Штрудльго́фські сходи (нім. Strudlhofstiege) — сходи в дев'ятому віденському окрузі (Альзергрунд), відомі як пам'ятка архітектури стилю модерн та місце дії однойменного роману Гайміто фон Додерера. Сходи поєднують вулиці Штрудльгофґассе, Верінґерштрассе та Ліхтенштайштрассе на висоті Ліхтенштайнського палацу.
Штрудльгофські сходи | |
---|---|
48°13′19″ пн. ш. 16°21′28″ сх. д. / 48.22220000002777596° пн. ш. 16.35780000002777967° сх. д.Координати: 48°13′19″ пн. ш. 16°21′28″ сх. д. / 48.22220000002777596° пн. ш. 16.35780000002777967° сх. д. | |
Країна | Австрія[1][2] |
Розташування | Альзерґрунд[1][2] |
Тип | споруда і сходи[1] |
Стиль | модерн |
Дата заснування | 1910[3] |
Штрудльгофські сходи Штрудльгофські сходи (Австрія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
У районі вулиці Варінґерштрассе в 1690 році був споруджений так званий , будинок австрійського художника й скульптора , у якому той організував приватну школу малювання. У 1705 році Штрудльгоф одержав статус цісарської академії. Штрудль продовжував тут викладати до своєї смерті в 1714 році.
Тупикова частина Варінґерштрассе в 1907 році була перейменована в Штрудльгофґассе. Міська управа Відня вирішила з'єднати Штрудльгофґассе та Ліхтенштайнштрассе, що розташовувалася значно нижче, сходами.
За проектом архітектора в 1910 році такі сходи було споруджено. Урочисте відкриття відбулося 29 листопада.
Реставраційні й ремонтні роботи на Штрудльгофських сходах проходили в 1962, 1984 та 2008-2009 роках.
Архітектура
Сходи в нижній частині складаються з симетрично розташованих сходових маршів. Внизу посередині знаходиться невеликий фонтан з маскою, з якої струмує вода, на марш вище на сходовому майданчику в ніші знаходиться ще один невеличкий фонтан зі скульптурним зображенням жаби та мозаїчним дном. Через брак місця верхня частина сходів збудована несиметрично. Завдяки чергуванню сходових маршів та майданчиків у пішоходів, що підіймаються або спускаються сходами, постійно змінюється переспектива на місто.
Сходи оздоблені кованим та кам'яним поруччям і канделябрами. Деякі частини сходів пофарбовані в зелене, хоча первинно були синього кольору. Оригінальні скляні кулі світильників у 2009 році було замінено на копії.
Сходи в літературі
Штрудльгофські сходи дали назву найвідомішому роману Гайміто фон Додерера, що був написаний в 1946–1948 роках та опублікований в 1951 році. Роман має латинськомовну присвяту архітекторові сходів Йоганну Теодору Єґеру: In memoriam Johannis Th. Jæger senatoris Viennensis qui scalam construxit cuius nomen libello inscribitur (На згадку про Йоганна Т. Єґера, віденського сенатора, що побудував сходи, ім'я яких стало назвою цієї книги). У 1962 році на сходах було вмонтовано пам'ятну дошку з віршем Гайміто фон Додерера «На Штрудльгофських сходах у Відні» (нім. Auf die Strudlhofstiege zu Wien).
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- archINFORM — 1994.
- https://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?apm=0&aid=wrz&datum=19101130&seite=14
Література
- Stefan Winterstein (Hrsg.): Die Strudlhofstiege. Biographie eines Schauplatzes. Frühwirth Bibliophile Edition, Wien 2010, (Schriften der Heimito-von-Doderer-Gesellschaft. Sonderbd. 3).
