Юлій Клавдій Цивіліс (лат. Claudius Julius Civilis) — вождь союзного римлянам німецького племені батавів, префект когорти допоміжних військ. Очолив Батавське повстання проти Риму.
Юлій Клавдій Цивіліс | |
---|---|
лат. Claudius Julius Civilis | |
Народився | 25 |
Помер | не раніше 70 |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | військовослужбовець |
Суспільний стан | Член королівської родини |
Брати, сестри | d |
|
Життєпис
Юлій Клавдій Цивіліс походив з германського племені батавів. Славився своєю хоробрістю, розумом, освіченістю й досвідченістю не лише серед батавів і галів, але й серед римлян. За особисту неприязнь й ненависть до Риму його порівнюють з Ганібалом. За те, що Цивіліс самовільно полишив поле бою при Нероні, був звинувачений в державній зраді і ув'язнений. після смерті останнього він очолив гало-германські племена, що бунтували й відокремились від Риму. Після придушення повстання в 72 р. його доля невідома.
Повстання Цивіліса
Головними причинами повстання гало-германських племен були: високі податки та рекрутська повинність. У 69 р н. е. почалися масові погроми крамниць і жител римських купців, що знаходились по всій країні. Мали місце й масові руйнування римських оборонних споруд й фортець, розгроми римських військових формувань, застав. Повстання супроводжувалось підпалами. Повстання розгорілося на території майже всієї Германії й Галлії, тривало більше двох років (69 — 71 рр. н. е.) Клавдій Цивіліс показав себе, як блискучого стратега й організатора військових дій. Відомо, що до повстання примикали деякі римські легіонери. До сил на боці Цивіліса відносились чотири римські легіони (не рахуючи решти повсталих гало-германців). Метою Цивіліса було: звільнення від римського панування й утворення власної незалежної гало-германської імперії. та Юлій Клавдій не зміг дійти своєї мети, адже в основному повстання підтримали невдоволені нижчі прошарки населення, а заможні гало-германці боялись народних рухів й переходили на бік римлян. Саме цей розкол й привів до поразки. Імператор Веспасіан вислав на придушення повстання найкращі сили Італії під орудою Петилія Цереаліса. Цивіліс випросив в Риму право перейти до германців. Повстання було цілковито придушено.
Значення в історії
Хоча й в результаті повстання племена батавів звільнилися від сплати податків, та не від римського панування. Після цього заколоту правління стало обережнішим в своїй політиці щодо колоній й воїнів з провінцій, що перебували на службі в армії. Відтепер високі чини в германських й галльських когортах могли займати лише італійські офіцери, а всі германські загони проходили військову службу за межами своєї батьківщини. Цим римляни зменшили можливість утворення нових племінних союзів й повстань.
Література
- Балух В. О., Коцур В. П. Історія Стародавнього Риму: Курс лекцій. — Чернівці: Книги ХХІ, 2005. — 680 с.: ілюстрації, карти.
- Тацит. Історія,IV,14
- Nordenfalk, Carl. Batavernas trohetsed: Rembrandts enda monumentalmålning, 1982, Stockholm, Nationalmuseum.
Посилання
- http://www.livius.org/ba-bd/batavians/revolt01.html [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yulij Klavdij Civilis lat Claudius Julius Civilis vozhd soyuznogo rimlyanam nimeckogo plemeni bataviv prefekt kogorti dopomizhnih vijsk Ocholiv Batavske povstannya proti Rimu Yulij Klavdij Civilislat Claudius Julius CivilisNarodivsya25Pomerne ranishe 70KrayinaStarodavnij RimDiyalnistvijskovosluzhbovecSuspilnij stanChlen korolivskoyi rodiniBrati sestrid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisYulij Klavdij Civilis pohodiv z germanskogo plemeni bataviv Slavivsya svoyeyu horobristyu rozumom osvichenistyu j dosvidchenistyu ne lishe sered bataviv i galiv ale j sered rimlyan Za osobistu nepriyazn j nenavist do Rimu jogo porivnyuyut z Ganibalom Za te sho Civilis samovilno polishiv pole boyu pri Neroni buv zvinuvachenij v derzhavnij zradi i uv yaznenij pislya smerti ostannogo vin ocholiv galo germanski plemena sho buntuvali j vidokremilis vid Rimu Pislya pridushennya povstannya v 72 r jogo dolya nevidoma Povstannya CivilisaGolovnimi prichinami povstannya galo germanskih plemen buli visoki podatki ta rekrutska povinnist U 69 r n e pochalisya masovi pogromi kramnic i zhitel rimskih kupciv sho znahodilis po vsij krayini Mali misce j masovi rujnuvannya rimskih oboronnih sporud j fortec rozgromi rimskih vijskovih formuvan zastav Povstannya suprovodzhuvalos pidpalami Povstannya rozgorilosya na teritoriyi majzhe vsiyeyi Germaniyi j Galliyi trivalo bilshe dvoh rokiv 69 71 rr n e Klavdij Civilis pokazav sebe yak bliskuchogo stratega j organizatora vijskovih dij Vidomo sho do povstannya primikali deyaki rimski legioneri Do sil na boci Civilisa vidnosilis chotiri rimski legioni ne rahuyuchi reshti povstalih galo germanciv Metoyu Civilisa bulo zvilnennya vid rimskogo panuvannya j utvorennya vlasnoyi nezalezhnoyi galo germanskoyi imperiyi ta Yulij Klavdij ne zmig dijti svoyeyi meti adzhe v osnovnomu povstannya pidtrimali nevdovoleni nizhchi prosharki naselennya a zamozhni galo germanci boyalis narodnih ruhiv j perehodili na bik rimlyan Same cej rozkol j priviv do porazki Imperator Vespasian vislav na pridushennya povstannya najkrashi sili Italiyi pid orudoyu Petiliya Cerealisa Civilis viprosiv v Rimu pravo perejti do germanciv Povstannya bulo cilkovito pridusheno Znachennya v istoriyiHocha j v rezultati povstannya plemena bataviv zvilnilisya vid splati podatkiv ta ne vid rimskogo panuvannya Pislya cogo zakolotu pravlinnya stalo oberezhnishim v svoyij politici shodo kolonij j voyiniv z provincij sho perebuvali na sluzhbi v armiyi Vidteper visoki chini v germanskih j gallskih kogortah mogli zajmati lishe italijski oficeri a vsi germanski zagoni prohodili vijskovu sluzhbu za mezhami svoyeyi batkivshini Cim rimlyani zmenshili mozhlivist utvorennya novih pleminnih soyuziv j povstan LiteraturaBaluh V O Kocur V P Istoriya Starodavnogo Rimu Kurs lekcij Chernivci Knigi HHI 2005 680 s ilyustraciyi karti Tacit Istoriya IV 14 Nordenfalk Carl Batavernas trohetsed Rembrandts enda monumentalmalning 1982 Stockholm Nationalmuseum Posilannyahttp www livius org ba bd batavians revolt01 html 4 travnya 2016 u Wayback Machine