Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||
Шрикшетра (бірм. သရေခေတ္တရာ ပြည်, IV-IX ст.) - одна з перших держав на території М'янми. У III столітті до н. е. китайське царство Цінь розгромило держави і , що існували в середній течії Янцзи. Це, а також подальша експансія імперії Хань викликали значну хвилю міграції тибетської-бірманських племен, що досягла річкових долин Центральної М'янми. Племена п'ю заснували в долині Іраваді ряд поселень. Вони навчилися використовувати високий щорічний паводок річки, утримувати воду земляними валами і регулювати її подачу для поливу полів вже після спаду повені. Нова технологія регулювання паводкових вод дала можливість освоєння нових територій під культуру рису, сприяючи переходу до сусідської громади і створенню держави. Іригаційні системи п'ю, згодом використані творцями царства Паган, були відкриті археологами за допомогою аерофотозйомки.
Як встановлено археологогічними знахідками, столичним містом Шрикшетри були по черзі Тарекеттая (в районі сучасного міста ), Пейтано, Халінджі. Основною сільськогосподарською культурою в Шрикшетрі був рис, однак поряд з ним, за повідомленнями китайських хронік, вирощувалися просо і соя, бавовник і цукровий очерет («товщиною в людську ногу»), різні овочі.
Міста, за повідомленнями китайських очевидців, були величезного розміру, мали овальну форму, були обнесені подвійним кільцем стін, облицьованих керамічною плиткою, і викладеними цеглою ровами. Всередині міських стін поряд з житловими будинками і храмами перебували рисові поля, сади, городи, водойми. Археологічні дані підтверджують повідомлення китайських джерел про широкий вжиток металів в Шрикшетрі.
Про державний і соціальний устрій Шрикшетри відомо небагато. Китайські джерела повідомляють, що п'ю управляються царями, які носять індійський титул махараджа. Знайдені в Тарекеттаї похоронні кам'яні урни царської династії, що носить тронне ім'я Вікрама, і дешифрування вибитих на них написів (алфавітом п'ю) дозволили визначити причину введення прийнятого досі в М'янмі літочислення, що починається в 638 році: це був рік сходження на престол першого царя династії Вікрама в Шрикшетрі — Сур'явікрама. Китайські джерела описують значну соціальну диференціацію в Шрикшетрі: цар живе у палаці, прикрашеному золотом, сріблом, килимами, виїжджає в паланкіні або на слоні, володіє скарбами і гаремом. На відміну від простолюдинів, невеликі похоронні урни яких зроблені з глини, царів ховають у величезних кам'яних глеках на високих цегляних постаментах.
Незважаючи на широкий релігійний синкретизм, в Шрикшетрі віддавалася перевага буддизму тхеравади, хоча в палаці процвітали як індуїстські, так і махаянистські звичаї. У китайських джерелах вказується, що в Шрикшетрі живуть саме буддисти, що в місті є сто буддійських монастирів, що в монастирських школах навчаються хлопчики (але надалі вони можуть знову повернутися до світського життя), що населення прихильне буддійській забороні на вбивство всього живого.
По північній сухопутній дорозі через Юньнань були встановлені перші зв'язки Китаю і М'янми. Коли в Юньнані виникла держава Наньчжао, його правителі відкрили по цьому шляху караванну торгівлю. Розширюючись, Наньчжао відвоювало у Шрикшетри в 757 і 763 роках верхів'я Іраваді і змусили визнати свій сюзеренітет. Мабуть, в цей час в Шрикшетрі вже не було династії Вікрама, та й столиця була перенесена на північ, у Халінджі на караванному шляху в Наньчжао - ймовірно, через тиск монів з півдня і набігів каренів.
У 802 році в імперію Тан прибуло посольство з Шрикшетри. Зі слів п'ю китайські придворні літописці записали відомості про державу Шрикшетра; музиканти-п'ю, яких було багато в складі посольства, отримали схвалення танського двору. Можливо, що спроби останніх царів Шрикшетри вести самостійну політику і викликали розгром цієї держави: в 832 році війська Наньчжао захопили Халінджі, зрівняли її з землею, а виживиших мешканців погнали в полон. Поступово згадки про п'ю зникли з історичних матеріалів.
