gute Hoffnungshutte z mista Obergauzen Z kompaniyeyu Micubisi bulo zaklyucheno desyatirichnij kontrakt na virobnictvo koksu i postachannya zaliznoyi rudi i vugillya dlya potreb zavodu Bilsha chastina vugillya i zaliznoyi rudi nadhodili na zavod z Kitayu zokrema ruda z rajonu mista Hanchzhou 5 lyutogo 1901 roku bulo vvedeno v diyu pershu domennu pich korisnim ob yemom 495 m i proektnoyu produktivnistyu 160 t chavunu na dobu Krim togo na zavodi pracyuvalo 4 martenivskih pechi 2 besemerivskih konverteri blyuming i diyalo prokatne virobnictvo Odnak pershi roki v roboti zavodu buli nevdalimi Domenna pich davala lishe 80 t chavunu na dobu prichomu poganoyi yakosti pri velikij vitrati koksu 1 7 t na tonu chavunu Pogana robota domennoyi pechi bula pov yazana z poganoyu yakistyu koksu Cherez poganu robotu domennu pich zupinili cherez pivroku i zavod ne pracyuvav nalezhnim chinom do 1904 roku 1903 roku buli zupineni takozh konverteri natomist martenivski pechi prodovzhili robotu Poshtovhom do vidnovlennya roboti zavodu iz zaluchennyam dlya cogo novih investicij stala Rosijsko yaponska vijna 1904 1905 rokiv 1905 roku bulo zaduto 2 domennu pich 1909 roku pochalos budivnictvo domennoyi pechi 3 Budivnictvo novih domennih pechej dozvolilo zbilshiti virobnictvo chavunu u 1911 roci do 168 tis t Zavod pereplavlyav yak yaponsku zaliznu rudu tak i priviznu rudu z Kitayu i Koreyi prichomu importna perevazhala Koksovi batareyi kombinatu viroblyali do 200 tis t koksu na rik Koksivne vugillya nadhodilo z shaht roztashovanih na ostrovi Kyusyu piznishe takozh z Kitayu Do 1911 roku kilkist martenivskih pechej zrosla do 11 z zagalnoyu richnoyu produktivnistyu 230 tis t na rik 2 konverteri mistkistyu 10 t kozhnij davali 150 tis t stali na rik Kombinat mav vlasnij zavod vognetriviv Kombinat vipuskav riznomanitnij prokat zokrema zaliznichni rejki a takozh zalizni virobi bolti gajki cvyahi 1912 roku na zavod pripadalo 80 viplavki chavunu ta 80 90 stali Yaponiyi 1914 roku zavod viplavlyav 73 chavunu i 81 stali Yaponiyi Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu zavod davav 25 chavunu i 30 40 stali Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni kombinat majzhe ne postrazhdav Nalot amerikanskih bombarduvalnikiv na kombinat 15 chervnya 1944 roku buv nevdalim dzherelo Zavod rozglyadavsya SShA yak odna z cilej dlya skinennya drugoyi atomnoyi bombi Osnovnoyu cillyu stalo misto Kokura teper u skladi Kitakyusyu roztashovane u kilkoh kilometrah vid kombinatu Dimova zavisa stvorena na kombinati spalyuvannyam vugilnoyi smoli i hmarnist stali prichinoyu togo sho 9 serpnya 1945 roku atomne bombarduvannya bulo zdijsnene ne na Kokuru a na zapasnu cil Hirosimu dzherelo U seredini 20 stolittya Yavata buv najbilshim metalurgijnim pidpriyemstvom Yaponiyi na nomu pracyuvalo 39 tis robitnikiv i sluzhbovciv sho stanovilo ponad 12 zajnyatih u chornij metalurgiyi krayini u 1958 roci Na kombinati u 1961 roci virobnictvo chavunu stanovilo 27 1 zagalnoyi viplavki v krayini stali 22 3 metaloprokatu 27 2 1970 roku kompaniya Yavata sejtecu bula ob yednana z inshoyu providnoyu monopoliyeyu krayini kompaniyeyu Fudzi sejtecu vnaslidok chogo bulo utvoreno kompaniyu najbilshu metalurgijnu kompaniyu kapitalistichnogo svitu ostannoyi chverti 20 stolittya Suchasnij stanPosilannyaNesterenko O O Ekonomika kapitalistichnih krayin u period imperializmu K Vidavnictvo Akademiyi Nauk URSR 1961 S 127 Kitakyusyu Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 http www crossroadfukuoka jp en event mode detail amp id 4000000001452 amp isSpot 1 http www gururich kitaq com en search category detail php id 37 Finn Dallas 1995 Meiji Revisited the Sites of Victorian Japan Weatherhill pp 128 129 ISBN 0 8348 0288 0 angl Ken ichi Iida The iron and steel industry Arhivovano 28 sichnya 2016 u Wayback Machine The Developing Economies Volume 17 Issue 4 December 1979 Pages 444 460 angl Norikazu Shimizu The Establishment of the State Owned Yawata Steel Works 1 Arhivovano 26 sichnya 2016 u Wayback Machine P 109 145 angl Inkster Ian 2001 Japanese Industrialisation Historical and Cultural Perspectives Routledge p 66 ISBN 978 0 415 24444 2 angl L Mendelson Teoriya i istoriya ekonomicheskih krizisov i ciklov Tom 3 M Izd vo socialno ekon lit ry 1984 Str 210 ros P Topeha Rabochee dvizhenie v Yaponii 1945 1971 M Nauka 1973 Str 19 ros Kratkie soobsheniya Instituta narodov Azii Tom 50 M Izd vo Vostochnoj lit ry 1962 S 59 ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yavata kombinat

Дата публікації:
Топ