Шукуупське царство — маянська держава на південних низинах (територія сучасного західного Гондурасу та східної Гватемали), що утворилася на початку V століття. У середині VIII ст. пережило часткову політичну кризу, від якої оговталося через 30 років. Зрештою остаточно занепало у середині IX ст.
Xu-Ku-Pi Шукуупське царство | ||||
| ||||
Герб | ||||
Столиця | Хушвінтік | |||
Мови | мая | |||
Релігії | Поганство | |||
Форма правління | монархія | |||
Священний володар і калоомте | ||||
- 426—бл.437 | К'ініч-Яш-К'ук'-Мо | |||
Історія | ||||
- Засноване | V ст. н.е. | |||
- Занепало | IX ст. н.е. | |||
Заснування
Предки мая оселилися на території майбутньої держави близько 1000 року до н. е. Втім досі ще замало інформації стосовно ранньої історії Шукуупського царства. Додинастична історія царства являє собою окремі дати і події, які майже не пов'язані між собою, відстоять один від одного на десятки або сотні років. Першою датою є 321 рік до н. е., втім дослідники поки що не з'ясували, чого вона стосується. Наступна дата — 159 рік н. е. — відноситься до здійснення церемоній, проте ще точаться суперечки щодо їх відношення до історії Шукуупа. За гіпотезою вченого Девіда Стюарта дата на стелі 1 (160 рік) відноситься до часу заснування царства. Втім поки що ця теорія не має безперечного підтвердження. Також відомі два написи 376 та 416 років у зв'язку із завершенням к'атунів, але досі тривають їхні дослідження.
Вважається, що як царство Шукууп постає у V ст. із заснуванням династії зі столицею у м. Хушвінтік (тепер відомого як Копан). Засновником династії у 426 році вважається К'ініч-Яш-К'ук'-Мо. Вважається, що у здобутті влади він отримав допомогу від Теотіуакана. За ще однією версією, К'ініч-Яш-К'ук'-Мо повалив стару династію Шукуупа, заснувавши нову, а сліду діяльності I династії царів були знищені. За деякими відомостями, К'ініч-Яш-К'ук'-Мо було пов'язано родинними зв'язками з династією царства К'анту. Водночас засновник династії зміцнив своє становище завдяки шлюби з представницею місцевої аристократії у 427 році.
Вже за цього ахава (царя) починається активна зовнішня політика — було підкорено . При цьому союзницькі відносини з Теотіуаканом зберігалися. Наступні царі продовжили цю політику.
З часів другого царя — К'ініч-Пополь-Холя — починається значне будівництво, столиця держави постійно розбудовується. В цей період були створені стела 63, один з найважливіших ранньокласичних монументів Хушвініка, та майданчик для гри у м'яч. Про третього царя — нічого невідомо.
Будівельні роботи у Хушвініку продовжені були за Туун-Каб'-Хіша (інший варіант імені Ку-Іш), що володарював над Шукуупом у 460-х роках. Втім про зовнішню політику в цей час немає жодних відомостей. Наступний правитель Йух- … відомий лише за зображенням на вівтарі Q, згадуванню в списку перших п'яти царів на щаблі з ранньої версії «Храму 11», повідомленням про його воцаріння на ієрогліфічні сходах. Дата правління його відноситься до 476 року. Ще менше даних про шостого царя — (вважається, що він деякий час володарював у середині 480-х років).
В часи царя Б'алам-Не'на (524—532) відбувається встановлення союзницьких відносин з царствами К'анту та Кануль. За царя Ві'-Йоль-К'ініча здійснювалися роботи з розширення столичного «акрополя». Так, 542 року ахав висвятив спорудження Анте, поховане тепер під східним майданчиком акрополя. Головним проектом стало будівництво Розаліли — нового святилища для вшанування пам'яті засновника династії, зведеного над ранніми версіями «Храму 16» і гробницею К'ініч-Йаш-К'ук'-Мо. Про діяльність царів — (551—553) та Ці'-Б'алама (553—578) замало відомостей.
Піднесення
На час володарювання ахава К'ак'-Уті'-Чана приходиться політичний і економічний розквіт держави. Це відбилося на значних будівельних проектах і стрімкому росту населення царства. Із зовнішньої політики знано лише про підпорядкування Хушвініку царства Бам (поселення Лос-Ігос). В цей період або за його наступника володаря Шукуупа приймають титул південний калоомте (на кшталт імператора півдня області мая). При цьому зберігається політичний союз з Мутульським царством.
