Юшкі вці село в Україні в Стрийському районі Львівської області Населення становить 187 осіб Орган місцевого самоврядува

Юшкі́вці — село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення становить 187 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ходорівська міська громада. З 1729 року в селі знаходиться дерев'яна церква св. Івана Богослова (перебудовна у 1925 році).

село Юшківці
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Ходорівська міська громада
Основні дані
Засноване	до 1516
Населення	187
Площа	0,83 км²
Густота населення	225,3 осіб/км²
Поштовий індекс	81711
Телефонний код	+380 3239
Географічні дані
Географічні координати	49°30′31″ пн. ш. 24°16′33″ сх. д. / 49.50861° пн. ш. 24.27583° сх. д. / 49.50861; 24.27583Координати: 49°30′31″ пн. ш. 24°16′33″ сх. д. / 49.50861° пн. ш. 24.27583° сх. д. / 49.50861; 24.27583
Середня висота над рівнем моря	266 м


Місцева влада
Адреса ради	81711, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Дев'ятники, вул. Франка, 12
Карта
Юшківці
Юшківці
Мапа

Юшківці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Юшківці.

Історія

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 1 1/2 лану (близько 37 га) оброблюваної землі.

Війт села польських часів ХХ ст. Дейнека Григорій Миколайович з дружиною Франків Параскою Юріївною

Юшківці (пол. Juszkowce) — село, в минулому належало до повіту бібрського, за 16 км на південь від Бібрки, за 4 км на схід від станції залізничної в Бориничах. На північний захід лежать Чижичі, на північний схід Дев'ятники, на схід Ятвяги, на південь Голдовичі, на південний захід Бориничі. Від заходу на схід тече кілька потічків незначних, які зливаються в потік, що втікає в Дев'ятниках до Соколівки. У долині потоку лежить село, на південь від них колись був панський фільварок; та частина території підноситься від 260 до 270 м. На північний захід лежить ліс з піком 339 метрів висоти.

У 1882 році до панського двору належало полів орних 198, лугів і городів 36, пасовищ 2, лісу 335 австрійських моргів; селянська громада володіла: полів орних 477, лугів і городів 70, пасовищ 20 моргів. По списку з 1880 року було 387 мешканців в гміні, 24 на території панського двору; по шематизму з 1881 року мешканців окреслено римо-католиками 15 осіб, греко-католиками 360. Парафія римо-католицька була в Соколівці, греко-католицька в Голдовичах. В селі була каса позичкова гмінна з капіталом в 1360 злотих. В XV ст. село належало Павлу Юрковському; після нього його отримав Павлів племінник по сестрі Прокіп Корава (див. «Акти земські і гродські», т.7, ст. 146).

24 серпня 2010 року (на День Незалежності України) в селі відкрито Музей ім. Ярослави Стецько в приміщенні старої школи.

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460313, розташована у приміщенні народного дому.

На вибори було зареєстровано 115 виборців, явка склала 54,78 %, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 58,73 %, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 11,11 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» і «Голос» — по 9,52 %. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Олег Канівець (Громадянська позиція) — 37,10 %, за Андрія Кота (самовисування) — 32,26 %, за Володимира Гаврона (Голос) — 16,13 %.

Відомі люди

Проживали

Стецько Ярослава Йосипівна (1920-2003) — українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН. У міжвоєнний період працювала вчителем у Юшківцях.

Померли

Вільшинський Богдан Васильович (1910-1944) — командир сотні УПА, командир УНС Дрогобицької області, командир ВО-5 «Маківка».
Позичанюк Йосип Іванович (1913-1944) — Держсекретар інформації і пропаганди в УДП, політичний керівник УПА, голова Бюро інформації УГВР, полковник УПА.
Цмоць Костянтин (1914-1944) — окружний Провідник ОУН Стрийщини у 1939-1941.

Примітки

. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
1 морг австрійський = 57,5464 арів.
Борковський Антін Пам'ять і шана. На День Незалежності у рідному селі Ярослави Стецько відкриють меморіальний музей // «Україна молода» № 151 за 17 серпня 2010 року
. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.
. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.

Посилання

У Вікісловнику є сторінка Юшківці.

Віртуальний 3D тур музеєм Слави Стецько
Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських, т.3, ст. 642

Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.

[2] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.

[3] 1 морг австрійський = 57,5464 арів.

[:0-4] Борковський Антін Пам'ять і шана. На День Незалежності у рідному селі Ярослави Стецько відкриють меморіальний музей // «Україна молода» № 151 за 17 серпня 2010 року

[Підсумки_голосування_на_виборчих_дільницях_у_загальнодержавному_виборчому_окрузі_в_межах_ОВО_№126,_Львівська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-5] . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.

[Відомості_про_підрахунок_голосів_виборців_на_виборчих_дільницях_одномандатного_виборчого_округу_№126,_Львівська_область._Позачергові_вибори_народних_депутатів_України_2019_року-6] . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.