Вале́рій Ві́кторович Ю́рченко (12 лютого 1971, смт Лугини, Житомирська область — 1 вересня 2014, Лутугине, Луганська область) — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Юрченко Валерій Вікторович | |
---|---|
Капітан | |
Загальна інформація | |
Народження | 12 лютого 1971 Лугини |
Смерть | 1 вересня 2014 (43 роки) Лутугине |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1971 року в смт Лугини (Житомирська область).
Навчався в Омському військовому училищі, перевівся, закінчив Київське.
З дружиною зустрілися, коли були студентами — Марія навчалася в педагогічному інституті у Житомирі. Навчаючись в Росії, а перед тим в російськомовній школі, не міг нормально розмовляти українською мовою — дружина називала його «російськомовним бандерівцем». Одружилися 1994; потім поїхали у Високу Піч за направленням — там тоді була військова частина.
У 1998 році, після розформування гарнізону, переїхали до Новограда-Волинського — пішов на службу в 30-ту бригаду. Спочатку був заступником з технічної частини танкової роти, потім командиром роти.
Після 20 років служби в армії пішов на пенсію, працював водієм у будівельному магазині «Норма».
З початком війни мобілізований, командир взводу, заступник командира танкової роти з озброєння, 30-а окрема механізована бригада. В одному з боїв зазнав поранення у руку.
Загинув 1 вересня 2014 року під час виконання бойового завдання неподалік міста Лутугине Луганської області — його танковий екіпаж при виході з оточення потрапив під обстріл.
Похований в смт Лугини 5 вересня 2014-го.
Без Валерія лишилась дружина Марія, з якою провів 19 років життя, та 11 хрещеників.
Нагороди та вшанування
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
- його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 6, місце 11
- вшановується 1 вересня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії.
- Почесний громадянин міста Новоград-Волинський (посмертно; рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.07.2020 № 1002).
Примітки
- УІНП. 1971, народився Валерій Юрченко, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). УІНП (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
- Повік не забудемо подвиги Героїв. У Міноборони Дзвін Пам'яті пролунав дванадцять разів
- Прочесні громадяни Новограда-Волинського
Джерела
- Указ № 873/2014
- Юрченко Валерій Вікторович
- 1971, народився Валерій Юрченко, учасник російсько-української війни, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) — Український інститут національної пам'яті
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vale rij Vi ktorovich Yu rchenko 12 lyutogo 1971 smt Lugini Zhitomirska oblast 1 veresnya 2014 Lutugine Luganska oblast kapitan Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Yurchenko Valerij Viktorovich KapitanZagalna informaciyaNarodzhennya12 lyutogo 1971 1971 02 12 LuginiSmert1 veresnya 2014 2014 09 01 43 roki LutugineVijskova sluzhbaRoki sluzhbi2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS Zbrojni siliRid vijsk Mehanizovani vijskaFormuvannya 30 OMBrVijni bitviVijna na shodi UkrayiniNagorodi ta vidznaki U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yurchenko ZhittyepisNarodivsya 1971 roku v smt Lugini Zhitomirska oblast Navchavsya v Omskomu vijskovomu uchilishi perevivsya zakinchiv Kiyivske Z druzhinoyu zustrilisya koli buli studentami Mariya navchalasya v pedagogichnomu instituti u Zhitomiri Navchayuchis v Rosiyi a pered tim v rosijskomovnij shkoli ne mig normalno rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu druzhina nazivala jogo rosijskomovnim banderivcem Odruzhilisya 1994 potim poyihali u Visoku Pich za napravlennyam tam todi bula vijskova chastina U 1998 roci pislya rozformuvannya garnizonu pereyihali do Novograda Volinskogo pishov na sluzhbu v 30 tu brigadu Spochatku buv zastupnikom z tehnichnoyi chastini tankovoyi roti potim komandirom roti Pislya 20 rokiv sluzhbi v armiyi pishov na pensiyu pracyuvav vodiyem u budivelnomu magazini Norma Z pochatkom vijni mobilizovanij komandir vzvodu zastupnik komandira tankovoyi roti z ozbroyennya 30 a okrema mehanizovana brigada V odnomu z boyiv zaznav poranennya u ruku Zaginuv 1 veresnya 2014 roku pid chas vikonannya bojovogo zavdannya nepodalik mista Lutugine Luganskoyi oblasti jogo tankovij ekipazh pri vihodi z otochennya potrapiv pid obstril Pohovanij v smt Lugini 5 veresnya 2014 go Bez Valeriya lishilas druzhina Mariya z yakoyu proviv 19 rokiv zhittya ta 11 hreshenikiv Nagorodi ta vshanuvannya14 listopada 2014 roku za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni vidznachenij nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya posmertno jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 4 ryad 6 misce 11 vshanovuyetsya 1 veresnya na shodennomu rankovomu ceremoniali vshanuvannya zahisnikiv Ukrayini yaki zaginuli cogo dnya u rizni roki vnaslidok rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi Pochesnij gromadyanin mista Novograd Volinskij posmertno rishennya Novograd Volinskoyi miskoyi radi vid 24 07 2020 1002 PrimitkiUINP 1971 narodivsya Valerij Yurchenko uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya posmertno UINP ukr Procitovano 26 kvitnya 2024 Povik ne zabudemo podvigi Geroyiv U Minoboroni Dzvin Pam yati prolunav dvanadcyat raziv Prochesni gromadyani Novograda VolinskogoDzherelaUkaz 873 2014 Yurchenko Valerij Viktorovich 1971 narodivsya Valerij Yurchenko uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni nagorodzhenij ordenom Bogdana Hmelnickogo III stupenya posmertno Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi