Ю лій Ю рійович Кара сик 24 серпня 1923 Херсон 23 січня 2005 Москва радянський російський кінорежисер і сценарист уродже

Ю́лій Ю́рійович Кара́сик (24 серпня 1923, Херсон — 23 січня 2005, Москва) — радянський російський кінорежисер і сценарист, уродженець Херсона. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1969). Народний артист РРФСР (1977). Член Спілки кінематографістів СРСР.

Карасик Юлій Юрійович

Дата народження24 серпня 1923Місце народженняХерсон, Херсонська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСРДата смерті23 січня 2005 (81 рік)Місце смертіМосква, РосіяПохованняТроєкуровське кладовищеГромадянство

СРСР →

РосіяAlma materВсеросійський державний інститут кінематографіїПрофесіякінорежисер, сценаристКар'єра1957—1996Заклад^dНагороди

IMDbID 0438973

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карасик.

З життєпису

Юлій Карасик народився 24 серпня 1923 р. в місті Херсоні Української СРР.

У 1942—1946 — курсант військового училища в Ташкенті.

Навчався на філологічному факультеті Ленінградського державного педагогічного інституту імені О. І. Герцена, а також в акторській школі при Ленфільмі (майстерня Й. Ю. Хейфица та О. Г. Зархі).

1951 року закінчив режисерський факультет ВДІКу (курс С. А. Герасимова і Т. Ф. Макарової).

У 1950—1957 рр. — режисер Свердловської кіностудії.

З 1960 року — режисер-постановник кіностудій «Ленфільм» і «Мосфільм».

Був художнім керівником на Вищих курсах сценаристів і режисерів (ВКСР) в Москві.

Помер 23 січня 2005 року в Москві. Похований на Троєкуровському кладовищі (ділянка № 5).

Фільмографія

(режисер, сценарист, художній керівник)

«Чекайте листів» (1960, режисер)
«Дикий собака дінго» (1962, режисер)
«Шосте липня» (1968, режисер)
«До осені далеко» («Оповідь про одне кохання») (1964, художній керівник)
«Людина, яку я кохаю» (1966, режисер, співавтор сценарію)
«Чайка» (1970, режисер, автор сценарію)
(1974, режисер, співавт. сценарію)
«Власна думка» (1976, режисер)
«Весняна путівка» (1978, художній керівник)
«Склянка води» (1979, режисер, сценарист)
«Якби не було цієї дівчини…» (1981, співавтор сценарію)
«За синіми ночами» (1983, співавтор сценарію)
«Береги в тумані» (1985, режисер; СРСР—Болгарія)
«Без сонця» (1987, режисер і сценарист)
«Піддані революції» (1987, автор сценарію)
«Троє. Любовна історія кінця ХХ століття» (1995, режисер і сценарист; фільм не був завершений)

Призи та нагороди

1962 — Венеційський кінофестиваль: Гран-прі «Лев святого Марка» і премія «Золота гілка» (фільм )
1968 — XVI Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах: спеціальна премія міжнародного журі авторів фільмів (фільм «Шосте липня»)
1970 — IV Всесоюзний кінофестиваль в Мінську: диплом Державного комітету СРСР з кінематографії і Союзу кінематографістів СРСР за ідейно-художні достоїнства і великий успіх у глядачів фільму «Шосте липня»
1973 — IX Міжнародний кінофестиваль у Чикаго: спеціальна премія «Срібний Хьюго» за найкращу екранізацію класичного твору і майстерність акторського ансамблю (фільм «Чайка», 1970)

Джерела

Мегаенциклопедія(рос.)
http://www.kino-teatr.ru/kino/director/sov/12500/bio/ [ 28 лютого 2013 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про радянського кінорежисера чи кінорежисерку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.