Джерела
- «Історія Сходу» (в 6 т.). Т.II «Схід у середні віки» - Москва: видавнича фірма «Східна література» РАН, 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Shrikshetra IV st IX st Mista narodu p yu na karti suchasnoyi M yanmi Stolicya Tarekettaya Pejtano Halindzhi Mova i p yu Poperednik Nastupnik Hanlin misto derzhava Monski carstva Paganske carstvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shrikshetra Shrikshetra birm သရ ခ တ တရ ပ ည IV IX st odna z pershih derzhav na teritoriyi M yanmi U III stolitti do n e kitajske carstvo Cin rozgromilo derzhavi Ba i Shu sho isnuvali v serednij techiyi Yanczi Ce a takozh podalsha ekspansiya imperiyi Han viklikali znachnu hvilyu migraciyi tibetskoyi birmanskih plemen sho dosyagla richkovih dolin Centralnoyi M yanmi Plemena p yu zasnuvali v dolini Iravadi ryad poselen Voni navchilisya vikoristovuvati visokij shorichnij pavodok richki utrimuvati vodu zemlyanimi valami i regulyuvati yiyi podachu dlya polivu poliv vzhe pislya spadu poveni Nova tehnologiya regulyuvannya pavodkovih vod dala mozhlivist osvoyennya novih teritorij pid kulturu risu spriyayuchi perehodu do susidskoyi gromadi i stvorennyu derzhavi Irigacijni sistemi p yu zgodom vikoristani tvorcyami carstva Pagan buli vidkriti arheologami za dopomogoyu aerofotozjomki Yak vstanovleno arheologogichnimi znahidkami stolichnim mistom Shrikshetri buli po cherzi Tarekettaya v rajoni suchasnogo mista P ya Pejtano Halindzhi Osnovnoyu silskogospodarskoyu kulturoyu v Shrikshetri buv ris odnak poryad z nim za povidomlennyami kitajskih hronik viroshuvalisya proso i soya bavovnik i cukrovij ocheret tovshinoyu v lyudsku nogu rizni ovochi Mista za povidomlennyami kitajskih ochevidciv buli velicheznogo rozmiru mali ovalnu formu buli obneseni podvijnim kilcem stin oblicovanih keramichnoyu plitkoyu i vikladenimi cegloyu rovami Vseredini miskih stin poryad z zhitlovimi budinkami i hramami perebuvali risovi polya sadi gorodi vodojmi Arheologichni dani pidtverdzhuyut povidomlennya kitajskih dzherel pro shirokij vzhitok metaliv v Shrikshetri Pro derzhavnij i socialnij ustrij Shrikshetri vidomo nebagato Kitajski dzherela povidomlyayut sho p yu upravlyayutsya caryami yaki nosyat indijskij titul maharadzha Znajdeni v Tarekettayi pohoronni kam yani urni carskoyi dinastiyi sho nosit tronne im ya Vikrama i deshifruvannya vibitih na nih napisiv alfavitom p yu dozvolili viznachiti prichinu vvedennya prijnyatogo dosi v M yanmi litochislennya sho pochinayetsya v 638 roci ce buv rik shodzhennya na prestol pershogo carya dinastiyi Vikrama v Shrikshetri Sur yavikrama Kitajski dzherela opisuyut znachnu socialnu diferenciaciyu v Shrikshetri car zhive u palaci prikrashenomu zolotom sriblom kilimami viyizhdzhaye v palankini abo na sloni volodiye skarbami i garemom Na vidminu vid prostolyudiniv neveliki pohoronni urni yakih zrobleni z glini cariv hovayut u velicheznih kam yanih glekah na visokih ceglyanih postamentah Nezvazhayuchi na shirokij religijnij sinkretizm v Shrikshetri viddavalasya perevaga buddizmu theravadi hocha v palaci procvitali yak induyistski tak i mahayanistski zvichayi U kitajskih dzherelah vkazuyetsya sho v Shrikshetri zhivut same buddisti sho v misti ye sto buddijskih monastiriv sho v monastirskih shkolah navchayutsya hlopchiki ale nadali voni mozhut znovu povernutisya do svitskogo zhittya sho naselennya prihilne buddijskij zaboroni na vbivstvo vsogo zhivogo Po pivnichnij suhoputnij dorozi cherez Yunnan buli vstanovleni pershi zv yazki Kitayu i M yanmi Koli v Yunnani vinikla derzhava Nanchzhao jogo praviteli vidkrili po comu shlyahu karavannu torgivlyu Rozshiryuyuchis Nanchzhao vidvoyuvalo u Shrikshetri v 757 i 763 rokah verhiv ya Iravadi i zmusili viznati svij syuzerenitet Mabut v cej chas v Shrikshetri vzhe ne bulo dinastiyi Vikrama ta j stolicya bula perenesena na pivnich u Halindzhi na karavannomu shlyahu v Nanchzhao jmovirno cherez tisk moniv z pivdnya i nabigiv kareniv U 802 roci v imperiyu Tan pribulo posolstvo z Shrikshetri Zi sliv p yu kitajski pridvorni litopisci zapisali vidomosti pro derzhavu Shrikshetra muzikanti p yu yakih bulo bagato v skladi posolstva otrimali shvalennya tanskogo dvoru Mozhlivo sho sprobi ostannih cariv Shrikshetri vesti samostijnu politiku i viklikali rozgrom ciyeyi derzhavi v 832 roci vijska Nanchzhao zahopili Halindzhi zrivnyali yiyi z zemleyu a vizhivishih meshkanciv pognali v polon Postupovo zgadki pro p yu znikli z istorichnih materialiv Dzherelared Istoriya Shodu v 6 t T II Shid u seredni viki Moskva vidavnicha firma Shidna literatura RAN 2002 ISBN 5 02 018102 1 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Shrikshetra