Розширення впливу царства продовжується за К'ак'-Уті'-Віц'-К'авііля (628—695), коли Шукуупу підкорялися держава Цу'со, поселення Пусільха, Нім-Лі-Пуніт (північ сучасного Белізу). Загалом в цей період Шукууп охоплював територію сучасної південно-східної Гватемали та південно-західного Гондурасу. Могутність царства відбулася у численних забудовах: завершено «Будівлю 2», позначивши північний кордон Головної площі, зведені нове святилище (відоме тепер під назвою Чорча), 7 монументів, також встановлені численні стели — 2,3, 10, 12, 13, 19.
Послаблення
Тривалий час царі Шукуупа зберігають свій вплив на навколишні царства, про що свідчить продовження будівництва у столиці: нові стели, піраміди, «Храм 22», оновлений «Храм 16», заново переобладнано майданчик для гри у м'яч. Цей період розквіт скульптури Хушвініка (Копана). Водночас застосовувалися військові заходи щодо збереження залежності сусідніх царств. Так, у 718 році цар Вашаклахуун-Уб'аах-К'авііль завдав поразку невеличкій державі Шкуй, що мала намір здобути самостійність. У 720-х роках переможені царства Ціпті, Пув і Бам. При цьому ахави шукууп за величчю порівнюють тепер себе з Канульським царством.
Зрештою це викликало невдоволення володарів Кануля. Останні змогли перетягнути на свій бік царів Цу'со, давніх васалів Шукуупського царства. В результаті цього у 738 році останнє повстало проти влади Хушвініка. Того ж року війська Вашаклахуун-Уб'аах-К'авііля зазнали нищівної поразки, самого царя схоплено і страчено. Цар Цу'со К'ак'-Тілів-Чан-Йо'паат намагався зайняти трон Шукуупського царства, прийнявши титули «чорний володар Шукуупа» (навіть позначав себе 14-м царем Шукуупа) і південний калоомте. Проте це йому не вдалося, оскільки в цей момент союзник шукуупської династії — Мутульське царство здобуло перемогу над Канульським царством, союзником держави Цу'со.
Втім військове, політичне і економічне становище Шукуупа залишалося складним. Намагання царя К'ак'-Хоплах-Чан-К'авііля (738—749) більше були спрямовані на утримання влади та забезпечення захисту столиці від ворогів. Активне будівництво припинилося. Вважається, що на деякий час шукуупські ахави потрапили в залежність від володарів Цу'со.
Відродження
За період володарювання К'ак'-Їпях-Чан-К'авііля (749—763) вдалося частково подолати наслідки поразки і почати поновлювати вплив на сусідні царства. Це відбилося насамперед у нових монументальних забудовах. Символічним кроком, що свідчив про поновлення самостійності, було оновлення Ієрогліфічної драбини. В цей час налагоджуються союзницькі відносини з Баакульським царством.
Політика у перші 20 років наступного царя Яш-Пасах-Чан-Йо'паата (763-після 810) засвідчила майже повне відновлення політико-економічної потуги царства: разом із будівельними роботами проводилася успішна зовнішня політика. Водночас в цей час починається посилюватися вплив знаті, що наприкінці правління Яш-Пасах-Чан-Йо'паата позначилося на обмеженні його дій. Особливим впливом при дворі царя користувався ах-к'ухуун Мак'аб'-Чан.
Занепад
Зрештою це призвело на початку 780-х років до втрати контролю Шукуупа над колись залежними царствами. Ці обставини змусили налагодити дружні стосунки з колишнім ворогом — царством Цу'со. Незважаючи на це Шукуупське царство вступає у кризу. Причини цьому поки що невідомі (версії коливаються від війн до зменшення місць для землеробства).
Аналіз поховань цього періоду свідчить, що недоїдання траплялося дедалі частіше, дитяча смертність різко зросла. Хвороби зачепили всі верстви суспільства, епідемії поширювалися навіть на тих, хто краще харчувався. Підношення в гробницях ставали дедалі скромнішими, а обслуговуванню церемоніальних споруд приділялося менше уваги.
Останнім відомим правителем царства був якийсь . Про нього відомо замало: дата інтронізації 822 року, що зображена на вівтарі L. Проте володарювання його було доволі нетривалим, її кінець настав ще до того, як вдалося завершити вівтар. Сцена інавгурації повинна була бути тільки однією з чотирьох сторін завершеного каменю, ще на одній стороні різьбяр встиг намітити обриси фігур, але довести свою розпочату роботу до кінця він так і не зміг. Причини падіння царської влади невідомі. Після цього Шукуупська держава припинила своє існування.