- Heimito von Doderer: Die Strudlhofstiege oder Melzer und die Tiefe der Jahre. Deutscher Taschenbuch-Verlag, München 1985, .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Штрудльгофські сходи |
- Штрудльгофські сходи на сайті wien.gv.at
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shtrudlgo fski shodi nim Strudlhofstiege shodi v dev yatomu videnskomu okruzi Alzergrund vidomi yak pam yatka arhitekturi stilyu modern ta misce diyi odnojmennogo romanu Gajmito fon Doderera Shodi poyednuyut vulici Shtrudlgofgasse Veringershtrasse ta Lihtenshtajshtrasse na visoti Lihtenshtajnskogo palacu Shtrudlgofski shodi48 13 19 pn sh 16 21 28 sh d 48 22220000002777596 pn sh 16 35780000002777967 sh d 48 22220000002777596 16 35780000002777967 Koordinati 48 13 19 pn sh 16 21 28 sh d 48 22220000002777596 pn sh 16 35780000002777967 sh d 48 22220000002777596 16 35780000002777967Krayina Avstriya 1 2 RoztashuvannyaAlzergrund 1 2 Tipsporuda i shodi 1 StilmodernData zasnuvannya1910 3 Shtrudlgofski shodiShtrudlgofski shodi Avstriya Mediafajli u Vikishovishi Pam yatna doshka z virshem Gajmito fon Doderera Na Shtrudlgofskih shodah u Vidni IstoriyaU rajoni vulici Varingershtrasse v 1690 roci buv sporudzhenij tak zvanij budinok avstrijskogo hudozhnika j skulptora u yakomu toj organizuvav privatnu shkolu malyuvannya U 1705 roci Shtrudlgof oderzhav status cisarskoyi akademiyi Shtrudl prodovzhuvav tut vikladati do svoyeyi smerti v 1714 roci Tupikova chastina Varingershtrasse v 1907 roci bula perejmenovana v Shtrudlgofgasse Miska uprava Vidnya virishila z yednati Shtrudlgofgasse ta Lihtenshtajnshtrasse sho roztashovuvalasya znachno nizhche shodami Za proektom arhitektora v 1910 roci taki shodi bulo sporudzheno Urochiste vidkrittya vidbulosya 29 listopada Restavracijni j remontni roboti na Shtrudlgofskih shodah prohodili v 1962 1984 ta 2008 2009 rokah ArhitekturaShodi v nizhnij chastini skladayutsya z simetrichno roztashovanih shodovih marshiv Vnizu poseredini znahoditsya nevelikij fontan z maskoyu z yakoyi strumuye voda na marsh vishe na shodovomu majdanchiku v nishi znahoditsya she odin nevelichkij fontan zi skulpturnim zobrazhennyam zhabi ta mozayichnim dnom Cherez brak miscya verhnya chastina shodiv zbudovana nesimetrichno Zavdyaki cherguvannyu shodovih marshiv ta majdanchikiv u pishohodiv sho pidijmayutsya abo spuskayutsya shodami postijno zminyuyetsya perespektiva na misto Shodi ozdobleni kovanim ta kam yanim poruchchyam i kandelyabrami Deyaki chastini shodiv pofarbovani v zelene hocha pervinno buli sinogo koloru Originalni sklyani kuli svitilnikiv u 2009 roci bulo zamineno na kopiyi Shodi v literaturiShtrudlgofski shodi dali nazvu najvidomishomu romanu Gajmito fon Doderera sho buv napisanij v 1946 1948 rokah ta opublikovanij v 1951 roci Roman maye latinskomovnu prisvyatu arhitektorovi shodiv Jogannu Teodoru Yegeru In memoriam Johannis Th Jaeger senatoris Viennensis qui scalam construxit cuius nomen libello inscribitur Na zgadku pro Joganna T Yegera videnskogo senatora sho pobuduvav shodi im ya yakih stalo nazvoyu ciyeyi knigi U 1962 roci na shodah bulo vmontovano pam yatnu doshku z virshem Gajmito fon Doderera Na Shtrudlgofskih shodah u Vidni nim Auf die Strudlhofstiege zu Wien PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 archINFORM 1994 d Track Q265049 https anno onb ac at cgi content anno apm 0 amp aid wrz amp datum 19101130 amp seite 14LiteraturaStefan Winterstein Hrsg Die Strudlhofstiege Biographie eines Schauplatzes Fruhwirth Bibliophile Edition Wien 2010 ISBN 978 3 9502052 9 9 Schriften der Heimito von Doderer Gesellschaft Sonderbd 3 Heimito von Doderer Die Strudlhofstiege oder Melzer und die Tiefe der Jahre Deutscher Taschenbuch Verlag Munchen 1985 ISBN 3 423 01254 4 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shtrudlgofski shodi Shtrudlgofski shodi na sajti wien gv at