Джерела
- Stuart D. The Beginnings of the Copan Dynasty: A Review of the Hieroglyphic and Historical Evidence. // Understanding Early Classic Copan, edited by Ellen E. Bell, Marcello A. Canuto, and Robert J. Sharer, Р. 216, 221, 223, 233, 236, 239—244
- Stuart D. A Foreign Past: The Writing and representation of History on a Royal Ancestral Shrine at Copan // Copán: the history of an ancient Maya kingdom / edited by E. Wyllys Andrews and William L. Fash, P. 376
- Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Second edition. – L.; N.Y., 2008, Р. 193—213, 216
- Agurcia Fasquelle R., Fash W. Copán. A Royal Maya Tomb Discovered//National Geographic., Vol.176, No 4, 1989, p. 485
- Cameron L. McNeil, David A. Burney, Lida Pigott Burney. Evidence disputing deforestation as the cause for the collapse of the ancient Maya polity of Copan[недоступне посилання з червня 2019]
- Беляев Д. Д. История майя в классический период: общий очерк. Формирование региональных государств в VIII в.[недоступне посилання з червня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shukuupske carstvo mayanska derzhava na pivdennih nizinah teritoriya suchasnogo zahidnogo Gondurasu ta shidnoyi Gvatemali sho utvorilasya na pochatku V stolittya U seredini VIII st perezhilo chastkovu politichnu krizu vid yakoyi ogovtalosya cherez 30 rokiv Zreshtoyu ostatochno zanepalo u seredini IX st Xu Ku Pi Shukuupske carstvo V st n e IX st n e Gerb Shukuupske carstvo istorichni kordoni na karti Stolicya Hushvintik Movi maya Religiyi Poganstvo Forma pravlinnya monarhiya Svyashennij volodar i kaloomte 426 bl 437 K inich Yash K uk Mo Istoriya Zasnovane V st n e Zanepalo IX st n e Zmist 1 Zasnuvannya 2 Pidnesennya 3 Poslablennya 4 Vidrodzhennya 5 Zanepad 6 DzherelaZasnuvannyared Predki maya oselilisya na teritoriyi majbutnoyi derzhavi blizko 1000 roku do n e Vtim dosi she zamalo informaciyi stosovno rannoyi istoriyi Shukuupskogo carstva Dodinastichna istoriya carstva yavlyaye soboyu okremi dati i podiyi yaki majzhe ne pov yazani mizh soboyu vidstoyat odin vid odnogo na desyatki abo sotni rokiv Pershoyu datoyu ye 321 rik do n e vtim doslidniki poki sho ne z yasuvali chogo vona stosuyetsya Nastupna data 159 rik n e vidnositsya do zdijsnennya ceremonij prote she tochatsya superechki shodo yih vidnoshennya do istoriyi Shukuupa Za gipotezoyu vchenogo Devida Styuarta data na steli 1 160 rik vidnositsya do chasu zasnuvannya carstva Vtim poki sho cya teoriya ne maye bezperechnogo pidtverdzhennya Takozh vidomi dva napisi 376 ta 416 rokiv u zv yazku iz zavershennyam k atuniv ale dosi trivayut yihni doslidzhennya Vvazhayetsya sho yak carstvo Shukuup postaye u V st iz zasnuvannyam dinastiyi zi stoliceyu u m Hushvintik teper vidomogo yak Kopan Zasnovnikom dinastiyi u 426 roci vvazhayetsya K inich Yash K uk Mo Vvazhayetsya sho u zdobutti vladi vin otrimav dopomogu vid Teotiuakana Za she odniyeyu versiyeyu K inich Yash K uk Mo povaliv staru dinastiyu Shukuupa zasnuvavshi novu a slidu diyalnosti I dinastiyi cariv buli znisheni Za deyakimi vidomostyami K inich Yash K uk Mo bulo pov yazano rodinnimi zv yazkami z dinastiyeyu carstva K antu Vodnochas zasnovnik dinastiyi zmicniv svoye stanovishe zavdyaki shlyubi z predstavniceyu miscevoyi aristokratiyi u 427 roci Vzhe za cogo ahava carya pochinayetsya aktivna zovnishnya politika bulo pidkoreno carstvo Cu so Pri comu soyuznicki vidnosini z Teotiuakanom zberigalisya Nastupni cari prodovzhili cyu politiku Z chasiv drugogo carya K inich Popol Holya pochinayetsya znachne budivnictvo stolicya derzhavi postijno rozbudovuyetsya V cej period buli stvoreni stela 63 odin z najvazhlivishih rannoklasichnih monumentiv Hushvinika ta majdanchik dlya gri u m yach Pro tretogo carya Ja Chana nichogo nevidomo Budivelni roboti u Hushviniku prodovzheni buli za Tuun Kab Hisha inshij variant imeni Ku Ish sho volodaryuvav nad Shukuupom u 460 h rokah Vtim pro zovnishnyu politiku v cej chas nemaye zhodnih vidomostej Nastupnij pravitel Juh vidomij lishe za zobrazhennyam na vivtari Q zgaduvannyu v spisku pershih p yati cariv na shabli z rannoyi versiyi Hramu 11 povidomlennyam pro jogo vocarinnya na iyeroglifichni shodah Data pravlinnya jogo vidnositsya do 476 roku She menshe danih pro shostogo carya Muyal Holya vvazhayetsya sho vin deyakij chas volodaryuvav u seredini 480 h rokiv V chasi carya B alam Ne na 524 532 vidbuvayetsya vstanovlennya soyuznickih vidnosin z carstvami K antu ta Kanul Za carya Vi Jol K inicha zdijsnyuvalisya roboti z rozshirennya stolichnogo akropolya Tak 542 roku ahav visvyativ sporudzhennya Ante pohovane teper pid shidnim majdanchikom akropolya Golovnim proektom stalo budivnictvo Rozalili novogo svyatilisha dlya vshanuvannya pam yati zasnovnika dinastiyi zvedenogo nad rannimi versiyami Hramu 16 i grobniceyu K inich Jash K uk Mo Pro diyalnist cariv Sak Lu 551 553 ta Ci B alama 553 578 zamalo vidomostej Pidnesennyared Na chas volodaryuvannya ahava K ak Uti Chana prihoditsya politichnij i ekonomichnij rozkvit derzhavi Ce vidbilosya na znachnih budivelnih proektah i strimkomu rostu naselennya carstva Iz zovnishnoyi politiki znano lishe pro pidporyadkuvannya Hushviniku carstva Bam poselennya Los Igos V cej period abo za jogo nastupnika volodarya Shukuupa prijmayut titul pivdennij kaloomte na kshtalt imperatora pivdnya oblasti maya Pri comu zberigayetsya politichnij soyuz z Mutulskim carstvom Rozshirennya vplivu carstva prodovzhuyetsya za K ak Uti Vic K aviilya 628 695 koli Shukuupu pidkoryalisya derzhava Cu so poselennya Pusilha Nim Li Punit pivnich suchasnogo Belizu Zagalom v cej period Shukuup ohoplyuvav teritoriyu suchasnoyi pivdenno shidnoyi Gvatemali ta pivdenno zahidnogo Gondurasu Mogutnist carstva vidbulasya u chislennih zabudovah zaversheno Budivlyu 2 poznachivshi pivnichnij kordon Golovnoyi ploshi zvedeni nove svyatilishe vidome teper pid nazvoyu Chorcha 7 monumentiv takozh vstanovleni chislenni steli 2 3 10 12 13 19 Poslablennyared Trivalij chas cari Shukuupa zberigayut svij vpliv na navkolishni carstva pro sho svidchit prodovzhennya budivnictva u stolici novi steli piramidi Hram 22 onovlenij Hram 16 zanovo pereobladnano majdanchik dlya gri u m yach Cej period rozkvit skulpturi Hushvinika Kopana Vodnochas zastosovuvalisya vijskovi zahodi shodo zberezhennya zalezhnosti susidnih carstv Tak u 718 roci car Vashaklahuun Ub aah K aviil zavdav porazku nevelichkij derzhavi Shkuj sho mala namir zdobuti samostijnist U 720 h rokah peremozheni carstva Cipti Puv i Bam Pri comu ahavi shukuup za velichchyu porivnyuyut teper sebe z Kanulskim carstvom Zreshtoyu ce viklikalo nevdovolennya volodariv Kanulya Ostanni zmogli peretyagnuti na svij bik cariv Cu so davnih vasaliv Shukuupskogo carstva V rezultati cogo u 738 roci ostannye povstalo proti vladi Hushvinika Togo zh roku vijska Vashaklahuun Ub aah K aviilya zaznali nishivnoyi porazki samogo carya shopleno i stracheno Car Cu so K ak Tiliv Chan Jo paat namagavsya zajnyati tron Shukuupskogo carstva prijnyavshi tituli chornij volodar Shukuupa navit poznachav sebe 14 m carem Shukuupa i pivdennij kaloomte Prote ce jomu ne vdalosya oskilki v cej moment soyuznik shukuupskoyi dinastiyi Mutulske carstvo zdobulo peremogu nad Kanulskim carstvom soyuznikom derzhavi Cu so Vtim vijskove politichne i ekonomichne stanovishe Shukuupa zalishalosya skladnim Namagannya carya K ak Hoplah Chan K aviilya 738 749 bilshe buli spryamovani na utrimannya vladi ta zabezpechennya zahistu stolici vid vorogiv Aktivne budivnictvo pripinilosya Vvazhayetsya sho na deyakij chas shukuupski ahavi potrapili v zalezhnist vid volodariv Cu so Vidrodzhennyared Za period volodaryuvannya K ak Yipyah Chan K aviilya 749 763 vdalosya chastkovo podolati naslidki porazki i pochati ponovlyuvati vpliv na susidni carstva Ce vidbilosya nasampered u novih monumentalnih zabudovah Simvolichnim krokom sho svidchiv pro ponovlennya samostijnosti bulo onovlennya Iyeroglifichnoyi drabini V cej chas nalagodzhuyutsya soyuznicki vidnosini z Baakulskim carstvom Politika u pershi 20 rokiv nastupnogo carya Yash Pasah Chan Jo paata 763 pislya 810 zasvidchila majzhe povne vidnovlennya politiko ekonomichnoyi potugi carstva razom iz budivelnimi robotami provodilasya uspishna zovnishnya politika Vodnochas v cej chas pochinayetsya posilyuvatisya vpliv znati sho naprikinci pravlinnya Yash Pasah Chan Jo paata poznachilosya na obmezhenni jogo dij Osoblivim vplivom pri dvori carya koristuvavsya ah k uhuun Mak ab Chan Zanepadred Zreshtoyu ce prizvelo na pochatku 780 h rokiv do vtrati kontrolyu Shukuupa nad kolis zalezhnimi carstvami Ci obstavini zmusili nalagoditi druzhni stosunki z kolishnim vorogom carstvom Cu so Nezvazhayuchi na ce Shukuupske carstvo vstupaye u krizu Prichini comu poki sho nevidomi versiyi kolivayutsya vid vijn do zmenshennya misc dlya zemlerobstva Analiz pohovan cogo periodu svidchit sho nedoyidannya traplyalosya dedali chastishe dityacha smertnist rizko zrosla Hvorobi zachepili vsi verstvi suspilstva epidemiyi poshiryuvalisya navit na tih hto krashe harchuvavsya Pidnoshennya v grobnicyah stavali dedali skromnishimi a obslugovuvannyu ceremonialnih sporud pridilyalosya menshe uvagi Ostannim vidomim pravitelem carstva buv yakijs Ukit Took Pro nogo vidomo zamalo data intronizaciyi 822 roku sho zobrazhena na vivtari L Prote volodaryuvannya jogo bulo dovoli netrivalim yiyi kinec nastav she do togo yak vdalosya zavershiti vivtar Scena inavguraciyi povinna bula buti tilki odniyeyu z chotiroh storin zavershenogo kamenyu she na odnij storoni rizbyar vstig namititi obrisi figur ale dovesti svoyu rozpochatu robotu do kincya vin tak i ne zmig Prichini padinnya carskoyi vladi nevidomi Pislya cogo Shukuupska derzhava pripinila svoye isnuvannya Dzherelared Stuart D The Beginnings of the Copan Dynasty A Review of the Hieroglyphic and Historical Evidence Understanding Early Classic Copan edited by Ellen E Bell Marcello A Canuto and Robert J Sharer R 216 221 223 233 236 239 244 Stuart D A Foreign Past The Writing and representation of History on a Royal Ancestral Shrine at Copan Copan the history of an ancient Maya kingdom edited by E Wyllys Andrews and William L Fash P 376 Martin S Grube N Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya Second edition L N Y 2008 R 193 213 216 Agurcia Fasquelle R Fash W Copan A Royal Maya Tomb Discovered National Geographic Vol 176 No 4 1989 p 485 Cameron L McNeil David A Burney Lida Pigott Burney Evidence disputing deforestation as the cause for the collapse of the ancient Maya polity of Copan nedostupne posilannya z chervnya 2019 Belyaev D D Istoriya majya v klassicheskij period obshij ocherk Formirovanie regionalnyh gosudarstv v VIII v nedostupne posilannya z chervnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shukuupske carstvo amp oldid 40797657